Перезапуск Запорізької АЕС: експертка з ядерної безпеки – про головні плани окупантів на атомній станції (ІНТЕРВ’Ю)

Росія продовжує підготовку до перезапуску Запорізької атомної електростанції, яку утримує в окупації. Для цього вона будує інфраструктуру, щоб підключити ЗАЕС до власної енергосистеми, і вже видала за своїм законодавством ліцензії на експлуатацію першого та другого енергоблоків.

Водночас станція залишається вразливою: бракує кваліфікованого персоналу, на об’єкті перебувають російські військові, а обладнання та системи безпеки поступово деградують. Це створює ризики не лише для України, а й для всієї Європи.

Про те, що відбувається на ЗАЕС, які сценарії розвитку подій можливі найближчим часом і чи здатна міжнародна спільнота вплинути на ситуацію, «Першому Запорізькому» розповіла експертка з ядерної безпеки та атомної енергетики Ольга Кошарна.

«Росія здатна на все»: як змінюється ситуація навколо ЗАЕС

– Що зараз відбувається на окупованій Запорізькій атомній електростанції?

– Найактуальніше – це ситуація з лінією 750 кВ, яка є основною для з’єднання ЗАЕС з українською енергосистемою через підстанцію «Дніпро». Вона була пошкоджена 24 вересня і досі не відновлена.

Крім того, у вівторок 14-го і четвер 16-го квітня втрачалася єдина резервна лінія 330 кВ, яка з’єднує станцію з українською енергосистемою через підстанцію «Феросплавна-1». На мою думку, ці пошкодження не випадкові.

Невідновлення лінії 750 кВ може свідчити про реконструкцію шин, щоб підключити ЗАЕС до російської енергосистеми. Відомо, що вони намагалися зробити це у вересні 2025 року. 4 вересня станцію відвідував Сергій Кирієнко (перший заступник керівника путінської адміністрації, ідеолог окупації українських АЕС, – прим.), який проводив нараду і закликав готуватися до експлуатації енергоблоків.

23 вересня росіяни заявили, нібито українські військові пошкодили лінію, і протягом місяця станція працювала на дизельних генераторах. Але в ніч із 6 на 7 жовтня невідомий дрон суттєво пошкодив трансформаторні підстанції на лінії, яку Росія будувала з грудня 2024 року до Енергодара та ЗАЕС.

Після цього протягом двох тижнів оцінювали масштаби руйнувань. Фактично Україна змусила їх відновити лінію 750 кВ, яка не була пошкоджена. Міжнародна організація Greenpeace, проаналізувавши супутникові знімки, не виявила вирв чи інших слідів вибухів.

Водночас завдання підключити ЗАЕС до російської енергосистеми залишається. За інформацією місцевих каналів, вони будують нові лінії електропередач. Крім того, станція вже отримала дві ліцензії за російським законодавством на експлуатацію першого і другого енергоблоків. З огляду на дефіцит електроенергії на окупованих територіях, а також проблеми в Краснодарському краї та Криму, росіяни неодмінно намагатимуться запустити станцію.

Зараз всі енергоблоки перебувають у безпечному стані – режимі холодного зупинення. Найнебезпечніший радіонуклід при важкій аварії – йод-131 – вже розпався, адже його період напіврозпаду становить вісім діб. Але якщо вони почнуть виводити енергоблоки на мінімально контрольовану потужність – коли ланцюгова реакція вже запущена, але електроенергія ще не виробляється – почнуть накопичуватися небезпечні радіонукліди. У разі втрати охолодження це може призвести до радіаційного інциденту. І Росія буде використовувати це для шантажу, зважаючи на ситуацію на фронті. Каховську греблю вони підірвали без узгодження з «Росатомом», який планував експлуатувати ЗАЕС, з військовою метою, щоб зупинити український контрнаступ. Тоді вони свідомо пішли на екологічну катастрофу, тож зараз здатні на все.

– Наскільки критичною є чергова втрата зовнішнього живлення на Запорізькій АЕС і які ризики це створює для безпеки?

– Головна небезпека полягає в тому, що окупанти можуть спробувати перепідключити станцію. Загалом на ЗАЕС встановлено 20 стаціонарних потужних дизельних генераторів, а також значну кількість мобільних генераторів і насосних станцій, закуплених після аварії на «Фукусімі». Поки енергоблоки перебувають у стані холодного зупину і ланцюгова реакція не відбувається, ситуація залишається відносно безпечною.

