Загибель риби і нестача води: як росіяни влаштували екоцид на Каховському водосховищі
«Перший Запорізький» щоденно повідомляє про наслідки повномасштабного російського вторгнення в Україну. Постійні обстріли прифронтових міст та сіл, регулярні ракетні удари по Запоріжжю, зруйноване житло мирних громадян, розбиті інфраструктурні об’єкти – все це стало реальністю, яку принесла країна-окупант.
Наша редакція готує спеціальний проєкт: у серії статей ми розказуємо про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди не лише жителям області, а й довкіллю та навколишньому середовищу.
***
У грудні 2020-го під час нічної зупинки на Дніпрі біля Запоріжжя баржа, що перевозила щебінь, почала швидко набирати воду через пробоїну. На допомогу викликали інший корабель – щебень встигли перевантажити. А судно капітан вирішив тимчасово посадити на мілину, щоб потім підняти та відбуксирувати на ремонт. З того часу затоплений суховантаж так і лишився в 50 метрах від берега поблизу села Розумівка.
Через рік після початку повномасштабного російського вторгнення, у лютому 2023-го, до цієї баржі можна було дійти пішки. Після рекордного зниження води у Каховському водосховищі між судном та берегом вздовж берегової лінії утворився просторий пляж.
Як виглядала затонула баржа взимку цього року
Про чергові наслідки російського вторгнення для навколишнього середовища Запорізької та Херсонської областей почали говорити наприкінці минулого року. Причиною рекордного зниження рівня води у Каховському водосховищі стали пошкодження споруд та умисні дії окупантів. Росіяни свідомо і цілеспрямовано відкрили шлюзи (запірні шандори) Каховської ГЕС, що продовжує перебувати під їхнім контролем, і з листопада 2022-го почали спускали воду, нібито побоюючись форсування Дніпра українськими військовими. Тим самим, створивши неабиякі гуманітарні та екологічні проблеми для жителів України, які проживають вище за течією Дніпра, а також загрозу для роботи ядерного об’єкту – Запорізької АЕС.
26 квітня. Скид дніпровської води через пошкоджені та відкриті окупантами шандори Каховської ГЕС
Як повідомляли у Департаменту захисту довкілля Запорізької ОВА, відмітка нормального підпірного рівня Каховського водосховища складає 16,0 метрів. Мінімальний показник рівня води на Каховському водосховищі, який фіксували цього року становив близько 14 метрів. Відбулося рекордне обміління Каховського водосховища за останні кількадесят років.
На скелях на березі Старого Дніпра біля Хортиці чудово видно, наскільки великим було зменшення рівня води – до двох метрів
Значне зниження води призвело одразу до декількох екологічних наслідків: насамперед, загибелі великої кількості риби, проблем з водопостачанням низки населених пунктів Запорізької області, обміління заплавної частини заповідного острова Хортиці та загрози для системи охолодження Запорізької АЕС, яка бере воду з водосховища.
Хортиця. Максимально наближений до історичного рівень води навколо острова
Значне зниження води у Дніпрі нижче греблі ДніпроГЕС у зв’язку з пошкодженням Каховської ГЕС вплинуло на Національний заповідник «Хортиця» – заплавну частину острову. Це пов’язано з тим, що Хортицькі озера безпосередньо сполучені з водами Дніпра та залежать від рівня води у ньому.
Як виглядали зневоднені Хортицькі плавні наприкінці 2022 року
«Протоки та озера Хортиці були або повністю осушені, або втратили сполучення з Дніпром. Через що, в першу чергу, виникла велика загроза задухи і гибелі водних біоресурсів, які не могли вийти з ізольованих водойм, – розповів виконувач обов’язків завідувача сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко. – Хортицька заплава – це цілісна екосистема. Окрім риби, там є типова для заплави рослинність і місця гніздування водоплавних птахів. Хортиця знаходиться на важливому пташиному пролітному коридорі – так званому Дніпровському транскордонному міграційному шляху. Плахи зазвичай залишалися відпочивати на острові, перечікувала несприятливі погодні умови. Але через осушення проток ми могли втратити такий комплекс».
До речі, свого часу значна частина наукової спільноти відстоювала необхідність спуску Каховського водосховища, але, звісно, у контрольований спосіб. Хортицькі плавні за часів козацтва існували, як періодично затоплювані весняним паводком ділянки суходолу. Хортицька заплава набула свого сучасного вигляду не так давно. Наповнення чаші Каховського водосховища із поступовим збільшенням рівня води до проектного (в околицях Хортиці ця цифра становить близько +1,5 м) завершилося у 1958 році.
«На Хортиці зневоднення плавневої зони пройшло більш-менш м’яко. На щастя, вода відступала поступово, що разом з особливостями рельєфу дна водойм дозволило рибі вийти у глибші руслові ділянки озер та річки Дніпро. Були поодинокі випадки, ми потрібно було зібрати мальків та раків відрами та віднести до руслової частини Старого Дніпра, – розказали у заповіднику.
