Море – за ґратами: як у Запорізькій області Росія імітує успішний курортний сезон на окупованому Азовському узбережжі
Як російська окупаційна адміністрація третій рік поспіль імітує туристичні успіхи на березі захопленого Приазов’я? Які плани загарбники будують на «націоналізовану» інфраструктуру? В якому стані бази відпочинку, готелі та санаторії біля моря у Запорізькій області та чи користуються вони попитом відпочивальників? Скільки туристів приїздили відпочивати до Кирилівки, Бердянська і Приморська до повномасштабного вторгнення і як росіянам попри обіцянки не вдасться відновити навіть чверть від довоєнних масштабів? Про це – у статті «Першого Запорізького».
Імітація розвитку туризму
Вже третій рік поспіль російські окупаційні чиновники розповідають про амбітні плани на переродження туристичної галузі на захопленому Азовському узбережжі. У травні так званий губернатор окупованої Росією частини Запорізької області Євген Балицький заявив, що під час курортного сезону у 2024 році очікують на 100 тисяч відпочивальників. Для цього під егідою створення туристичного кластеру «Азовське узбережжя» нібито підготували до відкриття 120 місць для розміщення туристів: баз відпочинку, готелів, санаторіїв та дитячих таборів.
Наскільки малою є ця цифра, не приховують навіть самі окупанти. За словами так званого сенатора від Запорізької області Дмитра Ворони, загалом у сформованому російському реєстрі місць для розміщення туристів на захопленій територій – понад 1500 об’єктів, однак розпочнуть роботу лише 120. Тобто при найоптимістичніших прогнозах усі бази відпочинку на захопленій території російська окупаційна адміністрація зможе заповнити менш ніж на 10%.
І такі результати окупаційні чиновники презентують своїм російським кураторам, як велике досягнення, бо ще у 2023 році на окупованій території, за словами самого ж Балицького, працювали менше 40 баз відпочинку. Окупаційний губернатор пообіцяв, що цього курортного сезону вперше з 2021 року на узбережжі Азовського моря відновлять свою роботу особливі туристичні принади – аквапарки, дельфінарії та зоопарк. Натепер вони досі не працюють.
Для порівняння: за інформацією Запорізької ОВА влітку довоєнного 2021 року курорти Азовського узбережжя у нашій області відвідали понад п’ять мільйонів туристів. До Приазов’я їхали з усієї України та з-за кордону. Сьогодні ж, щоб заповнити бази відпочинку, окупаційна влада розраховує лише на жителів сусідніх населених пунктів, окупованих територій Луганської та Донецької областей, а також росіян, які не можуть дозволити собі курорти чорноморського узбережжя.
Перед початком сезону окупаційна адміністрація організувала делегації туристичних операторів з різних регіонів Росії (Самари, Дагестану, Чечні, Тюмені та ін.) до Кирилівки, Бердянська та Мелітополя. Показали понад 40 туристичних та курортних об’єктів. Здебільшого, найбільш сучасні «націоналізовані» готельні комплекси, управлінням яких займаєте зареєстроване Росією підприємство «Курорти Запорізької області». За підсумками туроператори з Ростовської області навіть запустили автобусні економ-тури до Бердянська: обіцяють триденний тур за 9950 рублів.
Представники окупаційної адміністрації не приховують: головна мета подібних заходів – переконати росіян не в тому, що на Азовському узбережжі загалом готові до прийому гостей, а в тому, що тут відпочивати безпечно.
Найбільші курорти перетворили у військові бази
Начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров каже, що загарбники вже третій рік поспіль обіцяють шалений розвиток туризму і великий попит на відпочинок у населених пунктах окупованого Азовського узбережжя. На ділі ж ситуація є кардинально іншою. Рекреаційна інфраструктура зруйнована і перетворена на мілітарну зону: «націоналізовані» бази відпочинку використовують для проживання підрозділів російської армії і розміщення техніки, вихід у море заборонений, а частина пляжів закрита.
