USD: EUR:
... в Запорожье
Виробництво меблів і дизайн інтер’єрів: як подружжя Вороновських з Маріуполя відновило власну справу у Запоріжжі

Виробництво меблів і дизайн інтер’єрів: як подружжя Вороновських з Маріуполя відновило власну справу у Запоріжжі

Максим і Наталія Вороновські приїхали до Запоріжжя з Маріуполя на початку
широкомасштабного вторгнення. У рідному місті, зруйнованому російською армією,
їм довелося залишити власний бізнес: виробництво меблів і нову студію дизайну
інтер’єрів, яку відкрили перед самим початком війни.

У Запоріжжі активна сімейна пара отримала декілька грантів та відновила свою справу на новому місці. Як їй це вдалося – розповідає «Перший Запорізький».

За місяць до вторгнення відкрили в центрі Маріуполя студію дизайну інтер’єру

Родина Вороновських евакуювалася з Маріуполя у Запоріжжя в квітні 2022 року. Виїжджали важко через всі блокпости.

«Спочатку зупинилися у батьків в іншому населеному пункті, зараз це теж окупована територія, а вже потім виїхали до вашого міста, — розповідає Максим Вороновський. — Маріуполь після початку повномасштабного вторгнення був дуже страшний…».

У рідному місті залишився власний меблевий бізнес і студія дизайну інтер’єрів, яку відкрили перед самим початком бойових дій – в січні 2022 року.

«Вона не встигла повноцінно запрацювати, адже в лютому розпочалася повномасштабна війна», — каже підприємець.

Максим Вороновський

Максим Вороновський у меблевій справі вже давно. Закінчив будівельну академію, проте на той час роботи не було, і йому запропонували займатися виготовленням меблів.

«Це був 2002 рік. Три роки я пропрацював збиральником меблів на фірмі, потім 10 років – дизайнером меблів, а з 2015 року почав займатися своєю меблевою справою. В Маріуполі у нас були онлайн-продажі. А в листопаді 2021 року ми вже почали наповнювати нашу власну студію. У січні все завершили, а вже наприкінці наступного місяця розпочалося повномасштабне вторгнення…», — розповідає чоловік.

На розвиток власної справи отримали грантове фінансування

Активна родина Вороновських, евакуювавшись до Запоріжжя, вирішила не сидіти без діла та взялася відновлювати власний бізнес.

«Коли приїхали у Запоріжжя, були декілька місяців у депресії, а потім вирішили, що треба працювати, а не сидіти на місці. Наважилися знову відкрити власну справу, — каже підприємець. — Напрацювання вже були. Ми з клієнтами із Запоріжжя працювали і до повномасштабного вторгнення».

Подружжя почало займатися відновленням власного бізнесу у Запоріжжі з червня 2022 року. Вони орендували приміщення та взялися до справи. У Запоріжжі Максим і Наталія відкрили меблеве виробництво Vektor-Mebel та власну студію дизайну інтер’єрів «Територія гармонійного інтер’єру».

В процесі роботи

Щоб вести справи стало фінансово легше, вирішили подаватися на гранти та різноманітні програми для підтримки бізнесу. У липні 2022 року підприємець отримав державний грант «Власна справа».

«Дружина мене довго вмовляла це зробити, тому що я ніколи до цього грантові заявки не писав. Вона мене переконала в тому, що треба спробувати. І все вийшло!», — ділиться Максим Вороновський.

На цьому вирішили не зупинятися і в жовтні-листопаді 2022 року бізнесмен взяв участь в грантовій програмі від «Маріупольської школи підприємництва». Окрім коштів, проєкт також надав можливість пройти навчальний курс.

«Хоча вже давно займаюся бізнесом, почув багато нової інформації щодо фінансів. Було дуже корисно та цікаво», — каже підприємець.

Грантове фінансування в той час допомогло подружжю стартувати. На ці гроші придбати обладнання та матеріали.

Для отримання грантів складали бізнес-плани та захищали їх перед комісією. У «Маріупольській школі підприємництва» це відбувалося наживо, у проєкті «Власна справа» — дистанційно.

Отримати перший грант Максима вмовила дружина Наталія

«Від «Власної справи» отримав 250 тисяч гривень. Половина суми пішла на обладнання. Коли його закупали, то вже почали вимикати електроенергію, тож придбали акумулятор і деякі інструменти, а інша половина коштів пішла на обладнання студії та матеріали, — розповідає підприємець. — А від «Маріупольської школи підприємництва» отримали приблизно 60 тисяч гривень. Придбали ноутбук і зразки матеріалів для презентації майбутнім клієнтам».

Дружина Максима Наталія також брала участь у грантових конкурсах для підтримки бізнесу. Отримала фінансування від проєкту «Власна справа», а також від  Естонської ради у справах біженців в Україні та благодійного фонду «Посмішка». Кошти теж пішли на свій бізнес. До широкомасштабної війни вона займалася дизайном інтер’єрів. Зараз далі працює з чоловіком у родинному бізнесі, а ще виготовляє авторські свічки.

