Як Київщину активно відновлюють після окупації та бойових дій: корисний досвід для Запоріжжя
У деокупованих минулого року містах та селищах Київської області – Бучі, Гостомелі, Бородянці та Ірпені – поступово відбудовують знищену під час боїв інфраструктуру. Масштаби руйнувань та суми збитків після вторгнення росіян величезні. Є окремі вулиці, на яких пошкоджень зазнали більше половини будівель.
У Запоріжжі тільки-но починають реконструкцію пошкодженого житла, а на прифронтових територіях лише готуються до такої роботи. Але на Київщині у відбудові вже досягли певних результатів та можуть поділитися своїми напрацюваннями.
У цій статті – про успішні практики деокупованих міст Київської агломерації, які у питаннях відбудови можуть взяти до уваги наш обласний центр та громади Запорізької області.
Запоріжжя: відновлення тільки починає перші кроки
З початку повномасштабного російського вторгнення у Запоріжжі ворожі ракетні удари зруйнували 11 багатоквартирних та 14 приватних будинків. Повністю були знищені 184 квартири, ще 262 квартири були пошкоджені та визнані непридатними для проживання. Без житла лишилося 459 людей. Ще 533 багатоповерхівок та 575 приватних будинків отримали пошкодження.
Наприкінці минулого року міська рада прийняла програму відбудови зруйнованого житлового фонду та виділила гроші на проєктні роботи по всім згаданим вище 11 багатоповерхівкам.
«Завданням програми є проведення комплексного відновлення об’єктів житлового фонду, пошкодженого та зруйнованого внаслідок російської агресії, з застосуванням сучасних підходів та практик розвитку міста відповідно до принципів сталого розвитку, зокрема, раціональне просторове планування, стала міська мобільність, інклюзивність, енергоефективність, екологічність», – зафіксовано у програмі відбудови.
У рамках реалізації програми планується виконати роботи з реставрації та капітального ремонту 11 об’єктів 2023-2024 років та нового будівництва одного об’єкту, завершення зведення якого планують на 2025 рік. Згідно програми, орієнтовні обсяги фінансування – майже 988,7 мільйонів гривень (349,7 млн. – у 2023-му, 488,6 млн. – у 2024-му та 150,4 млн. – у 2025-му).
20 квітня Запорізька міська рада виділила майже 98 мільйонів гривень на початок відновлювальних робіт у перших чотирьох частково зруйнованих будинках: вул. Кияшко, 22 – 20 млн, вул. Сталеварів, 16 – 27,8 млн, вул. Зестафонська, 10 – 25 млн, пр. Соборний, 151 – 25 млн.
Фото: Запорізька міська рада
У міській раді не приховують, що головною проблемою на шляху до відбудови є обмеженість фінансових ресурсів місцевого бюджету. Тому важливим є розподіл робіт на етапи, визначення черговості відновлення об’єктів, а також залучення коштів на це з усіх можливих джерел.
«У нас 11 зруйнованих багатоквартирних будинків. За кошти міського бюджету по кожному з них була підготовлена проєктно-кошторисна документація. Чотири будинки ми взяли на софінансування і розпочали відбудову за кошти міського бюджету. Президент під час візиту до Запоріжжя сказав, що потрібно почати відновлення зруйнованих будинків, щоб на нас звернули увагу донори. Тож зараз ми відпрацьовуємо усі можливості щодо пошуку додаткового фінансування, – розповів секретар міської ради, в.о. мера Анатолій Куртєв. – На сьогодні відгукнувся тільки комбінат «Запоріжсталь» (один з частково зруйнованих будинків по проспекту Соборному у 50-х роках був побудований саме за замовленням «Запоріжсталі». Підприємство виділило 50 млн грн на початок робіт, – прим. ред.). На жаль, міжнародні організації, до яких ми неодноразово зверталися, кажуть, що не можуть нам допомогти, поки Запоріжжя знаходиться у зоні можливих активних бойових дій. Не дивлячись на це, ми, приміром, зараз співпрацюємо з американською організацію, яка першою прийшла до Запоріжжя і зараз допомагає замінювати розбиті вікна у постраждалих будинках».
Ще сім напівзруйнованих багатоповерхівок (Зестафонська, 8, Незалежної України, 67, Незалежної України, 80/Якова Новицького, 3, Кам’яногірська, 6, Миру, 14, Запорізька, 2а та 2б) будуть відновлені Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури.
