Гуляйполе – місто на лінії вогню. Лише шість кілометрів відділяють його від позицій російських військ. Уже понад три роки воно залишається однією з найгарячіших точок Запорізької області. Через неможливість захопити місто окупанти називають його «злим» і щодня обстрілюють авіабомбами, дронами-камікадзе, артилерією та системами залпового вогню.
Вулицями не гуляють – перебігають від укриття до укриття. Жодна багатоповерхівка не залишилася неушкодженою, а майже половина приватних будинків – зруйновані повністю або частково. З березня 2022 року в місті немає електрики, води, газу та стабільного зв’язку – російські обстріли знищили всі комунікації.
До початку широкомасштабного вторгнення в Гуляйпільській громаді мешкало близько 20 тисяч людей. Сьогодні залишилося приблизно дві тисячі – переважно літні люди, які відмовилися покинути домівки. Виживати їм допомагає гуманітарна підтримка та пункти незламності, де можна отримати питну воду, їжу, тепло і підзарядити телефон. Попри щоденну небезпеку, Гуляйполе тримається.
Як живе прифронтове місто, «Перший Запорізький» дізнався у начальника Гуляйпільської міської військової адміністрації, міського голови Гуляйпільської ОТГ Сергія Ярмака.
«Від початку вторгнення загинули близько 60 цивільних осіб і понад 130 дістали поранення»
– Яка зараз ситуація з обстрілами громади? Чи помітні зміни в їхній інтенсивності порівняно з попередніми місяцями?
– Як обстрілювали раніше, так і обстрілюють нині. Прилітають і керовані авіаційні бомби (КАБи), і FPV-дрони – щодня до тридцяти. Інтенсивність обстрілів постійно висока. Вчора вночі був артилерійський обстріл міста. Знову пошкодили одну зі шкіл.
– Яке озброєння найчастіше застосовують окупанти під час атак на Гуляйполе?
– Прилітає усе: FPV-дрони, міномети, артилерія, КАБи. Що частіше, що рідше – не можу сказати. То одне летить, то інше. Але FPV – це постійно, систематично.
Фото зі сторінки Сергія Ярмака у Facebook
– Розкажіть детальніше, як російські дрони тероризують Гуляйполе. Кого обирають за ціль? Як місцеві мешканці реагують на цю загрозу?
– Зазвичай FPV-дрон летить в одному напрямку. Як ми розуміємо, шукає військову ціль. Коли не знаходить її, то б’є по цивільних об’єктах: будинках, автомобілях, будь-чому – аби просто використати заряд.
Як реагують цивільні? Дуже уважно слухають. Пересуваємося містом і постійно прислухаємося. Комунальники працюють, дві лікарні продовжують функціонувати. Тому ми передали працівникам комунальних підприємств хувери – це прилади, які сигналізують про наближення FPV-дронів. Нам допоміг їх закупити благодійний фонд «Карітас». Коли хувер спрацьовує, люди одразу біжать в укриття. Якщо їдемо машиною й хувер уловлює FPV-дрон – залишаємо авто і теж йдемо в укриття.
– Чи були постраждалі серед цивільного населення внаслідок атак дронів?
– Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році загалом загинули близько 60 цивільних осіб і понад 130 дістали поранення.
«Усі об’єкти інфраструктури Гуляйпільської громади або пошкоджені, або знищені»
– Який масштаб руйнувань у Гуляйполі та громаді? Наскільки сильно постраждала інфраструктура міста?
– Усі об’єкти інфраструктури або пошкоджені, або знищені. Щодо багатоквартирних будинків – у нас їх 49, і всі мають ушкодження. Є будинки, де вибиті лише вікна, а є такі, де немає половини під’їзду. Тобто пошкодження різні. Така ж ситуація у приватному секторі: десь будинок пошкоджений, десь уцілів, а десь після влучання КАБа взагалі нічого не залишилося.
– У яких населених пунктах Гуляйпільської громади ще проживають люди?
– Майже в усіх селах громади хтось проживає. Гуляйпільська громада – це 32 населені пункти з адміністративним центром у місті Гуляйполе. До повномасштабного вторгнення тут мешкало близько 20 тисяч людей. Зараз залишилось 2060. П’ять сіл тимчасово окуповані. У більшості інших сіл, за винятком одного, люди продовжують жити. Можна сказати, що у 25 населених пунктах люди точно живуть.
Гуляйпільська міська територіальна громада складається з міста Гуляйполе, селища Залізничне та 30 сіл. Три села – Дорожнянка, Марфопіль і Мирне – зараз тимчасово окуповані російськими військами.
– Чи евакуюються зараз люди? Хто організовує евакуацію?
– На початку повномасштабної війни евакуації проводилися шкільними автобусами, які робили по два-три рейси на день. Зараз евакуації відбуваються дуже рідко. Якщо людині потрібна евакуація, вона звертається до нас або до поліції. Ми спільно організовуємо евакуацію – залучаємо Червоний Хрест, поліцію або ж вивозимо самотужки. Все залежить від ситуації: чи людина мобільна, чи ні, чи багато речей, чи небагато. До кожного випадку підходимо індивідуально.