Такі свічки виготовляє Наталія Вороновська

Від дизайну інтер’єру – до виробництва меблів

До якості своїх послуг подружжя ставиться вкрай серйозно та знаходить індивідуальний підхід до кожного клієнта.

«У нас можна отримати повний спектр послуг. Це і дизайн інтер’єру, яким займається моя дружина Наталія, і виробництво меблів, яким керую я, — зазначає Максим Вороновський. — Якщо до нас приходить клієнт, намагаємось максимально закрити всі його потреби щодо благоустрою приміщення. Ми розробляємо дизайн меблів та інтер’єру, а потім ці меблі виготовляємо. Працюємо над всіма приміщеннями — кухня, зала, вітальня тощо».

На підприємця працюють два співробітники, які виготовляють меблі.

«Наша студія знаходиться у центрі міста, а саме виробництво меблів — в окремому цеху в Шевченківському районі. Зараз у нас майже на 80% закрито питання по цеху з деревообробки, переходимо до розв’язання малярних питань. Також самі створюємо для інтер’єру вироби з металоконструкцій», — розповідає власник меблевого бізнесу.

Приклади робіт родини Вороновських

У Запоріжжі подружжя вже встигло напрацювати свою клієнтську базу та обзавестися постійними замовниками. Але справи не завжди йдуть на відмінно.

«Клієнтів наразі не дуже багато, але серед них з’явилися і постійні. Приблизно з середини 2023 року, десь влітку, почався трохи більший потік клієнтів. Можливо, люди звиклися з війною і стали облаштовувати свої квартири. А зараз знову настало певне затишшя. Кожен місяць у нас різна кількість замовників. Це може бути і вісім замовлень, а може і одне. Проте справа іде. Наприклад, раніше у нас вже були клієнти в Дніпрі, Києві та Одесі, — ділиться майстер. — У нашій сфері дуже важливе спілкування з людьми, ти маєш показати, що ти впевнений і знаєш свою справу, тоді людина зробить в тебе замовлення. А якщо ти будеш вагатися або обманювати, що ти все знаєш, а насправді в цьому нічого не тямиш, то це точно не призведе ні до чого хорошого та буде відтік покупців. Ми себе добре зарекомендували у Маріуполі, але і тут у нас є постійні клієнти».

У  «Території гармонійного інтер’єру» особливу увагу приділяють деталям

Не боятися розвивати бізнес у прифронтовому місті попри ракетні удари

За словами Максима Вороновського, починати все спочатку у новому місті просто не було, але і страху не було також.

«Якщо людина боїться щось починати, то, звісно, було б краще, якщо вона  буде впевненою. Я знаю свою нішу на 100% і впевнений в тому, що все зроблю. А якщо ти кожен раз будеш перейматися з приводу того, вийде в тебе чи ні, то, можливо, немає і сенсу цим займатися», — вважає підприємець.

Він зазначає, що написання заявки на грант та захист власного проєкту — це не так складно, як може здатися з першого погляду.

«Перший грант дався важко, тому що я ніколи цього не робив. Але співробітниці центру зайнятості, які приймали мій захист по «Власній справі», ставлячи питання по грантовій заявці, допомогли мені розпочати презентацію, — пригадує чоловік. — Дивлячись на те, що я писав все сам і знав кожну кому, мені було простіше відповідати на їхні запитання. У проєкті «Маріупольська школа підприємництва» було трошки легше, адже це був вже мій другий грант і там я проходив навчання. Подаватися на грант може бути складно, але не так важко, як здається на перший погляд».

Студія знаходиться у центрі міста, а виробництво меблів — в окремому цеху в Шевченківському районі

Підприємець каже, що не дивлячись на прифронтовий статус Запоріжжя і періодичні ракетні удари з боку окупантів, започатковувати новий бізнес у нашому місті йому страшно не було.

«Коли взяв кредит і купив обладнання, а приходить поліція і каже: терміново всім вийти, тому що прийшла інформація, що сюди може «прилетіти»», то тоді не знаєш, що робити. Чи завантажувати все в машину і кудись вивозити, чи ні? Один раз таке було та, на щастя, тоді все обійшлося. Біля нас багато «прилітало», поруч випадали вікна. Але найстрашніше нас оминало. Сподіваємось, так буде і надалі. Нову справу у прифронтовому Запоріжжі, яке нерідко обстрілюють, відкривати не було страшно. Як кажуть, далеко не втечеш. Тому ми ризикнули», — підсумовує Максим Вороновський.

Текст — Юлія Глушко, фото взяті з соцмереж героя матеріалу

Виїхала з-під обстрілів і відкрила тату-салон: як Альона Пузанова з прифронтового Гуляйполя будує у Запоріжжі власний бізнес


Читайте також:

Відновила сімейну майстерню після виїзду з окупації: як Яна Завгородня з Енергодару розвиває у Запоріжжі виробництво подарунків з дерева

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0