USD: EUR:
... в Запорожье
Як ворог знищує довкілля Запорізької області: огляд найбільш серйозних екологічних наслідків російського вторгнення

Як ворог знищує довкілля Запорізької області: огляд найбільш серйозних екологічних наслідків російського вторгнення

Наша редакція готує спеціальний проєкт, в якому розповідає про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу Запорізької області. Для підготовки цієї статті ми запитали думки різних спеціалістів з питань захисту довкілля – представників наукової спільноти, влади та активної громадськості – щодо найбільш серйозних екологічних наслідків повномасштабного російського вторгнення для нашого регіону.

Далі – пряма мова:

Директор Департамент захисту довкілля Запорізької обласної військової адміністрації Антон Петрухін:

Варто окремо розглядати наслідки для довкілля Запорізького області – для підконтрольної Україні частини, тимчасово окупованої території та зони бойових дій.

Території, які зараз знаходяться в зоні активних бойовий дій або в окупації, страждають від агресії Російської Федерації найбільше, в тому числі, з точки зору екологічних наслідків. У повному масштабі оцінити ці наслідки на сьогодні неможливо. Ми маємо лише окрему інформацію від керівників громад та військових адміністрацій, в тому числі, окупованих територій.

Найбільш масштабні наслідки, як для Запорізької області, так і для інших південних областей України, були після руйнування Каховської ГЕС, коли водосховище втратило більшу частину води і знов повернулось у старе русло річки Дніпро. Це призвело до того, що частина наших населених пунктів, які знаходяться на окупованій території, втратили джерела водопостачання. Таким у південній частині Запорізької області був канал Р-9, який мав запитку саме з Каховського водосховища. Тепер джерелом водопостачання є привізна вода або інші джерела, зокрема, артезіанські свердловини. Під час окупації кількість населення значно зменшилась, але в процесі деокупації та після відновлення водопостачання стане проблемою №1.

Неокупована частина області відчула проблему втрати води в Каховському водосховищі. На відміну від Херсонської області у нас було не затоплення території, а навпаки осушення. Близько 60% зрошувальних систем нашого регіону втратили воду. Також є великі площі осушених територій з обох берегів Дніпра, в тому числі – на острові Хортиця.

Геологічний заказник «Дніпровські пороги» (до території якого входять частина острова Хортиці, острів Байди та скелі поряд, – прим.) зазнав збитків на 1,5 мільярда гривень. Ці збитки, розраховані Державною екологічною інспекцією за результатом обстеження комісії, яка була створена обласною державною адміністрацією. І передані у Міндовкілля та до правоохоронних органів, щоб врахувати в подальшій роботі щодо вимог від держави-агресора після перемоги України у цій війни.

Національний природний парк «Великий Луг» (в межах Василівського району, загальна площа – 16,7 тис га. До його складу входять шість заказників, серед них – орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури». – прим.) також був осушений, зазнав 70% втрат. На цій території, як і на острові Хортиця, відбувалась загибель донної та водної рослинності, малюсків тощо. На сьогодні збитки поки оцінити неможливо.

Супутникові знімки Каховського водосховища після підриву окупантами Каховської ГЕС
Джерело: «Укргідроенерго»

Після втрати Каховського водосховища залишилось лише природне русло річки Дніпро. Тобто кількість води є значно меншою і це не дозволяє в повній мірі розбавити ті промислові та побутові стоки, які традиційно потрапляли у річку. Зокрема, і каналізаційні стоки тих домоволодінь, які знаходяться поруч з малими річками. У Запоріжжі, найбільш урбанізованій частині області, третина мешканців приватних будинків, не мають централізованого водовідведення. Потенційно ці стоки потрапляють до малих річок, а звідти – до Дніпра, де тепер недостатньо води для того, щоб розбавити і вирівнювати показники. Навіть, зважаючи на те, що обсяги промислових стоків, як і раніше потрапляли в річку, значно зменшилися через знищення обсягів роботи підприємств. Тим не менш, показники забруднення води знаходяться на граничній межі, а по деяким показникам мають перевищення. Це може призвести до того, що Дніпро в своїй південній частині у майбутньому потенційно не матиме відповідної якості для питного водозабезпечення. Тому одна із актуальних задач для влади на зараз, і на майбутнє – це зменшення обсягу скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти, щоб привести стан водних об’єктів до нормальних показників з зарахування цієї Каховської катастрофи, яка відбулася після прориву Каховської ГЕС.

