Головне завдання – вистояти: як запорізький бізнес виживає в умовах війни і які проблеми найбільше йому заважають
У місті за 50 кілометрів від лінії фронту, де є кадровий дефіцит та постійна загроза ракетних ударів, місцеві підприємці працюють на рівних умовах з колегами з інших регіонів, але у набагато важчих обставинах. Попри всі складнощі, відсутність перспектив розвитку та економічну кризу запорізький бізнес змінюється відповідно до вимог воєнного часу, відкриває нові об’єкти та розвивається.
Які головні проблеми запорізького бізнесу, «Перший Запорізький» з’ясовував разом з представниками влади та лідерами місцевих бізнес-спільнот.
Після окупації 72% території Запорізька область зазнала величезних економічних втрат. Показовою ілюстрацією є стан сільського господарства і тваринництва. Якщо у 2021 році наша область зібрала рекордний врожай за останні 113 років – 3,8 мільйона тонн зернових культур, то на сьогодні 80% посівних площ перебувають в окупації. Левова частка запорізького тваринницького комплексу – під контролем РФ. Наприклад, якщо до великої війни в області нараховували близько 60 тисяч великої рогатої худоби, то на сьогодні на підконтрольній території залишились близько 2 тисяч голів.
Через окупацію міст обласного значення регіон втратив потужні підприємства промисловості (наприклад, «Азовкабель»), машинобудування (Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», «Бердянські жниварки», Мелітопольський моторний завод (ЗАЗ), добувної (Запорізький залізорудний комбінат), нафтохімічної галузі («Азмол»), харчової (Пологівський олійноекстракційний завод, «Племзавод «Степной», Бердянський хлібокомбінат, Бердянський м’ясокомбінат, два виробництва компанії «Олком» – молокозавод та олійноекстракційний завод) та легкої промисловості («Василівський завод МК»), які розвивалися та нарощували динаміку експорту товарів. А також стратегічно важливі Бердянський порт, найпотужнішу в Європі Запорізьку АЕС і найбільшу в Україні теплоелектростанцію. І це лише короткий перелік окремих організацій.
Підприємства, які продовжили працювати на підконтрольній Україні території Запорізької області, змушені змінювати підходи до роботи через втрату напрацьованих бізнес-зв’язків та звичних логістичних маршрутів. Які ще проблеми зараз найбільше заважають малому та середньому бізнесу працювати і розвиватися?
Під санкції ЄС проти РФ досі помилково потрапляють і запорізькі підприємства
У жовтні 2022 року Європейський Союз прийняв черговий пакет санкцій (Регламент Європейської ради від 06.10.2022 № 2022/1903 та Рішення Європейської ради від 06.10.2022 № 2022/1908) у зв’язку з військовою агресією РФ проти України. Обмеження поширили на окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Втім, під санкції помилково потрапили і підконтрольні Україні території цих регіонів. Зареєстровані там підприємства-експортери зіткнулися з тим, що митниця та банківські установи держав-членів ЄС, посилаючись на ці рішення, відмовляють в оформленні товарів та здійсненні фінансових операцій.
«За два роки ми дійшли до Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, говорили з європейськими послами. Але, щоб не робили, ситуація досі не змінилась. Бізнес залишився один на один з цією проблемою», – наголошує голова правління запорізького бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко. До складу організації входять понад 100 різноманітних компаній.
Через це 114 місцевих підприємств, які виробляли експортну продукцію з високою доданою вартістю, перезареєструвалися за межами Запоріжжя. Такі дані називають в обласній військовій адміністрації.
А тим, хто залишився, доводиться проявляти креативність.
«Наприклад, домовляються з банками, щоб ті не вказували у платіжках місто Запоріжжя, і платежі проходили. Або відкривають філіали у Києві, щоб митниця пропускала товар», – розповідає Олена Єрьоменко.
«Це найперша проблема, про яку я постійно чую від наших учасників. Їм доводиться перереєструвати свої підприємства в інших містах, щоб експортувати продукцію або отримувати імпортні складники для виробництва», – ділиться партнерка-співзасновниця бізнес-спільноти Board Катаріна Джавід. До складу запорізького осередку об’єднання входить 61 учасник.
