Зруйновані ракетами школи і підприємства, відтік людей та плани на відновлення: як живе Комишуваська громада у воєнний час

Комишуваська громада знаходиться в двадцяти кілометрах від Запоріжжя. Під час повномасштабного вторгнення вона періодично ставала мішенню для ракет російських окупаційних військ. Від ворожих влучань тут зруйновані школи і підприємства, а частина мешканців виїхала до більш безпечних регіонів.

Незважаючи на це, громада продовжує жити, працювати і будувати плани на майбутнє відновлення. «Перший Запорізький» поспілкувався з її головою Юрієм Карапетяном і дізнався про нинішній стан речей у Комишуваській громаді.

У громаді – десятки зруйнованих об’єктів: школи, адмінбудівлі, бібліотеки

— Який масштаб руйнувань у громаді? Скільки пошкоджено будинків та закладів?

— Щодо пошкоджених приватних домогосподарств — це обраховується в сотнях. Щодо зруйнованих — їх десятки.

На жаль, у нас зруйновані найбільші навчальні заклади, зокрема, Комишуваська гімназія «Джерело» і Зарічненська гімназія. У Комишувасі в гімназії навчалися близько 700 дітей, у Зарічному — понад 150 дітей. Ці заклади, на жаль, зруйновані, і відновленню не підлягають. Тому ситуація дуже сумна.

У нас зруйновані і селищні ради — адмінбудівлі в Зарічному і Новояковлівці. Також пошкоджені бібліотеки. Тож щодо руйнацій на нашій території — проблема досить велика.

— Чи вже є план відновлення пошкоджених об’єктів на майбутнє?

— Так, є. Але, на жаль, важко зараз говорити про будь-яке відновлення, тому що ми розуміємо, що лінія зіткнення не змінилася.

На сьогодні найбільшою загальною проблемою для нашої території я вважаю зруйновані заклади освіти. Ми розуміємо: якщо у нас не буде закладів освіти, то молодь не буде знаходитися у громаді.

Навчання у нас відбувається онлайн. І вже потрібно щось змінювати, тому що повинно бути спілкування дітей між собою. Ми розуміємо, що це вкрай важливо. З чим згоден і голова Запорізької обласної військової адміністрації.

За нашою ініціативою обласне управління капітального будівництва на сьогодні вже закінчує проєкт будівництва нової школи на місці зруйнованої гімназії «Джерело». Раніше вона була відновлена за програмою «Велике будівництво». Була гарна школа: триповерхова будівля з новими меблями, інтерактивними дошками. На жаль, ми навіть не встигли нею покористуватися. Там же знаходився пункт незламності. Але, на жаль, після влучання двох ракет школа була зруйнована.

Тож на сьогоднішній день закінчується проєктування нової гімназії. Я на цьому наполягав, і керівництво обласної адміністрації мене почуло. Ми сподіваємось, що найближчим часом буде наша Перемога. Ми  робимо цей проєкт пів року, він ще не завершений. Тому, якщо говорити про відновлення, то я вважаю першочерговим, щоб молодь могла повернутися, а для цього потрібні заклади освіти.

Про все інше — планів багато. У нас є наші побажання щодо відновлення, але, на жаль, ми не можемо наразі це ні реалізувати, ні запропонувати міжнародним донорам чи державним інституціям та міністерствам, тому що лінія зіткнення не змінилася з початку широкомасштабного вторгнення. І ми розуміємо, що в будь-яку хвилину може бути наступ, як на Харьківщині. Тому сьогодні ситуація, на жаль, така.

— Мешканці вашої громади вже отримують компенсацію за зруйноване обстрілами житло по програмі «єВідновлення». На скільки активно відбувається цей процес?

— Ми є одними з лідерів по Запорізькій області щодо відшкодування за пошкоджене та зруйноване майно. Люди, які скористалися сертифікатами, вже купують собі нове житло, але, на жаль, в інших місцях — це Запоріжжя та інші регіони нашої країни. Ми постійно займаємось цим питанням, дотримуємось термінів щодо компенсацій, адже це важливо і для людей, і для нас, тому працюємо постійно в цьому напрямку.

