Росія наближається до перезапуску окупованої Запорізької АЕС: що вже зробили

Росія наближається до перезапуску окупованої Запорізької АЕС: що вже зробили

4 березня 2026 року минуло чотири роки відтоді, як російські війська захопили Енергодар і встановили контроль над Запорізькою атомною електростанцією – найбільшою в Європі.

Попри війну та постійні ризики для ядерної безпеки, Росія наполягає на відновленні роботи станції та готується запустити її енергоблоки під окупаційним контролем, що створює загрозу для безпеки всього континенту.

Що відомо про підготовку Росії до перезапуску окупованої ЗАЕС – далі у матеріалі.

Російське «ліцензування» як інструмент анексії

Протягом останнього року Росія активізувала спроби створити ілюзію «правового поля» навколо захопленої Запорізької АЕС. Одним із ключових інструментів стало видання російських «ліцензій» на експлуатацію об’єктів станції через федеральний орган «Ростехнагляд».

19 жовтня 2025 року російська сторона видала «ліцензію» на експлуатацію сухого сховища відпрацьованого ядерного палива терміном на 25 років. Згодом, 23 грудня 2025 року, «Ростехнагляд» видав «ліцензію» на експлуатацію енергоблока №1, а 18 лютого 2026 року – енергоблока №2 строком на десять років. У 2026–2027 роках Росія планує оформити аналогічні «ліцензії» і для решти чотирьох енергоблоків.

В’їзд на територію ЗАЕС.
Фото з російських пропагандистських медіа

Показово, що ці рішення синхронізовані з довоєнними строками українських дозволів: продовжений термін експлуатації енергоблока №1 діяв до 23 грудня 2025 року, а енергоблока №2 – до 19 лютого 2026 року. Російське «переліцензування» відбулося саме на межі цих дат, що виглядає як спроба створити видимість безперервної «легітимності» роботи станції вже за російськими правилами.

За російським законодавством така ліцензія підтверджує нібито відповідний рівень ядерної безпеки та дозволяє довгострокову експлуатацію об’єкта у разі виведення його з режиму «холодної зупинки».

Втім, з погляду міжнародного права ці дії розглядаються як спроба «узаконити» захоплення української атомної станції. Про стратегічну мету таких кроків відкрито говорить і генеральний директор «Росатома» Олексій Лихачов: за його словами, окупаційна адміністрація прагне підготувати всі енергоблоки ЗАЕС до майбутнього виробництва електроенергії під російським контролем.

Локальні «режими тиші» для ремонту ліній електропередач

Попри те, що всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції нині не виробляють електроенергії, станція потребує стабільного зовнішнього живлення для роботи систем безпеки та охолодження ядерних матеріалів. Водночас енергопостачання майданчика залишається нестабільним і часто використовується окупаційною владою як інструмент тиску на міжнародну спільноту.

27 лютого 2026 року поблизу станції запровадили чергове локальне припинення вогню, щоб відремонтувати пошкоджену резервну лінію електропередач «Феросплавна-1» напругою 330 кВ. Вона вийшла з ладу 10 лютого, найбільш вірогідно, внаслідок бойових дій. Ремонтні роботи виконує українська бригада. Це вже п’яте подібне «локальне перемир’я», організоване за посередництва Міжнародного агентства з атомної енергії. Попередній режим тиші діяв наприкінці грудня 2025 року.

Відновлення ліній зовнішнього електропостачання є критично важливим для функціонування станції, однак водночас може розглядатися як одна з технічних передумов для можливого перезапуску енергоблоків, на якому наполягає російська сторона.

Експерти з енергетичної безпеки вважають, що росіяни можуть свідомо інсценувати кризу з електропостачанням станції, щоб використати її як привід для перепідключення окупованої ЗАЕС до своєї енергомережі.

Через пошкодження інфраструктури енергетики змушені періодично ремонтувати лінії живлення, які забезпечують станцію електроенергією.
Фото: IAEA

Росія регулярно звинувачує Україну в обстрілах і «провокаціях» поблизу станції, супроводжуючи такими заявами повідомлення про пошкодження ліній електропередач або інші інциденти.

Проте 4 березня 2026 року Greenpeace Україна оприлюднила аналіз супутникових знімків за останній рік, у якому не виявлено доказів українських обстрілів ключових об’єктів станції чи прилеглої інфраструктури. Натомість зафіксовано пошкодження ліній електропередач, які організація пов’язує з діями російських військ.

