USD: EUR:
... в Запорожье
Прифронтове Запоріжжя – без води: як влада, волонтери та рятувальники допомагають людям в умовах війни

Прифронтове Запоріжжя – без води: як влада, волонтери та рятувальники допомагають людям в умовах війни

«Перший Запорізький» щоденно повідомляє про наслідки повномасштабного російського вторгнення в Україну. Постійні обстріли прифронтових міст та сіл, регулярні ракетні удари по Запоріжжю, зруйноване житло мирних громадян, розбиті інфраструктурні об’єкти – все це стало реальністю, яку принесла країна-окупант.

Наша редакція готує спеціальний проєкт: у серії статей ми розказуємо про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди не лише жителям області, а й довкіллю та навколишньому середовищу.

***

На прифронтовій території Запорізької області станом на сьогодні внаслідок бойових дій та російських обстрілів без централізованого водопостачання залишаються 11 населених пунктів Василівського та Пологівського районів. Зокрема, серед них – містечка Гуляйполе  та Оріхів (до початку великої війни – майже по 15 тисяч населення у кожному), а також селище Степногірськ (4,5 тисяч населення перед початком вторгнення РФ).

Окрім того, у прифронтових містах та селах вже понад рік відсутнє газопостачання та електрозабезпечення.

Без перебільшення повномасштабне російське вторгнення змусило людей жити у печерних умовах – без води, світла та газу – і ховатися у сховищах від щоденних обстрілів з авіації, ствольної та важкої артилерії.

Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

За інформацією UNICEF Ukraine, понад 6 мільйонів людей в Україні щодня борються за питну воду, одну з найважливіших потреб людини. Ще у перший місяць інтенсивних бойових дій в Україні зруйнували водо- та електромережі, залишивши понад 4,6 мільйонів людей з обмеженим доступом до води.

Як прифронтові громади виживають без водопостачання

«У нас в Степногірську централізованої подачі питної води немає вже більше року – з 2 березня 2022-го. Завозимо воду із Запоріжжя в бочках і без ліфта в руках піднімаємо на поверхи (забудова у минулому шахтарського селища, здебільшого, панельні  дев’ятиповерхівки, – прим. ред.), – розповідає голова Степногірська Ірина Кондратюк. – У нас свердловини і насосна станція знаходяться на окупованій території і дістатися туди ми не маємо можливості. Тому через день завозимо до селища воду – наповнюємо ємності  на 15 кубів (1 куб – 1000 літрів, – прим. ред.)».

Житель Степногірська виходить за водою
Фото: 061.ua

У Степногірську ніколи не було газопостачання. Для приготування їжі і опалення місцеві використовували електроенергію. Крім проблем з водою, з початку війни, у селищі відсутнє світло.

Багатоповерхівки Степногірська після чергового російського обстрілу

У Степногірську, яке регулярно обстрілюють російські війська, наразі залишилося близько 20% населення. Чимало багатоповерхівок та соціальних об’єктів зазнали руйнувань. У деяких селах громади, що знаходяться найближче до лінії фронту, розповідає Ірина Кондратюк, мешканців взагалі вже не лишилося – усі виїхали.

Краща ситуація з водопостачанням у ще одному селі громади – Приморському. Електрикам вдається відновлювати електропостачання, щоб люди качали воду з двох тамтешніх свердловин.

Голова Степногірської громади Ірина Кондратюк

«Ще вирішуємо деякі питання: то потрібно було ємність придбати, дякуємо волонтерам. Зараз у Приморському ще необхідно півтора кілометра трубопроводу замінити, щоб налагодити водопостачання. Люди там живуть з того, що виростили на городах, для поливу беруть воду з Каховського водосховища (село знаходиться на березі водойми, – прим. ред.), – розповідає голова громади. – Зараз селищна рада готується до будівництва трьох свердловин саме у Степногірську, вже віддаємо проєкт на експертизу, щоб все ж таки на період воєнного часу у селищі була вода».

***

«Загальна мережа водопостачання по Оріхову складає 84 кілометри. Але майже всі резервуари і всі свердловини знаходяться на лінії вогню – вони практично розбомблені і зруйновані. Наразі неможливо їх відновити, – розповідає заступниця голови Оріхівської міської територіальної громади Світлана Мандрич. – Зараз у нас працює лише три свердловини – від генераторів. Але воду ми вже другий рік не перевіряли. Тому намагаємося її дезінфікувати самостійно».