Щоб підтвердити на митному контролі країн Європейського Союзу факт, що підприємство розташоване і веде свою господарську діяльність на неокупованій території, підприємці можуть звертатися за довідками до Запорізької торгово-промислової палати.
«Обласна влада зверталася до органів ЄС щодо перегляду санкційного пакету, прийнятого ще у жовтні 2022 року. Але ситуація не змінюється – ані на рівні держави, ані на рівні Євросоюзу, – каже віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати (ЗТПП) Андрій Куц. – Мало того, що наші підприємства страждають від проблем з логістикою, так ще й довго чекають на погодження платежів та розмитнення».
Начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, призначений у лютому 2024 року, зазначив журналістам, що йому відомо про цю проблему. Він сказав, що область шукатиме рішення, як повернути валютні надходження, у співпраці з Мінекономіки, Нацбанком та МЗС.
Нові логістичні маршрути здорожчують собівартість продукції
Окупація 72% території змусила запорізький бізнес повністю перебудовувати логістичні ланцюжки. Найбільше постраждали великі промислові підприємства, які зазвичай перевозили свої вантажі морем з Бердянська або Маріуполя. Пошук нових маршрутів змушував призупиняти діяльність або значно зменшувати потужності.
Складнощі з доставкою сировини для виробництва та перевезення експортних вантажів також вплинули і на роботу малого та середнього бізнесу.
«Велике логістичне плече (відстань від пункту завантаження до місця отримання товару, – прим.) до західних українських кордонів збільшує собівартість продукції і відповідно впливає на її конкурентоспроможність», – пояснює віцепрезидент ЗТПП Андрій Куц.
Крім того, чимало автоперевізників відмовляються їхати з вантажем до Запоріжжя – останньої точки на південному сході країни, бо ризикують повертатися назад порожніми. Або ж виставляють за це високий рахунок, ще більш зменшуючи рентабельність виробництва.
Нагадаємо, що польські протестувальники на кордоні продовжують блокувати усі шість напрямків для українських вантажних транспортних засобів. Тисячі вантажівок стоять у чергах біля контрольно-пропускних пунктів.
Ситуація, яка, здавалося б, оминає пересічного українця, насправді безпосередньо впливає на нього.
«Коли говорять про блокаду кордону, акцентують на зерні. Але вона стосується усього імпорту та експорту. І це спричинить ефект метелика в економіці. Тому що збільшення вартості перевезення буде закладено у ціну продукції під час реалізації. Люди це відчують. Це дуже серйозна проблема», – переконує Олена Єрьоменко.
Бізнес відчуває значний кадровий голод: особливо не вистачає чоловіків
Вкрай болісним для запорізького бізнесу залишається дефіцит кадрів. Потреба у професійних спеціалістах, передусім – вузького профілю, була і до повномасштабного вторгнення. Але після початку великої війни стала ще більш актуальною.
«У першу чергу, для машинобудівної галузі, металургії, виробництва електротехнічної продукції, де потрібні працівники з технічними навичками, досвідом роботи з верстатами з ЧПУ (числовим програмним керуванням, – прим.)», – кажуть у Запорізькій торгово-промисловій палаті.
Причиною цього став виїзд великої кількості людей у більш безпечні регіони (за інформацією Запорізької ОВА, ця кількість може сягати понад 200 тисяч людей), а також мобілізація. У галузях, де для роботи необхідні чоловіки призовного віку, криза кадрів особливо відчутна. Серед причин – те, що чоловіки не хочуть офіційно влаштовуватись, тому що роботодавець зобов’язаний повідомити про працевлаштування територіальний центр комплектування.
«Є кадри, яких неможливо замінити, навіть, якщо вдасться знайти людину необхідної фахової спеціалізації. У Запоріжжі є підприємства зі специфічним обладнанням, для роботи на якому працівників відправляли на навчання за кордон», – ділиться голова правління бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко.
«У багатьох з учасників спільноти в компаніях працюють саме чоловіки. Людей наймають на роботу, вчать, вкладають у них гроші, а потім втрачають, коли їх мобілізують. Серед учасників нашої спільноти є бізнеси, які дуже сильно страждають від браку кадрів. Дійшло до того, що компанії «діляться» співробітниками», – розповідає партнерка-співзасновниця бізнес-спільноти Board Катаріна Джавід.