Станом на 30.05.24 заявники з Комишуваської громади вже реалізували 11 житлових сертифікатів: лише одна родина обрала житло за межами області, усі інші – придбали квартири у Запоріжжі. Подробиці можна знайти у матеріалі «Першого Запорізького» за посиланням.

Інтенсивність обстрілів зменшилася: мешканці поступово повертаються додому

— Скільки мешканців виїхали під час війни та скільки залишаються в громаді?

— До початку повномасштабного вторгнення у нас налічувалося 13,5 тисяч населення. Після повномасштабного вторгнення люди масово почали виїжджати: залишилося до трьох тисяч мешканців. Наразі населення повертається, тепер мешканців вже близько восьми тисяч.

— Скільки людей постраждали та загинули від обстрілів?

— На жаль, є і загиблі, і поранені. Вже понад десятеро загиблих, немало й поранених мешканців.

— Чи змінилася з часом інтенсивність обстрілів?

— Дякуючи нашим збройним силам обстрілів стало менше. Це попри те, що лінія зіткнення не змінилася з початку повномасштабного вторгнення. Кількість обстрілів зменшилася в рази. Наші військові досить потужно відстежують пересування ворожої артилерії та реактивних систем залпового вогню. Якщо ворог тільки робить спроби пострілів по нашій території, то українські військові здійснюють контрбатарейні удари і знищують їхню техніку

 — Як у громаді наразі справи з комунальною сферою? Чи є вода та світло?

— Є і світло, і вода. Комунальні підприємства працюють. Були у нас проблеми і на початку війни, і в 2023 році, коли ракетними обстрілами були пошкоджені водогони та каналізаційні системи. Ми це відновлюємо і все працює.

Але чим далі, тим більше постає проблема з працівниками, тому що мобілізують трактористів і співробітників комунальних підприємств. Це шкодить якості та швидкості відновлення території після обстрілів. Проте ми розуміємо, що першочерговою є оборона нашої держави. Але на території це спричиняє, м’яко кажучи, певний дискомфорт для комунальних підприємств.

— Чи є у громаді укриття та пункти незламності?

— У нас були облаштовані два пункти незламності, туди були прямі влучання ракетами. На щастя, в той час там нікого не було. Наразі в громаді є пункти незламності: один з укриттям, а два інших без укриттів. Там найпростіші сховища — це напівпідвальні приміщення.

Але у нас не Запоріжжя, територія більш сільська і люди не користувалися пунктами незламності, навіть коли була проблема з електропостачанням чи було пошкоджено мережу постачання опалення. В сільській території люди не часто користуються пунктами незламності. Приходили у селищну раду до генератора зарядити телефони чи інші гаджети, а так всі знаходяться по приватним будинкам.

— Держава та волонтери допомагають мешканцям громади? І чи взагалі потребують місцеві такої допомоги?

— Допомагають. Ми активно співпрацюємо з різноманітними організаціями та міжнародними донорами. Тому в разі обстрілів нам активно допомагає будівельними матеріалами гуманітарна місія «Проліска», ООН, гуманітарна організація «Людина в біді», благодійний фонд «Янголи Спасіння», раніше активно допомагав добровольчий будівельний батальйон «Добробат», але зараз, на скільки я знаю, вони залучені у будівництві фортифікаційних споруд.

Тому всі співпрацюють і допомагають. Немає такого, щоб хтось відмовив або сказав «це не наші проблеми». Ми працюємо з ними на постійній основі, у нас підписані меморандуми і з громадськими організаціями, і з міжнародними фондами, тому постійно отримуємо допомогу.

Найбільші підприємства громади зруйновані, жителі їздять працювати до Запоріжжя

— Чи залишилася наразі у громаді молодь?

— На території громади зараз перебувають близько 1 200 дітей. Ми розуміємо, що здебільшого неповнолітніх дітей мають молоді батьки, тож, як мінімум, цю цифру можна помножити на два і побачити приблизну картину щодо молоді. Тому, звісно, вона є.

Що стосується роботи, у нас і до війни здебільшого люди працювали в Запоріжжі. Наша логістика дозволяє це робити: відстань від Запоріжжя до Комишувахи — 20 кілометрів. Тому це не є великою проблемою. З Комишувахи у Космічний мікрорайон легше логістично доїхати, ніж з Хортицького району. Тому наші люди їздять і працюють в Запоріжжі.

