Бухгалтерка із Запоріжжя створила реабілітаційний кінний центр і рятує тварин з-під обстрілів: історія Ніни Ковалів

Бухгалтерка із Запоріжжя створила реабілітаційний кінний центр і рятує тварин з-під обстрілів: історія Ніни Ковалів

Жителька Запоріжжя Ніна Ковалів багато років працювала бухгалтеркою на різних підприємствах. Врятувавши одного коня від забою, під час повномасштабного вторгнення вона взялася вивозити тварин із прифронтових територій. У селі Нагірне, що під Запоріжжям, Ніна створила іпоцентр – унікальний простір для відновлення, психологічної підтримки та відпочинку серед коней і природи. Грантові програми допомогли їй облаштувати та розвинути це місце. 

Детальніше про шлях Ніни Ковалів – у матеріалі «Першого Запорізького».

Боротьба за здоров’я доньки познайомило з іпотерапією лікуванню через спілкування з кіньми

Ніна Ковалів майже все життя пропрацювала бухгалтеркою, зокрема, обіймаючи керівні посади у банках та на підприємствах.

На останньому курсі університету в жінки народилася донька, у якої діагностували форму дитячого церебрального паралічу. Замість того, щоб опустити руки, мати вирішила боротися. Тоді вона вперше відкрила для себе іпотерапію – метод реабілітації та лікування, заснований на взаємодії людини з кіньми. Під час занять був помітний ефект спілкування з тваринами: у доньки покращувався настрій, тіло розслаблялося та з’являлася посмішка.

«Я розуміла, що чекати допомоги від держави – довго, а час у лікуванні дитини – найцінніший ресурс. Тому почала працювати на двох роботах, займала керівні посади, щоб мати змогу фінансувати лікування», – згадує Ніна.

Згодом жінка почала працювати бухгалтеркою на кінному заводі – підприємстві, де розводять, утримують та покращують племінні породи коней. Він розташований за 70 кілометрів від Запоріжжя. Робота була дуже нервовою через проблеми з фінансуванням заводу. Проте саме тут любов до коней стала ще сильнішою – щоденне спілкування та спостереження за їхнім характером захоплювало дедалі більше.

Працюючи на кінному заводі Ніна усвідомила, що хоче мати власного жеребця. Спочатку ціни здавалися надто високими, але робота на заводі відкрила можливість придбати відбракованих лошат за значно нижчою вартістю й таким чином врятувати їх від здачі на м’ясокомбінат.

Врятували занедбаних коней, яких хотіли віддати на забій: з чого почалася історія господарства

Першого коня, якого Ніна наважилася придбати ще під час роботи на кінному заводі, згодом довелося продати – через фінансові складнощі. Повернутися до цієї мрії вирішила пізніше і вже більш обдумано. 

Спершу Ніна планувала облаштувати стайню на власній дачі в Михайлівській громаді, але сусіди виступили проти. До того ж досвідчені кіннотники порадили не розпочинати будівництво там через проблеми з водопостачанням, електрикою та важкою дорожньою розв’язкою.

У 2021 році вона продала власне авто вартістю близько 7-8 тисяч доларів і придбала у селі Нагірному, що в Запорізькому районі, земельну ділянку з недобудованим будинком. Саме на цьому місці Ніна Ковалів почала розбудовувати власне господарство. Спочатку завела одну кобилу, але зрозуміла, що коні – це стадні тварини, і їм потрібні компаньйони. Тож за кошти, отримані як компенсацію при звільненні з конезаводу, придбала ще одну – відбраковану.

На початку повномасштабного вторгнення в Ніни померла старша донька. Коли місто опинилося під постійними обстрілами, жінка з родиною переїхала з Запоріжжя на куплену ділянку, де продовжувалося облаштування території для тварин. Через падіння доходів і вагітність жінки, одну кобилу довелося продати, однак за рік фінансова ситуація стабілізувалася.

Народження молодшої доньки стало поштовхом для подальшого розвитку. Переживаючи за безпеку дитини, яка тягнулася до великих коней, Ніна вирішила завести поні. Так вона врятувала маленьку чорну кобилу, яку тримали у жахливих умовах – зачиненою у гаражі без води та сіна. Ця поні раніше катала дітей у парку Космічного мікрорайону Запоріжжя, а тому була дуже лагідною та безпечною для дитини.