«Відновлення зруйнованих будинків – це не нове будівництво, коли все підрахували, узгодили і почали будувати. Тут інші підходи. Як кажуть фахівці, під час робіт з відновлення можуть виявитися дефекти, які раніше не були враховані, а мають бути вирішені, – розповів в.о. мера Запоріжжя. – Проєктно-кошторисна документація виконана згідно всіх стандартів енергозбереження. Тож усі будинки після завершення робіт стануть оновленими та сучасними».
Все вищезгадане стосується саме відбудови будівель багатоповерхової забудови. Для відновлення приватного сектору у Києві розробляють законодавчу базу. Найбільш очікувано, що власники зруйнованих будинків отримають житлові сертифікати для придбання нового житла або будівництва.
Бородянка: розробка генерального плану та відновлення виробництва
Внаслідок російського вторгнення селище Бородянка, за даними проєкту Rebuildua, зазнало збитків на $148,4 млн. Постраждало 1534 будівлі. Найбільші втрати завдані житловому фонду – $94,98 млн. До війни у селищі проживало 13,1 тисяч людей. З них – 7,5 тисяч зазнали збитків внаслідок руйнувань майна.
«Бородянка була під окупацією, на території нашого селища відбувалися бойові дії. Ті жахіття, які ми застали після звільнення, вплинули на кожного мешканця та всю світову спільноту, – розповів на вебінарі «Відновлення міст, зруйнованих війною: досвід, виклики та можливості» в.о. селищного голови Бородянки Георгій Єрко. – Під час бойових дій були розстріляні цілі вулиці і знищені цілі квартали нашого містечка. Бородянка першою зазнала масованого авіаудару, були зруйновані 11 багатоквартирних будинків. Це 711 квартир, які втратили наші мешканці. Після ударів авіабомб на території громади повністю зруйновано 370 будинків, ще 380 будинків потребують капітального ремонту. 49 об’єктів державної і комунальної власності: школи, прокуратура, центр зайнятості, суд, поліція – все, що знаходиться на центральній вулиці, було знищено».
Фото: Rebuildua
«Після деокупації, в першу чергу, ми відновили електропостачання та зв’язок. Потім – об’єкти критичної інфраструктури – водопостачання та водовідведення. Приділили велику увагу розмінуванню регіону, щоб наші сільгоспвиробники могли проводити посівні роботи, – розказав Георгій Єрко. – Коли росіяни відходили, вони знищували все: автобуси, трактори, сіножатки. Суцільний жах. Але підприємства підтримували одне одного, змогли відновитися, провести роботи та зібрати урожай в минулому році».
Фото: Rebuildua
Голова Бородянки відзначив велику міжнародну підтримку у відновленні постраждалих громад. За його словами, це допомагає навчатися і бачити кращий досвід на міжнародній арені.
«Ми змогли залучити до відбудови уряд Литви. Нам допомагають відновлювати школу. Виділили майже один мільйон євро на будівництво бомбосховища. Зараз тривають роботи по відбудові закладу та створенню укриття. Швейцарія допомогла у відбудові знищеного інклюзивно-ресурсного центру. Угорщина відбудовує школу і садочок у селі Загальце, яке розташоване в нашій громаді. Американський фонд виконує роботи по відновленню садочка у Бородянці, – розповів Георгій Єрко. – Ми зараз активно працюємо разом з нашими партнерами у пошуку донорів, у пошуку міст-побратимів. Завдяки їхній підтримці ми отримали техніку для нашого підприємства «Богородянкатеплопостачання». Завдяки фондам ПРООН, НЕФКО було поставлено на комунальні підприємства Бородянщини кількість техніки, яка вкрай необхідна для функціонування підприємств».
Фото: Rebuildua
Наприкінці квітня уряд визначив перші шість зруйнованих населених пунктів, відбудова яких у рамках експериментального проєкту буде проходити комплексно та за принципом «краще, ніж було». Серед них – і Бородянка Київської області.
