Відкрила заклад для дітей з ментальними порушеннями: як Маргарита Кімс розвиває центр Butterfly у Запоріжжі
У Запоріжжі працює корекційно-навчальний простір Butterfly для дітей з розладами аутистичного спектра та іншими ментальними порушеннями. Його засновниця Маргарита Кімс починала з невеликого кабінету на 50 квадратних метрів, а згодом за допомогою грантів відкрила великий центр із логопедами, міні-групами, кулінарною майстернею, музичними заняттями та простором для розвитку навичок самостійності.
Про те, як Маргарита Кімс створила у Запоріжжі центр підтримки для дітей з ментальними порушеннями та чому власниця вважає, що дітям з розладами аутистичного спектра потрібен не окремий світ, а місце у спільному – у матеріалі «Першого Запорізького».
Як особистий досвід привів Маргариту до роботи з дітьми
За першою освітою Маргарита Кімс – економістка-фінансистка – закінчила Запорізьку інженерну академію. Пізніше її життя змінилося після народження дитини з розладом аутистичного спектра: «Було незрозуміло, що робити, куди йти, як займатися з дитиною. Вирішила отримати ще одну вищу освіту – вже корекційну, щоб допомагати власній дитині».
Розлад аутистичного спектра – особливості розвитку, через які дитині може бути складніше спілкуватися з іншими, розуміти соціальні ситуації або реагувати на зміни, звуки й дотики. РАС не лікують у звичному сенсі, але завдяки ранній підтримці фахівців дитині можна допомогти розвивати навички, краще адаптуватися та комфортніше взаємодіяти з навколишнім світом.
У 2014 році вступила до Бердянського педагогічного університету. Там здобула спеціальність спеціального психолога та логопеда-дефектолога. Паралельно почала практикувати: спершу працювала з дітьми вдома, їздила до родин, а також займалася у садочку, який відвідував її син.
З часом зрозуміла, що це вже не просто шлях допомоги власній дитині, а справа, у якій вона може бути корисною іншим родинам.
У 2016 році відкрила перший невеликий центр у Вознесенівському районі Запоріжжя. Це стало місцем, де родини зверталися не лише по заняття для дитини, а й по пояснення.
Перше знайомство починається з консультації та діагностики. Батьки приходять із медичними документами, розповідають про ранній розвиток, труднощі, побутові навички та поведінкові особливості сина чи доньки. Зазвичай зустріч проводять двоє фахівців: один спілкується з дорослими, інший у цей час спостерігає, грає або виконує діагностичні завдання.
Після цього команда дає зворотний зв’язок і формує корекційний маршрут – пояснює, з чого варто почати, над чим працювати першочергово та які заняття можуть бути корисними.
«Ми все пояснюємо, щоб батькам було зрозуміло. Даємо анкетування, збираємо інформацію про ранній розвиток, навички, особливості дитини. Це потрібно, щоб розуміти, з чим працюємо і що робити перш за все», – розповідає Маргарита.
Гранти допомогли відкрити більший простір на 600 квадратних метрів у Запоріжжі
За сім років роботи кількість звернень від родин поступово зростала. У невеликому приміщенні на близько 50 квадратних метрів Маргарита вже працювала не сама – з’явилася команда фахівців, а запитів ставало дедалі більше. Тому у 2024 році засновниця Butterfly почала шукати більшу локацію, де можна було б розширити роботу центру та приймати більше дітей.
Щоб реалізувати цю ідею, Маргарита подалася на державну грантову програму «Власна справа» від служби зайнятості. Першу заявку довелося подавати повторно через технічні питання з документами, але восени 2024 року отримала позитивну відповідь.
У жовтні їй надали 250 тисяч гривень. Гроші спрямували на обладнання для занять із сенсорної інтеграції – неврологічний процес під час якого нервова система людини отримує інформацію від органів чуття, організовує та інтерпретує так, щоб тіло могло адекватно реагувати на зміни в просторі. Простими словами – це здатність мозку правильно обробляти сигнали від тіла та зовнішнього світу (звуки, запахи, дотики, положення у просторі) та видавати на них правильну реакцію. Для центру закупили гойдалки, гамаки, підвісні конструкції, м’які модулі, а також ноутбуки для роботи логопедів із запуском і розвитком мовлення.
За умовами програми потрібно було створити одне робоче місце. Так у команді з’явилася логопединя.
