Курортний сезон по-російськи: що відбувається на окупованому Азовському узбережжі у Запорізькій області

Росія четвертий рік поспіль намагається створити ілюзію курортного процвітання на захоплених територіях Запорізької області. Щоліта окупаційна адміністрація звітує про буцімто рекордну відвідуваність і перетворення Азовського узбережжя на новий туристичний центр. Звучать гучні обіцянки ще успішнішого сезону й плани щодо відродження регіону.

Та за цими парадними звітами ховається зовсім інша реальність: розграбовані готелі, майже порожні пляжі, плями мазуту в морі й постійне відчуття страху серед місцевих. Туристичний сезон для Кремля – це не про відпочинок, а спроба продемонструвати контроль над окупованими територіями й створити видимість мирного життя в умовах війни. Водночас збитки туристичній галузі настільки масштабні, що їх не компенсують жодні показові покращення.

«Перший Запорізький» з’ясував, як росіяни проводять курортний сезон-2025, яких «успіхів» планують досягти та що насправді відбувається на захопленому узбережжі Азовського моря в окупації.

Росія включила Бердянськ до переліку курортів федерального значення: прогнозують зростання туристів до 250 тисяч

Окупаційна адміністрація називає минулий рік «початком відродження» курортної галузі тимчасово окупованих територій Запорізької області. Головною подією стало внесення Бердянська до переліку курортів федерального значення Росії – за твердженням окупаційної влади, це нібито відкриває для міста «нові можливості».

Так званий «заступник міністра спорту і туризму Запорізької області» Віталій Карпунькін заявив, що влітку 2024 року регіон буцімто відвідали понад 100 тисяч туристів – на 30 тисяч більше, ніж роком раніше. За його словами, відпочивальники приїжджали з 20 регіонів РФ. А колишній гауляйтер Бердянська Олександр Сауленко стверджував, що місто минулого сезону відвідало 130 тисяч відпочивальників.

За даними окупаційної статистики, торік на узбережжі діяли 373 колективні заклади розміщення – у п’ять разів більше, ніж у 2023-му. Основну частину туристів становили мешканці окупованих територій Донецької та Луганської областей, які, за словами Сауленка, «не бояться комендантських годин і труднощів».

Підготовку до нового сезону загарбники розпочали ще у січні. Цьогоріч їхні плани ще амбітніші: Сауленко заявляв, що Бердянську доведеться зробити дуже багато, аби підтвердити статус «Всеросійської здравниці». За його словами, місто очікує 200–250 тисяч туристів. Водночас російське  «міністерство туризму» дає стриманіший прогноз – щонайменше 150 тисяч.

Цього сезону окупанти планують розширити географію туристів: окрім мешканців так званих «ДНР» і «ЛНР», хочуть залучити «гостей» із центральної Росії, зокрема родини військових. За словами Карпунькіна, особливу увагу також приділять північним регіонам і Заураллю.

Сауленко також стверджує, що торік окупаційній владі нібито вдалося подолати страх і невпевненість населення, спричинені війною. Для закріплення цього ефекту й покращення іміджу регіону цьогоріч затвердили план із понад 70 заходів – від благоустрою до створення нормативної бази для «якісного і безпечного відпочинку».

Мільйони з федерального бюджету і великі обіцянки: Росія інвестує в курортну інфраструктуру окупованих територій

Росія активно розбудовує туристичну інфраструктуру на окупованому Азовському узбережжі. За словами Сергія Костенка, виконувача обов’язків директора російського державного підприємства «Курорти Запорізької області», яке після окупації отримало контроль над конфіскованими (фактично – захопленими) РФ готелями та базами відпочинку, цього року планують відкрити одинадцять нових об’єктів: чотири – у Бердянську, один – у Приморську та шість – у Кирилівці.

