Поблизу села Люцерна Запорізького району, на березі річки Вільнянка Оксана Давиденко разом із родиною вирощує лаванду. Колись ця ідея була радше особистою мрією – створити неподалік міста власний «маленький Прованс», де можна побути серед квітів, зробити гарні фото й відчути спокій природи.
Поступово ця ділянка стала сезонною локацією для фотосесій, букетів і відпочинку. А після завершення цвітіння врожай використовують для виробництва аромадифузорів, парфумів та іншої продукції власного бренду lav.ua.
Як місце біля річки перетворити на квіткове поле і чому Оксана Давиденко продовжує розвивати справу попри війну – у матеріалі «Першого Запорізького».
Висадила тисячу кущів лаванди на сімейній ділянці біля річки
Оксана Давиденко закінчила Запорізький національний університет і вже понад десять років працює там доценткою кафедри підприємництва, менеджменту організацій та логістики факультету менеджменту. За освітою – юристка, кандидатка юридичних наук.
Ідея висадити лаванду з’явилася у 2019 році після поїздки з подругами на фотосесію поблизу села Біленьке. Жінці сподобалася атмосфера локації, і вона подумала, що щось подібне можна створити у сімейній садибі поблизу села Люцерна, що під Запоріжжям. Місце добре підходило для такого задуму: велика ділянка спускалася просто до річки.
«До 2014 року часто бували в Криму, де звертала увагу на лаванду. Мені подобалися такі поля, їхній вигляд і атмосфера. Також завжди захоплював Прованс, тому після фотосесії почала шукати постачальників і замовила готові кущі, щоб вони швидше прижилися», – розповідає Оксана.
Першу висадку зробили у травні 2020 року. Тоді посадили тисячу кущів: «Дуже підтримала родина. Батько допоміг із ділянкою, людьми та організацією робіт, без цього було б набагато складніше. Зараз на полі також допомагають чоловік і донька: долучаються до сезонних робіт, підготовки території та висадки нових кущів».
Перший сезон був найскладнішим емоційно. Кущі були маленькими, тому жінка не знала, чи вдасться створити повноцінну локацію. Утім, майже всі рослини прийнялися. Уже тоді там можна було фотографуватися, але об’єму вони набрали приблизно на другий рік: підросли, розширилися й сформували щільніші ряди.
Розташування біля води стало однією з переваг. Улітку річка допомагає зволожувати ґрунт, а для гостей додає кілька зон для кадрів: серед квітів, біля берега, на містку та на тлі заходу сонця. Водночас така близькість створила й проблему. Цього року після морозів до мінус 12 градусів частина кущів біля річки загинула. Через це близько 20% насаджень не зацвіло. Пошкоджені рослини доведеться викорчувати й замінити новими.
У 2021 році в житті Оксани з’явився інший бізнес – салон краси на бульварі Шевченка. Там роблять макіяж, зачіски, стрижки, фарбування, манікюр та брови. Для фотосесій гості можуть не лише забронювати красиву локацію, а й домовитися про фотографа, макіяж і зачіску.
Фотосесії, букети й аромадифузори: як жінка розвиває лавандовий напрям
Кілька перших сезонів це був приватний простір родини. Спочатку Оксана не розглядала його як місце для відвідувачів: кущі поступово набирали об’єм, а територія лише з часом ставала схожою на повноцінну фотолокацію. Після початку повномасштабного вторгнення ідею приймати гостей відклали.
Повернутися до цього задуму вирішили поступово. Минулого року тут провели першу зйомку для двох дівчат. Це був радше пробний формат – без активного просування та великої кількості записів. Після цього стало зрозуміло, що людям цікаве таке місце поблизу Запоріжжя, а територія вже готова приймати гостей.
Цього сезону інтерес зріс завдяки соцмережам і рекомендаціям. Відвідувачі публікували світлини, позначали сторінку, радили знайомим, і запитів ставало більше.
«Люди почали писати не лише про фотосесії. Багато хто хотів просто приїхати, побачити лаванду, зробити кілька кадрів і побути на природі. Так наше поле поступово стало відкритою сезонною локацією», – розповідає Оксана.
Найчастіше приїжджають дівчата для індивідуальних зйомок, також популярні сімейні фото з дітьми. Одна з таких історій особливо запам’яталася власниці: маленька дитина повзала між кущами, а мама намагалася встигнути за нею. Процес був непростим, але кадри вийшли дуже вдалими.
Для гостей підготували реквізит у стилі Провансу – меблі, драбину та інші деталі для кадру. Також цього сезону запустили фотодні: у такому форматі людина приходить не просто на місце зйомки, а отримує вже організований процес із фотографом і підготовкою образу. Це зручно для тих, хто хоче готовий результат, але не хоче перематися пошуком всіх спеціалістів окремо.
Після завершення цього періоду врожай зрізають і використовують для продукції власного бренду lav.ua. З лаванди отримують ефірну олію та гідролат – лавандову воду без олії. Саме ці компоненти потім додають у вироби. Основний акцент зробили на аромадифузорах для дому. Також є парфуми та доглядова косметика.
Процес починається зі збору: кущі потрібно вчасно зрізати, підготувати й передати на переробку. Далі сировину обробляють на спеціальному дистиляторі.
Партії роблять невеликими – від 100 одиниць одного виробу: «Все залежить від того, скільки лаванди зібрали за сезон і скільки олії вдалося отримати. Із цього робимо партії продукції, а потім продаємо їх протягом року. Тобто лаванда цвіте кілька тижнів, а вироби з неї можуть продаватися значно довше. Усе, що виготовляли раніше, знаходило своїх покупців. Зараз дифузори вже розкупили, залишилися парфуми».
Замовити товари можна через Instagram, також бренд представлений на Rozetka та Prom.ua: «Найкраще продається на ярмарках, бо люди можуть одразу побачити вироби, відчути аромат і обрати те, що їм підходить. У Запоріжжі таких подій небагато, тому частіше їздимо до Києва – там приходить більш зацікавлена аудиторія».
«Треба пробувати, а не чекати ідеальних умов»: чому Оксана не відмовилася від своїх проєктів
Повномасштабне вторгнення змінило роботу обох напрямів Оксани. Після 24 лютого 2022 року салон краси відновив роботу лише у квітні: «Це був непростий період. Та повністю закриватися не хотілося, бо люди навіть під час війни приходять по базові послуги й намагаються триматися звичного ритму».
Попри це, Оксана не відмовилася від своїх проєктів. Локацію хоче розвивати поступово: додавати нові фотозони, оновлювати реквізит і пробувати камерні формати для гостей. Серед ідей – майстер-класи, невеликі зустрічі та бранчі з музикою і частуванням. Водночас такі події потрібно планувати з урахуванням безпеки та загального настрою в місті.
Оксана Давиденко не вважає, що кожна ідея має одразу стати успішним бізнесом. Її власний досвід це підтверджує: до салону краси та лавандового поля були інші проєкти, які згодом довелося закрити. Але саме ці спроби допомогли зрозуміти, що їй справді підходить: «Треба пробувати, а не чекати ідеальних умов. Кожен крок покаже, що робити далі. Завжди раджу згадати, що подобалося в дитинстві: дуже часто саме там є підказка, у якому напрямі варто рухатися».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Оксани Давиденко
Читайте також:
- «Містер Чистер»: як родина Полянських відкрила власний магазин побутової хімії у Запоріжжі
- Як бухгалтерка Тетяна Липницька здійснила дитячу мрію і створила перепелину ферму в Запоріжжі
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!