У прифронтовому Оріхові, крім води, немає газу та світла: зруйновані всі трансформаторні підстанції, перебиті міські та високовольтні лінії. Обстріли відбуваються щоденно, тому відновити електропостачання наразі неможливо. Окрім невеликого кварталу у приватному секторі, в якому залишається електроенергія (хоча і низької напруги), допомогти жителям громади можуть лише генератори.

Фото з архіву Сергія Макоти

Благодійний фонд «Карітас-Запоріжжя» передав Оріхову генератори, з допомогою яких у знеструмленому місті качають воду зі сведловин. На фото – Світлана Мандрич та координатор колективних центрів БФ «Карітас-Запоріжжя» Сергій Макота

До Оріхова воду привозять рятувальники: приблизно вісім тонн – раз на тиждень. Люди можуть набрати воду у свою тару. Крім того, місцева влада встановила ємності для води у «Пунктах незламності» і на деяких вулицях. Громаді також допомагають і благодійники. Приміром, привозять бутильовану воду.

Запорізькі ДСНСники наповнюють ємність для технічної води в Оріхові
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

«Хоча ми намагаємося покращити ситуацію, відсутність питної води залишається проблемою. Без світла та газу, у людей немає можливості попрати речі, підігріти воду. Тому в одному з «Пунктів незламності» ми зробили душові кабіни та пральню. Жителі можуть покупатися, попрати речі (для цього є п’ять пральних машин), підстригтися. Зараз в «Пункті незламності» пробили свердловину, встановимо систему очищення, щоб мати очищену питну воду», – розповіла Світлана Мандрич.

Осередок комфорту. В одному з «Пунктів незламності» жителів Оріхова забезпечили душовими кабінами та пральними машинами

***

Щодня співробітники ДСНС Запорізької області здійснюють підвіз технічної води у прифронтові населені пункти: Оріхів та Гуляйполе Пологівського району, Степногірськ, та Приморське Василівського району. Для забезпечення побутових потреб населення, яке потерпає від постійних ворожих атак, рятувальники з початку повномасштабного вторгнення доставили вже понад 5147 тонн води (5 147 000 літрів).

Запорізькі рятувальники щодня надають гуманітарну допомогу місцевим жителям прифронтових населених пунктів, які потерпають внаслідок ворожої військової агресії. На відео – робота бійців ДСНС в Оріхові.

Крім того, чи не щодня фахівці ДСНС доставляють благодійну допомогу від волонтерів: їжу, питну воду, засоби гігієни для нужденного населення у прифронтових населених пунктах. Рятувальники доставили вже 78,3 тонн питної води та 52 тонни гуманітарної допомоги.

Житель селища Степногірськ набирає привозну воду
Фото: 061.ua

***

«У прифронтовій зоні Запорізької області повністю або частково без централізованого водопостачання залишилися 11 населених пунктів. Зважаючи на те, що переважна більшість жителів евакуювалося, населення, яке лишилося, вдається забезпечити питною водою наявними ресурсами, – каже директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної військової адміністрації Віталій Литвиненко. – Приміром, у Гуляйполі люди без централізованого водопостачання через відсутність електроенергії. Пошкоджена місцева підстанція, тому місто без води. Зараз там зі свердловин качають воду з допомогою електрогенераторів».

Запорізькі рятувальники щодня доставляють воду у прифронтове Гуляйполе
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області

«В Оріхові на сьогодні працює лише невелика кількість свердловин. Тому для потреб жителів організовано підвоз води, зокрема, благодійними організаціями. Оскільки, свердловини Степногірська під окупантами, до селища стабільно підвозить воду запорізький облводоканал, – розповідає посадовець. – Якщо враховувати кількість населення, яка продовжує залишатися у цих прифронтових населених пунктах, таких заходів більш-менш достатньо, щоб люди залишалися з водою».