Фото: Гуляйпільська міська територіальна громада.
– Чи залишаються у громаді родини з дітьми?
– Ні, усіх дітей з території громади евакуйовано.
– Чи трапляється, що люди евакуюються, а потім повертаються назад?
– Це відбувається систематично. Деякі люди вже регулярно замовляють евакуацію. Є такі, яких евакуювали вже чотири рази, але за тиждень вони поверталися. Поживуть два тижні й знову просять про евакуацію. Чому так? Можливо, хитрують, щоб не платити за маршрутку. Бувають різні випадки.
«За три роки люди вже пристосувалися до постійних обстрілів»
– Як влада та волонтери допомагають мешканцям Гуляйполя та громади, які залишилися?
– Ми надаємо гуманітарну допомогу. Благодійні фонди також привозять її до пунктів незламності. Крім того, доставляють корм і для тварин.
Фото: Суспільне Запоріжжя
– Як виглядає повсякденне життя людей, які залишилися в громаді попри постійні обстріли? Як їм вдається пристосовуватися до нових реалій?
– За три роки люди вже пристосувалися. Їм роздавали буржуйки, повербанки, ліхтарики, постільну білизну, засоби гігієни. Двічі на місяць видаємо продуктові набори.
– Розкажіть про транспортне сполучення в громаді. Чи працює громадський транспорт?
– Так, громадський транспорт працює. Маршрутка «Гуляйполе – Запоріжжя» їздить двічі на день. Плюс благодійний фонд «Проліска» надав нам безкоштовний автобус, який тричі на тиждень курсує з Гуляйполя до Покровського (селища у Дніпропетровській області, – прим.), а також з Гуляйполя до Новомиколаївки.
– Яка ситуація з медичним забезпеченням? Чи є проблеми з доступом до ліків?
– Волонтери привозять нам ліки. Частину медикаментів ми закуповуємо самостійно й роздаємо людям.
– Чи працюють зараз магазини в місті? Є можливість щось придбати?
– Декілька магазинів продовжують працювати – не тільки у самому місті, а й у деяких селах громади.
– Ви згадували, що в Гуляйполі продовжують працювати комунальні служби. Чим саме вони займаються? Чи вистачає працівників?
– Комунальники косять траву, підвозять воду, розбирають завали після обстрілів, ремонтують об’єкти інфраструктури, прибирають вулиці та вивозять сміття – як у кварталах, так і в приватному секторі. Людей, звісно, не вистачає, але я вдячний тим, хто залишився і продовжує працювати. Разом зі мною в місті залишаються дев’ять працівників міської ради.
– Яка зараз ситуація з безпритульними тваринами у Гуляйполі? Чи становить це проблему для громади?
– Звісно, проблема існує. Ми тричі залучали благодійний фонд, який приїздив до нас для стерилізації тварин.
«Проблема з розмінуванням дуже серйозна: нерозірваних снарядів – дуже багато»
– Після обстрілів багато житлових будинків зазнають пошкоджень. Чи надається мешканцям допомога з ремонтом?
– Благодійний фонд «Проліска» приїжджає два-три рази на тиждень або за окремими заявками й допомагає з видачею будівельних матеріалів: тарпауліну (водостійкого полотна з поліетилену, – прим.), листів, OSB-плит тощо. Усе, що людям необхідно для забиття вікон чи даху.
Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
– Які кроки вживає громада для підготовки до осінньо-зимового періоду? Чи передбачено допомогу з твердим паливом або іншими видами опалення?
– Міжнародний комітет Червоного Хреста надавав брикети минулого року, і в позаминулому. Ми розвозили їх людям. Цього року видавалась грошова допомога – по 25 тисяч гривень на домогосподарство. Що буде цього опалювального сезону – поки не знаємо.
– Наскільки серйозною є проблема розмінування територій у вашій громаді?
– Проблема з розмінуванням дуже серйозна. Там, де бачимо нерозірвані снаряди, викликаємо саперів або ДСНС – вони ліквідовують, розміновують. Але там, куди неможливо дістатися, де зона зіткнення – там дуже багато залишається і дронів, і нерозірваних снарядів. Після завершення війни це буде дуже велика проблема.
– Чи зроблено вже якісь кроки для налагодження співпраці з міжнародними організаціями щодо відновлення громади?
– Ми постійно моніторимо ситуацію та працюємо в цьому напрямку, щоб знайти партнерів, які допоможуть нам у відновленні нашої території.
Текст – Олександр Носок, фото – 108 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ
Читайте також:
- Від бухгалтерки – до власниці кав’ярні: як Олена Лукаш з Гуляйполя відкрила власну справу в Запоріжжі
- Релокували підприємство з-під обстрілів: як завод «Оріхівсільмаш» відродив виробництво сільгосптехніки в Запоріжжі
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!