За словами голови області, всі намагання окупантів імітувати курортний сезон потрібні виключно з однією метою. За рахунок відпочивальників створити «живий щит» і сховати військових за спинами туристів.
«Ми з вами бачили безліч прикладів, коли ворог розташовував свої позиції і військові бази безпосередньо в житлових кварталах, щоб прикритися цивільним населнням. Ворог розташував величезну кількість сил та засобів, складів з боєприпасами саме на узбережжі Азовського моря та Молочного лиману. Там знаходяться тренувальні бази. Тому ворог буде намагатися завозити відпочивальників, щоб зробити «живий щит» для своїх військових баз. Про курортний сезон не йдеться», – зазначив в ефірі телемарафону голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
Багато охочих відпочивати поряд з російськими військами немає, а тому окупанти організовують тури вихідного дня до Бердянська та Кирилівки. А також заманюють на окуповані території відпочивальників з Ростовської, Самарської, Тюменської та Іркутської областей, щоб було за чиїми спинами, наголошує Федоров, ховати військову логістику, техніку і особовий склад ворога.
Приморськ: закриті бази і туристичні міражі
До повномасштабного вторгнення на території Приморської громади працювало 56 баз відпочинку та дитячих таборів, без урахування численних приватних міні-готелів. Під час курортного сезону кількість населення громади, яке нараховувало близько 25 тисяч, збільшувалося в чотири рази – до 100 тисяч осіб.
Усі туристичні успіхи, розповідає начальниця Приморської міської військової адміністрації Світлана Македонська, залишилися у минулому. Після російського вторгнення більш ніж половина населення громади виїхала. У роки окупації працюють лише три найбільших захоплених окупаційною владою бази відпочинку: «Дорожник», «Мотор» та «Прибой».
«У 2022-му лише база «Дорожник» приймала відпочивальників, передусім, мешканців «ДНР». Цього року «Дорожник», «Мотор» та «Прибой» знову анонсували відкриття курортного сезону і працюють, але охочих відпочити там немає. Ці бази встоять порожніми. А всі інші, які знаходяться на узбережжі, використовуються російською армією для розміщення особового складу. Вони там не завжди живуть, але періодично перебувають – від ротації до ротації. Аналогічно російські військові займають квартири і будинки жителів громади, які виїхали на підконтрольну територію, – зазначає Світлана Македонська. – На центральному пляжі міста відпочивають місцеві мешканці. Зараз у Приморську багато росіян з Азії та Кавказу. Вони сюди мігрують і перевозять свої родини».
Цього року окупована Приморська громада – у фокусі уваги жителів Росії. Її регулярно згадують на кремлівському телебаченні, як нову пропагандистську агітку – нібито складову чергового проєкту Володимира Путіна «П’ять морів та озеро Байкал». Амбіції окупантів і масштаб брехні захмарні: на Азовському узбережжі, на якому цього року ледве відкрили кількадесят баз відпочинку, обіцяють з нуля побудувати новий цілорічний туристичний комплекс на 100 готелів і 15 тисяч номерів, створити 20 тисяч нових робочих місць і збільшити кількість туристів до 2 мільйонів туристів на рік.
Будівництво хочуть розпочати не будь-де, а на унікальній природоохоронній території ландшафтного заказника Обитічна Коса неподалік Приморська. Заявлений бюджет проєкту – понад 300 мільярдів гривень. Щоправда, відкрити двері нового курорту обіцяють більш ніж через десять років – у 2035 році. Проєкт курорту «Приморськ» презентували під час виставки у московському ВДНГ.
За словами Світлани Македонської, путінський проєкт поки що існує лише на рівні балачок та презентацій і має мало спільного з реальністю.
«Обіточна коса – це заказник державного значення, де взагалі заборонено будівництво. Там такі ґрунти, на яких неможливе зведення капітальних несучих споруд. На косі є представники флори і фауни, які належать до Червоної книги України, – каже начальниця військової адміністрації. – Але навіщо взагалі анонсувати такий проєкт, якщо на узбережжі порожніми стоїть безліч баз відпочинку у такому занедбаному стані? Є величезні території, де можна будувати те, про що вони мріють. Не зрозуміло, на кого вони розраховують. Хто на цей курорт взагалі поїде?».