Згідно закону, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки, можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників на строк до шести місяців. Серед таких є не лише великі підприємства, а й представники середнього бізнесу.
«Мені відомі підприємства, які віднесені до переліку критично важливих для функціонування економіки, де працює 100+ робітників. З огляду на те, що вони виробляють стратегічно важливу продукцію», – уточнює Андрій Куц.
Втім, далеко не всі запорізькі підприємства мають можливість забронювати бодай частину колективу.
«Для учасників бізнес-спільноти Board, серед яких багато виробників, питання бронювання співробітників є критично важливим. Особливо, коли йде мова про фахівців-інженерів», – каже Катаріна Джавід.
У бізнес-союзі «Порада» уточнюють, що кадровий дефіцит пов’язаний не лише з відсутністю пробітників-чоловіків. За словами Олени Єрьоменко, запорізьким підприємствам необхідні і працівниці, і співробітники віком до 27 років. Втім, попри велику кількість молоді та внутрішньо переміщених осіб (у Запоріжжі зареєстровано понад 150 тисяч ВПО), бізнес все одно відчуває брак охочих працювати.
Без пільг і поступок від контролюючих органів
Попри окремі позитивні ініціативи влади, контролюючі державні органи, переконує Олена Єрьоменко, не зацікавлені допомагати бізнесу. Як приклад вона наводить ситуацію з блокуванням податкових накладних та відшкодування податку на додану вартість.
«Це відбувається систематично. Щоб розблокувати одну податкову, доводиться витрачати пачки паперу! В останній раз бухгалтер підприємства учасника бізнес-союзу просто поклала заяву на звільнення», – розповідає голова правління «Поради».
На думку експертки, податківці мають не чекати, поки підприємство допустить помилку, а йти назустріч з допомогою і попереджати виникнення проблем. Адже державна служба – це не контроль, а перш за все послуга.
«Якщо вони бачать, що підприємець щось не розуміє або недопрацьовує, вони мають своєчасно подзвонити та роз’яснити, щоб вирішити проблему вже сьогодні. А не чекати, поки бізнес буде судитись з податковою, щоб цю накладну розблокували», – каже Олена Єрьоменко.
Вона підкреслює, що ці проблеми потрібно вирішувати якнайшвидше. Бо стоси паперу для податкової, найм бухгалтерів, судова тяганина – це не клопіт конкретного бізнесмена, а те, що обов’язково вплине на кінцеву вартість товару для споживача.
На сьогодні підприємства у прифронтовому Запорізькому регіоні працюють у вкрай складних умовах всупереч усьому. На рівних умовах з бізнесом з інших регіонів, але у набагато важчих обставинах.
За словами голови «Поради», працюючи в таких умовах, йдеться не про збільшення обертів і доходів, а лише про виживання підприємств без будь-яких перспектив розвитку. Попри це бізнес не отримує жодних послаблень з боку місцевої влади.
«У Запоріжжі будівлю розбила російська ракета, а міська рада каже: платіть, будь ласка, податок на нерухомість та оренду за землю. Це абсурд! Необхідно знайти механізми і правила, щоб звільнити від податків тих людей, чиє майно безпосередньо постраждало від «прильотів», – каже голова області Іван Федоров.
У Запорізькій міські раді на це відповіли, що відповідні проєкти рішень вже готуються.
«Зараз в нас вирішується питання підготовки проєкту нормативного акту щодо звільнення від оподаткування земельних ділянок, об’єкти на яких зазнали руйнування. Також розглядається і коригується з бюджетом питання щодо оподаткування нерухомості окремо від земельної ділянки», – зазначив під час першого Запорізького форуму відновлення заступник міського голови Андрій П’ятницький.
Посадовець пояснив, що в умовах закриття, зупинки або обмеження роботи великої кількості підприємств, місто працює в важких умовах дуже обмеженого бюджету, утримуючи всю комунальну інфраструктуру. А тому рішення про надання пільг потрібно приймати обережно і з урахуванням економічного ефекту. Розуміючи, що кожна пільга – це фактично втрата для бюджету, яку доведеться компенсувати з інших джерел.