Як виглядали Хортицькі плавні у січні 2023 року
Нові обставини співробітники заповідника використали для того, що проводити природничі та археологічні дослідження, наносити на карту контури озер, прибирати берегові смуги та осушені ділянки дна від сміття, що за інших обставин було б неможливим.
Запорізька АЕС. Ризик для системи охолодження станції
Зниження рівня води у Каховському водосховищі мало негативні наслідки не лише для біосфери Запорізького регіону, а також становило велику безпеку для роботи найбільшої у Європі атомної електростанції.
«Рівень у 13,2 метрів є мінімальним для забору води в охолоджувальний резервуар Запорізької АЕС. У разі зупинки подачі води почнуться проблеми з охолодженням реакторів, а це призведе до катастрофи», – такі занепокоєння на початку лютого висловлював перший заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації Геннадій Тімченко.
На зниження рівня води у Каховському водосховищі, з якого на Запорізьку атомну електростанцію подається охолоджувальна вода, також відреагували у Міжнародному агентстві з атомної енергії ООН (МАГАТЕ), постійна місія якого з вересня 2022 року безперервно працює на майданчику тимчасово окупованої станції.
«Незважаючи на те, що зниження рівня води наразі не становить безпосередньої загрози для ядерної безпеки, воно може стати джерелом занепокоєння, якщо процес триватиме. Це ще раз демонструє численні потенційні ризики для великої атомної станції під час війни та підкреслює, що ми ніколи не повинні заспокоюватися щодо її безпеки та захисту», – заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі.
«За проєктом станції великий ставок-охолоджувач розташований поблизу блоків ЗАЕС, тому рівень води в ньому вищий за рівень Каховського водосховища. Проте підстави для хвилювання все одно є», – підсумували представники державного оператора українських АЕС – ДП «НАЕК «Енергоатом».
Питна вода: у Бердянську окупанти вже змушені відновлювати роботу питних гідрантів
Критичне зниження рівня води в акваторії Каховського водосховища майже не вплинуло на забезпечення питною водою населення вільної від ворога території Запорізької області. Як розповіли в обласній військовій адміністрації, два найпотужніші питні водозабори Запоріжжя, від яких питну воду через магістральні водоводи також отримують споживачі північних районів Запорізької області, розташовані вище греблі Дніпровської ГЕС. Тому їхня робота не залежить від рівня води в акваторії Каховського водосховища.
Проблеми з питним водопостачанням на прифронтовій території Запорізької області пов’язані, передусім, з постійними обстрілами та відсутністю електропостачання.
Через зниження рівня води у Запоріжжі відкрились рештки опор тимчасового моста через старе річище Дніпра часів Другої світової війни
Але зниження рівня води акваторії Каховського водосховища неабияк вплинуло на роботу водозабірних споруд обласного водоканалу, які постачають питну воду жителям окупованої частини регіону: Бердянська, Приморська та понад 20 іншим населеним пунктам південної частини Запорізької області.
«Водопостачання жахливе. Питної води у Бердянську офіційно практично немає. Дніпровський водогін фактично вже не працює. Вода береться з річки Берда вкрай низької якості. Трошки домішується іншої води з інших свердловин, – розповів заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов. – На вулицях з’явилися колонки з водою зі свердловин, як це було у 80-ті роки. Про дотримання санітарних норм мови взагалі не йдеться».
Заплави Каховського водосховища після рекордного зниження рівня води
Як підтвердили у Бердянській міській військовій адміністрації, вода, яку змушені вживати жителі захопленого росіянами міста, абсолютно не відповідає державним нормам за всіма показниками. За більш ніж рік в окупації за російського «керівництва» комфортне курортне містечко змушено повертатися до стандартів життя періоду 90-х років.
«Як повідомляють фахівці водоканалу, які достовірно володіють ситуацією, станом на сьогодні на 90% курортне місто Бердянськ забезпечується водою з річки Берда. У невеликій кількості домішується вода з Луначарських свердловин , які зазвичай використовуються тільки при аварійних ситуаціях та не призначені для системного водопостачання міста, – розповіли місцеві журналісти, які після окупації міста створили телеграм-канал «Бердянськ Сьогодні», – Першими погіршення якості води на собі «відчули» побутові прилади – чайники, водонагрівачі та пральна техніка. Саме вони в першу чергу почали виходити з ладу».
Загибель риби. Сума збитків – понад 100 мільйонів гривень
Значне зниження рівня води внаслідок військової агресії РФ найбільші збитки принесло рибному господарству в акваторії Каховського водосховища.
13 січня спеціалісти Запорізького рибоохоронного патруля патрулем спільно з Державною екологічною інспекцією Південного округу (Херсонської та Запорізької області) зафіксували масову загибель риби у заплавній частині дніпровської гряди Каховського водосховища. За фактом за порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України) прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури розпочали кримінальне провадження.
