USD: EUR:
... в Запорожье
Як кластерний рух може стати локомотивом економічного відновлення України: інтерв’ю з керівником Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування»

Як кластерний рух може стати локомотивом економічного відновлення України: інтерв’ю з керівником Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування»

Об’єднання малих та середніх підприємств у кластери та виробництво спільних продуктів – це той успішний міжнародний досвід, який в умовах повномасштабного вторгнення та падіння обсягів виробництва і бізнес-активності може стати фундаментом для економічного відновлення України.

Як кластер допомагає відстоювати інтереси малого та середнього бізнесу у діалозі з владою та корпораціями? Як консолідація зусиль допомагає знаходити відповіді на актуальні потреби підприємців? Як учасники кластера допомагають один одному на рівні регіону та країни? Які можливості та підтримку можуть отримати потенційні учасники кластерного руху?

Про це в інтерв’ю розповів директор Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування», професор кафедри економіки та митної справи, начальник відділу проєктної діяльності Національного університету «Запорізька політехніка», член Ради відновлення Запоріжжя Андрій Карпенко.

«Перший Запорізький» публікує скорочену та відредаговану версію розмови.

«Об’єднання у кластер сприяє підвищенню конкурентоспроможності кожного з учасників»

– Що таке кластер і яка його роль у відновленні економічного потенціалу?

– Кластер – це добровільне об’єднання учасників спільноти – підприємців та інших стейкхолдерів – за регіональним принципом і галузевим спрямуванням. Коли ми кажемо про кластер, мова, переважно, йде про мікро-, малі та середні підприємства – учасників ринку, які знаходяться локально близько один до одного, виконують схожі операції, здебільшого, мають одне галузеве спрямування і можуть співпрацювати по декільком напрямкам.

Андрій Карпенко – на круглому столі за участі бізнес-громадськості та місцевої влади, організованому Радою відновлення Запоріжжя, під час якого визначили виклики і потреби, які стоять перед підприємцями під час повномасштабної війни, а також шляхи вирішення проблем, які допоможуть відновити економічну потужність регіону

Ми вважаємо і намагаємось продемонструвати для потенційних учасників, що об’єднання у кластер є дуже важливим. Мета такої співпраці – розподіливши між собою функції у виготовленні певної продукції для кінцевого споживача, розробити спільний продукт і створити ланцюг доданої вартості. Спільний продукт – ідеальний результат діяльності кластера. Крім того, об’єднання має ще декілька завдань.

По-перше, сприяти нашим учасникам у підвищенні їхньої конкурентоспроможності. Вони починають обмінюватись компетенціями та експертизою, стають сильнішими гравцями на ринку. У корпоративній структурі рівень фаховості та компетентностей буде вищим, оскільки є можливість безпосередньо розподілити функції в такій організації. Коли ж мова йде про мікро-, малий та середній бізнес, зазвичай, підприємству не вистачає ресурсів. Тому наше завдання – посилення їхньої експертизи, обмін досвідом, використання спільних активів.

По-друге, спільна участь у виставкових заходах. Не завжди одне невелике підприємство може повністю заповнити стенд лише своєю продукцією. А коли йде мова про закордонні виставкові заходи, то поєднання декількох учасників зменшує витратну частину.

По-третє, більша доступність до стейкхолдерів, перш за все, до влади. Коли йде мова про окремих підприємців, то кожному з них вкрай складно вийти на зв’язок і конструктивно поспілкуватися з владними представниками. Тому спільнота Запорізького кластеру загалом орієнтована на те, щоб максимально представляти позицію наших учасників перед владними та корпоративними структурами.

По-четверте, в рамках об’єднання взагалі полегшується взаємодія щодо замовлень. Через те, що кластер виступає пулом компаній, які можуть виконати виготовлення товару чи надання якихось послуг більш значне за розмірами та якістю, ніж кожен окремо.

По-п’яте, це доступність до університетського середовища і наукової спільноти. Національний університет «Запорізька політехніка» здебільшого працює з великими учасниками і переважно готує фахівців для «Мотор Січ», «Запоріжсталі», «Дніпроспецсталі» тощо. Коли мова йде про малий і середній бізнес, ми розуміємо, що в цьому випадку і запитів на нові кадри менше. Відповідно і зацікавленість університету буде меншою через невеликий запит. Звертаючись кластером, кількість запитів на підготовлених фахівців зростає.

Активні учасники Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування»

Запорізький кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» став складовою частиною загальноукраїнської кластерної спільноти – Українського кластерного альянсу, що була створена після початку повномасштабного вторгення у 2022 році і об’єднала 16 кластерних організацій. Учасники нашої спільноти можуть користуватися усіма перевагами, які створює кожен з кластерів по Україні та організації, що управляє цією системою.

