Псевдоосвіта під окупацією: що сталося з університетами на захоплений частині Запорізької області
Повномасштабне вторгнення змусило тисячі українських студентів і викладачів залишити свої заклади вищої освіти. На окупованій частині Запорізької області Росія захопила будівлі університетів і відновила їхню роботу вже за власними стандартами.
Як сьогодні функціонує система вищої освіти під окупацією та чому вона насправді слугує інструментом пропаганди – у матеріалі «Першого Запорізького».
В окупації працюють лише два псевдоуніверситети
До повномасштабного вторгнення Запорізька область була одним із провідних освітніх центрів півдня України. У 2021–2022 навчальному році тут працювало 14 закладів вищої освіти, де навчалося близько 46 тисяч студентів. Серед них – Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Бердянський державний педагогічний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного та інші державні й приватні виші.
З початком війни частина території опинилася під окупацією. Через загрозу життю викладачі, студенти та персонал масово евакуювалися на підконтрольні Україні території. Більшість колективів університетів покинули рідні стіни, релокувалися та відновили роботу в Запоріжжі й інших містах, забезпечивши безперервність навчання.
Сім закладів залишилися під контролем окупантів. Військові захопили будівлі, призначили свої адміністрації та отримали доступ до корпусів, бібліотек, обладнання та всього майна університетів. Українські програми замінили російськими: ввели свої підручники, стандарти оцінювання та навчальні плани. Частина викладачів погодилася на співпрацю, інші ж опинилися під тиском загарбників.
Фото з російських пропагандистських медіа
«Кримський сценарій» у Мелітополі: створення «Мелітопольського державного університету»
Щоб створити ілюзію «нормального життя» на захоплених територіях, окупаційна адміністрація швидко взялася за вищу освіту. 27 травня 2022 року окупанти оголосили про створення «Мелітопольського державного університету» (МелДУ). Його сформували примусовим об’єднанням чотирьох захоплених вишів: Бердянського та Мелітопольського педагогічних університетів, Таврійського державного агротехнологічного університету й місцевих філіалів запорізького Класичного приватного університету. Такий підхід повторював «кримський сценарій» насильницького злиття закладів під російською юрисдикцією.
Фото з російських пропагандистських медіа
15 серпня 2022 року «МелДУ» отримав російське свідоцтво про реєстрацію та розпочав вступну кампанію. Першим «ректором» став зрадник Андрій Чуйков, якого у червні 2023-го замінив колишній проректор Санкт-Петербурзького економічного університету Микола Тойвонен. Таким чином кадрову політику вишу повністю контролює Москва. Того ж року Бердянський педуніверситет вивели зі складу «МелДУ», створивши окремий заклад.
Фото з російських пропагандистських медіа
Перший рік виявився провальним: за словами мера Мелітополя, нинішнього голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, заяв надійшло мало, а на окремі спеціальності не подали документів навіть на бюджетні місця. Попри фінансування з Москви, навчання здебільшого зводилося до формальностей. За російськими даними, у 2023 році зарахували близько трьох тисяч осіб: приблизно 1 600 – на бакалаврат і 1 200 – на магістратуру. Українські джерела наголошують, що більшість були заочниками: 76% на бакалавраті та 85% у магістратурі. Часто таке «навчання» обмежувалося лише подачею документів без відвідування занять.
У 2025 році окупанти активно звітують про «розбудову» університету. За їхніми твердженнями, «МелДУ» налічує 10 факультетів, 46 кафедр, 5 коледжів і понад 144 освітні програми. Уперше відкрили напрями «ґрунтознавство», «будівництво», «агрохімія», «гідромеліорація», а також спеціальності у сфері медіа та комунікацій. Особливий акцент – на технічних напрямах через потребу кадрів для промисловості й енергетики. Навіть у педагогічній сфері впроваджують «інженерну складову».
Фото з російських пропагандистських медіа
У серпні 2025 року окупаційна влада заявила, що кількість студентів «МелДУ» перевищила 20 тисяч. За їхніми даними, цьогоріч передбачено понад 3 600 бюджетних і понад 3 000 контрактних місць.
Водночас ректорка релокованого до Запоріжжя Мелітопольського державного педагогічного університету Наталія Фалько у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, абітурієнти часто вступають до псевдоуніверситету під тиском: викладачі на окупованій території відстежують випускників шкіл і змушують їх подавати документи саме туди. Абітурієнтів примушують оформлювати російський паспорт для подання документів. А викладачі, які погодилися працювати в «МелДУ», скаржаться на затримки зарплат.