Бердянськ: відпочинок в окупації не подобається навіть росіянам
До повномасштабного вторгнення Бердянськ зустрічав близько мільйона відпочивальників на рік. Під контролем росіян курортні сезони у 2022-му та 2023-му були абсолютно провальними. 2024-й стане не виключенням, розповів заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов.
За його інформацією, цього літа на вихідні дні певна частина відпочивальників все ж доїжджає до бердянських пляжів, тож пропагандистам вдається фільмувати кадри «успішного курортного сезону». Але насправді кількість туристів далека від прогнозів самих росіян і, тим паче, у порівнянні з часом до ворожого вторгнення.
«З 20 великих пляжів Бердянська на трьох (на центральному пляжі, на Косі і на Слобідці) є відпочивальники – туристи навпіл з місцевими. Не заповнені вщент, але бодай якась картинка є. Загалом узбережжя на величезний відсоток є порожнім. Тому що переважна більшість закладів курортної сфери не працює: вони або зачинені і законсервовані, або захоплені, або стоять на продажі. Не працюють аквапарк і дельфінарій», – розповідає Дудукалов.
У місті переважно активно працюють власники приватних міні-готелів. Але за бердянськими мірками обсяг відпочивальників не зрівняний з довоєнними роками.
Заступник голови Бердянської райради зазначає, що, окрім місцевих, на тамтешніх пляжах можна зустріти, передусім, жителів окупованих населених пунктів Запорізької області, які сюди їздили зазвичай, а також жителів Донеччини та Луганщини, які приїжджають сюди на дешевий відпочинок за старою звичкою. Відпочивальників, які наважилися приїхати до Бердянська з найближчих регіонів материкової Росії, каже Віктор Дудукалов, найменше. Навіть серед тих, кого приманюють акційними економ-пропозиціями.
«Їхня нав’язлива ідея – заманити хоч когось із Росії, щоб показати своєму внутрішньому споживачу: мовляв, дивіться, і Саратов тут, і Красноярськ. Росіяни медійно намагаються «розігнати», як все чудово на «звільненому курорті». Але за моєю інформацією, росіян, які все ж приїжджають, подекуди напружує такий відпочинок, – зауважує він. – Ця територія залишається мілітаризованою. Є багато обмежень. У п’ятницю після обіду на в’їзді в місто через перевірки можна декілька годин простояти в черзі перед блокпостом. Потрібно дотримуватися комендантської години. Деякі ділянки на узбережжі залишаються недоступними для цивільних, тому що там розташовані особовий склад і військова техніка. Крім того, стандарти життя та якість товарів в окупованому Бердянську тепер багато нижчі. До вторгнення у місті була купа розваг: лунапарк, подорожі по затоці, зоопарк, екскурсії і т.п. А зараз там нічого не відбувається, перелік послуг для відпочивальників дуже обмежений».
Віктор Дудукалов підкреслює, що росіяни витрачають мільярди гривень на створення пропаганди про успіхи «звільненого Бердянська», рекламу нікому не потрібних туристичних турів і масштабні майбутні проєкти, але реальне життя мало чим схоже на пропагандистські агітки.
«Вони не вкладають реальні гроші в інфраструктуру. У Бердянську величезні проблеми з водопостачанням, з електропостачанням, з інтернетом – з чим завгодно. Вся житлово-комунальна система прийшла в занепад. «Шефы из Твери» під камери приїжджають за тисячі кілометрів зварювати труби і не цьому все, – каже Дудукалов. – Я думаю, що росіяни не хочуть цього робити, бо розуміють, що вони тут ненадовго. Їм треба зараз створити «картинку», а ремонтувати каналізацію вони не збираються».