Велика площа осушених територій самозаростала. Так, певну територію захопили інвазійні рослини, такі як амброзія, але в більшості – притаманні цій місцевості рослини. Наприклад, на острові Хортиця на території осушених плавнів та озер майже повністю заросли вербою та тополями висотою під 2,5 метри. За попередньою інформацією від науковців, верба у перспективі залишиться на цій території і поступово витіснить тополю. Можна сказати, що природа почала дуже швидко відновлюватись завдяки великому родючому шару. Тому ця проблема, яка викликала занепокоєння, на сьогодні вже локалізована. Так, є окремі ділянки осушених берегів, але в більшості можу сказати, що природа сама на сьогодні стабілізує ситуацію.

Збитки після кожного обстрілу, після кожного «прильоту» на місці події фіксує Державна екологічна інспекція (станом на 1 жовтня загальна сума збитків, завданих внаслідок забруднення та засмічення земель в Запорізькій області з початку повномасштабного вторгнення складає понад 13,6 млрд грн., – прим.). Але ми ж розуміємо, що ці розрахунки проводяться лише на неокупованій території області і поза межами зони бойових дій. Тому реальний масштаб збитків може бути на порядок або два порядки більшим. Оцінити їх ми зможемо лише після вже деокупації всієї території Запорізької області.

На підконтрольній території, яка не знаходиться в зоні бойових дій, можна займатися сільським господарством та умовно безпечно вирощувати культури. Звісно, ці території забруднені, але у значно меншому масштабі. Наразі науковці ще не робили оцінки, яким саме чином та в якому обсязі ці речовини мігрують з ґрунтів до сільгосппродукції.

Під час деокупації ми стикнемося з тим, що територія зони активних бойових дій буде розширюватися, навантаження цю територію внаслідок використання снарядів, ракет, металів, палива, сторонні забруднень, токсичних речовин, які розчинилися в ґрунті, буде на декілька порядків вище. Потрібно вивчати, які бойові речовини будуть залишатися в грунті та забруднювати водні об’єкти, які знаходиться поруч. Дуже важко на сьогодні дати конкретну оцінку для територій, до яких немає доступу.

Знімки російських окопів, які загарбники вирили неподалік Роботиного
Фото: Бавовна ТБ

Захоплену територію окупанти використовують для власних потреб, у тому числі мінують, будують оборонні рубежі. У національному парку «Приазовський» ворог влаштував військовий полігон, а також здійснює масовий вилов водних біоресурсів.

На окупованій території знаходиться більша частина лісових ділянок Запорізької області, які в першу чергу знищуються пожежами. Ми розуміємо, що після деокупації Запорізька область втратить більшу частину лісів, які потрібно буде відновлювати з нуля. В тому числі, і частину природно-заповідного фонду, які знаходяться у зоні бойових дій.

Тож ми розуміємо, що величезні наслідки для довкілля Запорізької області ми зможемо оцінити тільки після деокупації та розмінування.

На тему: Родючі землі перетворили у поле бою: як російські снаряди отруюють ґрунти Запорізької області

***

Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету Олександр Рильський:

Я сподіваюсь, що все ж таки нашим керівникам вистачить розуму, щоб знову не затоплювати Каховське водосховище, як це зробили 75 років тому. До затоплення це була унікальна територія з такою екосистемою… біогеоценозом у цих річках, долинах, озерах, протоках… Я вже не кажу про фітоценоз, які там трави були.

Краще побудувати з допомогою новітніх технологій по поводженню з водними об’єктами вздовж основного русла Дніпра від Балабиного до Енергодара на певній відстані від берега греблі потрібної висоти. Це допоможе відновити малі річки, протоки, убезпечить від руйнування берегу в районі Біленького, де вже вулиці йдуть під воду. Звісно, потрібно розрахувати об’єм води, необхідний для забезпечення судноплавства.

Зрошення на 70% потрібно перевести на крапельну систему.  За цей час, використовуючи існуючу систему поливу, ми засолили землі. Вони вже на межі використання.

Те, що виросло на дні Каховського водосховища, називається піонерською рослинністю. Це плюс, що ми не маємо проблем з пиловими бурями. Зауважу, це були б не просто пилові бурі. Це той верхній шар, в якому вся таблиця Менделєєва. Ще з радянських часів було дуже велике забруднення важкими металами, радіонуклідами часів Чорнобильської катастрофи, до того ж – великою кількістю пестицидів та гербіцидів.