«Ми працюємо разом з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, департаментом архітектури та містобудування Київської військової адміністрації. Спільно розробляємо генеральні плани вулиць нашого містечка і загалом нашої громади. Сподіваємося на подальшу співпрацю та підтримку донорів. Віримо, що ми зможемо відродити, як багатоповерхові будинки для наших людей, так і житло приватного сектору. Але не будемо забувати про те, що без виробництва не вдасться підняти економіку громади. Тому зараз працюємо над питанням створення технопарку, що дасть змогу працевлаштувати наших людей», – підсумував голова Бородянки.
Буча: співфінансування відбудови та ініціативний бізнес
Містечко Бучу на Київщині, яке стало одним з перших сумнозвісних символів російського вторгнення, від окупантів звільнили 31 березня, після чого весь світ побачив численні докази масових вбивств ворогом мирного населення. Внаслідок нападу РФ, за даними Rebuildua, у Бучі постраждало 2514 будівель, 185 з них – були повністю зруйновані. Загальна сума збитків – 5,2 млрд грн. 89,4% зруйнованого – це житлові та присадибні будівлі. Зазнали втрат майна майже 29 тисяч жителів Бучі.
За словами міського голови Анатолія Федорука, за минулий рік на відновлення Бучанської громади, яке почалося відразу після деокупації та фіксації злочинів РФ, від українських та міжнародних партнерів вдалося залучити 600 млн грн. Половину з них у 2022 році вже інвестували у будівництво. Вдалося відремонтувати близько 900 об’єктів із понад 3000 пошкоджених. Цьогоріч у Бучі планують використати на відновлення 287 млн грн і відбудувати понад 90% пошкодженого російськими окупантами.
«Росіяни завдали понад 4,5 млрд грн прямих збитків об’єктам житлової та соціальної інфраструктури місту Буча. Без урахування комерційних об’єктів. Точна оцінка збитків ще встановлюється. Завдяки ЗСУ ми вже понад рік маємо можливість займатися відбудовою. На сьогодні було відбудовано вже понад 900 об’єктів житлової, соціальної та критичної інфраструктури. Близько 2000 об’єктів ще потребують відновлення. Точніше сказати, будівництва з нуля, оскільки ступінь руйнації 70% і вище», – розповів мер Бучі під час прес-конференції.
«З боку державних урядових структур та регіональної влади є загальний комплексний підхід до фінансування тої чи іншої громади. Розподіл між муніципалітетами є прозорим і справедливим, виходячи зі ступеня руйнації об’єктів. Держава дала загальні стандарти, правила і підтримку громадам. Тут все залежить, наскільки ефективно той чи інший муніципалітет ефективно управляє місцевими ресурсами. А відтак і результати відбудови залежить саме від цієї складової, – поділився Анатолій Федорук і розповів про досвід Бучі у міжнародній співпраці. – Вміння працювати з міжнародними інституціями та відповідність муніципалітетів критеріям фінансової підтримки чи програми допомоги дає позитивні результати. У нашій громаді, звертаючись до закордонних партнерів, ми не ставимо питання «допоможіть нам», а пропонуємо прийняти участь. Бо громада на 30% співфінансує відбудову об’єктів відновлення».
Повне відновлення вулиці Вокзальної, на якій ЗСУ розгромили колону російської техніки, коштувало майже 200 мільйонів гривень, 160 з яких – гроші з місцевого та державного бюджетів. Проєкт відбудови зруйнованих та капітальний ремонт пошкоджених будинків (всього – 118 будівель) підтримала американська організація Global Empowerment Mission за фінансовою підтримкою Howard G. Buffett Foundation.
Фото: Бучанська міська рада
«Точно не такої світової впізнаваності ми прагнули для свого міста. Але навіть в умовах війни життя у громаді продовжується. Поки наші жителі перебували за кордоном або в інших містах, ми налагоджували комунікацію. Щоб люди бачили, що після звільнення у Бучі безпечно і вже триває процес відновлення, – зазначив Анатолій Федорук. – Мені приємно констатувати, що в місто повернулося майже 90% городян. Крім того, у Бучі живуть понад 8 тисяч ВПО».
Один з постраждалих внаслідок нападу РФ будинків Бучі – житловий комплекс «Континент» (сім будинків, проживало близько 600 сімей), розташований біля залізничного вокзалу – за 50 метрів від вулиці Вокзальної. За словами представників компанії-забудовника, росіяни весь місяць окупації використовували ЖК, як базу та місце для ночівлі, а після втечі залишилися по собі пограбовані квартири.