– Яким на сьогодні є Запорізький кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування»? Яким кількісно та якісно є склад учасників об’єднання?

Сьогодні у складі Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» – 35 учасників. На жаль, не всі учасники є активним. Це пов’язано з тим, що декілька представників із Запорізької області релокувалися, втратили потужності або не працюють.

Серед учасників – це мікро-, малі та середні підприємства. Первинно ми орієнтувались на галузі, що вказані у назві кластера, але потім розширили спеціалізацію. Так, на сьогодні це переважно промислові підприємства. У нас, наприклад, представлені і виробники робототехніки, і «зелені» технології. Але ми побачили, що галузевість може бути розширена тими компаніями, які будуть цікавими для нашої спільноти. Наприклад, серед учасників – компанія Brightmedia, що займається брендингом та рекламою. Її напрямок не промисловий, але актуальний для кожного з учасників. У кластері також є компанія «Гранік», що займається питанням розумного поводження з відходами, культуру якого також розвивають на підприємствах нашого об’єднання.

До теми: Об’єднання та взаємопідтримка бізнесу за європейським досвідом: як у Запоріжжі розвивають кластерну ініціативу – драйвер розвитку післявоєнного економіки

Ще один учасник кластера – університет «Запорізька політехніка». Також ми вели перемовини з «УкрНДІспецсталь» – Українським науково-дослідний інститутом спеціальних сталей, сплавів та феросплавів.  Ми вбачаємо, що освітянська структура, в тому числі спеціалізований науковий інститут – є важливим учасником кластеру.

Крім того, до складу Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» входять структури асоціативного типу, як Асоціація промислової автоматизації України і Запорізька торгово-промислова палата.

Кожен з партнерів, виходячи зі своєї спеціалізації, напрямку діяльності, може надавати і отримувати певні ресурси, виражати нашу позицію і долучатись до заходів.

«Після початку вторгнення учасники українських кластерів підтримали один одного – це допомогло повернути обсяги виробництва»

– Кластерна політика є пріоритетним напрямом державної інноваційної стратегії багатьох промислово розвинених країн за кордоном. У Європейському Союзі на сьогодні працює три тисячі спеціалізованих кластерів, які забезпечують 54 мільйонів робочих місць. На досвід якої країни орієнтувалися під час створення кластера у Запоріжжі?

Дійсно досвід створення кластерів у Європі багатий. Але складно однозначно сказати, досвід якої конкретної країни ми брали за приклад. Але у нас так вийшло, що на початковій стадії розвитку ще у 2021 році ми встигли познайомитися і почати працювати з кластерами Литви і Чехії (Брно). Ми з певною періодичністю спілкуємося з представниками кластеру, з менеджментом і беремо до уваги, як у них все відбувається.

Жовтень 2023 року. Участь делегації Запорізького регіонального кластера у Міжнародній машинобудівній виставці (MSV) у Брно, Чехія

Основний орієнтир в більшості кластерів – на те, щоб учасники об’єднання за рахунок ефективнішого виробництва створювали атмосферу партнерства в локальному середовищі і при цьому виступали конкурентами на зовнішніх ринках.

Звісно, важко уявити, що в кластерній структурі зібрались майже однакові гравці і вони один з одним просто діляться клієнтами на умовах певного договору. З досвіду ми бачимо, що таке дублювання  у кластері має бути мінімальним. Тому основна увага на тому, щоб сконцентрувати свої ресурси, максимально поєднуючи компетентності розуміння бізнесу на власному ринку, намагатись обходитись з учасниками без жорсткої конкурентної боротьби і виходити на ринок з спільними продуктами.

Такою є політика невеликих європейських країн. Вони стимулюють до того, що на ринку дуже багато можливостей. І якщо ви працюватимете самостійно як невеличка компанія, навряд чи зможете цей ринок осягнути. Європейський досвід підштовхує до того, що саме через кластерні організації ви можете формувати більші обсяги продукції і працювати над якістю. Тим паче, значна частина кластерів орієнтована не на традиційне виробництво, а на пошук інноваційних рішень. Взагалі малий та середній бізнес, вишукуючи інноваційні рішення, стає більш гнучким і дозволяють йому бути ефективнішим.

– Які проблеми для підприємств-учасників кластера стали більш актуальними з початку повномасштабного вторгнення і як діяльність об’єднання допомагає їх вирішити?

Не можна сказати, що учасники кластера відчули якісь інші проблеми, ніж вся країна, суспільство та бізнес. Можна констатувати, що на початку у всіх учасників кластера відбулося скорочення бізнесу на понад 50%. Але, зокрема, за рахунок взаємодії між учасниками кластера і допомоги в мінімальних видах робіт, які можна було в межах спільноти виконати, відбулося відновлення до 70%, підприємці повернулись на свої попередні обсяги виробництва.