На жаль, зараз не відбувається моніторинг. Державі навіть під час війни потрібно створити сучасну моніторингову лабораторію, яка б мала новітні методи аналізу ґрунту. Щоб, де це можливо безпечно зробити, подивитися, вивчити концентрації елементів на дні водосховища. Крім того, потрібно вивчати транспортування важких металів та інших речовин у рослини, які там виросли на півтора метри. Це все потрібно моніторити і досліджувати. Але цієї роботи поки що немає.

На світлинах – те, що раніше було Каховським водосховищем
Фото: Мирослава Липа/Укрінформ

У Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях знищені лісосмуги. Якщо держава не розпочне роботу з їх відновлення, це перетвориться у катастрофу. Коли була остання пилова буря, я навчався у 10-му класі. Лісосмуги почали насаджувати лише наприкінці 40-50-х, на той час вони ще не встигли піднятися. А землі вже почали масово розорювати. Пилова буря – це страшно. Ми не ходили в школу, було неможливо дихати і виходити на вулицю, у вікнах по півметра землі було. Було знесено мільйони  тон чорнозему. Це була остання така пилова буря, а скільки ще було до того.

Потрібно змінювати законодавство. Сьогодні питання лісосмуг віддане на розсуд місцевим громадам. Одні керівники скажуть, що потрібно відновлювати лісосмуги та доглядати за ними. А інші вирішать розорити землі і сіяти більше хліба. На чолі цього питання має стояти держава, бо це питання майбутнього. Україна ухвалила Стратегію сталого розвитку, в основі якої головний принцип – екологічний і лише після цього економічний. Не буде економіки, якщо буде загублений простір життя.

Війна впливає на ґрунт і знищує мікроорганізми. По-перше, що таке двометрові окопи? Це підняті нагору і чорнозем, і глина. Якщо просто закопати їх, то зверху опиниться глина. А росіяни взагалі тунелі риють! По-друге, земля всюди по Запорізькій області буде засіяна металом – не просто мінами, а й уламками. Крім того, не забуваємо про розливи пального, локальні пожежі, горіння техніки.

Понівечена запорізька земля та ворожі фортифікаційні споруди неподалік села Новопрокопівка між Оріховом і Токмаком
Фото: Олександр Солонько, аеророзвідник Збройних сил України

Однозначно це буде проблема на десятиліття. Тільки розумне регулювання і управління державою зможе все виправити. Мало піти по швидкому шляху – просто загорнути окопи, розмінувати і засівати далі. Необхідно проводити більш активні дії з науковим підходом, Однозначно, ця пошкоджена земля повинна піти на певний період відновлення, можливо, залуження – на десятиліття.

Якщо буде так, це стане плюсом. Бо Україна на сьогодні найбільш розорена держава в Європі і одна з найрозореніших у світі. Нещодавно у Європейському Союзі прийняли рішення, що до 2035 року 25% сільськогосподарських земель потрібно вивести з обігу, залужити або засадити лісом, щоб відновити природні біоценози. А Україна навпаки гордиться, що вивозить мільйони тон зерна за кордон. У кожній зернинці – гумус нашого чорнозему. Варто подумати, що залишиться тут для українського народу через 100 років.

Відходи війни, зруйнованих будівель можуть бути використані як вторинна сировина, приміром, для будівництва доріг після війни. За таким же принципом зносять старі будівлі, приміром, у Німеччині. І цегла, і бетон має піти на переробку. Але, на жаль, лише подумайте, площа захоплених територій України рівноцінна розміру деяких західних країн.

На тему: Знищення Каховського моря: які наслідки російського екоциду для Запоріжжя та області

***

Голова громадської організації «Екосенс», координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова:

У Запорізькому регіоні, особливо на окупованій та прифронтовій території, де ведуться бойові дії, звісно ж, найбільшою проблемою будуть відходи війни. Наприклад, згоріла техніка, боєприпаси, які розірвалися чи не розірвалися, залишки ракетного палива. Це все забруднює ґрунти, підземні води, місцеві річки, повітря токсичними речовинами, що накопичуються. Одна з найбільш токсичних речовин – свинець, що забруднює і накопичується у ґрунті. У тих місцях, де ведуться інтенсивні бойові дії, Оріхів, Гуляйполе, Нікополь, які постійно під обстрілами, все це накопичується і матиме довготривалі наслідки для безпеки довкілля. Тож, в першу чергу, ми говоримо про забруднення ґрунтів і води відходами війни. Варто зауважити про зруйновані будівлі. Залишки будівельних матеріалів потрібно буде переробляти, щось з ними робити. Заводи з переробки – це додатковий вплив на довкілля, але в майбутньому.