Кирилівка: від індустрії туризму залишився лише спогад
До 2022 року на найбільш популярному у Запорізькій області курорті – у Кирилівці – вздовж узбережжя Азовського моря на косі Федотовій, косі Пересип, у центрі селища та на вулицях району Степок офіційно працювали близько 500 закладів оздоровлення та відпочинку. Візитівками Кирилівки були найбільший в Україні аквапарк, а також дельфінарій, кінний театр із парком розваг, луна-парки та розваги на воді. Розгалужена інфраструктура була зручною як для сімейного відпочинку з дітьми та людьми похилого віку, так і для активного дозвілля молоді.
Після російського вторгнення і початку бойових дій у Запорізькій області найбільший курорт українського Приазов’я повністю втратив свій потенціал. 90% баз відпочинку не працюють. Вони стоять порожніми і занедбаними, або використовуються для розміщення російських військових та найманців. Найбільші і найкращі з них «націоналізували» і використовують для пропагандистської картинки «мирного життя».
Власник бази відпочинку «Адмірал» в Кирилівці, голова ГО «Азовська гостинність» Денис Катюха у березні 2022 року виїхав з окупації. Невдовзі окупанти визнали його готельний комплекс «безхазяйним» і «націоналізували», а потім передали під контроль російського державного підприємства «Курорти Запорізької області».
Під час онлайн-конференції «ІРС-Південь» Денис Катюха розповів, що одразу після початку окупації бази відпочинку Кирилівки почали використовувати для заселення російських військових. У великій частині з них досі живуть солдати. Через це на сьогодні частину пляжів зробили закритими для відвідування, а прибережні зони використовують для проведення навчань військових. Крім того, частину комплексів розграбували і «націоналізували».
«Щоб зберегти майно, потрібно йти на співробітництво. Реєструватися на умовах окупаційного законодавства, платити податки. Я не знаю підприємців з Кирилівки, які пішли на це. Більшість готелів зараз перебувають під контролем окупаційного міністерства культури і туризму. Їх «віджали», а потім знайшли керуючих, – розповів власник бази відпочинку «Адмірал». – Якщо в Україні бізнесом займаються приватні особи, то в Росії інша тенденція: держава все забирає під своє управління».
За його словами, попри пропагандистські заяви росіяни не інвестували у покращення бази ані копійки, а територію, де ще до вторгнення велося будівництво ресторанного комплексу, лише закрили від очей відвідувачів парканом.
Російські проєкти з оновлення Азовського узбережжя Денис Катюха називає «потьомкінськими селами», які існують лише з пропагандистською метою для внутрішнього споживача.
«Мені здається, що вони видають бажане за дійсне. Намалювали з допомогою штучного інтелекту гарну територію у Приморську. Але давайте подивимося, що вони зробили по факту. Крим від їхнім керуванням 10 років. Там ліпші природні умови, довший курортний сезон. Але нічого подібного, що обіцяють побудувати у Приморську, росіяни там не зробили. Мені здається, це чергове окозамилювання, «потьомкінське село», – розповідає підприємець.
Він переконаний, що після деокупації та розмінування територій на туристичну галузь Азовського узбережжя чекатиме бурхливе зростання, як це було після завершення війни у Хорватії і Чорногорії.
***
Українці мріють повернутися на пляжі Азовського узбережжя. Користувачі соціальних мереж активно реагують на відеоролики зі спорожнілих сьогодні пляжів Кирилівки та Бердянська, де у літній сезон зазвичай було ніде яблуку впасти. У численних коментарях люди кажуть про те, що дуже сумували за Азовським морем, і на третій рік окупації з теплом і приємною ностальгією згадують довжелезні пляжі, надокучливих продавців кукурудзи і медової пахлави. Після деокупації, щойно з’явиться можливість, ці люди з усієї України приїдуть до Бердянська, Кирилівки, Приморська, і свою гривнею допоможуть відновити величезний туристичний потенціал Запорізької області.
Текст – Андрій Вавілов
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0