Прифронтових містам та селам потрібні генератори та системи очищення води

«Оріхівській громаді наш фонд передав декілька генераторів, завдяки яким у місті, де немає електропостачання, можуть качати воду з артезіанських та технічних свердловин. Приміром, один з генераторів влада передала жителю віддаленого кварталу Оріхова, який тепер забезпечує водою приблизно 50 своїх сусідів. Таким чином питання з водопостачанням локально вдалося вирішити, – розповідає координатор колективних центрів БФ «Карітас-Запоріжжя» Сергій Макота. – У Преображенській громаді (знаходиться біля Оріхова, – прим. ред.) люди залишилися фактично без питної води. Село знаходиться вище річки Конки, майже всі свердловини були в Оріхові, а зараз знаходяться під обстрілами. На всю громаду, здається, лишилося одна-дві свердловини. А жителів 2,5 тисячі, яким потрібна питна вода. Тому «Карітас Запоріжжя» надає допомогу: цього року ми передали близько 100 тонн бутильованої води і продовжуємо це робити далі».

Жителі громади отримують питну воду від партнерів-благодійників БФ «Карітас Запоріжжя»

Зараз Сергій разом з командою працює над можливістю встановити у Преображенській громаді систему повного очищення, розраховану на п’ять-шість кубів води. Це допоможе забезпечувати якісною питною водою приблизно 1000 людей на добу.

Аналогічний проєкт – очищення води з фільтрацією, пом’якшенням, системою зворотного осмосу та мінералізації води – у Комишуваській громаді реалізував благодійний фонд «Гетьманський край».

«Проблема питної води [на нинішніх прифронтових територіях Запорізької області] була завжди актуальною. Починаючи з Комишуваської громади, у багатьох сільських населених пунктах питна вода була привозною. Зараз це робити, як раніше, вже набагато складніше через бойові дії. Тим паче, у людей через втрату роботи немає можливості платити за воду, – каже Сергій Макота. – Тому ми активно працюємо з громадами. З серпня 2022 року благодійний фонд «Карітас Запоріжжя» передав жителям прифронтових населених пунктів Запорізької області приблизно 500-600 тонн бутильованої питної води у ємностях об’ємом шість, 0,5 та 0,3 літра. Окрім Преображенки, допомагаємо Комишуваській, Оріхівській, Гуляйпільській та іншим громадам».

Житель прифронтового села Таврійське вантажить на свій велосипед запас питної води

У планах благодійників – встановити систему очистки води та відновлення водогонів у Таврійській та Гуляйпільській громадах, а також в інших населених пунктах, де є технічна вода, але немає власної питної.

Неочищені каналізаційні стоки більше року потраплять у Каховське водосховище

Ще у березні 2022 року внаслідок бойових дій зупинили свою роботу каналізаційні очисні споруди Василівського експлуатаційного цеху водопостачання у селі Верхня Криниця, які приймають стоки міста Василівка та селища Степногірськ Василівського району. 3 березня внаслідок російських обстрілів було пошкоджено джерело енергопостачання очисних споруд. Пізніше було зруйновано адміністративну будівлю, в якій знаходилася  лабораторія та інші технологічні приміщення.

Наслідки обстрілу очисних споруд у селі Верхня Криниця Василівського району

З того часу стоки без очищення скидаються до річки Карачокрак і далі потрапляють у басейн Дніпра до Каховського водосховища. Через ведення бойових дій та окупації села російськими військами проводити аварійно-відновлювальні роботи немає можливості.

За словами гендиректора комунального підприємства «Облводоканал» Сергія Басанського, поки ця територія перебуває під контролем російських військ, неможливо оцінити повний обсяг збитків.

Небезпечність цієї ситуації підтверджують у Запорізькому обласному центрі профілактики та контролю хвороб.

Генеральний директор Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Тарас Тищенко

«Пошкодження каналізаційних очисних споруд відбулося ще у березні минулого року року. Тож, весь цей час неочищені каналізаційні стоки Василівки та Степногірська потрапляють у Дніпро нижче за течією від Василівки та Каховського водосховища, – розповів в інтерв’ю «Першому Запорізькому» гендиректор обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Тарас Тищенко. – Це означає підвищене забруднення води та створення сприятливих умов для поширення через воду інфекційних хвороб. Оскільки стічні води можуть містити будь-які мікроорганізми, в тому числі – патогенні. Також через це виникає ризик поширення глистяних інвазій із водою та річковою рибою. Власникам дачних ділянок, розташованих на берегах Каховського водосховища, треба бути дуже обережними, використовуючи для поливу та господарських потреб технічну воду. Наполегливо рекомендуємо не купатися у Дніпрі нижче Василівки та в Каховському водосховищі через підвищений рівень гігієнічної небезпеки».

Голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова

«Вживання води Каховського водосховища і раніше без додаткового очищення та кип’ятіння було заборонено. Але після зупинки роботи очисних споруд стан погіршився: бактеріальна мікрофлора, кишкові палички, враховуючи теплу зиму, розмножувалися у воді. І все це збільшує ризики кишкових інфекцій у населення, – зазначила голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова, – Також розмножуються глистяні інвазії у риб. Може бути ризик зараження небезпечних захворювань у людини, яка вживає таку недооброблену рибу у їжу».

Структурні  підрозділи Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ проводять регулярні моніторингові дослідження якості питної води у місцях водозаборів, на водопровідних спорудах та мережах централізованого господарсько-питного водопостачання на підконтрольній Україні території Запорізької області (проби на мікробіологічні показники питної води беруть у Запоріжжі та Вільнянськ). Результати аналізів говорять про те, що за квітень-березень 2023 року відхилень від нормативних показників не встановлено.

Втім, на прифронтовій і, тим паче, тимчасово окупованій території Запорізької області (Пологівський, Бердянський, Василівський, Мелітопольський відділи державної установи) лабораторії з об’єктивних підстав не мають змоги проводити постійні моніторингові дослідження стану навколишнього середовища, зокрема, якості питної води.

Очищення води у домашніх умовах: як це зробити

Сучасні урбанізовані системи втратили здатність бути готовими до можливих відключень централізації водопостачання. Більшість домовласників позбавилися колодязів або свердловин на користь централізованого водопостачання, кажуть екологи. Через це у випадку руйнації водозабірних споруд, пошкодження мереж водопостачання, знеструмлення люди залишаються без води.

«Досвід українських міст під час великої війни показує, що органам місцевого самоврядування та гуманітарним місіям на розгортання діяльності у випадку проблем з водопостачанням потрібно, щонайменше, декілька діб. Тому кожна родина має бути готова самостійно подбати про себе принаймні перші три дні. Це узагальнена практика, яку ми отримали за досвідом весни 2022 року», – розповідає еколог, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» Українського державного університету науки і технологій (Дніпро), експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень «Довкола» Максим Сорока.

Експерт з екологічної безпеки Максим Сорока

Залежно від цілі використання, вода має відповідати різними вимогам та для цього застосовують різні інструменти очищення. Для господарсько-побутових цілей (миття посуду, підлоги, прання, миття тіла, відварювання овочів) достатньо технічної води. Для пиття, приготування напоїв та їжі, купання дітей потрібно набагато менше води, але вже кращої якості з жорсткішими вимогами до технологій очищення.

«Широке застосування у нецентралізованому водопостачанні в надзвичайних умовах отримали саморобні фільтри, які допомагають очистити воду від сполук важких металів Практика Африки, Південної Америки, деяких країн Азії за останні 30 років засвідчили їх ефективність. Використання таких конструкції допоможе, приміром, очистити воду річок Суха та Мокра Московка до санітарних норм, – зазначає Максим Сорока. – Найпоширеніший саморобний фільтрувальний апарат – це подвійне відро, яке найчастіше використовується громадськими та благодійними організаціями в країнах Африки, що потерпають від нестачі води».

Втім, маючи час на підготовку, містяни можуть придбати для себе більш зручні інструменти для очищення води.

«Найбільш ефективніше та універсальне рішення у надзвичайних умовах – це фільтр-глечик. Я вважаю, що у кожної родини має бути такий фільтр та принаймні один-два запасних картриджів. Його можна використовувати для доочищення води для пиття після фільтрації та відстоювання, – розповідає експерт з екологічної безпеки. – Офіцерський корпус охорони здоров’я США для спеціального водопостачання в надзвичайних умовах рекомендує використовувати мембранні технології: фільтр-каністру або фільтр-трубки повільної фільтрації. Як для підготовки технічної води для  господарсько-побутових цілей, так і питної води за умови, якщо джерело не сильно забруднено».