За даними Greenpeace, із липня 2025 року станція щонайменше чотири рази повністю втрачала зовнішнє електропостачання. У трьох випадках це сталося після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі України.

Також у період із лютого 2025 до лютого 2026 року зафіксовано 13 пошкоджень ключових ліній живлення – 750 кВ «Дніпровська» та 330 кВ «Феросплавна-1»: шість на окупованій території та сім унаслідок російських обстрілів енергетичної інфраструктури в районі Нікополя та ширшому регіоні Дніпра.

Свій аналіз природоохоронна організація передала Раді керуючих МАГАТЕ, засідання якої триває у Відні з 2 по 6 березня. В Greenpeace також розкритикували заяви керівництва агентства про необхідність «спільного припинення вогню» для ремонтів, вважаючи, що така риторика відтворює російські наративи.

Нові лінії електропередач і водні схеми: інженерна підготовка до перезапуску триває

Росія паралельно готує нову інфраструктуру для перезапуску Запорізької АЕС. Для роботи реакторів потрібні стабільне зовнішнє електроживлення та гарантоване джерело води для системи охолодження.

Одним із ключових елементів підготовки є спроба підключити станцію до російської енергосистеми. За даними Greenpeace, з грудня 2024 року Росія будує приблизно 200-кілометрову лінію електропередач, яка має з’єднати ЗАЕС з окупованими енергомережами через Маріуполь і Мелітополь. Такий проєкт покликаний розірвати зв’язок станції з українською енергосистемою.

У червні 2025 року Росія також повідомила МАГАТЕ, що розробила процедуру подачі напруги на станцію з «єдиної енергосистеми Росії». Фактично йдеться про підготовку сценарію інтеграції ЗАЕС до російського енергетичного контуру.

Окреме питання – забезпечення станції водою для охолодження. Після руйнування Каховської ГЕС і різкого падіння рівня водосховища Запорізька АЕС втратила традиційне джерело водопостачання. Як раніше повідомляв «Перший Запорізький», очільник «Росатому» Олексій Ліхачов заявив про будівництво плавучої модульної насосної станції, яка має забезпечити альтернативне водопостачання для можливого перезапуску енергоблоків.

Паралельно триває також мілітаризація території станції та пов’язаної з нею інфраструктури. У лютому 2026 року в Greenpeace заявили, що супутникові знімки зафіксували будівництво дамби у водозабірному каналі та появу укріплених споруд із ознаками бункерів або командних пунктів.

На супутникових знімках видно будівництво дамби у водозабірному каналі, яка створює окремий охолоджувальний басейн і дає можливість регулювати рівень води поблизу станції.
Фото: Greenpeace Україна

У звіті організації також йдеться, що влітку 2025 року площа водної поверхні ставка-охолоджувача та каналів зменшилася більш ніж на 100 тисяч квадратних метрів, а площа зливного каналу – приблизно на 63 тисячі. Фахівці пов’язують це з роботами з керування водними ресурсами навколо станції.

В організації наголошують: втручання в гідросистему охолодження ядерного об’єкта під час окупації є безпрецедентним. Такі роботи проводяться без легітимного регуляторного нагляду, що створює додаткові ризики для ядерної безпеки.

Повернення станції Україні – ключова умова ядерної безпеки

У четверту річницю окупації Запорізької АЕС міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародну спільноту покласти край російській окупації станції та зменшити ядерні ризики для Європи і світу.

Він наголосив, що Росія перетворила ЗАЕС на військову базу та інструмент ядерного шантажу, а плани Кремля перезапустити реактори під окупацією є небезпечними й незаконними.

«Щоб усунути загрозу ядерної катастрофи, станцію необхідно демілітаризувати й повернути її законному власнику та оператору – Україні», – заявив Сибіга.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Фото: МЗС України

У МЗС також наголосили на необхідності міжнародного моніторингу ситуації на станції, звільнення незаконно утримуваних осіб та притягнення Росії до відповідальності.

Питання Запорізької АЕС Україна розглядає як суверенне. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що майбутнє станції нерозривно пов’язане з відновленням територіальної цілісності держави.

Цю позицію підтримує і міжнародна спільнота. Зокрема, у червні 2025 року 48 держав-членів МАГАТЕ заявили, що перезапуск реакторів можливий лише після повернення станції під легітимний контроль України та нагляд її ядерного регулятора.

Текст – Олександр Носок


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0