Вперше окуповану частину Запорізької області включили до федеральної програми «П’ять морів і озеро Байкал» – президентської ініціативи Володимира Путіна, що передбачає створення цілорічних курортів у різних регіонах РФ і так званих «нових територіях». Наймасштабніший проєкт – будівництво курорту на Обитічній косі у Приморському районі, який буцімто має перетворити косу на «перлину Приазов’я» і стати найбільшим курортом Азовського узбережжя.

Реалізацію заплановано в кілька етапів: у 2025 році – розробка майстер-плану, будівництво – з 2027-го, відкриття – до 2030-го. Проєкт передбачає масштабну забудову з готелями, басейнами та інфраструктурою «першої лінії». Наразі триває врегулювання земельних питань.

Фінансування забезпечує механізм «єдиної субсидії» – з федерального бюджету виділяють кошти на модульні готелі, кемпінги, пляжну інфраструктуру, пірси тощо. Цьогоріч оголосили про виділення 112,5 млн рублів на розвиток туризму в регіоні.

У Бердянську вже мав запрацювати модульний готель «OMORE» на березі Азовського моря. Росіяни заявляють, що готель із 25 номерами вартістю понад 87,5 млн рублів (з них 37,5 млн – федеральна субсидія) стане першим подібним об’єктом у регіоні. Це також перший курортний проєкт, який Росія почала зводити на узбережжі з початком окупації у 2022 році. У січні окупаційна влада повідомляла про завершення будівельно-монтажних робіт і планувала відкриття на весну 2025 року. Однак інформації про початок роботи готелю досі немає.

Тим часом місцева «влада» активно звітує про благоустрій. У Кирилівці перед початком сезону відремонтували підстанцію для стабільного електропостачання. У Приморську на набережній планують встановити фотозони та концертний майданчик, а також реконструювати парк «Ювілейний». У Бердянську оновлюють набережні й зони відпочинку – у травні окупанти повідомляли про ремонт 400 лавок, 200 урн, побілку 16,5 км бордюрів та відновлення гранітного облицювання парапетів. Також шукають інвесторів для відновлення радянських здравниць, планують відродити грязелікарні та розробити нові медичні програми.

Окупаційна адміністрація визнає: для реалізації проєктів потрібна модернізація транспортної інфраструктури. Йдеться про реконструкцію доріг, відновлення залізничного сполучення та навіть запуск авіарейсів. 

Поки росіяни анонсують черговий амбіційний інфраструктурний проєкт, у Бердянській міській військовій адміністрації констатують: державні субсидії – це спроба Росії створити штучну туристичну активність в умовах окупації, а заяви про «інвестиції» носять переважно пропагандистський характер.

Показовим прикладом неефективності стала реконструкція оглядового майданчика в Бердянську. Навесні 2024-го її обіцяли завершити за кілька місяців, але терміни постійно переносили. Наразі роботи досі не завершено, а мешканців продовжують заспокоювати черговими обіцянками.

Перекласифікація, звітність і погрози конфіскацією: окупанти встановлюють повний контроль над туристичною сферою

Підготовка до курортного сезону в окупації почалася з повного переведення туристичної сфери під російський контроль. Юридичне підґрунтя створив так званий «закон про туристичну діяльність», ухвалений окупаційною адміністрацією. Він надає місцевій владі повноваження видавати дозволи, запроваджувати санкції та визначати, які об’єкти можуть працювати.

Власників готелів, пансіонатів, баз відпочинку та приватних маєтків зобов’язали до 1 вересня 2025 року пройти перекласифікацію за російською системою «зірковості» й перереєструвати бізнес. До 1 лютого 2025 року вони мають подати звітність до Росстату, встановити касові апарати, а також виконати вимоги з санітарії, пожежної безпеки й антитерористичного захисту. За порушення передбачено штрафи – від 10 до 70 тисяч рублів.

