Освіта в умовах війни: як Євросоюз підтримує українських студентів та молодь
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало серйозної шкоди нашій системі освіти. Майже 3 800 навчальних закладів були пошкоджені або зруйновані, а понад п’ять мільйонів учнів, студентів та викладачів змушені перейти на дистанційний формат навчання.
У відповідь на ці виклики з початку широкомасштабної війни Європейський Союз запровадив комплексну підтримку української освіти. Вона включає забезпечення безпечного освітнього середовища через відновлення та реконструкцію навчальних закладів, облаштування укриттів, забезпечення генераторами та шкільними автобусами.
ЄС активно сприяє безперервності освітнього процесу шляхом створення навчальних просторів, надання підручників та навчального обладнання, постачання сучасної техніки. Крім того, увага приділяється психологічній підтримці учням, викладачам та опікунам, а також підвищенню їхньої обізнаності щодо мінної небезпеки.
Після вторгнення Росії ЄС виділив понад 200 мільйонів євро на підтримку освітніх та молодіжних ініціатив в Україні
Низка проєктів, які фінансуються Європейським Союзом, спрямована на всебічну професійну підтримку ветеранів війни та переселенців, а також на посилення ролі молоді в розвитку об’єднаних територіальних громад. Усі ці комплексні заходи покликані підвищити якість освіти в Україні, оскільки освіта є стратегічним елементом майбутньої відбудови та модернізації нашої держави. Така багатовекторна співпраця з ЄС зосереджена на розширенні інтеграції України до єдиного європейського освітнього простору.
27 вересня 2024 року Представництво ЄС в Україні розпочало нову комунікаційну кампанію «Разом навчаємося і зростаємо». Ініціатива, яка триватиме до січня 2025 року, передбачає проведення численних інформаційних, освітніх та публічних заходів у всіх регіонах України. Їхня мета – поглибити розуміння суспільством масштабів підтримки української освіти та молодіжної сфери з боку ЄС під час повномасштабної війни, а також підкреслити значення цієї підтримки для формування кадрового потенціалу для відбудови країни та її євроінтеграційного курсу.
Перший інформаційно-просвітницький захід у межах цієї комунікаційної кампанії, який відкрив серію регіональних подій, відбувся 24 жовтня у Чернівцях. Вибір цього міста як стартового майданчика для кампанії має символічне значення: гасло проєкту «ЄС та Україна творять спільне європейське майбутнє» співзвучно з гаслом «Спільними зусиллями» («Viribus unitis»), викарбуваним на фасаді чернівецької ратуші.
Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зустрілася зі студентами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та поінформувала їх про освітні можливості від Європейського Союзу. Вибір навчального закладу є невипадковим, оскільки ЧНУ вже кілька років успішно використовує академічні програми ЄС, а також активно впроваджує європейські цінності в освітній, навчальний і науковий процеси.
На початку зустрічі ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Руслан Білоскурський наголосив, що підтримка Євросоюзу для українських студентів є надзвичайно важливою та цінною.
«На сьогодні наш університет має понад 200 чинних угод і меморандумів з університетами по всьому світу. І більш як 80% цих угод – з університетами країн Європейського Союзу. Завдяки Європейському Союзу реалізується велика кількість програм, зокрема і програми, які стосуються академічної мобільності», – зазначив Руслан Білоскурський.
Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова підкреслила, що студенти ЧНУ з 2014 року беруть участь у європейських програмах обміну, зокрема у найбільшій програмі міжнародного співробітництва Erasmus.
«Цей університет може бути справжнім прикладом. За останні 10 років він мав безліч студентів, які брали участь у програмі Erasmus. Ми активно підтримуємо обміни студентами і викладачами, різні стипендії та програми для вищої освіти».
У своїй промові пані Посол висловила занепокоєння щодо поширення теорій змови та російської дезінформації серед українського населення щодо Європейського союзу. Однак, на її думку, якісна освіта та розвиток критичного мислення є ключовими інструментами протидії цим викликам.
Катаріна Матернова наголосила, що через російське вторгнення фокус допомоги ЄС довелося змістити на базові потреби освітньої галузі, такі як облаштування укриттів і придбання шкільних автобусів. За її словами, потреби у сфері освіти залишаються досить значними. Як приклад успішної підтримки вона навела допомогу 12 університетам з тимчасово окупованих територій у процесі їхньої релокації. Дипломатка розповіла, що нещодавно особисто відвідала один із таких навчальних закладів. Також вона підкреслила, що масштаб викликів в українській освітній сфері стали каталізатором для поглиблення співпраці між ЄС та Україною в цьому напрямі.
«Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС посилив підтримку освітніх та молодіжних ініціатив в Україні, виділивши понад 200 мільйонів євро. Ми відновлюємо навчальні заклади, будуємо укриття в школах, надаємо шкільні автобуси та підручники, полегшуємо доступ до сучасних навчальних платформ та можливостей міжнародного обміну. Ми значно збільшили підтримку програм професійно-технічної освіти та навчання для ветеранів і ВПО, а також допомагаємо розвивати лідерські навички молоді, яка завтра візьме на себе відповідальність за Україну. Усі наші проєкти взаємопов’язані, доповнюють один одного та сприяють навчанню впродовж усього життя. Інвестиції в знання – це інвестиції в майбутнє України та наше спільне європейське майбутнє», – сказала Катерина Матернова.
На шляху до євроінтеграції Україна досягла значного прогресу у впровадженні змін
Дипломатка також поділилася зі студентами своїми спостереженнями щодо процесу євроінтеграції. За її словами, існує певний дисонанс у сприйнятті цих процесів: те, що для ЄС вважається швидким темпом, для України видається занадто повільним. Матернова відзначила феноменальну динамічність і стійкість України у впровадженні змін. Вона згадала переломний момент – 28 лютого, коли Україна подала заявку на членство в ЄС, назвавши ще рішення сміливим і далекоглядним кроком, який став несподіванкою для європейської спільноти. Пані Посол висловила захоплення не лише самим фактом подання заявки, але й здатністю ЄС відповісти на цей виклик.
Пані Посол зауважила: хоча процес євроінтеграції тривалий, сам шлях трансформації не менш важливий, ніж кінцева мета. За її словами, навіть після вступу України до ЄС процес змін має продовжуватися.
Катаріна Матернова зазначила, що попри виклики воєнного часу, Україна досягла значного прогресу на шляху до євроінтеграції за останні два роки. На її думку, інтеграція у галузі освіти та оборонної промисловості відбувається особливо успішно.
Відповідаючи на запитання студентів, дипломатка підкреслила, що українська освіта завжди була на досить високому рівні, і тому вона впевнена у здатності українських університетів адаптуватися до нових умов.
«Єдине, у чому я не сумніваюся – це у здатності українських університетів функціонувати у вашій системі, тому що історично ваша освіта була й залишається надзвичайно якісною», – сказала Катаріна Матернова.
Говорячи про корупцію в Україні, пані Посол України в ЄС підкреслила, що проблема існує, але країна досягла значного прогресу в боротьбі з нею за останні десять років. Вона зазначила, що за цей період Україна піднялася на 40 позицій у міжнародному рейтингу прозорості, що свідчить про серйозні зусилля, докладені для зменшення корупції, зокрема завдяки створенню спеціалізованих антикорупційних установ, які займаються розслідуванням та запобіганням порушень. Щодо європейської допомоги, дипломатка наголосила, що донори уважно стежать за своїми інвестиціями та контролюють, аби кошти використовувалися за призначенням.
«Існує величезне негативне сприйняття щодо корупції в Україні, а реальність інша. І цей розрив між сприйняттям і реальністю, безумовно, є однією з величезних перешкод», – зазначила Матернова.
Водночас вона додала: «Антикорупційну боротьбу потрібно продовжувати, і вона має бути рішучою. Тому що це як велосипед: ви не можете зупинитися, бо впадете».
Під час розмови Катаріна Матернова розповіла, що європейські колеги можуть перейняти від українських студентів їхню національну гордість і чітке усвідомлення свого місця у світі. Вона відзначила, що Україна є найбільш цифровізованою державою Європи, і цей досвід корисний для ЄС. Зокрема, Естонія вже розробляє свій застосунок державних послуг на базі української «Дії», зазначила Матернова. Вона також наголосила на важливості безпеки. За її словами, інвестиції в обороноздатність, освіту та охорону здоров’я мають залишатися пріоритетними протягом наступних років. Досвід України у сфері безпеки вона вважає найважливішим уроком для всієї європейської спільноти.
ЄС підтримує програми підтримки ветеранів та вимушених переселенців
Після зустрічі зі студентами ЧНУ Катаріна Матернова відповіла на запитання журналістів. Вона наголосила, що зараз важливо працювати з ветеранами війни та допомагати їм інтегруватися в суспільство, адже після перемоги ця потреба лише зростатиме.