ЖК «Континент» – після російської окупації
За більше ніж рік після звільнення Бучі у будинках «Континенту» майже відновилося мирне життя. Компанія-забудовник з допомогою влади та благодійників відбудовує зруйноване житло.
«Зараз ми не будували щось нове, а відбудовували зруйноване. Щоб люди, які тут жили, могли повернутися додому. Держава та міжнародні організації нам допомогли із заміною вікон (у комплексі – шість тисяч вікон). Решту – ми зробили самостійно. Сума збитків для нашої компанії згідно експертизи – 130 мільйонів гривень. Це зруйнована техніка, обладнання, майно тощо. Економічна експертиза – тобто те, що ми могли б потенційно заробити, але не заробили через напад РФ – перевищує 50 мільйонів доларів, – розповів представник компанії-забудовника ЖК «Континент» Віктор Крупій. – Ми, як і всі потерпілі, формуємо пакет документів, робимо експертизи. Готуємось до отримання компенсації, якихось репарацій у майбутньому. Прецеденту поки що не було, але юридично ми готові».
Зараз у пам’ять про події 2022 року компанія-забудовник перетворює понівечений загарбниками офіс у музейний об’єкт з експозицією покинутого росіянами військового устаткування, а також галереєю, де можна побачити наслідки російського вторгнення для житлового комплексу.
Місцева кав’ярня Jul’s Coffee знаходиться за 100 метрів від ЖК «Континент». Заклад відновив свою роботу у червні 2022 року після деокупації Бучі. Спочатку на каву заходили перевано чоловіки – військові або ті, хто працював поряд, робив ремонт, відновлювався. Потім поступово до міста почали повертатися родини з дітьми і підтримували кав’ярню своїм візитом.
«Ми тут мирно жили, нікого не чекали. Що вони з собою принесли? Тільки розруху та страх. Парк поруч був понівечений. Будинки розбиті. Усі 600 квартир у цьому будинку «обнесли», майно з цих квартир під час ротацій вивозили «Камазами», – розповідає керівниця кав’ярні Тетяна Зубко. – Спочатку у нас не було світла. Кавомашину врятували жителі комплексу, які сховали її у себе. Розбиті вікна, заміна яких коштує великих грошей, довгий час були просто закриті плитами OSB. Щоб було веселіше, ми їх розмалювали з гостями. Були написи людей з Маріуполя, Литви, Японії. Ці панелі ми залишили на згадку. Ми насправді повністю ще не відновилися, тому що дах будівлі «з’їхав», потрібен ремонт».
Ірпінь: міжнародний фандрейзинг на відбудову та активність ОСББ
Місто Ірпінь розташоване між північно-західними околицями Києва, Гостомелем та Бучею. Загальні збитків для міста внаслідок нападу РФ проєкт Rebuildua оцінив у 25,3 млрд грн. Руйнувань меншого або більшого ступеню зазнали близько 50% міської інфраструктури – майже 10,5 тис будівель (9,6 тис з них – об’єкти житлової забудови). Знищено 119 багатоповерхових і 1483 приватних житлових будинки – пошкоджено житло 60,6 тисяч мешканців.
Саме в Ірпені серед населених пунктів Київщини пошкоджена найбільша кількість міської інфраструктури: будинок культури, міський стадіон «Чемпіон» та дитячо-юнацьку спортивну школу, 22 об’єкти освіти, 11 закладів медицини, 11 об’єктів водопостачання та каналізації, 35 котелень тощо.
Фото: Rebuildua
Деякі вулиці міста мають величезні руйнування: Пушкінська зруйнована на 74% (зазнали руйнувань 288 із 387 будівель), Багірова – на 69% (зазнали руйнувань 692 із 1003 будівель), Тургенівська – на 58% (зазнали руйнувань 294 із 506 будівель), Северинівська – на 51% (зазнали руйнувань 438 із 856 будівель).
Відновленням зруйнованої соціальної та житлової інфраструктури міста разом з міжнародними партнерами займається створена місцевою владою громадська організація «Фонд відновлення Ірпеня». На її сайті можна знайти усю необхідну інформацію про обсяги руйнувань у місті: повний перелік пошкоджених об’єктів (соціальна інфраструктура, багатоповерхові та приватні будинки) разом з детальним описами руйнувань, фотознімками, кошторисами на відновлення та інформацією про доручення до відбудови міжнародних партнерів.