Ще одним інструментом тиску стала так звана «інвентаризація» – масові перевірки за участю податкової, МНС, Росгвардії та місцевих адміністрацій. Формально це огляд на предмет порушень, фактично – механізм встановлення повного контролю над бізнесом. Власників, які відмовляються співпрацювати, попереджають про можливе внесення їхніх закладів до списку «безгосподарних», що відкриває шлях до конфіскації.

Росія подає такі дії як «впорядкування галузі», однак насправді йдеться про системний перерозподіл власності. На узбережжі формується жорстка вертикаль, де вся інфраструктура працює за російськими правилами й підпорядковується державним структурам та наближеним лояльним бізнесменам.

Готелі без персоналу: Росія намагається компенсувати нестачу працівників на курортах студентами

Четвертий рік поспіль курортний сезон на окупованому узбережжі супроводжується гострим дефіцитом персоналу. Власникам готелів, баз відпочинку та санаторіїв бракує працівників для забезпечення належного сервісу, особливо з огляду на нові вимоги російської «зіркової» класифікації.

Щоб частково розв’язати проблему, залучають студентів місцевих коледжів. На базі Мелітопольського коледжу діє програма «Професіоналітет», за якою студенти проходять практику на курортах у ролі покоївок, адміністраторів і рецепціоністів. Частину вже направили в Бердянськ, Приморськ та Кирилівку. Окупаційне «міністерство освіти» планує впровадити подібні проєкти й в інших навчальних закладах.

Також обіцяють підвищувати кваліфікацію чинного персоналу шляхом коротких семінарів для працівників рецепцій, відділів бронювання та прибиральників. Навіть базові навички обслуговування намагаються удосконалити у прискореному режимі.

Однак проблема не лише в нестачі кадрів, а й у низькій мотивації. В умовах окупації, ізоляції, мізерної оплати й ризиків для безпеки важко знайти охочих працювати навіть серед студентської молоді.

Проводять агітаційно-пропагандистську роботу: як туристів із Росії переконують їхати на окуповане Азовське узбережжя

Так зване «Міністерство спорту і туризму Запорізької області» активно просуває туристичний потенціал окупованого регіону, намагаючись створити образ «комфортного місця для відпочинку», а не зони бойових дій.

У червні на туристичному форумі «Мандруй!» у Москві окупаційна делегація презентувала можливості Бердянська й Приазов’я. Стенд Запорізької області, як звітують російські інформаційні ресурси,  відвідали понад 10 тисяч осіб, яким демонстрували відео про пляжі та роздавали рекламну продукцію. Експозицію відзначили як «найкращу залучальну програму».

У Бердянську відкрили туристично-інформаційний центр, що консультує відпочивальників і продає сувеніри. Також запустили довідковий сайт із фотогалереями та переліком готелів.

Також окупаційна влада налагоджує співпрацю з туристичними структурами РФ. Найтісніші контакти – з Ростовською областю: у межах бізнес-місії «Відкрий Вільний Дон» представники туріндустрії відвідували Бердянськ і Приморськ, допомагаючи формувати маршрути та маркетингові стратегії. Навесні угоду про співпрацю підписали з Воронежем.

Окремо загарбники намагаються залучити транзитних туристів, що прямують до Криму. Для цього розробляють автотуристичний маршрут «Азовське кільце» – міжрегіональну ініціативу, яка має об’єднати всі підконтрольні Росії міста Приазов’я. 

Проте конкретних даних про те, скільки нових туристів привабила ця агітація на окуповане узбережжя Запорізької області, російські посадовці та підконтрольні медіа не повідомляють.

Ілюзія туризму і реальність війни: як окупанти мілітаризують узбережжя

На початку червня російська окупаційна адміністрація офіційно оголосила про відкриття курортного сезону на Азовському узбережжі. За її твердженнями, Бердянськ, Кирилівка та інші прибережні населені пункти «повністю готові» приймати туристів. Окупанти рапортують про налагоджене комунальне обслуговування – вивезення сміття, водопостачання та електропостачання. Заявляють, що муніципальні служби двічі на день прибирають пляжі.

