У вересні 2025 року блогерка Катерина Маркова відкрила у Запоріжжі «Дім пілатесу». Ідея власної студії виникла з особистої потреби: регулярні заняття допомогли їй позбутися багаторічного болю в шиї, підтримували у складний період і поступово стали важливою частиною життя.
Жінка хотіла створити у рідному місті україномовний простір із сучасним обладнанням, якісними тренуваннями та затишною атмосферою. Сьогодні тут займаються на реформерах і килимках, проводять благодійні тренування та виїзні події.
Про шлях Катерини Маркової – читайте у матеріалі «Першого Запорізького».
Працювала журналісткою, організовувала міські події та почала вести блог
Катерина Маркова з 2012 року працювала журналісткою на телеканалі МТМ. Саме тоді вперше побачила свого майбутнього чоловіка Тараса, який був кореспондентом телеканалу «Алекс». Спочатку вони майже не спілкувалися, однак усе змінило під час Революції гідності.
Тарас вів прямі трансляції із запорізького Майдану та інших мітингів, а згодом заснував незалежне міське медіа «Громадське телебачення Запоріжжя»: «Для мене він тоді був головним журналістом Майдану в Запоріжжі. Коли з’явилася нова редакція, я була в захваті й дуже хотіла потрапити до цієї команди».
На той час вона думала про переїзд до Сполучених Штатів. Раніше брала участь у студентській програмі Work and Travel, мала американську візу та хотіла спробувати пожити за кордоном. Проте пропозиція долучитися до нового медіа змінила плани.
Катерина погодилася попрацювати кілька місяців, а потім мала вирішити, чи залишатися в Україні. Проте згодом вони з Тарасом закохалися, а у 2017 році побралися.
Після закриття «Громадського телебачення Запоріжжя» у 2018 році Маркова відійшла від постійної роботи в журналістиці та почала організовувати соціальні й культурні заходи. Зокрема, організовувала перші два «Форуми лідерів думок» у Запоріжжі, які збирали тисячі учасників. Заради участі в події до міста приїжджали десятки відомих блогерів. Під час зустрічей говорили про відповідальність популярних авторів і компаній перед суспільством ще до того, як цю тему почали широко обговорювати в Україні.
Активно вести блог почала під час вагітності у 2019 році. Спершу ділилася переживаннями, розповідала про очікування дитини, народження сина та материнство без прикрас. Приблизно тоді ж подружжя запустило родинний подкаст. Перші випуски записували вдома, поки маленький Маркіян спав у кімнаті. Батьки виходили на балкон і пошепки говорили про зміни у своєму житті.
Спочатку проєкт називався «ШОПОТОМ» і був присвячений переважно вихованню дитини та будням молодої родини. Згодом його перейменували на «Самі вдома». Тепер Катерина і Тарас обговорюють побутові, сімейні та суспільні ситуації, з якими стикаються самі.
Після початку повномасштабного вторгнення нові випуски тривалий час не виходили. Із першого дня великої війни чоловік долучився до самооборони, а в червні 2022 року вступив до лав Збройних сил України.
Його рішення Катерина сприйняла з розумінням: «Якби цього не зробив, у мене було б дуже багато запитань до нього як до чоловіка. Не змогла б жити з людиною, яка не захищає свою родину».
Коли дозволяють обставини, подружжя продовжує записувати «Самі вдома». Ці розмови допомагають їм відверто говорити про власні переживання. Іноді цікаві теми навмисно не обговорюють заздалегідь, а залишають для наступного випуску.
Під час повномасштабної війни Катерина частково повернулася до роботи в медіа. Разом із друзями вона створила «ЯКТИТАМ» – мікромедіа про Запоріжжя, яке об’єднало одразу кілька форматів. Команда записувала подкаст, працювала над документальним фільмом, створювала артоб’єкти та проводила медіакампанії на підтримку переселенців із Запорізької області. У межах проєкту також підготували журнал «10 років супротиву Запоріжжя».
