Як захиститись від образ у мережі?

Поява всесвітньої павутини кардинально змінила життя всього людства завдяки практично безмежним можливостям обміну та передачі інформації. Це і обсяг, і формат (текстовий, аудіо та відео), і швидкість, і доступ, і охоплення аудиторії. Однак цей інформаційний феномен породив і низку негативних явищ. Зокрема, завдяки анонімності або фізичній віддаленості кожен може «вкидати» в інформаційне середовище будь-які дані, при цьому безкарно, уникаючи відповідальності за зміст цих даних.

Ось ця доступність і анонімність перебування в інтернеті і призвела до того, що глобальна комунікаційна мережа була облюбована різноманітними злими мовами, породивши нове явище комунікації. інтернет-травлю (кібертравлю). Улюблені місця «проживання» цих суб’єктів, які із задоволенням «перемиють кісточки», поширять безглузді чутки про людину або ж вдадуться безпосередньо до образ особистості, – соціальні мережі, ЗМІ з можливістю додавати коментарі, інтернет-журнали. Жертвами таких нападок стають зазвичай відомі особи – політики, артисти, бізнесмени, громадські діячі.

Захист репутації компанії від такого цькування – брехні, фейків, флуду на своїй сторінці в соцмережі, або ж від образ на свою адресу на якомусь порталі? Почасти так, і ми наведемо кілька дієвих правил, як чинити у разі зазіхання на вашу особистість в інформаційному кіберпросторі.

Як закон захищає ображених інтернет-користувачів?

На законодавчому рівні передбачено захист честі та гідності громадянина через звернення до суду, при цьому не має значення форма або середовище злочину (в даному випадку – мережа Інтернет). Найпоширеніший спосіб протидіяти злу – звернутися до керівництва певного інтернет-ресурсу (соцмережа, ЗМІ, персональний сайт підприємства тощо) з вимогою видалити ганебну інформацію та розмістити офіційне спростування. При цьому жертва нападок також має право вимагати відшкодування моральної шкоди, якщо така істотна (зазвичай це стосується публічних людей, які стали жертвами образ і наклепів).

Які тексти будуть визнані такими, що ганьблять честь і гідність людини?

Але є одна проблема – неоднозначність тлумачення висловлювань (або ілюстративного, відеоматеріалу), які скривджена людина може вважати образою. Тобто далеко не кожна інформація, яку жертва вважає образливою до себе, такою є. Наприклад, якщо вчений, артист, політик, держслужбовець та будь-яка людина стає об’єктом аргументованої критики, з приведенням противною стороною реальних доказів чи наукових доказів, то така критика законна і не є образою. Використовуючи своє право на свободу слова, кожна людина має право піддати обґрунтованій критиці або характеристиці публічну особу.

Для доказу в суді фактів образи важлива наявність таких деталей в інформації, яку жертва вважає образливою стосовно себе:

• відомості мають ганебний характер (наприклад, образи людини, її близьких, рідних тощо, необґрунтовані домисли та характеристики людини або її оточення);
• інформації помилкові (не відповідають дійсності);
• відомості поширені в соціумі через різні засоби інтернет-комунікації.

Суд відмовить у задоволенні позовної вимоги, якщо хоча б один із цих факторів не буде підтверджений стороною-обвинувачем.

Таким чином, далеко не кожне висловлювання, що містить негативну оцінку або характеристику «жертви», порушуватиме закон.

Як жертві довести в суді, що завдано шкоди її репутації?

Якщо передбачається образливою певна текстова інформація, то майже завжди треба клопотати про проведення лінгвістичної експертизи, а також (за потребою) залучити як консультанта психолога. У такому разі буде проведена повноцінна психолінгвістична експертиза, яка виявить, чи мають місце образи, і якщо так, то якою мірою. Цей крок значно збільшує шанси на перемогу у суді.

Як захистити свою репутацію, якщо образливі слова анонімні?

Навіть якщо особу порушника встановити неможливо (що зазвичай для соціальних мереж), все одно варто звернутися до суду із заявою про визнання поширених відомостей, що не відповідають дійсності. Це один із способів боротьби з образами у всесвітньому павутинні: навіть якщо особистість порушника і не буде встановлена, через суд можна домогтися видалення інформації, що ганьбить власником інформаційного ресурсу або навіть його закриття (наприклад, певного акаунта або анонімної сторінки в соцмережі).

До якого суду звертатися?

Зазвичай звертаються до арбітражного суду, якщо образу поширене стосовно підприємця (носить економічний характер). При цьому немає значення, чи є учасники процесу індивідуальними підприємцями чи юридичними організаціями. У цьому випадку до уваги береться лише зміст спірних відомостей.

В інших випадках позов подається до суду загальної юрисдикції (районний суд).