Запоріжжя здавна відоме як один із провідних промислових центрів України. У різні часи тут працювали сотні підприємств, що забезпечували місто робочими місцями, а країну – необхідною продукцією.
Згодом економічні зміни та нові виклики призвели до занепаду багатьох заводів. Одні значно скоротили виробництво, інші остаточно припинили роботу. На їхньому місці залишилися порожні цехи, руїни та спогади колишніх працівників.
У цьому огляді ми пригадаємо кілька таких підприємств.
Запорізька кондитерська фабрика
Від 1946 року фабрика була одним із провідних виробників солодощів у регіоні. Вона виготовляла цукерки, карамель, вафлі, печиво та халву, які користувалися попитом не лише в Україні, а й за кордоном. Для кількох поколінь запоріжців ця продукція стала символом дитинства і святкових столів, а саме підприємство забезпечувало роботою сотні людей.
Та з часом економічні труднощі, зростаюча конкуренція й воєнні виклики призвели до поступового занепаду виробництва. У 2022 році фабрика опинилася на межі банкрутства, а в квітні 2025-го Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про її ліквідацію.
Запорізький домобудівний комбінат
Комбінат, заснований у жовтні 1963 року, швидко став одним із найбільших у СРСР і визначив архітектурне обличчя Запоріжжя в епоху масового житлового будівництва. У 1980-х він щороку здавав близько 300 тисяч квадратних метрів житла, а загалом збудував понад 110 тисяч квартир – вагому частину сучасного житлового фонду міста.
У 1998 році підприємство перетворили на відкрите акціонерне товариство. Деякий час воно ще працювало, проте економічні труднощі призвели до занепаду, накопичення боргів і заморожених будівельних об’єктів. У 2013-му було відкрито справу про банкрутство, а 2024 року комбінат остаточно визнали неплатоспроможним. Так завершилася історія одного з головних забудовників, який свого часу визначав темпи розвитку Запоріжжя.
Цементний завод
Заснований у 1920-х роках неподалік майбутнього проспекту Соборного, завод забезпечував будівництво ДніпроГЕС і Соцміста цементом та бетоном. Під час Другої світової війни його майже повністю зруйнували, але після визволення міста відновили для потреб гідроелектростанції та житлових кварталів.
У радянські десятиліття підприємство продовжувало працювати, незважаючи на появу нових цементних заводів. У 1990-х потреба в його продукції знизилася, будівельні технології змінилися, і завод занепав. Сьогодні на його місці залишилися лише бетонні руїни, металеві конструкції та стара пристань – німе нагадування про індустріальну історію Запоріжжя й символ епохи, що відійшла у минуле.
Запорізький сталепрокатний завод (раніше – Запорізький державний метизний завод)
Заснований у 1916 році на базі евакуйованого Ризького дротового заводу, він спеціалізувався на виробництві дроту, цвяхів, сітки, проводів та емальованого посуду, ставши важливою частиною металургійної історії Запоріжжя. Під час Другої світової війни завод було зруйновано, проте вже 1948 року його відновили й модернізували.
У другій половині XX століття підприємство стабільно забезпечувало металопродукцією як місцевий, так і загальноукраїнський ринок. Проте економічні кризи 1990-х призвели до поступового занепаду. У 2015 році суд визнав завод банкрутом і відкрив процедуру ліквідації.
Запорізький арматурний завод
Підприємство, що розпочало роботу у 1966 році, спеціалізувалося на виробництві трубопровідної арматури – клапанів, кранів, фільтрів та іншої фурнітури з чавуну, латуні, сталі й титанових сплавів. Його продукція постачалася для комунального господарства, металургії, хімічної та нафтопереробної промисловості, а також використовувалася у побуті містян.
У 1991–1994 роках завод перереєстрували як відкрите акціонерне товариство, проте згодом він почав занепадати. У 2015 році Господарський суд визнав підприємство банкрутом, а 2020 року виробничий комплекс виставили на продаж. Сьогодні завод фактично існування, перетворившись на ще один символ трансформації індустріального ландшафту Запоріжжя.
Виробничо-торгівельна фірма «Селена»
Створене у 1994 році на базі державного підприємства «Запорізька швейна фабрика» підприємство спеціалізувалося на виробництві верхнього одягу – пальт, костюмів, жакетів, суконь і блузок. Щороку воно випускало до 500 тисяч виробів, понад 90% яких експортувалися до країн Європи. Штат налічував близько тисячі працівників.
До складу «Селени» входили сім цехів: два швейні, розкрійний, підготовчий, експериментальний, ремонтно-майстерний та склад готової продукції. Підприємство вирізнялося високою якістю продукції, було відзначене нагородами «Золота Байда» та «Вища проба».
Упродовж довгого часу «Селена» залишалася символом запорізької швейної промисловості, забезпечуючи роботою сотні містян. Проте з часом компанія збанкрутувала, і у 2025 році припинила діяльність.
Запорізький завод залізобетонних конструкцій №1
Підприємство спеціалізувалося на виробництві залізобетонних виробів – блоків, плит та інших конструкцій для житлового й промислового будівництва в Запоріжжі та області.
У 2012 році завод опинився у складному фінансовому становищі й потрапив у процедуру банкрутства. Протягом кількох років тривали судові суперечки навколо його майна та продажу активів, однак відновити виробництво так і не вдалося.
У грудні 2022 року підприємство офіційно визнали банкрутом і розпочали процедуру ліквідації. Сьогодні воно існує лише в історії промислового Запоріжжя як приклад того, як заводи не витримали економічних криз останніх десятиліть.
Запорізький завод надпотужних трансформаторів (ПрАТ «Супер»)
Заснований 29 вересня 1989 року, завод став продовженням виробничої бази «Запоріжтрансформатора» і спеціалізувався на випуску силових та автотрансформаторів великої потужності для енергетичної інфраструктури України та країн СНД.
У 1995 році його офіційно зареєстрували як ПрАТ «Супер». Підприємство залишалося важливою частиною індустріального комплексу Запоріжжя, забезпечуючи виробництво високотехнологічного обладнання.
У 2022 році проти заводу порушили справу про банкрутство, і станом на 2025-й він перебуває у стадії ліквідації. Попри це, підприємство залишило відчутний слід в історії міста як виробник спеціалізованого високовольтного обладнання.
Запорізький титано-магнієвий комбінат
Комбінат розпочав роботу у 1935 році як перший виробник магнію в СРСР. У 1956-му тут налагодили випуск губчатого титану, що зробило підприємство єдиним виробником цього матеріалу в Європі. Згодом комбінат освоїв виробництво германію, кремнію та трихлорсилану, ставши постачальником стратегічної сировини для авіаційної, космічної та оборонної галузей.
У 1993 році його роботу призупинили, але вже в 1998-му відновили в межах державної програми «Титан України». У 2013 році підприємство передали компанії, пов’язаній із підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем. Через невиконані інвестиційні зобов’язання та фінансові зловживання комбінат занепав.
У 2022 році майновий комплекс повернули у власність держави. Нині тут триває модернізація й реалізація плану розвитку. Попри втрату колишнього масштабу та значний борговий тягар, комбінат залишається важливою сторінкою промислової історії Запоріжжя.
Читайте також:
Заводи, яких більше немає: як промислові гіганти Запоріжжя перетворюються на руїни, – ФОТО
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!