Директорка російської туристичної компанії «Судаков.Тревел» Наталя Судакова говорить, що туристів приваблюють доглянуті пляжі, чистота води й піску. Вона зазначає, що десятиденний відпочинок для родини з чотирьох людей коштує в середньому 60–90 тисяч рублів (32-48 тисяч гривень).

Проте за словами голови ЗОВА Івана Федорова, за медійною картинкою ховається зовсім інша реальність. Окупанти створюють показові декорації для російських медіа, тоді як узбережжя перетворене на мілітаризовану зону. Бази відпочинку, готелі й пансіонати масово зайняті російськими військовими: там розміщують техніку, склади боєприпасів і системи ППО. Заклади, власники яких відмовилися співпрацювати з окупаційною владою, були «націоналізовані» або розграбовані.

Бердянський морський порт окупанти зробили тиловим логістичним хабом російської армії. Там облаштували укриття, проклали нові залізничні гілки, встановили цифрові системи обліку та розширили перевантажувальні потужності. Через порт масово постачають зброю, техніку та особовий склад. До 2030 року росіяни планують наростити вантажообіг до 2,4 млн тонн на рік. Йдеться не лише про забезпечення війська, а й про вивезення награбованих українських ресурсів.

Спроби загарбників створити ілюзію налагодженого життя виглядають абсурдно. Місцеві уникають вулиць без крайньої потреби. Через втрату доходів від туризму багато хто повернувся до сільського господарства.

У центрі Бердянська вікна будинку культури заводу «Південгідромаш» заварили листами від старих сміттєвих баків. Кафе «Тріо» на центральному пляжі перетворилося на стихійне сміттєзвалище. А те, що пляжі занедбані, визнають навіть окупаційні телеграм-канали. У червні туристи з «ДНР» скаржилися на стан нижнього пляжу в Бердянську, назвавши його «загадженим, як ніколи».

Щоб створити видимість курортного сезону, окупаційна влада заманює туристів із глибинки РФ – Ростовської, Самарської, Тюменської, Іркутської областей – пропонуючи дешеві тури вихідного дня. Але ця тактика має і військову мету: прикриваючись цивільними, росіяни ховають військові об’єкти, використовуючи людей як «живий щит».

Статистика свідчить про провал всіх зусиль. До повномасштабної війни Кирилівка щороку приймала до 2,5 млн туристів, Бердянськ – понад мільйон. Натомість сьогодні навіть нинішні заяви окупантів про очікування 150 тисяч гостей виглядають нереалістично. Як зазначає Центр національного спротиву, відпочивати «серед руїн, гармат і солдатів з автоматами» охочих вкрай мало.

Четвертий рік поспіль курорти залишаються майже порожніми, а єдиними постійними «відпочивальниками» залишаються російські військові. На тлі цієї реальності гучні заяви про «відновлення туризму» дедалі очевидніше виглядають як пропагандистський фарс. Насправді Азовське узбережжя залишається зоною підвищеної небезпеки для цивільного населення.

***

Росія активно декларує «відродження» окупованого Азовського узбережжя, обіцяючи перетворити його на курорт федерального значення. Така риторика має створити ілюзію мирного життя, хоча насправді «успішний курортний сезон» – фікція, покликана замаскувати реальність окупації.

Туризм використовується не для розвитку, а як інструмент посилення контролю. В умовах війни, мілітаризації, екологічних загроз і загальної небезпеки повноцінний відпочинок неможливий. Імітація туристичної активності слугує насамперед пропагандистським цілям і військовим інтересам.

Справжнє відновлення регіону й туристичної галузі можливе лише після деокупації, демілітаризації та повернення території під контроль України.

Текст – Олександр Носок

---

Читайте також:

Море – за ґратами: як у Запорізькій області Росія імітує успішний курортний сезон на окупованому Азовському узбережжі

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!