Але на території станції перебуває велика кількість військових. Вони стріляють із вікон, у нетверезому стані намагаються потрапити до блочного щита управління, погрожують співробітникам.

У квітні 2023 року сталася випадкова детонація поблизу машинного залу, внаслідок чого було пошкоджено вікна. Наявність зброї, важкої техніки та військових підвищує ризики для безпеки.

Додаткову загрозу становить деградація обладнання, трубопроводів і систем безпеки. ЗАЕС – станція, яка пройшла глибоку модернізацію з початку 1990-х років, а особливо після аварії на «Фукусімі»: було зміцнено контейнмент (захисну оболонку, – прим.), встановлено рекуператори водню, додаткові фільтри ті інше західне обладнання, з якими росіяни не знайомі.

Кваліфікованих українських фахівців на станції залишилося дуже мало. Зараз, судячи з оголошень, які я бачу, туди набирають людей з вулиці. Раніше, щоб потрапити на атомну станцію, потрібно було роками будувати кар’єру, починаючи з найнижчих посад, нерідко з атомної династії. Тепер ситуація інша: дефіцит персоналу, некваліфіковані працівники, деградація обладнання та присутність військових.

Крім того, з майданчика станції обстрілюють Нікополь, запускають БПЛА. Раніше представники МАГАТЕ повідомляли, що чули пуски зенітно-ракетних установок і мінометів поблизу майданчика. Зараз вони цього «не бачать і не чують».

Вода для охолодження: чи вистачить ресурсів для роботи атомної станції

– Як росіяни намагаються вирішити проблему водопостачання, необхідного для роботи станції, після знищення Каховської греблі?

– Після підриву Каховської греблі у 2024 році Росія офіційно надіслала вербальну ноту до МАГАТЕ – напередодні чергового засідання Ради керуючих організації. У документі йшлося про плани встановити мобільну насосну станцію великої потужності на річці Конка.

З власних джерел мені відомо, що обладнання замовили на заводах у Челябінську, однак поки що жодних ознак його монтажу немає.

До підриву Каховського водосховища глибина ставка-охолоджувача становила близько 17 метрів, нині – приблизно 13. Росіяни пробурили 11 свердловин, однак обсяг води, яку вони відкачують, перевищує її природне поповнення за рахунок опадів.

До того ж це степова зона – вода випаровується зі ставка, додаються технологічні втрати через трубопроводи. Тобто води недостатньо. Проте теоретично вони можуть запустити один енергоблок – якщо вдасться підключити його до російської енергосистеми. Щоправда, не на повну потужність, а приблизно на 600–700 МВт.

– А як щодо інших маніпуляцій Росії? Організація Greenpeace повідомляла про будівництво дамби у водозабірному каналі та зведення укріплень.

– Так, це вже відбулося минулого року. Все це робиться абсолютно безвідповідально. Зокрема, буріння свердловин не можна проводити без оцінки впливу на гідрогеологічний стан промислового майданчика. Якщо обсяг відкачаної води не компенсується, може спричинити зсуви ґрунту під промисловими будівлями. А вони діють навмання.

Те саме стосується дамби, зведеної в каналі, що з’єднував ЗАЕС із Запорізькою тепловою електростанцією. Це теж порушення проєктного режиму водопостачання.

Міжнародний контроль під питанням: чому порушення на ЗАЕС залишаються без належної відповіді

– Чому, на вашу думку, МАГАТЕ не реагує належним чином на докази порушень Росії на станції?

– МАГАТЕ вже транслює вкрай обмежену інформацію: якщо раніше офіційні повідомлення щодо ЗАЕС виходили щотижня, то тепер – раз на два тижні. І в них практично нічого не йдеться про те, що реально відбувається на станції: які роботи проводяться, який стан басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Згадується переважно лише втрата зовнішнього електропостачання.

Три тижні тому Рафаель Гроссі (гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії, – прим.) їздив до Москви – нібито на конференцію з питань нерозповсюдження ядерної зброї, організовану не Росією, а якимось недержавним аналітичним центром. Там він зустрічався з Олексієм Ліхачовим (головою «Росатому», – прим.), представниками Росгвардії, Ростехнагляду та військовими. А на брифінгу після цього заявив, що Росію з МАГАТЕ пов’язують «теплі партнерські стосунки, засновані на дружбі».