Також, на думку віцепрезидента Запорізької ТПП, не були б зайвими податкові поступки від місцевої влади для підприємств, які призупинили або суттєво знизили свою діяльність після початку повномасштабного вторгнення.
Бізнес побачив переваги грантового фінансування
Із залученням додаткових капітальних інвестицій на сьогодні у Запорізькому регіоні складно. Через наближеність до лінії фронту інвестори не розглядають наш регіон, а доступні можливості банківського кредитування обмежені.
«Якщо перший рік після початку вторгнення банки майже не кредитували Запоріжжя та Запорізький район, то зараз з цим проблем немає. Підприємці кажуть про те, що можна взяти участь у програмі доступних кредитів під 5-7-9%, або скористатися комерційними кредитами», – розповідає віцепрезидент ЗТПП Андрій Куц.
За підсумками 2023 року запорізький бізнес лише в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» отримав фінансування на суму 980 млн грн, а з початку повномасштабного вторгнення – на понад 2,7 млрд грн.
Новою можливістю для місцевого бізнесу стало грантове фінансування. Найпопулярнішою є державна програма «Власна справа», яка передбачає отримання гранту на створення або розвиток власного бізнесу – у розмірі до 250 тисяч гривень.
«Ще п’ять років тому гранти для бізнесу були великою екзотикою. Але за останні півроку я приємно здивований тим, як суттєво підвищився інтерес підприємців до грантових програм. Експерти торгово-промислової палати в рамках наших проєктів допомагають бізнесу писати заявки, правильно формулювати необхідну інформацію для донора. Наприклад, за грудень ми допомогли заповнити приблизно 15 заявок від середнього бізнесу. Зокрема, гранти на закупівлю обладнання», – розповідає Андрій Куц.
До теми: Капсульний готель в Запоріжжі під час війни. Як працює державна підтримка для підприємців?
«Я знаю особисто представників бізнесу, які отримали державний грант через «Дію». Але таких, хто б отримав міжнародний грант, серед наших членів немає», – каже голова бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко.
«Учасники нашої спільноти використовують грантові можливості. Є підприємці, які отримали грант і нещодавно розпочали власну справу. Дехто за грантові кошти зробив модернізацію або відкрив додатковий напрямок на підприємстві», – доповнює представниця Board Катаріна Джавід.
У Запорізькій обласній військовій адміністрації пообіцяли, що разом з чотирма основними державними банками шукатимуть можливості допомоги бізнесу додатковим кредитуванням на пільгових умовах.
«Я певен, що сьогодні всі державні банки пріоритетно мають кредитувати бізнесменів на території, наближеній до зони ведення бойових дій. Тому що ці підприємці – герої», – зазначає голова Запорізької ОВА Іван Федоров.
***
Перед Запорізькою областю за два роки повномасштабного вторгнення постало чимало викликів. Окупація територій, наближеність до лінії фронту, руйнування критичної, промислової та житлової інфраструктури, економічний та екологічний виклики, логістичні проблеми.
Запорізький бізнес відчуває ті ж самі проблеми, з якими стикаються підприємці усієї України. Але у нашій області вони помножені на статус прифронтового міста за 50 кілометрів від зони бойових дій з усіма пов’язаними ризиками.
Попри це, місцеві підприємці – представники малого та середнього бізнесу – проявляють неймовірну гнучкість до викликів воєнного часу та продовжують працювати, незважаючи на всі складнощі. Усі представники бізнес-спільнот підкреслили, що серед їх членів є такі, хто релокував своє виробництво, але їхній відсоток незначний. І навіть ті, хто через помилкові санкції ЄС був змушений перереєструвати підприємство в іншому регіоні, продовжують працювати у рідному місті.
Де бізнес може знайти допомогу та підтримку:
- Громадська організація «Бізнес-Союз «Порада»;
- Запорізька торгово-промислова палата;
- Міжнародна бізнес-спільнота Board;
- Міська координаційна рада з питань розвитку малого та середнього підприємництва;
- Запорізька обласна федерація роботодавців / Запорізький обласний союз промисловців і підприємців (роботодавців) «Потенціал»;
В одному з попередніх матеріалів «Перший Запорізький» вже розповідав про можливості, які надають підтримку бізнес-ініціативам.
Текст – Андрій Вавілов
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0