Водночас головним майданчиком для неї залишалася особиста сторінка в Instagram. Поступово до розповідей про материнство додалися теми війни, української мови, життя Запоріжжя та проблем містян.
Нині за блогом стежать понад 31 тисяча людей. Катерина називає себе не лише блогеркою, а й інфлюєнсеркою – авторкою, якій довіряє аудиторія і яка може привертати увагу до важливих питань: «Ще з часів журналістики маю контакти, вплив і повагу аудиторії. У блозі неодноразово висвітлювала соціальні питання, які стосувалися міста, і це приводило до змін. Тому це точно називаю впливом».
Серед її підписників багато жителів інших областей. Для них Катерина прагне показувати рідне місто не лише через Хортицю, козацтво, заводи та повідомлення про обстріли: «Проєкти, які ми робили в межах «ЯКТИТАМ», були про любов до Запоріжжя, сучасний погляд на його історію та розуміння того, ким ми є як запоріжці. Думаю, вся моя діяльність і робить мене амбасадоркою міста».
Пілатес допоміг позбутися болю та надихнув відкрити власну студію
Катерина пробувала різні види спорту, проте жоден надовго не затримувався в її житті. Близько десяти років тому її почав турбувати сильний біль у шиї. Масажі приносили лише тимчасове полегшення, а обстеження виявило протрузії – випинання міжхребцевих дисків.
Фахівці порадили плавання або пілатес – систему вправ для зміцнення м’язів, покращення рухливості та контролю тіла. Наприкінці 2022 року Маркова почала тренуватися з інструктором, щоб здійснити давню мрію та взяти участь у запливі на озері Орта в Італії. Після року підготовки подолала 1,5 кілометра. Заради цієї мети також кинула палити після майже двадцяти років залежності.
Згодом основним видом фізичної активності став пілатес. Тричі на тиждень відвідувала заняття: «Він допомагав впоратися з емоціями та забути про біль у шиї. Це не лише про зовнішній вигляд, а й про усвідомлений рух, витривалість і зміцнення м’язів, які підтримують хребет».
Жінка побувала у спортивних студіях Запоріжжя, Києва та Львова. У рідному місті їй бракувало зручного розташування, якісного обслуговування, сучасного обладнання й україномовного середовища.
Під час поїздок познайомилася з пілатесом на реформерах. Це спеціальні тренажери з рухомою платформою та пружинами, які створюють додаткове навантаження. Тоді й виникла ідея відкрити подібне місце у Запоріжжі: «Це був не бізнес заради бізнесу, а власна потреба. Хотілося створити місце, куди б сама могла приходити із задоволенням: за якісним тренуванням, приємною атмосферою та спілкуванням».
Працювати над задумом Катерина почала на початку 2025 року. Вивчала пропозиції в місті, шукала приміщення, рахувала витрати та готувала бізнес-план. У травні подала заявку на державну грантову програму для ветеранів та членів їхніх сімей, а в середині липня отримала 500 тисяч гривень.
Основну частину коштів витратила на чотири реформери. Кожен із них коштував близько 80 тисяч гривень. Також придбала дзеркала, килимки, м’ячі, кільця для вправ, масажні роли, меблі та облаштувала місце для адміністратора. Частину фінансування спрямувала на оренду в перші місяці роботи.
Ще близько 400 тисяч гривень родинних заощаджень вклала у ремонт, техніку та оформлення приміщення.
«Без гранту не ризикнула б відкривати студію лише за власні кошти. Отриманого фінансування вистачило для базового запуску», – пояснює підприємиця.
Приміщення площею близько 80 квадратних метрів знайшли у бізнес-центрі Eco Tower. Однією з його переваг став панорамний краєвид на місто: «Тренуватися й дивитися на центр Запоріжжя – окреме задоволення. Це відзначають майже всі наші гості».
Її чоловік через службу не міг постійно долучатися до ремонту, однак підтримав ідею та погодився використати сімейні заощадження: «Головне, що він сказав: «Я в тебе вірю». Але це не сімейний бізнес. Це моя справа, моє дітище».