Паралельно засновниця Butterfly отримала ще 170 тисяч гривень від Mercy Corps – міжнародної гуманітарної організації, яка допомагає людям, постраждалим від війн, катастроф, бідності та наслідків зміни клімату. Цю підтримку використали для облаштування кабінетів: придбали м’яку підлогу, меблі, додаткове підвісне обладнання та гарнітуру для логопедичних занять.
Рішення розширюватися збіглося зі складним періодом для Запоріжжя: «Якраз до міста почали діставати КАБи, дуже багато людей виїхали. А я подалася на державний грант і вирішила: якщо отримаю його, то ризикну і все ж таки відкриюся».
Нове приміщення знайшли на вулиці Перемоги, 51. Нинішній корекційно-навчальний центр Butterfly займає 600 квадратних метрів, тож переїзд став великим фінансовим викликом. На ремонт, матеріали, меблі та спеціальне обладнання грантової підтримки не вистачало, тому родина вкладала власні заощадження, брала позики у банках, друзів і родичів.
Із маленького кабінету команда виїхала наприкінці листопада 2024 року, а вже 21 грудня відкрилися.
Після відкриття центр продовжив розвиватися. Навесні 2026 року жінка отримала один мільйон 100 тисяч гривень від Mercy Corps та партнерів. Завдяки цій підтримці вдалося облаштувати кулінарну майстерню, музичну кімнату і рецепцію, закупити інтерактивну підлогу, інтерактивну дошку, спортивне обладнання, тренажери, меблі, ноутбуки та додаткові матеріали для занять.
«Якби не грантові програми, не змогла зробити цей крок. Саме завдяки першому державному гранту вирішила рухатися далі. Під час війни це дуже велика допомога для підприємців і можливість розвиватися», – каже Маргарита.
Водночас, на її думку, умови державної підтримки могли б бути гнучкішими. Після отримання гранту підприємець має вести діяльність три роки й не може одразу податися на новий, навіть якщо всі вимоги виконує. Для Butterfly це важливо, адже робота з дітьми з ментальними порушеннями потребує постійних вкладень у простір, обладнання та фахівців.
У Butterfly працюють із мовленням, поведінкою, соціалізацією, навичками самостійності, сенсомоторними труднощами
Нині корекційно-навчальний центр Butterfly відвідують близько 50 родин. Тут допомагають дітям з розладами аутистичного спектра, порушеннями комунікації, взаємодії, мовлення та іншими ментальними порушеннями.
Наймолодшому відвідувачу – один рік, найстарші вихованці – підлітки. Маргарита наголошує: раннє втручання має велике значення, адже чим швидше сім’я звертається по допомогу, тим більше можливостей підтримати розвиток малечі.
Робочий день у Butterfly починається о 9 ранку. Одночасно можуть приймати кілька спеціалістів: логопеди, сенсорний терапевт, вихователь у міні-групі, музичний терапевт та інші фахівці. Загалом у команді зараз семеро людей.
Після відкриття з’явилися нові напрямки. Один із них – заняття у міні-групах. Це формат, коли вихованці можуть кілька годин перебувати у закладі, спілкуватися, навчатися та взаємодіяти з іншими.
Для дітей з розладами аутистичного спектра це особливо важливо, адже вони часто мають труднощі з комунікацією, контактом і спільною діяльністю.
«Коли відкрилася група, спочатку було дуже складно. До того у нас був досвід переважно індивідуальних занять. Організувати дітей, зробити так, щоб вони щось робили разом, – це важко. Але зараз ми бачимо багато успіхів: діти поступово починають контактувати і взаємодіяти», – каже власниця центру.
Це важливо не лише для вихованців, а й для батьків. Маргарита пояснює: як мама сина з РАС вона добре розуміє, наскільки складно родинам постійно їздити з одного заняття на інше. Саме тому хотіла створити місце з комплексним підходом, декілька видів допомоги можна отримати в одному просторі.
«Багато наших дітей мають порушення сну. Мама не відпочиває ні вночі, ні вдень. А тут вона може залишити дитину і розуміти, що з нею працюють фахівці», – говорить Маргарита.
Окремий напрямок роботи Butterfly – сенсорна інтеграція. Це метод, який допомагає краще сприймати сигнали від тіла та навколишнього світу: звуки, дотики, рух, запахи, смаки. Для людей з розладами аутистичного спектра така робота важлива, бо вони можуть гостро реагувати на шум, певну їжу, одяг, дотики або зміни в просторі.
Також у закладі працюють із харчовою вибірковістю – ситуацією, коли раціон дуже обмежений, а нові продукти викликають спротив. Для багатьох сімей це одна з найболючіших тем, яку власниця добре знає і з професійного, і з особистого досвіду.
