Кічкаський міст у Запоріжжі – інженерна перлина Європи
На початку XX століття на території нинішнього Запоріжжя побудували споруду, слава якої прогриміла на всю Європу. Кічкаський міст у пресі називали інженерним Восьмим чудом світу. І саме завдяки йому тодішній Олександрівськ став центром торгівлі і пережив промисловий бум.
До будівництва Дніпрогесу та затоплення Великого Лугу ширина Дніпра на найвужчій ділянці, у так званому Вовчому Горлі, становила всього 170 метрів. Саме тут між двома селищами – лівобережним Павло-Кічкасом і правобережним німецьким Айнлаге-Кічкасом – вирішили побудувати міст.
На той час новозбудований Кічкаський міст був єдиною переправою через річку Дніпро в околицях Олександрівська. З прокладанням нової залізничної гілки і будівництвом переходу на початку XX століття місто вийшло на новий етап розвитку. Водний шлях та залізниця дозволяли оминати небезпечні пороги. Відтоді Олександрівськ став центром торгівлі запорізького краю і почав переживати промисловий бум.
Будівництво розпочалось у 1900-му році – одночасно з двох берегів. По верхньому ярусу проклали двоколійну залізничну магістраль, нижче мали рухатися екіпажі, вози та інший транспорт. Зовні, з лівої та правої сторони, збудували тротуари.
Влітку 1902 року міст вже відкрили для пішоходів. Мостобудівники зустрілися з низкою труднощів, а тому відкриття споруди затягнулося на декілька років. Офіційні урочистості відбулися 17 квітня 1904-го. Але остаточно рух по новобудові відкрили лише на початку 1908 року.
Кічкаський міст став найбільшим одноарковим мостом Російської Імперії і другим за величиною – в Європі. Його будівництво коштувало 1 450 мільйонів рублів. Середній проліт мосту в 190 метрів перекривав всю ширину Дніпра і був найбільшим прольотом в імперії. За новаторство у будівництві та витонченість споруди у пресі його називали «Восьмим чудом світу».
Під час подій Громадянської війни центральну частину мосту підірвали. У радянські часи ходили чутки, що так вчинили махновці. Але сьогодні ж дослідники схильні вірити, що це насправді справа рук червоноармійців.
Втім, існування Кічкаського мосту не вкладалося у плани Дніпробуду. Після спорудження греблі Дніпровської ГЕС у 30-х роках він би майже повністю зник під водою, яка мала піднятися на 40 метрів. Ступінь затоплення території можна краще уявити, згадавши, що колишній острів Леніна вище греблі – це взагалі не острів, а найвища частина правого берега, яку не змогли поглинути води Дніпробудівського озера.
На фото 50-х років можна ще було побачити парні опори-вежі, між якими колись знаходився в’їзд для транспорту на нижній ярус. Але згодом і вони зруйнувалися.
Сьогодні ж нагадуванням про існування Кічкаського мосту є лише цегляний острівець, який колись був однією з опор мосту, між островом імені Сагайдачного та лівим берегом Запоріжжя.
Текст – Ольга Носок
Читайте також:
Назад у минуле: якими були легендарні кафе радянського Запоріжжя
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0