Внаслідок вибухів відбувається пошкодження ґрунту і перемішування родючого шару із менш родючим. Крім того, там будуть залишки відпрацьованих снарядів, металів і вибухівки. Це говорить про те, що великі території Запорізької області можуть стати малопридатними для землеробства. Очевидно, йде мова про проблему розмінування територій. Крім того, відбувається  знищення природно-заповідного фонду. Це теж величезна шкода для довкілля.

Великий наслідок російського вторгнення, який стосується Запорізького регіону і обласного центру безпосередньо – це спустошення Каховського водосховища. Звісно, його будівництво, затоплення земель було проблемою для довкілля, але за майже 70 років  утворилася певна екосистема, яку було знову пошкоджено.

Зараз ми маємо обміління річки Дніпро та висихання малих річок, які впадали у нього. Зауважу, в межах Запоріжжя ми спостерігаємо обміління Дніпра, але не до історичного первісного стану, бо частина води затримуються греблями вище за течією.

Обміління Дніпра вплинуло на стан річок Суха Московка та Мокра Московка, а також річка Конка, що майже висохла. Так само впав рівень підземних вод ріки Берда (протікає у межах Пологівського та Бердянського районів, впадає до Азовського моря, – прим.), яка теж отримувала води з Дніпра.

Річка Мокра Московка наразі виглядає так
Фото: Andrew Hartmann

Звісно, це пов’язано і з тим, що війни – бойові дії, пожежі – знищила лісосмуги, які захищали наш регіон від вітровіїв і суховіїв, які зберігали вологу.

Внаслідок знищення Каховського водосховища та обміління Дніпра маємо збільшену посуху та погіршення якості води. Я нагадаю, що всі очисні споруди Запоріжжя – це стосується і каналізаційних стоків комунальних підприємств, і промислових стоків – скидають стоки до Дніпра. Звісно, відбувалося певне очищення, але тим не менше після скиду до Дніпра Каховський резервуар виступав такою собі чашею біологічного очищення, де все розбавлялося. Тепер рівень води зменшився, але стоки продовжують скидати у тому ж об’ємі. Відповідно, населені пункти, які знаходяться нижче Запоріжжя отримують воду зовсім іншої якості.

Осінь-зима ще покаже нам проблематику Каховського водосховища. Всі пилові бурі, які відбувалися в Україні протягом останніх десятиліть, відбувалися восени-взимку. Тож, коли вся рослинність вимерзне, дізнаємося, чи будуть пилові бурі.

Наші дослідження показали, що на дні Каховки роками відбулися хімічні процеси накопичення нітратів, нітритів, фосфатів. Після знищення водосховища ці забруднення нікуди не поділося.

Стара переправа через Дніпро з Хортиці на правий берег, поряд із санаторієм-профілакторієм ЗНУ
Фото: Роман Косенко

Також я нагадаю, що Запорізька область – це і Азовське море. Так, ми радіємо знищеним ворожим кораблям. Це військові успіхи, але, як результат, маємо і скиди нафти та інших відходів до моря. Наслідок – знищення і морських, і прибережних зон.

Ще величезна проблема – фактичний зрив модернізації промислових підприємств міста. До війни підприємства розробляли програми модернізації, встановлення фільтрів, зміни способів технології виробництва. Це стосується і металургійного комплексу, і хімічної промисловості, і виробництва будівельних матеріалів, і переробки харчових продуктів. Після початку вторгнення всі програми модернізації були згорнуті.

На тему: Повоєнне прибирання: що робити з будівельним сміттям від зруйнованих росіянами споруд у Запорізькій області

***

Еколог, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» Українського державного університету науки і технологій (Дніпро), експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень ГО «Довкола» Максим Сорока:

Я хочу звернути увагу на неочевидні та маловідомі наслідки російського вторгнення.