«У перші пів року після деокупації Ірпеня ми разом із міською управлінською командою пройшли шлях від оцінки ситуації під час перших відвідин міста після деокупації до підрахунків збитків та створення чіткої стратегії відбудови. Ми визначили п’ять основних напрямків роботи: міжнародні переговори, формування пакету презентаційних матеріалів з візуалізацією руйнувань і кошторисами потреб, запуск Фонду відновлення Ірпеня, робота архітектурно-проєктного напрямку Irpin Reconstruction Summit та залучення реальних партнерів, – розповів у своєму блозі співзасновник Фонду відновлення Ірпеня, голова Інвестиційної ради міста Володимир Карплюк. – Ірпінь крок за кроком рухається до відновлення. Станом на початок травня 2023 року вже 412 багатоквартирних будинків та 322 приватних будинків в Ірпінській громаді отримали ту чи іншу допомогу у відновленні. Зокрема, це заміна вікон, дверей, ремонти покрівель, надання будівельних матеріалів. Так, не все відбувається настільки швидко, як би нам того хотілося. Але ми йдемо за чітко визначеним планом глобального розвитку міста на найближчі 20-30 років і нам у цьому допомагають міжнародні партнери».
Фото: Ірпінська міська рада
Як і деокупований Тростянець Сумської області, завдяки допомозі американської архітектурної компанії Gensler Ірпінь також розробив стратегічний мастер план розвитку громади у майбутньому, як «міста-саду із розумним серцем» з визначенням пріоритетних напрямків відновлення (система безпеки, економічна спроможність та медична галузь). Робоча група з питань відновлення Irpin Reconstruction Summit створила «План відновлення Ірпінської громади на 2022-2033 роки» – 200-сторінковий документ, що містить детальний аналіз та стан руйнувань міста, кошторис реконструкції, проєкти відбудови об’єктів та інвестиційний план.
Паралельно із стратегічним плануванням триває відбудова зруйнованої інфраструктури. Реконструкції житла та соціальної інфраструктури фінансують різноманітні міжнародні організації та західні країни-партнери. Литва та португальське місто-побратим Ірпеня Кашкайш допомогли у відновленні двох дитячих садочків. UNICEF виділив 4,8 млн євро на відбудову ліцею №3. Фонд Terre des Hommes Italy (Італія) профінансував реконструкцію чотирьох багатоповерхівок. Організація IOM Ukraine виділила гроші на відбудову першого постраждалого внаслідок російського авіаудару багатоквартирного будинку на Гостомельському шосе та ремонт частково пошкоджених багатоповерхівок на вулиці Северинівській. Організація Open Door Ukraine (Нідерланди) профінансувала відновлення ще кількох багатоквартирних будинків. 30 ОСББ Ірпеня мають бути відновлені в рамках програми «Віднови ДІМ» від Фонду енергоефективності (чотири з них вже реконструювали). Зважаючи на великі обсяги руйнувань та дефіцит бюджету, Ірпінська міська рада залучає різноманітну допомогу з усіх доступних джерел.
Фото: Фонд енергоефективності
Завдяки відомим медіа-амбасадорам – чемпіону світу з боксу Олександру Усику, титулованій тенісистці Еліні Світоліній, футболісту Андрію Шевченку та іншим – гроші на відновлення інфраструктури Ірпеня збирають на державній фандрейзинговій платформі UNITED24.
«Масштаби руйнування Ірпеня не обмежуються однією вулицею. Лише вартість нових вікон, які вставили минулого року у понівечених багатоквартирних і приватних будинках, дорівнює ціні реконструкції десятків пошкоджених вулиць. Сотні зруйнованих та пошкоджених багатоквартирних будинків, тисячі приватних, – зазначив Володимир Карплюк. – Ірпінь заплатив велику ціну за те, що не пропустив ворога до столиці. Але він вистояв. І він відбудується. Зараз нам усім треба набратися сил і терпіння й щоденно працювати над відновленням нашого міста».
Гостомель: пілотний проєкт екологічного будівництва з переробленого будівельного брухту
Селище міського типу Гостомель на північному заході від Києва стало однією з перших цілей російської армії на шляху до української столиці. Контроль над стратегічно важливим Гостомельським аеропортом «Антонов» мав ключове значення для реалізації ворожого плану «Київ за три дні». Втім, спротив Збройних сил України зламав плани окупаційних військ.
