Найбільший ліс у Європі: науковці розповіли про відновлення природи на дні Каховського моря

Після підриву Каховської греблі на дні колишнього водосховища з’являються рослини та тварини, відновлюються річки, а частина видів риби повертається до Дніпра. Водночас залишаються екологічні загрози через токсичні речовини, які накопичилися у донних відкладах і потрапили в довкілля.

Про це йдеться у матеріалі BBC News Україна, який переказує «Перший Запорізький».

Природне відродження: від мулу до зелених насаджень

Ботанік, доктор наук і провідний науковий співробітник Інституту ботаніки Національної академії наук України Анна Куземко, яка після підриву Каховської ГЕС чотири рази обстежувала дно колишнього водосховища, розповідає: там утворилися озера, болота, піщані й мулові ділянки, а також молодий ліс.

Динаміка змін вражає: якщо восени 2023 року водойми займали 13–15% території, то навесні 2024-го – вже понад 30%. Водночас на великих площах залишилися мільйони мушель загиблої дрейсени.

Після катастрофи очікували пилових бур, проте мул виявився щільним, швидко вкрився кіркою з водоростей і пророслими вербами, що запобігло поширенню пилу. Червень 2023–го став сприятливим для їхнього проростання: насіння потрапило на вологий ґрунт і швидко зійшло. Уже восени дерева сягали триметрової висоти, у 2024 році – близько 4,7 метра, а у 2025–му окремі виросли до семи метрів і навіть зацвіли – зазвичай це трапляється лише на п’ятий-сьомий рік.

За словами Анни Куземко, густота насаджень стимулює швидкий ріст: на початковому етапі дерева додавали по 2–3 см щодня, слабші пагони відмирали, а сильні формували молодий ліс. Сьогодні тут зафіксовано близько 300 видів рослин – від дерев до мохів.

Близько третини колишніх природних угруповань відновлюються. Вербові ліси на дні водосховища є рідкісними для Європи, вони охороняються Бернською конвенцією та Оселищною директивою ЄС. За оцінками вчених, нинішній вербово-тополевий ліс – найбільший у Європі.

Повернення Великого Лугу: верби й тополі виросли до семи метрів

На дні колишнього Каховського водосховища відновилися річища річок. Під час експедиції до національного парку «Кам’янська Січ» науковці зафіксували, що річка Кам’янка, затоплена понад 70 років, знову тече природним руслом. На її берегах уже ростуть очерет і рогіз. Окрім річок, утворилися озера з водною рослинністю та численними птахами.

Ця територія – Великий Луг, затоплений у 1950-х під час будівництва Каховської ГЕС. До створення водосховища тут були вербово-тополеві ліси, вільхові та дубові масиви, луки й пасовища. Нині близько третини цих природних угруповань відновлюється.

Рослинність розвивається швидко: якщо у 2022 році зафіксували лише 11 видів, то навесні 2025-го – вже понад 300. За словами Анни Куземко, фотосинтез верб і тополь у цих умовах відбувається навіть активніше, ніж у київських екосистемах.

Історичні нерестовища оживають

Після підриву Каховської дамби загинули мільйони прісноводних риб – лящ, білизна, верховодка, плітка, короп, щука, судак, окунь, бички та інші. Потужний потік виніс їх у відкрите море.

За словами заступника директора Інституту морської біології НАН України Віктора Демченка, руйнування дамби докорінно змінило умови існування риб, які формувалися понад 70 років. Водночас воно відкрило можливість міграції: тепер риби можуть підійматися до Запоріжжя, приблизно за 200 км угору за течією.

Однією з найбільш помітних змін стала поява осетра поблизу острова Хортиця. Уже зафіксовано чотири випадки вилову дорослих особин вагою понад 10 кг. Демченко нагадав, що до будівництва Запорізької та Каховської ГЕС тут існували традиційні нерестовища осетрових. Тепер ці види поступово повертаються на історичні місця.

Що з територією нижче дамби

Доктор наук Анна Куземко зазначає, що наслідки підриву Каховської дамби для природи катастрофічні. Через обмежений доступ до окупованого Лівобережжя Дніпра масштаб втрат оцінити складно, проте вже очевидно: екологічна рівновага великої території порушена.

Дослідження дна водосховища ускладнюють бойові дії: восени 2023 року експедиція потрапила під мінометний обстріл, а у 2025-му науковці працювали в касках і бронежилетах під наглядом дронів.

Катастрофа призвела до затоплення близько 600 км² Херсонщини. Постраждали ліси, зокрема дніпровські берези, могли зникнути рідкісні квіткові види, як-от білоперлинні волошки, а також нововідкритий лишайник у національному парку «Олешківські піски».

За попередніми оцінками, загинуло до 50 видів риб, а також багато свійських і диких тварин. Потік води знищив гнізда птахів, колонії молюсків і ракоподібних.

Забруднення Чорного моря після руйнування дамби

Попри поступове відновлення природи на території колишнього Каховського водосховища, катастрофа на ГЕС спричинила значні екологічні наслідки. За словами заступника директора Інституту морської біології НАН України Віктора Демченка, під час повені 2023 року вода змивала з полів гербіциди, а з промислових об’єктів – нафтопродукти та інші забруднювачі, що потрапили до Чорного моря.

У перші дні після аварії біля Одеси солоність води знизилася до 4 проміле при нормі 15–17, різко погіршилася її якість. Нині більшість показників повернулися до середніх значень, однак частина речовин залишилася у донних відкладах і може повторно забруднювати акваторії після штормів.

Катастрофа, підкреслює Демченко, засвідчила водночас і вразливість Чорного моря до впливу людини, і його здатність до самовідновлення.

Невидимі загрози дна колишнього Каховського водосховища

Наслідки підриву ГЕС залишаються серйозними. Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк нагадує: десятиліттями сюди потрапляли стоки із сільгоспземель і промислових підприємств, зокрема важкі метали та токсичні сполуки, що накопичувалися у мулі.

Невідомо, яка частина цього мулу була змита після руйнування дамби, проте саме він становить головну загрозу. Дослідження ґрунтів на Херсонщині та поблизу Запоріжжя влітку 2024 року виявили перевищення токсинів у понад 90% зразків – зокрема на городах, накритих шаром мулу.

У березні 2025 року у науковому виданні Science опублікували оцінки, що на поверхню вийшло близько 83 тис. тонн важких металів, азоту й фосфору. Науковиця Інституту Лейбніца Олександра Шумілова назвала територію «токсичною бомбою уповільненої дії». Забруднювачі вже вимиваються вниз за течією Дніпра, накопичуються у рослинах і тваринах та можуть потрапляти до людей, зокрема через полив городів. Шумілова вважає, що наслідки цього процесу триватимуть десятиліттями.

Ботанік Анна Куземко додає, що частина токсинів акумулюється у вербах, відомих здатністю поглинати метали. Водночас аналізу вмісту у їхній деревині ще не проводили. Вона застерігає: у разі вирубки лісу чи нового затоплення накопичені токсини знову вивільняться.

---

Читайте також:

• На дні знищеного Каховського моря виріс величезний ліс: журналісти показали, як на Запоріжжі відроджується Великий Луг
• Плавні Хортиці на межі зникнення: як російський екоцид знищує унікальну природу заповідного острова у Запоріжжі

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!