Останнім часом він ретранслює російські наративи. Це може бути пов’язано з тим, що він балотується на посаду Генерального секретаря ООН у 2028 році від Аргентини і потребує підтримки з боку Росії.

Місія МАГАТЕ на станції ротується, але не має жодних важелів впливу на дії росіян. Фактично під парасолею цієї організації відбувається легітимізація окупації ЗАЕС.

Росії така ситуація вигідна. Ротація місії вже рік здійснюється через тимчасово окуповану територію, що є порушенням суверенітету України. Якщо спочатку українська влада ще реагувала на це, то тепер – мовчить. І це також крок до легітимізації окупації, як і видача ліцензій.

Росія не обмежена у правах і привілеях у МАГАТЕ. Якщо в інших міжнародних організаціях її усунули від керівних органів, то тут вона почувається вільно. Більше того, російський вплив там колосальний, зокрема через присутність російських представників на керівних посадах і значну кількість лояльних співробітників.

З 2022 року організація навіть за власний рахунок проводить семінари в Обнінську під назвою «Фізичний захист ядерних установок», що виглядає цинічно в умовах війни.

Я консультувалася з юристами МЗС і Мін’юсту щодо можливості притягнення Росії до відповідальності. З’ясувалося, що існує міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму, стаття №2 якої описує всі злочини, які Росія вчинила щодо ядерних об’єктів України. Проте проблема полягає у юрисдикції: ані Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, ані Міжнародний суд ООН не уповноважені розглядати ці справи. Конвенція є – механізму покарання порушника немає.

Те саме стосується конвенції з ядерної безпеки, конвенції про фізичний захист ядерних матеріалів, конвенції про безпечне поводження з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами. Усі їх Росія порушила – і жодного покарання.

Росія зруйнувала міжнародний режим ядерної безпеки, що формувався після Чорнобиля. Депозитарієм усіх п’яти відповідних конвенцій є МАГАТЕ.

Санкцій Євросоюзу проти «Росатому» немає досі. Персональні санкції та обмеження щодо окремих підприємств запровадили лише Великобританія, США, Канада та Україна. Більше того, Євросоюз дозволив будівництво АЕС «Пакш» в Угорщині за російськими технологіями: угорський регулятор видав відповідну ліцензію ще в серпні 2022 року.

«Росатом» під виглядом закупівель обладнання для забезпечення безпеки АЕС легально отримує електронні компоненти, які згодом встановлюються на системи наведення високоточних ракет та атомних підводних човнів. Оборонні підприємства Росії перебувають під санкціями – підприємства «Росатому» ні. Крім того, Росія використовує держави, де споруджує атомні станції – в Африці, Азії, зокрема в Бангладеш, а також у Туреччині та Білорусі – для отримання валюти та закупівлі товарів, необхідних для ведення війни.

У лютому 2023 року Олексій Ліхачов на засіданні Державної думи заявив, що «Росатом» бере активну участь у виробництві конвенційної зброї, яка застосовується на фронті.

– Чи існують інші механізми тиску на Росію, які могли б вплинути на її дії?

– Лише економічні санкції та удари Сил оборони України по підприємствах з виробництва електроніки та іншої продукції. Наприклад, раніше завдавали ударів по об’єктах у Воткінську. Також цілями можуть бути підприємства в Череповці, де розташоване виробництво ядерного палива «Росатома», а також у Новосибірську.

– Які сценарії розвитку ситуації навколо ЗАЕС ви вважаєте найімовірнішими найближчими місяцями?

– Росія продовжуватиме намагатися реалізувати план підключення ЗАЕС до своєї енергосистеми. Лінію для цього почали будувати ще з грудня 2024 року. Перша спроба підключення відбулася в червні 2025-го, друга – у вересні. Спроби тривають і надалі разом із ядерним шантажем.

Є також припущення, що після політичних невдач Сергій Кирієнко – представник адміністрації Путіна, один з ідеологів окупації АЕС і колишній багаторічний керівник «Росатома» – може прагнути реваншу. Він періодично відвідує станцію (приблизно двічі на рік) і дає там вказівки. Тому нинішні дії можуть бути пов’язані також із бажанням врятувати власну репутацію всередині Росії.

Текст – Олександр Носок

Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.

---

Читайте також:

• Росія наближається до перезапуску окупованої Запорізької АЕС: що вже зробили
• Тотальний терор проти цивільних: як виживають мешканці Енергодару під тиском російських окупантів і спецслужб (ІНТЕРВ’Ю)

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!