Перше – це масове знищення лісозахисних смуг на території Запорізької, Донецької та Херсонської областей. З цими наслідками ми стикнемося через 10-15 років. Лісосмуги – це штучні інженерні споруди, які створювалися частково ще в радянські часи, а частково ще раніше. Щоб компенсувати негативний вплив від розорювання цілинних степів, впродовж сумарно 40 років створювалася мережа лісосмуг. Саме вони захищають нас від пилових та снігових бур, від виносу чорнозему і збіднення родючості земель. Лісосмуги є частиною екологічної мережі (згідно Закону України «Про екологічну мережу України», – прим.) та Смарагдової мережі (мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні, – прим.), є осередками розвитку дикої природи в рамках аграрно-зміненої території. Крім того, лісові смуги та штучні лісові масиви допомагають балансувати водний режим на території Запорізької, Херсонської та Донецької областей, в яких історично було недостатньо води. Тож знищення лісосмуг – це величезна проблема, яку ми будемо з вами відчувати впродовж десятиліть.

Друге – шкода, яку окупанти завдають малим річкам Запорізької та Херсонської області. Наприклад, річці Молочній. Мало того, що вони її забруднювали незрозуміло-чим, а тепер ведуть активні будівельні роботи, щоб розвернути її течію. Таке враження, що людей  трагедія Аральського моря (наразі російське озеро здебільшого пересохло, сьогодні це регіон екологічного лиха, – прим.) нічого не навчила.

Як вже писав «Перший Запорізький», на захопленій територій окупанти знищують річку Молочну. Ворог будує дамби, щоб зробити болото, яким ЗСУ буде складно пройти, а також хоче використати води річки Молочна і спрямувати її у зрошувальні канали.

Це один з прикладів. Насправді дуже багато малих річок було замулено. Зараз вони страждають від інтенсивного антропогенного навантаження. Можна згадати малі річки довкола Дніпрорудного і проблеми з очисними спорудами, які там відбуваються.

У зв’язку з цим є ризик того, що без правильного балансування у Запорізькій області можуть зникнути малі річки, що призведе до краху екосистеми. Нагадую, що Запорізька область, як Донецька і Херсонська, є вододефіцитною. Ось чому свого часу було побудовано водосховище.

Третє – утворення величезної кількості відходів руйнації. Підтверджену кількість відходів руйнації у Запорізькій області можемо порівняти з показниками Чернігівської або Донецької областей. Деякі населені пункти майже повністю знищені, перетворені у руїни.

Коли ми будемо говорити про відновлення України, стикнемося з проблемою, куди ж подіти ці відходи. Наразі у нас недостатньо технологій і грошей для їх утилізації або рекуперації задля повторного використання. Тобто нас чекає проблема довготривалих звалищ. Аналогічна проблема була, наприклад, і після Другої світової війни. Проте в той час міста і селища були не настільки розвинені. Ось чому нинішня з точки зору впливу на довкілля завдає в рази більше шкоди для навколишнього середовища.

Наслідки руйнувань після чергового російського обстрілу
Фото: Поліція Запорізької області

Також я б хотів звернути увагу на те, що вплив війни на довкілля ми будемо відчувати і після перемоги вже після початку відбудови. Будь-яка війна – це перевиснаження природних ресурсів. Для прикладу, ми з колегами ще минулого року прорахували, що лише для повного відновлення Маріуполя потрібно було б будівельних матеріалів більше, ніж Україна загалом виробила за останні три роки. Крім того, ми розуміємо, що окупанти, коли будуть відходити під натиском Збройних сил України, застосовуватимуть тактику випаленої землі і вщент руйнуватимуть міста та їхні інженерні мережі. Тож для відновлення міст ми будемо вимушені взяти з довкілля стільки нових ресурсів, скільки збирали для розбудови міст за останні десятиліття. Надлюдське перевиснаження природних ресурсів – це найбільша загроза майбутнього відновлення країни. Ось війну в такому форматі інтенсивності називають екоцидом. Тому що від час відбудови ми можемо самі вимушено знищити своє довкілля.

Влітку Каховське море дійсно «колосилося». Але нагадаю, що за останні 10 років всі пилові бурі на території Запорізької області відбувалися в період з другої половини листопада до березня. А зими у нас, на жаль, не сніжні стали через зміни клімату. Тому будемо дивитися. Я разом з багатьма колегами сподіваюся, що все буде добре, що випаде сніг і він буде лежати. Тому що в принципі всій екосистемі дуже потрібна вода. Знищення Каховського водосховище – це дуже велика втрата.

На тему: Другий Чорнобиль: екологи розповіли про наслідки знищення Каховського водосховища для Запорізької області

Текст – Андрій Вавілов


Читайте також:

Полігони, мінування та забруднення: як російська армія знищує південь Запорізької області та унікальну екосистему Азовського моря

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0