Передусім це була допомога в певному сенсі психологічна. Тому що учасники кластеру знають і намагалися підтримувати один одного. Наприклад, невеликими замовленнями, які можна було в межах спільноти реалізувати, виходячи з спеціалізації та можливостей компаній. Безперечно, важливою була можливість знайомств, контактів, більш широкої взаємодії у межах Українського кластерного альянсу.

Запорізький кластер допомагав тим, що ми виграли грантові проєкти і реалізовували їх. Більша частина активностей, які ми проводили в рамках цієї діяльності, була спрямована на учасників кластера. Бізнес отримував підтримку і поштовхи до того, що необхідно працювати далі і робити це більш якісно.

Андрій Карпенко разом з активними членами кластера Кирилом Сухацьким та Єгором Кочнєвим під час виставки у Брно (Чехія)

Що є важливим у роботі з малим і середнім бізнесом? Це робота з особистостями. На таких підприємствах зазвичай невеликий штат. Нерозуміння певних процесів призводить до того, що бізнес зупиняється і не розвивається. Коли працюєш з малим і середнім бізнесом, то дуже часто, скажімо, ведеш за руку суперфахового спеціаліста, який не може розкрити весь потенціал через власну завантаженість, відсутність часу та достатніх коштів. Наприклад, багато хто з підприємців чув про можливість отримання грантового фінансування для бізнесу. Але мало хто такою можливість користувався, тому ми і організовували серед учасників кластера навчання із залученням експертів щодо написання проєктних заявок.

Поштовхом для розвитку власного бізнесу є відвідування учасниками кластера компаній один одного.

Важливо, що наша спільнота може консолідуватись у загальних питаннях, наприклад,  коли хтось потребує певної допомоги. Ми на це зорієнтовані.

«У Раді відновлення Запорізький кластер експертно долучається до процесів економічного відродження регіону»

– Розкажіть, будь ласка, про діяльність Запорізького кластера у 2023 році. Які проєкти вдалося реалізувати?

Цього року ми реалізували основний проєкт, який підтримала німецька федеральна компанія GIZ Ukraine через Фонд розвитку підприємництва. Грантовий конкурс оголосили у січні, навесні стали відомі результати. У конкурсі брали участь 32 кластери з усієї України. За його результатами відібрали вісім переможців (які отримали гранти в еквіваленті до 25 тисяч євро кожен задля системної підтримки та розвитку підприємництва в Україні, – прим.). Вже з квітня ми почали його реалізацію.

Проєктна команда – я, віце-президент Запорізької торгово-промислової палати (ЗТПП) Андрій Куц та начальниця управління організаційної роботи і міжнародних відносин ЗТПП Ксенія Нагорна – намагалися закласти у цей проєкт велику кількість заходів, які хоча б по краплинці, але могли допомогти нашим учасникам у різних напрямках.

У рамках проєкту на регулярній основі проводилися щомісячні навчальні заходи з різних тем: управління бізнесом, маркетингу, грантової діяльності тощо. Як я вже казав, зважаючи на особливості малого та середнього бізнесу, у засіданнях кластера беруть участь зазвичай саме власник і керівник бізнесу. Відповідно, ми хотіли залучити експертів і зробити представників бізнесу сильнішими.

Закордонні донори, наприклад, такі організації, як GIZ Ukraine, USAID (Агентство США з міжнародного розвитку, – прим.), регулярно говорять про важливість експортоорієнтованості підприємств і спрямовують на це більшість своїх грантових програм. Їхня мета – допомогти зростити  таких гравців, які могли б виходити на міжнародні ринки.  Сертифікація (форма підтвердження якості товару або послуги, – прим.) – один із важливих елементів європейського ринку. Це не просто папірець, а певна процедура, яка передбачає відповідність цим стандартам.

Навчальний захід для представників компаній-учасників Запорізького кластера ІАМ – на тему стандартизації та сертифікації у Європейському Союзі

Серед учасників кластеру у нас є компанія, що займається сертифікацією. Ми долучили її до проєкту, як потенційного гравця, що буде залучати до процесу сертифікації. Передбачили навчання з експертами і заклали частину коштів на те, щоб компенсувати двом компаніям з числа учасників кластеру  процедуру сертифікації.

Наші останні заходи – це було навчання з LEAN-виробництва (це система управління, філософія, інструментарій, що має на меті максимізувати цінність для споживача та мінімізувати витрати для компанії, – прим.).  Учасникам тренінги сподобались, тому що вони були дійсно практикоорієнтовані.

Наступний елемент, який ми закладали у проєкті, це створення з 1 листопада на базі Національного університету «Запорізька політехніка» інжинірингового центру для бізнесу. Ми створили робоче місце, запросили фахівця-інженера, який буде підпорядковуватись кластера і допомагати його учасникам. Наприклад, створювати 3D-моделі деталей та продукції. Наразі вже на базі центру виконано декілька робіт. Ми плануємо, що інженер надалі стане альтернативою для бізнесу, у якого немає власного інженера або наявний спеціаліст перезавантажений.