«Азовський державний педагогічний університет» у Бердянську
10 березня 2023 року в окупованому Бердянську російська влада оголосила про створення «Азовського державного педагогічного університету» (АГПУ). Для цього використали захоплені будівлі Бердянського державного педагогічного університету та Бердянського університету менеджменту і бізнесу. Ліцензію від Міносвіти РФ псевдовиш отримав 24 травня 2023 року.
За даними окупантів, в університеті навчається понад 7,8 тисячі студентів і працює близько 300 викладачів. Заклад має шість факультетів: педагогіки та психології, філології та соціальних комунікацій, фізико–математичних наук та ІТ, гуманітарних наук, економіки і права, а також середньої професійної освіти. У структурі – 11 навчальних корпусів, три гуртожитки й понад 50 освітніх програм, переважно педагогічного та гуманітарного спрямування. Для окупаційної влади заклад є стратегічним, адже готує вчителів для русифікації шкіл регіону.
Фото з російських пропагандистських медіа
У 2025 році університет збільшив набір: подано 4474 заяви проти 2904 торік. Вперше прийом здійснювали через російський сервіс «Вступ до вишу онлайн», який, за твердженням окупантів, зацікавив абітурієнтів з різних регіонів РФ. У серпні 2025–го виконувачка обов’язків ректора Катерина Степанюк повідомила про зарахування 791 першокурсника на бюджет. Загалом на 2025–2026 навчальний рік виділено 1340 бюджетних місць.
Окрему квоту – понад 10% – виділили для учасників «спеціальної військової операції» та їхніх родин. За цією програмою зарахували 21 абітурієнта на бакалаврат. За даними окупантів, 92% студентів навчаються безкоштовно. Це свідчить не стільки про популярність університету, скільки про намагання створити видимість «успішного набору», адже заклад приймає фактично всіх охочих, незалежно від рівня підготовки.
Фото з російських пропагандистських медіа
25 червня 2025 року університету присвоїли ім’я льотчиці, Героя Радянського Союзу Поліни Осипенко.
У вересні в університеті відкрили новий освітній кластер у межах федерального проєкту «Педагоги та наставники» національної програми «Молодь та діти», яку курує Міносвіти РФ. Кластер обладнали сучасними кабінетами й майстернями для підготовки педагогів з акцентом на шкільному предметі «Праця». Також створили центр патріотичного виховання «Зірка» для формування у студентів «цінностей громадянства та патріотизму» у російському трактуванні.
Фото з російських пропагандистських медіа
Викладачі з Росії та пропаганда як частина навчального процесу
Навчання у захоплених університетах Запорізької області відбувається із засиллям пропаганди та російської символіки. Ці заклади перетворилися на інструменти ідеологічного контролю, покликані руйнувати українську ідентичність та нав’язувати проросійські наративи.
Студентам прищеплюють культ «героїв СВО», формують образ ворога у вигляді «українських нацистів» і змушують брати участь у заходах на підтримку армії РФ. Університети співпрацюють із військово–патріотичними організаціями: у Мелітопольському державному університеті створено факультет «Юнармії». Навчальні заклади фактично готують нове покоління для поповнення лав російських військових.
Щоб забезпечити кадровий склад, окупанти завозять викладачів із Росії, обіцяючи високу зарплату та безкоштовне житло. Педагогів, які залишилися, відправляють на «підвищення кваліфікації» до РФ, де їх навчають працювати за кремлівськими методичками.
Фото з російських пропагандистських медіа
Водночас дипломи «Мелітопольського державного університету» та «Азовського державного педагогічного університету» не визнаються ані в Україні, ані у світі. За межами окупованих територій і Росії вони є безвартісними папірцями, що позбавляє студентів легітимної освіти й конкурентних перспектив.
Таким чином, створені окупантами псевдоуніверситети не виконують освітньої функції, а слугують осередками пропаганди. Щодня вони посилюють ідеологічний тиск на студентів і ускладнюють майбутню реінтеграцію звільнених територій.
Попри спроби Росії демонструвати «успіхи» у відновленні вищої освіти, реальність свідчить про протилежне. Окупанти не змогли відновити роботу Енергодарського інституту державного та муніципального управління ім. Р. Г. Хеноха, Мелітопольського інституту державного і муніципального управління та Мелітопольський інститут екології та соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Навіть новостворені університети стикаються з браком кадрів, низькою якістю підготовки та недовірою місцевого населення.
Водночас Росія продовжує вкладати значні кошти у модернізацію цих структур через федеральні програми, що свідчить про стратегічне прагнення закріпитися на захоплених територіях і повністю інтегрувати їх у власний освітній і культурний простір.
Текст – Олександр Носок
Читайте також:
- Два роки агресивної кремлівської пропаганди: як працює псевдомузейний комплекс «Росія – моя історія» у Мелітополі
- Промислове мародерство: що відбувається з найбільшими заводами Мелітополя під окупацією
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0