На жаль, зруйновані підприємства, які працювали у нас на території. Це і картонна фабрика, і виробництво сільгосптехніки, металоконструкцій. Ці підприємства неодноразово зазнавали ракетних обстрілів. Вони знищені і не функціонують. Хіба що місцеві люди задіяні в торгівлі, в обслуговуванні населення і на фермерських господарствах.

— Щодо транспорту. З якою регулярністю він ходить до Запоріжжя?

— Кожні 10-15 хвилин ходить маршрутка на Запоріжжя, з цим проблем немає. Логістика працює. Щоб ви розуміли, навіть на Оріхів їздить маршрутка.

— На ваш погляд, з якими основними викликами зіштовхнулася громада з початком широкомасштабної війни?

— По-перше, ми не очікували, що ворог зважиться на повномасштабне вторгнення. І відбувся масовий відтік людей з території, це спеціалісти у різних сферах, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств. Мені здається, це було найважче.

Ми в перші місяці зосередилися на допомозі нашим збройним силам. Терміново почала працювати обласна адміністрація щодо надання продуктових наборів людям. У нас ніхто не голодував, люди отримували дитяче харчування і памперси, ліки, одяг і все інше. Тому я не скажу, що була якась катастрофічна ситуація, з якою ми не могли впоратися.

Найбільша біда — це те, що гинули місцеві мешканці. Були зруйновані важливі підприємства, які сплачували податки на території. Закривалися і приватні підприємства. Це та проблема, яку ми відчули, адже це пов’язано з наповненням бюджету.

Голова громади – про відбудову: «Впевнений, що нас ніхто не залишить наодинці»

— Як громада готується до зими? Чи виникали з цим проблеми?

— Ми запасаємось пальним до генераторів у разі блекауту або якихось непередбачуваних ситуацій, щоб ми могли забезпечити хоча б котельні, які у нас функціонують і опалюють наші комунальні підприємства. У нас немає централізованого опалення. Воно на території лише індивідуальне. Тому ми запасаємось пальним, з генераторами у нас проблем немає.

Співпрацюємо з міжнародними громадськими організаціями, з донорами щодо допомоги у наданні паливної деревини або брикетів для незахищених верств населення — це пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні, внутрішньо переміщені особи. Спілкуємось з ними, щоб вони надали або грошову допомогу, або допомогу у вигляді паливної деревини. Поки що йде переговорний процес.

— Ви у складі запорізької делегації нещодавно були на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024) у Німеччині, яку також відвідали президент Володимир Зеленський і німецький канцлер Олаф Шольц. Розкажіть про це. Чи є результати для Комишуваської громади?

— Мої основні враження — я впевнений, що нас ніхто не залишить наодинці з будь-якими викликами, які стосуються війни. Ніхто не віддасть агресору Україну. Я розумію, що вони вже вважають нас європейською державою і навіть чекають, коли ми будемо членами Європейського Союзу.

Я поспілкувався з мерами інших міст. Вони також хочуть нам допомагати, співпрацювати і бачити нас у своїй європейській родині. Це я дійсно відчув. Немає такого, що вони кажуть щось на кшталт «ви нам не потрібні, це ваші проблеми», ні. Ми схожі з ними по менталітету. Ми, мабуть, більше європейці, ніж деякі країни, які є на сьогоднішній день в Європейському Союзі.

Тому я впевнений, що вони будуть допомагати і у відновленні, і у будівництві демократії, і в безпеці. Це видно і відчувається їхня щирість, те, наскільки вони стурбовані ситуацією в Україні. Вони розуміють, що Україна — це, мабуть, один з форпостів, який стримує російську навалу від Європи.

Текст — Юлія Глушко
Головне фото — «Укрінформ»

---

Читайте також:

• Проблеми з водою, наслідки обстрілів та допомога армії: як під час війни живе Кушугумська громада Запорізької області (ІНТЕРВ’Ю)
• Під постійними обстрілами, без водопостачання та роботи: як під час війни живуть мешканці Степногірської громади Запорізької області (ІНТЕРВ’Ю)

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp 

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!