Запорізький кластер «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» почав реалізацію іншого проєкту у консорціумі спільно з Українським кластерним альянсом (у складі альянсу об’єднано 16 українських кластерних організацій, – прим.).

Мова йде про проєкт Clusters FundRAISE («Запуск сервісної моделі інноваційного фандрейзингу для МСП в Українському кластерному альянсі»), який почала реалізувати Асоціація підприємств промислової автоматизації України у серпні 2023 року за підтримки EU4Business спільно з Запорізьким та Харківським кластерами. Ініціатива є відповіддю на відсутність в українського бізнесу досвіду, знань та ресурсів для фандрейзингу у сфері інноваційного розвитку та низький рівень залучення українських учасників промислових ринків до грантових програм розвитку в ЄС.

У межах цього проєкту закладена проста ідея. Малий та середній бізнес дуже потребує фінансових ресурсів, щоб розвиватись, але при цьому не користується наявними  можливостями грантового фінансування. До цього ми вже залучали експерта з цих питань в рамках іншого проєкту. На цей раз ми зробили навчальні заходи у більшому масштабі.

Генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України, виконавчий директор Українського кластерного альянсу Олександр Юрчак (перший зліва) разом з активними членами Запорізького кластера

Основна мета – не просто надати допомогу малому і середньому бізнесу щодо написання проєктів, а саме підготувати експертів, які могли б потім на постійній основі надавати послуги учасникам кластеру для написання цих грантів. Для цього ми долучили декількох представників «Запорізької політехніки». Проєкт реалізує команда з Києва, Харкова та Запоріжжя. Це фахівці, які вже знаються у процесі, а також викладачі, яких ми залучили долучили під час навчання, а тепер спрямовуємо на супроводження бізнесу. Проєкт зараз на першій стадії. Частина компаній вже подала свої проєкти і чекають на рішення грантодавців. Я думаю, що найближчим часом вже побачимо результати.

Дійсно, є проблеми в тому, що для отримання грантового фінансування потрібно заповнити велику кількість документів, розкрити багато інформації про свою компанію, дочекатися перемоги у конкурсі. Але важливо, щоб ті, хто вже це спробував, більше комунікував з тими, хто лише планує писати заявки. Потрібно «заразити» цією ідеєю і стимулювати бізнес до участі. На наших заходах ми показуємо учасникам, що все не так складно.

Ми плануємо розширення можливостей співпраці Національного університету «Запорізька політехніка» з учасниками кластеру задля пошуку інноваційних рішень.

– Запорізький кластер є активним учасником Ради відновлення Запоріжжя – незалежного об’єднання представників громадських організацій, науковців, підприємців, голів ОСББ та активних громадян, спорідненого спільною метою післявоєнного відродження нашого краю. Як ви формулюєте мету спільної діяльності в рамках цього проєкту?

– Ми розглядаємо важливість кластера, як спільноти, що займається підприємницьким сектором, долучається до створення робочих місць, виготовлення продукції і послуг, що потрібні для регіону. Ми бачимо, що наше об’єднання бізнесу може впливати на те, як буде відбуватися відновлення, долучатися до цих процесів, можливо, і до виконання певних видів робіт.

Рада відновлення – це важливий комунікаційний майданчик, який дозволяє побачити можливості спільного прийняття рішень на локальному та регіональному рівнях, додає певних можливостей нашому кластеру як організації і створює більші можливості для того, щоб донести позицію бізнесу до представників влади.

Рада відновлення включає експертів за різними напрямками і є професійним експертним середовищем, що надає певні пропозиції, намагається відслідковувати, наскільки вони враховуються, і наскільки наша позиція співпадає з позицією влади. Чи має наша експертність вплив на прийняття рішень в регіоні. Якщо ні – що потрібно зробити, щоб це змінити.

Запорізький кластер хоче бути долученим до процесів та проєктів, що реалізує влада. Зараз ми, зокрема, працюємо над створенням рекомендацій до оновленої стратегії розвитку міста – по стратегічним напрямках розвитку. Ми розуміємо, що не всі наші пропозиції потраплять до стратегії розвитку. Але для нас є важливо відчувати, що ми дотичні до цього процесу і взяли на себе певні зобов’язання виконувати ці заходи. Ми бачимо, що з боку влади відкритість, є сприйняття наших пропозицій, тепер хочемо побачити дії.

Текст – Андрій Вавілов, фото – з архіву Андрія Карпенка та Запорізького кластера «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування»

Стаття підготовлена завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який виконує ГО «Екосенс», у партнерстві з ГО «Дивосвіт» та Національною платформою стійкості та згуртованості.


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0