Знайти фахівчинь, які вміли працювати з реформерами, було складно, адже цей напрям лише починав розвиватися у місті. Тому майбутні тренерки пройшли навчання у Львові. Власниця також долучилася до курсу, щоб розуміти роботу обладнання та контролювати якість занять.
«Навчання – найкраща інвестиція в команду. Для мене важливо, щоб дівчата постійно розвивалися», – каже вона.
«Дім пілатесу» відкрився 15 вересня 2025 року. Спершу відбулася невелика зустріч для рідних, друзів і працівниць, а згодом – презентація для жінок, які розвивають бізнес та громадські ініціативи у Запоріжжі.
Окрему рекламну кампанію перед запуском не проводили. Катерина показувала підготовку у своєму блозі, тому перші відвідувачки дізналися про нове місце ще до відкриття: «Розуміла, що особистий бренд допоможе на старті. Спочатку прийшли мої підписниці та клієнтки тренерок, а далі запрацювали рекомендації. У перші тижні майже всі заняття були заповнені».
«У нас не клієнтки, а гості»: як працює «Дім пілатесу»
Основним кольором «Дому пілатесу» став рожевий. Катерина давно обирає його для одягу й домашнього інтер’єру, тому використала улюблений відтінок і під час оформлення власної справи. Так у залі з’явилися яскраві штори, меблі, кавоварка та декоративні деталі.
Відвідувачки часто порівнюють це місце з безтурботним дівчачим світом, який нагадує дитинство: «Удома не кожна може дозволити собі повністю рожевий ремонт. А тут можна опинитися в яскравому просторі, який підіймає настрій. Коли створювала студію, ще навіть не знала про такий дизайнерський тренд, але виявилося, що я його передбачила».
Назву «Дім пілатесу» придумала ще до подання заявки на грант. Підприємиця свідомо відмовилася від англійських слів і написання латиницею. Слово «дім» мало передавати затишок та підкреслювати, що сюди приходять не лише за фізичним навантаженням, а й за спілкуванням та підтримкою.
Фірмовий стиль Катерина створювала разом із сестрою, яка працює графічною дизайнеркою. Над написом у логотипі з’явилася квітка – символ турботи. Згодом назву та зображення офіційно зареєстрували.
На реформерах займаються невеликими групами до чотирьох людей, щоб тренерка могла стежити за кожною учасницею. У розкладі також є класичний пілатес на килимках, розтяжка, вправи для зміцнення всього тіла та баре – напрям, який поєднує елементи балету й пілатесу.
Одним із найпопулярніших форматів стало змішане тренування, розроблене тренеркою Анною. Половина групи спочатку працює на реформерах, інша – на килимках, а потім учасниці міняються місцями. Завдяки цьому одночасно можуть займатися вісім людей.
«У нас немає клієнток – у нас є гості, бо саме гості приходять у дім. Перед першим тренуванням кожна заповнює анкету, розповідає про самопочуття, можливі обмеження та свої очікування. Більшість прагнуть покращити фізичний стан і психологічно розвантажитися», – пояснює Катерина.
Людям із травмами або рекомендаціями лікаря радять починати з індивідуальних зустрічей. Так фахівчиня може дібрати безпечні вправи, врахувати особливості здоров’я та уважно стежити за технікою.
Сама засновниця не планує працювати тренеркою. Вона провела одне заняття для початківців і зрозуміла, що ця професія потребує окремої підготовки: «Недостатньо просто показати рух. Треба пояснювати, як тримати спину, стопи й корпус, коли напружувати м’язи та як дихати. Пілатес трохи схожий на медитацію: щойно починаєш думати про новини чи справи, втрачаєш концентрацію і рівновагу».
Найчастіше сюди приходять жінки від 30 років, проте серед гостей є як підлітки, так і старші люди. Можна тренуватися у групі, самостійно з фахівчинею або вдвох із близькою людиною. Також тут влаштовують дні народження та спортивні зустрічі для колективів.