Ідея створення простору для спілкування та взаємодії з конями почала з’являтися. Однак ті тварини, що вже були, не підходили для цього – потребували тривалої підготовки та не завжди охоче контактували з людьми. Щоб втілити задум у життя, Ковалів викупила з конюшні на Хортиці коня Орландо, який мав травму та міг потрапити на забій за 20 тисяч гривень. 

«Він все життя катав людей, але через травму ноги не міг швидко бігати. Господарка вирішила його продати, бо утримувати всіх коней було важко. Ми його викупили та дали нове життя», – розповідає Ніна.

Саме з цими врятованими тваринами вона відкрила господарство для гостей, які могли покататися на конях і поспілкуватися з ними.

Окрім основної діяльності, Ніна дає прихисток тваринам, які опинилися в складних обставинах. Так, на Різдво волонтери звернулися до неї з проханням тимчасово приютити евакуйовану кобилу з Оріхова. Вони помилково думали, що телефонують на кінний завод, де раніше працювала жінка. Незважаючи на обмежені ресурси, Ніна погодилася прийняти тварину до себе та згодом допомогла знайти нових господарів.

Грантові можливості допомогли створити простір для відновлення та відпочинку

Ніна Ковалів швидко зрозуміла, що потрібні додаткові кошти для подальшого розвитку та розбудови іпоцентру – місця терапевтичної взаємодії з кіньми, де акцент на спілкуванні, а не на верховій їзді. Щоб знайти необхідне фінансування, вона почала активно шукати грантові програми, брати участь у різних проєктах.

«Майже пів року подавалася на різні гранти – безрезультатно. Переможцем не ставала», – розповідає Ніна.

Взимку жінка пройшла навчання з підприємництва у межах проєкту REDpreneurUA від донорів Товариства Червого Хреста України, Австрійського Червоного Хреста та благодійного фонду Nachbar in not. Ініціатива спрямована на підтримку соціального підприємництва та вразливих груп населення. Головною метою цього курсу для його учасників була конкретизація власних проєктів. У грантовій заявці Ніна визначила соціальну мету – допомога коням з прифронтових територій, які потрапили у погані умови або потребують евакуації. 

Крім допомоги тваринам, Ніна хотіла створити на своєму господарстві центр зеленого туризму, тож планувала облаштувати територію в етностилі. Однак після проведення опитування серед потенційних відвідувачів ідея зазнала змін. З’ясувалося, що люди потребували простий і затишний відпочинок на природі з можливістю гарно провести час і перекусити. 

Вже в квітні цього року за підсумками проєкту Ніні надійшло фінансування в розмірі 600 тисяч гривень. Грантові кошти дозволили побудувати великий навіс для коней, відремонтувати загони, придбати мобільний вагончик (який зараз слугує кіоском, але може використовуватися для евакуації тварин), три альтанки та комплект меблів. 

Наприкінці квітня, майже одночасно з грантом від Червоного Хреста, Ковалів отримала ще одне фінансування – 125 тисяч гривень від громадської спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок». Метою організації була підтримка та розвиток жіночого підприємництва на селі. Гроші пішли на придбання міні-трактора та додаткового обладнання для нього, що дозволило самостійно заготовляти сіно для коней.

Попри деякі технічні труднощі, трактор став незамінним помічником у господарстві.

Також власниця кінної ферми в лютому успішно пройшла навчання в проєкті «Фінансова та організаційна розбудова спроможності активних жінок» («ФОРСАЖ») від громадської організації «УкрПростір». Організація надає інформаційну, консультаційну та грантову підтримку жінкам, які опинилися у складній ситуації та потребують розвитку. Найбільше жінці сподобалися лекції з риторики та мистецтва презентації. Ковалів зазначає, що це допомогло їй навчитися чітко формулювати свої ідеї та не хвилюватися під час публічних виступів. У підсумку Ніна отримала грант, який спрямувала на придбання обладнання для міні-кав’ярні: кавомашини, гриля для хот-догів та іншого приладдя. А нетворкінг та спілкування з іншими учасницями проєкту дозволяють ділитися досвідом та знаходити партнерів, наприклад, для виготовлення сувенірних пряників з фотографіями коней.