За даними проєкту Rebuildua, внаслідок бойових дій Гостомель зазнав збитків на 9,5 млрд грн. Руйнувань зазнали понад 4,5 тисяч будівель, 546 з них – повністю було зруйновано.
Деякі вулиці селища мають величезні руйнування: Лугова – на 95% (зруйновано 229 із 240 будівель), Чумацький Шлях – на 68% (зруйновано 179 із 269 будівель), Свято-Покровська – на 51% (зруйновано 799 із 1580 будівель), Остромирська – на 42% (зруйновано 152 із 362 будівель).
Відбудовою військового містечка біля заводу «Антонов» та згаданої вулиці Остромирської займається французька компанія Neo-Eco, що спеціалізується на циркулярній економіці та переробці будівельного сміття в нові матеріали.
За принципом економіки замкненого циклу до 98% брухту, що утворилось в результаті руйнувань, компанія збирається обіцяє перетворити на нові будівельні матеріали, які використають для будівництва. До середини 2024 року компанія планує звести шість семиповерхових будинків на 450 квартир з дитячим майданчиком, школу та дитсадок.
Фото: Neo-Eco
На сьогодні вже завершені демонтажні роботи, сортування, утилізація небезпечних матеріалів та переробки будівельних відходів на нові матеріали, які будуть використані у будівництві. Будівництво екологічного кварталу за допомогою принципів циркулярної економіки планують розпочати цього літа.
Проєкт по відбудові військового містечка у Гостомелі на думку його авторів може стати пілотним у подальшій відбудові всієї України.
Місцеві громади мають стати локомотивами відбудови за підтримки держави та міжнародних інституцій
Перед Україною у цей час стоїть завдання не просто відбудови зруйнованих об’єктів інфраструктури, а саме відновлення економічного розвитку, людського капіталу та безпеки довкілля.
Такої думки голова громадської організації «Екосенс» (Запоріжжя), координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова.
«Все це можливе за умови демократичності та прозорості прийняття рішень на рівні держави та місцевої влади, за умови участі громадськості у житті країни. А це вимагає відновлення довіри між людьми, відновлення та посилення демократичних процесів в Україні, – зазначає експертка. – Лідером у питаннях відновлення громад однозначно мають бути органи місцевого самоврядування. Це досвід Європейського Союзу, де сильною є роль місцевих громад у прийнятті рішень. Громади відповідальні за розробку стратегій чи планів, програм післявоєнного відновлення. Але ці стратегії та плани мають прийматися за принципом «знизу вгору». Визначальною має бути роль організацій громадянського суспільства, Мають враховуватися напрацювання місцевих науковців, дослідження експертів, міжнародний досвід».
Саме для цього в Запоріжжі і розпочала роботу Рада відновлення Запоріжжя, яка збирає досвід громадськості, науковців, підприємців для допомоги місцевому самоврядуванню у відновленні та формуванні екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області.
«Не варто чекати, що держава зробить так, як вам краще. Саме голови місцевих громад розуміють потреби людей на місцях і мають складати власні плани відновлення територій, які відповідають їх інтересам та баченню. І для втілення цих планів можливо залучати не лише допомогу держави, але й шукати міжнародні донорські та інвестиційні фонди», – підкреслила голова ГО «Екосенс».
На думку експертки, корисним для відбудови Запоріжжя та Запорізької області міг би бути, наприклад, досвід Ірпеня із створення цільового фонду відбудови та залучення міжнародних благодійників та інвесторів, а також практика села Горенка на Київщині, де сонячні панелі на лікарні дозволили не залежати від відключень.
«Також Запоріжжю варто врахувати досвід міської ради Миколаєва із оцінки потреби і залучення громади до через відкриті обговорення, , – розказала Жавжарова. – Я би назвала прогресивним досвід планування відродження Маріуполя. Місто досі окуповано, але місцева влада залучає маріупольців до створення нової стратегії розвитку міста Mariupol Reborn. І вже шукають та знаходять міжнародних партнерів, донорів з великого бізнесу та інвесторів для відновлення».
Текст – Андрій Вавілов
Читайте також:
Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0