Відновлення Великого Лугу може стати «токсичною бомбою сповільненої дії» через накопичені забруднення
Науковці застерігають, що природне відновлення екосистеми на місці колишнього Каховського водосховища супроводжується серйозними екологічними ризиками. Упродовж десятиліть на дні водойми накопичувалися токсичні речовини, які після підриву дамби у червні 2023 року поширилися на великі території.
Про це йдеться в статті «На дні знищеного Каховського моря виріс величезний ліс: журналісти показали, як на Запоріжжі відроджується Великий Луг».
Після руйнування Каховської ГЕС розпочалося унікальне природне відродження: проросло близько 40 мільярдів деревних насінин, формуються водно-болотні угіддя, повертаються осетрові та дикі тварини.
Однак екологи попереджають про приховану небезпеку. Упродовж майже 70 років існування водосховища його береги поступово розмивалися. Дрібні частинки осідали товстим шаром на дні разом із забруднюючими речовинами, зокрема важкими металами з промислових підприємств, розташованих уздовж та вище за течією Дніпра.
Екологиня Олександра Шумілова пояснює: ці частинки діяли як «величезна губка», накопичуючи токсини. За її оцінками, на дні утворилося близько 1,5 кубічних кілометрів забруднених відкладень. Після підриву дамби токсичні речовини вивільнилися й поширилися на великі території.
Важкі метали з осадів можуть потрапляти в ґрунт, воду та рослини. За словами Шумілової, навіть у низьких концентраціях вони спричиняють онкологічні захворювання, гормональні порушення, проблеми з легенями та нирками.
Шумілова порівнює поведінку токсичних сполук із радіацією: вони передаються через харчовий ланцюг і накопичуються у більших організмах, загрожуючи м’ясоїдним тваринам та людям. Утім, через заміновану територію і небезпеку перебування оцінити масштаб впливу важко.
У науковій статті, опублікованій 2025 року в журналі Science у співавторстві з Шуміловою, ситуацію назвали «токсичною бомбою сповільненої дії» та попередили про загрози для харчових ланцюгів диких тварин і жителів прилеглих територій.
Водночас автори зазначають: попри ризики, спостерігається і природна регенерація. За їхніми оцінками, близько 80% функцій екосистеми, утрачених через існування водосховища, можуть відновитися протягом п’яти років, а біорізноманіття заплавних територій – за два роки.
Фото: Винсент Манди
Читайте також:
- Плавні Хортиці на межі зникнення: як російський екоцид знищує унікальну природу заповідного острова у Запоріжжі
- Зелене море з верби і тополі: що зараз відбувається на місці Каховського водосховища
- У вогні бойових дій: як війна змінює екологічний стан довкілля Запорізької області
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0