Працювати для відновлення вже сьогодні: як Михайло-Лукашівська громада розвивається під час війни (ІНТЕРВ'Ю)
Михайло-Лукашівська громада розташована поблизу Вільнянська, приблизно за 30 кілометрів від лінії фронту. Попри постійні безпекові виклики, вона продовжує розвиватися.
У співпраці з партнерами громада підтримує місцевих жителів і переселенців, реалізує соціальні й освітні проєкти, створює нові громадські простори та планує відновлення.
Про головні ініціативи, підтримку жителів і бачення майбутнього громади «Першому Запорізькому» розповіла сільська голова Михайло-Лукашівської громади Олена Байдукова.
«Ми продовжуємо працювати з партнерами, щоб мешканці отримували необхідну підтримку»
– Наскільки змінилася чисельність населення громади, якщо порівнювати період до повномасштабного вторгнення і зараз? Скільки переселенців прийняла громада?
– На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році населення громади збільшилося за рахунок внутрішньо переміщених осіб. До нас приїжджали люди з Донецького напрямку, а також із Запорізької області, зокрема з Гуляйполя та Пологів. Загалом у громаді було зареєстровано майже 980 переселенців.
Частина людей залишалася тимчасово, а частина живе тут і досі. Місць компактного проживання у громаді немає, тому всі переселенці оселилися у приватному секторі. Вони заселялися у вільні будинки, які власники погоджувалися надати. Хтось орендував житло, хтось купував, а хтось проживав за домовленістю з власниками. Зі свого боку ми допомагали вирішенням необхідних побутових питань.
Але зараз тенденція така, що населення зменшується, адже безпекова ситуація ускладнюється. Внутрішньо переміщені особи їдуть далі, у більш безпечні місця. Так само виїжджають і місцеві мешканці.
– Як часто вдається підтримувати жителів гуманітарною допомогою?
– На початку повномасштабної війни й до 2024 року ми отримували дуже багато різної допомоги від міжнародних донорів.
Майже щотижня гуманітарну допомогу отримували не лише внутрішньо переміщені люди, а й усі мешканці громади. Їм видавали продуктові набори, засоби гігієни, ковдри, комплекти постільної білизни, матраци та набори посуду. Крім того, люди отримували картоплю, насіннєвий матеріал і корми, щоб могли швидше адаптуватися та почати вести власне господарство.
Але починаючи з 2025 року ми побачили суттєве зменшення гуманітарної допомоги. Це стосується не лише нашої громади – така тенденція спостерігається і в області, і загалом по країні.
Водночас у нас підписані меморандуми про співпрацю, ми активно працюємо з благодійними фондами та громадськими організаціями. Щомісяця видаємо гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів, питної води та засобів гігієни. Першочергово підтримуємо внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, надаємо і грошову допомогу – зараз її розмір становить 10 800 гривень. За підсумками минулого року ми встановили, що мешканці громади отримали від благодійних фондів і громадських організацій близько 53 мільйонів гривень грошової допомоги.
Окремо мешканцям громади надають допомогу на придбання твердого палива для опалювального сезону – по 19 800 гривень. Це суттєва підтримка, особливо взимку, коли потрібно закупити вугілля, дрова чи паливні брикети. Вона є особливо важливою для громади, адже половина населених пунктів – 12 із 26 – не газифіковані.
428 дітей навчаються у змішаному форматі завдяки облаштованому укриттю
– Як організований освітній процес у громаді? Скільки закладів працює і скільки дітей навчається?
– На території нашої громади працюють п’ять закладів освіти. Це опорний Михайло-Лукашівський ліцей із філіями – Антонівською та Адріанівською гімназіями, а також Привільненська гімназія і Максимівський ліцей.
Після того як у 2023 році ми відремонтували найпростіше укриття в Михайло-Лукашівському ліцеї, вдалося перейти на змішаний формат навчання. Укриття працює у дві зміни. До ліцею ми підвозимо дітей із тих закладів освіти, де укриттів немає, а отже, немає й можливості організувати змішане навчання.
Кожен навчальний заклад громади має новий шкільний автобус. Ми вдячні державі, яка в межах програми співфінансування дала можливість придбати цей транспорт. Завдяки цьому можемо безпечно підвозити дітей до місця, де вони мають змогу навчатися очно.
Зараз на території громади навчаються 428 дітей. Звісно, нам дуже хочеться, щоб усі школярі повернулися до повноцінного очного навчання, але безпекова ситуація поки що цього не дозволяє.
Змішаний формат навчання передбачає, що діти, які мають бажання і можливість, відвідують заняття в укритті. Ті ж, хто не може дістатися до ліцею або не почувається в безпеці, долучаються до уроків онлайн.
– Ваша громада також бере участь у проєкті «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». З якою громадою співпрацюєте і як налагоджена ця співпраця?
– Нашою громадою-партнером є Шпанівська громада Рівненської області. Це надзвичайна громада, яка постійно надає нам різноманітну підтримку.
Минулого року наші діти їздили туди на оздоровлення. Це був тиждень відпочинку, після якого вони повернулися дуже задоволені. Наскільки тепло й по-родинному там прийняли наших дітей. Для них підготували гарну дозвіллєву програму, вони відпочили серед лісу й біля озера, перезавантажилися та побули в тиші.