Окремою частиною роботи стали благодійні події. Під час двох тренувань на даху одного з бізнес-центрів вдалося зібрати понад 10 тисяч гривень. Охочих було настільки багато, що організаторам довелося додати ще одну групу.
Для гостей також провели безплатне дводенне навчання з домедичної допомоги. Учасницям пояснювали, як діяти до приїзду лікарів, зупиняти сильну кровотечу та користуватися турнікетом. Після цього у «Домі пілатесу» з’явилися рожеві кровоспинні джгути, які відповідають загальному оформленню, але насамперед мають практичне призначення.
Вкладає заробіток у розвиток студії та планує нові проєкти
Паралельно з розвитком «Дому пілатесу» Катерина продовжує вести блог, який поки залишається її основним джерелом доходу. Майже весь заробіток вкладає назад у справу: повертає гроші, позичені з сімейного бюджету, оплачує навчання тренерок, купує необхідне обладнання та відкладає кошти на непередбачені витрати: «Студія поки майже не приносить мені особистого прибутку. Можу взяти кілька тисяч гривень на місяць, але більшість залишаю у справі. Постійно щось покращую, докуповую або відкладаю про запас».
Після звільнення адміністраторки вона сама почала приходити до зали зранку, зустрічати гостей, відповідати на повідомлення та вести сторінки «Дому пілатесу» у соціальних мережах. Водночас продовжує заробляти на рекламі у власному блозі.
Поєднувати роботу з материнством допомагає дитячий садок, який відвідує п’ятирічний син Маркіян. Проте навіть поза студією блогерка майже постійно залишається на зв’язку з підписниками: «Це не так, що опублікувала кілька сторіс і пішла займатися своїми справами. Відповідаю людям, підтримую розмови. Коли порушую гостру тему, обговорення може тривати цілу добу. Аудиторія бачить, що я реагую та прислухаюся до її думки»,.
Навколо сторінки Катерини поступово сформувалася спільнота україномовних батьків із Запоріжжя. У спільному чаті вони радять лікарів, діляться корисними контактами, знайомляться та допомагають одне одному у складних ситуаціях.
Особливо важливою ця підтримка стала на початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року Маркова разом із сином і мамою виїхала із Запоріжжя на захід України, не знаючи, де родина зможе залишитися надовго. Одна з підписниць безплатно надала їм будинок, де вони прожили близько двох місяців: «Така допомога не порівнюється з жодними доходами від реклами. Тоді остаточно зрозуміла, навіщо веду блог і для чого все це роблю».
Розвивати планують і «Дім пілатесу». Заняття на реформерах хочуть розділити за рівнем підготовки та навантаженням. Для новачків уже працює Reformer Start, де гості знайомляться з тренажером і вивчають базові вправи. Згодом у розкладі можуть з’явитися складніші силові та спокійніші формати.
Є у власниці й задум іншого спортивного проєкту. Перш ніж вкладати гроші, планує поспілкуватися з відвідувачками та з’ясувати, чи потрібен такий напрям місту. Можливість відкрити ще один простір Катерина також розглядає, однак поки зважає на безпекову ситуацію у прифронтовому Запоріжжі: «Давно мріяла про власне місце, де можна створювати щось для людей. Тут вони отримують нові враження, спілкуються та дбають про здоров’я. Після відкриття студії я вперше відчула себе по-справжньому реалізованою. Щоразу, коли заходжу сюди, пишаюся собою».
Тим, хто лише планує відкрити власну справу, Катерина Маркова радить спочатку оцінити майбутні витрати й не забувати про довіру аудиторії: «Немає однієї фрази, яка все змінить. Варто врахувати оренду, зарплати, вартість товарів чи послуг, можливий прибуток і розвивати особистий бренд».
Текст – Анастасія Заводюк, фото з архіву Катерини Маркової
Читайте також:
- Відкрила музичну школу – після 10 років роботи у ЗМІ: історія Юлії Савчук із Запоріжжя
- Викладачка за освітою, майстриня за покликанням: як Марина Ткачук перетворила своє хобі з рукоділля на власну справу
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!