«Навчання у цих програмах дало мені можливість не тільки отримати кошти на ідеї, а й трохи відволіктися від того, що відбувається навколо, від військових дій, від відключень електрики», – зазначає Ніна.

Психологічне розвантаження, лікування і реабілітація: як коні Ніни Ковалів допомагають гостям іпоцентру

Іпоцентр пропонує відвідувачам не лише прогулянки верхи. Основна ідея полягає в тому, що для отримання позитивного ефекту зовсім не обов’язково осідлати коня. Ніна навчає людей доглядати за твариною, чистити її та обіймати.

«Кінь – як дзеркало: якщо ти нервуєш, він буде нервувати вдесятеро сильніше. Тому, щоб спілкування було ефективним, ти маєш бути максимально спокійним», – пояснює Ніна.

З розвитком центру зростала й кількість відвідувачів, тож засновниці господарства дедалі складніше було поєднувати догляд за кіньми та проведенням занять. Особливо гостро ця проблема постала після мобілізації наприкінці червня чоловіка Ніни – досвідченого кіннотника.

Тоді вона запросила до себе Тетяну Лободу – кіннотницю та ветеринарку, яка має 20-річний досвід роботи з кіньми. Жінка переїхала з Нікополя, де наразі дуже складна ситуація через російські обстріли, і привезла з собою вісім власних коней. Тепер вона допомагає Ніні приймати гостей, доглядати тварин та організовувати прогулянки верхи.

Також у команді іпоцентру є професійна психологиня Олена Лахно, яка мешкає поруч і перевезла двох своїх коней у загін до Ніни. Вона проводить заходи з психоемоційного розвантаження. 

Ніна пояснює: окрім психологічного розвантаження, коні мають значний вплив на фізичне здоров’я людини через іпотерапію. Рух на тварині пропрацьовує тазові м’язи, діє як масаж і прогріває. Вона згадує приклад у Львові, де іпотерапія допомагає військовим з ампутаціями ніг відчувати рух, подібний до ходьби людини.

Територія облаштована з урахуванням концепції «активних стаєнь», де коні мають максимальну свободу руху. Замість традиційних стійл – навіси для укриття та доріжки, що спонукають коней рухатися, а сітки із сіном розвішуються понад доріжками, щоб заохочувати активність. 

Іпоцентр орієнтований переважно на місцеву громаду, але також залучає відвідувачів з міста через рекламу в Instagram. Люди приїжджають, щоб насолодитися тихою та спокійною сільською атмосферою, де не чути тривог. Відвідувачі активно діляться позитивними відгуками в соцмережах.

У подальшому – покращення території: Ніна планує брати участь у нових проєктах

Однією з головних складностей під час відкриття було вкластися у дуже стислі терміни грантового фінансування та будівництва, що збіглися з дощовою погодою, змушуючи працювати на виснаження. 

Ніна планує подальший поступовий розвиток іпоцентру, набуваючи досвіду та покращуючи територію. Наразі вона вже подала заявку на новий грант, щоб облаштувати другий поверх будинку під кімнати відпочинку для гостей. Це дозволить розвивати сільський зелений туризм, пропонуючи не лише спілкування з кіньми, а й відпочинок на природі поруч з лісом.

Ніна продовжує працювати бухгалтеркою, що забезпечує стабільний дохід. Вона мріє, що одного дня зможе повністю присвятити себе іпоцентру. 

Підприємцям-початківцям Ніна радить не опускати руки та займатися тим, що дійсно подобається, а також проводити опитування – перед тим, як починати будь-яку підприємницьку справу.

«Такі дослідження дуже допомагають: у тебе може бути одна ідея в голові, але коли запитуєш людей, вона вибудовується чіткіше. Тоді розумієш, у якому напрямку рухатися і що справді буде користуватися попитом», – радить Ніна Ковалів.

Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Ніни Ковалів та фотографині Ольги Калінчук


Читайте також:

Втратила дім, але знайшла нове покликання: як бухгалтерка Наталя Дабіжа з Мелітополя стала фотографинею немовлят

Жіноче підприємництво під час війни: як проєкт U&WE Hub допомагає жителькам Запоріжжя повірити в себе і розпочати власну справу

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0