Цього року громада-партнер надала нам 200 тисяч гривень на придбання будівельних матеріалів – OSB-плит і шиферу, щоб ми могли допомагати людям, чиє житло постраждало. Це дуже суттєва підтримка, і ми щиро вдячні Шпанівській громаді за те, що вони поруч із нами у складний час. Вони постійно телефонують, цікавляться ситуацією, запитують, чим можуть допомогти, і завжди відгукуються на наші потреби.
Також на початку навчального року вони передали обладнання для харчоблоку одного з наших навчальних закладів, зокрема сучасну піч, яка відповідає усім новим державним стандартам.
Між нашими громадами є справжнє партнерство, взаєморозуміння і спільне бачення розвитку територій.
Крім того, ми підписали багато меморандумів із благодійними фондами та громадськими організаціями. Завдяки цій співпраці нам вдається реалізовувати проєкти з відновлення інфраструктури, підтримки населення, розвитку освіти, медицини та соціальної сфери.
Попри складну безпекову ситуацію, у громаді вже реалізовано багато ініціатив. Ми відкрили простір безпеки, центр розвитку громади та громадянського суспільства, дитячі й жіночі простори по всій громаді.
Для нас це також можливість залучати додаткові кошти до бюджету громади. А головне – ми залучаємо до реалізації проєктів наше місцеве населення: активних, небайдужих людей, які завжди поруч і надають нам цінні поради, якими ми користуємося. І так ми рухаємося вперед і продовжуємо розвивати громаду.
Це не одноразові ініціативи – вони постійно працюють і користуються великим попитом серед мешканців. Там проводять тренінги, надають соціальну, юридичну та психологічну допомогу.
До громади регулярно приїжджають мобільні медичні бригади. Завдяки цьому мешканці можуть безкоштовно отримати консультації кардіолога, ендокринолога, стоматолога, пройти ультразвукову діагностику та інші обстеження. Для багатьох це дуже важливо, адже виїхати за межі громади, щоб отримати такі послуги, не лише складно, а й дорого.
Уже два роки ми співпрацюємо з українсько-ізраїльською командою лікарів «Фріда». Вони професійно працюють і виїжджають навіть у найвіддаленіші населені пункти громади. Люди вже знають їх і чекають на кожен приїзд.
Зараз ми розпочинаємо нові проєкти, зокрема зі створення освітнього простору. Це допоможе нашим дітям відновлювати сили, надолужувати освітні втрати й отримувати більше можливостей для розвитку. Тому працюємо в цьому напрямку.
«Наше головне завдання – створити умови, щоб люди хотіли жити й працювати в нашій громаді»
– Які інфраструктурні проєкти зараз є пріоритетними для вашої громади?
– Я вважаю, що найважливіший проєкт інфраструктури на території нашої громади – це будівництво протирадіаційного укриття для роботи підземної школи в селі Максимівка.
Також дуже цінними вважаю проєкти зі створення просторів безпеки. Ними можуть користуватися маломобільні люди, адже там повністю забезпечена доступність: передбачені пандуси, електричні підйомники та всі необхідні інклюзивні рішення.
– Яким ви бачите повоєнне відновлення Михайло–Лукашівської громади?
– Попри всі складні умови ми продовжуємо працювати над розвитком громади. Уже затвердили Стратегію розвитку до 2030 року. Відповідно до неї плануємо залучати інвестиції та грантові кошти, відновлювати інфраструктуру, створювати умови для розвитку бізнесу. Адже коли розвивається бізнес, з’являються нові робочі місця, наповнюється бюджет громади, а це дає можливість підтримувати освіту, соціальну сферу та інші важливі напрямки.
Наше головне завдання – створити комфортні умови, щоб люди хотіли жити й працювати саме в нашій громаді як сьогодні, так і після перемоги. Ми не втрачаємо жодної можливості для розвитку, адже найбільша цінність громади – це її люди. Саме вони своєю працею розвивають громаду, тому ми прагнемо зробити все, щоб їм було тут комфортно.
Зараз це непросто. Наприклад, складно навіть відремонтувати дорогу. Але ми все одно маленькими, проте впевненими кроками рухаємося вперед. Якщо порівняти із 2020 роком, то, попри війну, я бачу, як змінюється обличчя громади. Ми розширюємо співпрацю на всеукраїнському та міжнародному рівнях, шукаємо нових партнерів, беремо участь у різних проєктах і залучаємо до них мешканців громади. Я впевнена, що нам вдасться реалізувати все задумане.
Окремо хочу подякувати нашим захисникам, які сьогодні боронять Україну і не дають ворогу просуватися далі. Ми постійно їм допомагаємо: проводимо благодійні акції, збираємо донати, а також спрямовуємо кошти з бюджету громади до оборонного фонду області. Це можливо завдяки нашим платникам податків, які, попри всі труднощі, продовжують працювати, вирощувати та збирати врожаї, наповнюючи бюджет громади. Саме тому наше головне завдання – працювати й не зупинятися.
У першій частині інтерв’ю сільська голова Михайло-Лукашівської громади Олена Байдукова розповіла, як змінилася безпекова ситуація в громаді, яких руйнувань завдали російські атаки та як місцева влада допомагає мешканцям після обстрілів.
Текст – Олександр Носок, фото – Михайло-Лукашівська громада
Читайте також:
- Місто-герой в релокації: як сьогодні живе Гуляйпільська громада на Запоріжжі (ІНТЕРВ’Ю)
- Як живе Приазовська громада в окупації: порожні пляжі, «націоналізація» майна та тиск на людей (ІНТЕРВ’Ю)
- Триматися разом: як релокована Приазовська громада гуртує людей у Запоріжжі (ІНТЕРВ’Ю)
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0