«В Європейському Союзі є окремі проєкти для допомоги ветеранам, наприклад, у Львові. Ми підтримуємо установу, яка допомагає їм проходити реабілітацію та реінтегруватися. Ми також працюємо над розширенням мережі центрів, де ветерани отримують комплексну підтримку щодо послуг служби зайнятості, соціальної та психологічної підтримки по всій території України».
Дипломатка додала, що ці проєкти реалізуються у співпраці з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики України. Однак питання, пов’язані з українськими ветеранами, за словами Катаріни Матернової, не є головним фокусом зусиль ЄС, оскільки вже існує багато інших донорів і організацій, які активно працюють у цьому напрямі.
Що ж стосується українських біженців, то Катаріна Матернова зазначає: Євросоюз проявив гостинність, прихистивши понад чотири мільйони українців, які були змушені втікати від російської агресії. Водночас відкриття ринку праці завжди є дуже чутливою темою для країн ЄС, говорить дипломатка. Тому кожна держава-учасниця самостійно вирішує, як забезпечити можливість українським біженцям працювати за своїм фахом і мати доступ до більш оплачуваних професій.
«Це не та сфера, де Брюссель приймає рішення одноосібно. Ці питання регулюються конкретною країною Європейського Союзу. І ситуація в окремих країнах виглядає по-різному: є країни, де 90% українців працюють, а є де 80% перебувають на соціальному забезпеченні. І Брюссель не може диктувати свої рішення», – сказала Матернова.
Пані Посол ЄС в Україні поділилася, що Європейський Союз підтримуватиме різні проєкти, спрямовані на забезпечення доступності освіти для людей з інвалідністю.
«Я мала розмову з колегою та керівником ЮНІСЕФ в Україні. Ми обговорювали вчора ввечері у Чернівцях проєкт з деінституалізації дітей, адже це велика проблема. І я думаю, що це одна з тих сфер, де Україна може стати взірцем для всього світу, оскільки кількість людей з інвалідністю буде зростати з відомих причин. І Україна буде вчити решту світу, як люди з інвалідністю можуть безбар’єрно здобувати освіту».
Наприкінці зустрічі з представниками медіа Катаріна Матернова розповідала, що децентралізація стала тією реформою, яка призвела до найбільших змін в Україні.
«Я багато разів говорила, що децентралізація – одна з найбільш трансформаційних і найуспішніших реформ, які проводила Україна, і її потрібно продовжувати. Субнаціональний рівень є неймовірно важливою частиною вашого шляху до Європи».
Представниця ЄС в Україні зазначила, що значна частина допомоги від Євросоюзу спрямовується на центральний рівень – великі інфраструктурні проєкти та інші стратегічно важливі напрями. Водночас, за словами Матернової, ЄС активно обговорює з українськими партнерами необхідність спрямовувати більше ресурсів на регіональний рівень, адже, на думку дипломатки, саме регіони можуть відіграти ключову роль у відбудові та розвитку України після завершення повномасштабної війни.
«За ці два дні, які ми перебуваємо в Чернівцях, ми обговорюємо це питання. Тут є проєкти на місцевому рівні, які мають спроможності і подавати заявки, і реалізовувати відповідні заходи в межах інфраструктурних проєктів, як, наприклад, проєкт щодо водогону в Чернівцях, який впроваджують наші колеги з KfW за кошти ЄС».
Катаріна Матернова підкреслила важливість розвитку інституційної спроможності на місцях по всій Україні, оскільки Євросоюз підтримує Україну в різних напрямах і через різні канали. Вона розповіла, що минулого тижня обговорювала з віцепрем’єр-міністром з відновлення України Олексієм Кулебою необхідність розвитку місцевого потенціалу, щоб громади могли брати участь у проєктах, які фінансує Європейський Союз.
Текст – Олександр Носок, фото – Представництво Європейського Союзу в Україні
Матеріал був підготовлений за підсумками тренінгу «ЄС: просто про складне. Буковина», який зібрав журналістів національних і регіональних медіа з різних областей країни. Захід організовано «Інтерньюз-Україна» за підтримки Представництва ЄС в Україні.
Читайте також:
- Можливості Erasmus+: студент Запорізької політехніки рік безкоштовно навчався в одному з кращих університетів Німеччини
- Готувати фахівців майбутнього: Запорізька політехніка разом з європейськими університетами завершує міжнародний проєкт Erasmus+
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0