Фільтр-глечик, фільтр-каністра та туристичний фільтр з трубкою

Найзручніший метод отримання великої кількості води технічної якості для господарсько- побутових потреб, зазначає еколог Сорока, це коагуляція. Принцип очищення дуже простий: у воду додається коагулянт, який «захоплює» зважені у воді часточки. Після цього відстояна вода обережно зливається або фільтрується через допоміжний фільтр.

Як очистити воду в домашніх умовах для подальшого використання як питної. Джерело: UNICEF Ukraine

«Знезараження води – це обов’язковий останній етап підготовки, як для технічної, так і питної води. Міністерство охорони здоров’я України рекомендує декілька основних методів: кип’ятіння, як основний метод (хоча це не завжди доступно в умовах війни), додавання сильних окисників (хлору, йоду або «марганцівки»), використання вугільних сорбентів. Також можна використовувати таблетки для знезараження води, які містять комбінації антибактеріальних засобів», – розповідає Максим Сорока.

Міністерство охорони здоров’я України рекомендує такі способи знезараження води

Щоб бути готовим до надзвичайних умов, каже спеціаліст, родині потрібно зробити запас бутильованої негазованої питної води, питної очищеної води (потрібно оновлювати кожні 3-5 діб), запас технічної води з водопроводу в ємностях більшого об’єму (оновлювати кожні 5-7 днів), запас вологих серветок та одноразового посуду.

Також бажано мати індивідуальний побутовий фільтр і відповідні технічні ємності: відра для фільтрування, відстоювання і знезараження, запас знезаражуючий речовин (включно зі шприцами для дозування). Крім того, про всякий випадок поцікавитися, де знаходяться альтернативні джерела води: місцеві струмки, колодязі, свердловини тощо.

«Все це підготує вашу родину до надзвичайних обставин з  централізованим водопостачанням. Цей перелік був неоднарозово перевірений досвідом таких містах, як Слов’янськ, Харків, Миколаїв», – підсумовує експерт з екологічної безпеки.

Пити воду з батарей жителям Запоріжжя не доведеться

В Україні з початку повномасштабного російського вторгнення, на жаль, вже відомі випадки, коли жителі прифронтових міст надовго залишаються без очищеної питної води. Досвід Маріуполя, Миколаєва, Херсона, Чернігова, а також Оріхова, Гуляйполя та селища Степногірськ змусив екологів та активістів шукати альтернативні джерела води у випадку найгіршого сценарію.

Жителям Запоріжжя в цьому сенсі пощастило набагато більше, ніж жителям інших населених пунктів. У місті, окрім басейну Дніпра, також є малі річки. Зокрема, на лівобережні частині міста протікають річки Суха та Мокра Московка, які у воєнний час можна розглядати, як резервне джерело води.

Команда громадської організації «Екосенс» провела відбір проб води у цих малих річках (а також у джерелі на вулиці Зеленодольській у Шевченківському районі) та організувала проведення хімічного і мікробіологічного аналізу у сертифікованій лабораторії «УкрХімАналіз» за 39 санітарними показниками.

Джерела альтернативного водопостачання у надзвичайних умовах – річки Суха Московка та Мокра Московвка, джерело на вулиці Зеленодольській.
Фото: ГО «Екосенс»

«Результати інструментально-лабораторних досліджень встановили, що вода усіх досліджених джерел не відповідає багатьом санітарно-хімічним нормативам якості та безпечності води та не може бути використана без спеціального очищення, – підсумовують результати дослідження у громадській організації «Екосенс» і додають, що у випадку надзвичайних умов цю воду все ж можна буде використати для вживання: «Аналіз згідно методики ДСТУ 4808 встановив, що всі досліджені джерела мають потенціал нецентралізованого водопостачання та придатні після додаткового очищення води. Тобто, у разі, якщо російські загарбники зруйнують систему централізованого водопостачання в Запоріжжі, яку не зможуть відновити протягом 10-14 діб, коли в місті скінчаються запаси бутильованої очищеної води, гинути від спраги та пити воду з батарей нам не доведеться».

Текст – Андрій Вавілов

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки війни: зафіксувати, дослідити, розповісти», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.

Головне фото: 061.ua


Читайте також:

Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків

Безхатні та покинуті: як на Запоріжжі зоозахисники рятують тварин з прифронтових територій

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0