Саме з цим напрямком пов’язана кулінарна майстерня – вона може бути додатком до занять з харчової вибірковості. Створена також для старших вихованців і підлітків. Там вчаться готувати, користуватися кухонною технікою, виконувати послідовність дій, спілкуватися між собою і поступово ставати більш самостійними.
Логопеди Butterfly займаються запуском і розвитком мовлення. До простору приходить багато немовленнєвих вихованців. Спеціалісти допомагають розвивати розуміння зверненої мови, працюють над окремими словами, фразами й реченнями.
Окрім цього, команда формує побутові навички, допомагає з поведінковими труднощами та соціальною взаємодією.
Ще один напрямок – музичні заняття. Для групової роботи також використовують інтерактивну підлогу та інтерактивну дошку.
Маргарита постійно навчається сама і заохочує до цього колег. Окрім університетської освіти, вона проходила навчання у Києві, Одесі та Польщі, має багато сертифікатів і продовжує підвищувати кваліфікацію, щоб шукати нові методики допомоги дітям з ментальними порушеннями.
Як війна вплинула на родини дітей з РАС
Повномасштабна війна стала додатковим випробуванням для родин, які виховують дітей з розладами аутистичного спектра. За словами Маргарити, багато її вихованців мають підвищену чутливість до звуків, тому вибухи, сирени та різкі зміни можуть викликати сильну тривогу, зриви або агресію до себе чи інших.
Частина сімей виїжджала із Запоріжжя у безпечніші місця. Але для дітей з РАС переїзд теж часто ставав стресом: нове житло, інше середовище, незнайомі люди та правила. Маргарита знає родини, які спершу евакуювалися, а потім поверталися, бо адаптація на новому місці давалася надто складно.
У таких умовах батькам потрібна не лише корекційна робота з дитиною, а й постійна підтримка: консультації, пояснення, куди звертатися і як діяти в різних ситуаціях. Особливо важливо, щоб дорослі не залишалися сам на сам із тривогою, нерозумінням і щоденними труднощами.
Водночас Маргарита переконана: суспільству досі бракує знань про ментальні порушення, емпатії та готовності приймати таких дітей у спільному просторі: «Коли таку дитину бачать у магазині чи кафе, часто можуть зробити зауваження, що вона невихована. Але це може бути дитина з аутизмом, яка має поведінкові труднощі».
До 2 квітня, Міжнародного дня інформування про аутизм, команда центру виводила вихованців до кафе. Такі виходи Маргарита хоче продовжувати, адже дітям важливо поступово входити в соціум, а людям навколо – бачити, розуміти й приймати їх: «Ми не будуємо окремий світ для дітей з особливостями. Ми відкриваємо двері в спільний світ – де є місце для всіх».
Багато батьків бояться йти з дитиною у кафе, басейн, транспорт чи інші громадські місця, бо заздалегідь очікують осуду. Саме тому потрібно більше говорити про ментальні порушення і пояснювати, що вони не завжди помітні зовні, але можуть суттєво впливати на поведінку, мовлення, взаємодію та самостійність: «Якби було більше інформування, було б більше порозуміння. Багато людей просто не знають про існування таких дітей».
Головне – не втрачати час
Батькам, які тільки дізналися про порушення розвитку або мають такі підозри, Маргарита радить не відкладати звернення по допомогу. Зараз в Україні вже є значно більше можливостей для ранньої діагностики, ніж 10-14 років тому: «Не чекати, що мине, покращиться чи дитина переросте. Найголовніше – не витрачати час. Якщо це аутизм і почати раннє втручання, дитину можна вивести на хороший рівень розвитку», – каже Маргарита.
У планах простору – отримати медичну ліцензію і працювати за державною програмою реабілітації. Це дозволить родинам, які не можуть самостійно оплачувати заняття, отримувати допомогу за кошти держави. Особливо це важливо для переселенців, сімей військових та батьків, які через постійний догляд за сином чи донькою не мають можливості працювати.
Тим, хто хоче відкрити соціально важливу справу, але боїться почати, Маргарита Кімс радить рухатися попри страх: «Життя дуже швидке. Якщо б я зараз не ризикнула, мабуть, уже ніколи б цього не зробила».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Маргарити Кімс
Читайте також:
- Евакуювалась з Сіверськодонецька та відкрила дитячий центр у Запоріжжі: історія Ірини Ткаченко
- Від мрії до реальності: як педагогиня Ганна Горбач створила власний Вальдорфський садочок
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0