Зниження рівня води біля берегової смуги Дніпра в урочищі Домаха оголило саморобні рибальські містки
Через зниження рівня води у заплавній частині Каховського водосховища, Балабинській затоці Каховського водосховища та Дніпровських плавнях між річкою Кушугум і Дніпром (протока Домаха) відбулася ізоляція і промерзання окремих заплавних проток. Без можливості виходу у відкриту частину водосховища і падіння рівня кисню майже 100 тисяч екземплярів водних біоресурсів загинуло від задухи.
Масштаби екологічної катастрофи були величезними. Лише у заплавній частині Каховського водосховища була повністю осушена майже половина її території – 163 гектарів. У Балабинській затоці без води лишилося близько третини її площі – близько 121 гектарів. У Дніпровських плавнях було осушено 9 з 23 гектарів загальної площі.
Відео: Державне агентство меліорації та рибного господарства України
За попередніми підрахунками, обсяг загиблих водних біоресурсів, задокументованих у лютому, склав 95,2 тисячі екземплярів риби водних масою 4610 кг: карася, плітки, краснопірки, гірчака, сазана тощо.
Спеціалісти фіксували великі скупчення водних біоресурсів без можливості виходу у відкриту частину водосховища. Щоб врятувати рибу із крижаних пасток, спеціалісти Запорізького рибоохоронного патруля разом з рятувальниками ДСНС, активістами та жителями місцевих громад, пробурювали у льоді лунки та били ополонки, щоб дати доступ кисню, з’єднували осушені протоки з акваторією Каховського водосховища та будували тимчасові дамби, щоб запобігти втраті води та загибелі риби.
Робота з порятунку риби на одній з найбільш проблемних ділянок у січні 2023-го – заплаві Крутоярівського лісництва, поблизу села Лисогірка Запорізького району
Ще один випадок масової загибелі риби зафіксували навесні. 24 березня під час обстеження акваторії «Дніпровської гряди» – заплавної частини Каховського водосховища у межах Запорізького району спеціалісти управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області та Державної екологічної інспекції південного округу виявили факт загибелі водних біоресурсів у відгалуженні заплави острова Сердюки Дніпровської гряди у межах Кушугумської громади. На площі 350 квадратних метрів внаслідок задухи загинуло близько тонни карася сріблястого – 22 925 екземплярів. Сума загальних збитків державі становила понад 5,5 мільйонів гривень.
Масова загибель риби у заплаві Сердюки Кушугумської громади. Відео: Запорізький рибоохоронний патруль
Нагадаємо, що у наразі на внутрішніх водних об’єктах Запорізької області тривають обмеження нерестової заборони.
Рівень води нормалізувався, але екологічна загроза не зникла
Як і прогнозували екологи, з приходом весняного водопілля і паводків проблему рекордного осушення вдалося ліквідувати. Для цього Дніпровська ГЕС проводить скид води. Понаднормові опади та погодні умови допомагають стабілізувати рівень води в Каховському водосховищі, який вже досяг оптимальних позначок та продовжує зростати. У деяких випадках, навіть, небезпечно затоплюючи прибережні території.
У Запорізькому районі у перший тиждень травня зафіксовано підтоплення 170 прибережних домогосподарств
Критичною є ситуація і на тимчасово захоплених територіях: як повідомили у Запорізькій ОВА, оскільки з січня спеціальні захисні споруди та компресорні станції на окупованій території не працювали, на березі Каховського водосховища від стихії постраждали понад 2250 домоволодінь.
Наразі, як повідомляють в обласній військовій адміністрації, припинився мор риби, а також утворилися сприятливі умови для нересту риби у нерестовищах на Дніпрі.
В управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області повідомили, що протягом квітня нових випадків загибелі водних біоресурсів в Каховському водосховищі не фіксували.
Втім, поки триває російське вторгнення, а об’єкт Каховської ГЕС продовжує перебувати під контролем ворога, забувати про небезпеку не варто. Через окупацію стратегічних інфраструктурних об’єктів Запоріжжя можуть чекати аналогічні екологічні наслідки для навколишнього середовища, але наприкінці 2023-го– початку 2023-го року.
Каховська ГЕС на початку березня 2023 року
«Зараз Каховське водосховище у зв’язку з весняним водопіллям наповнене. Критичної ситуації зараз немає, але ризик падіння рівня води в подальшому є дуже великим. Якщо він впаде нижче певних показників ми можемо втратити водопостачання для великих населених пунктів, зокрема, для Кривого Рогу. Також ми можемо втратити водопостачання для поливу зрошуваних сільськогосподарських угідь у Херсонській і Запорізькій областях, – зазначив в інтерв’ю Центру журналістських розслідувань перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький. – До того ж, Каховське водосховище забезпечує охолодження Запорізької атомної електростанції. Якщо впаде рівень нижче допустимого водозабору, то у нас не буде постачатися вода для охолодження ЗАЕС. А це може призвести до другої Фукусіми. Оскільки виток води з Дніпра зв’язаний з Чорним морем, то радіоактивні нукліди можуть заразити весь Чорноморський регіон. Тому це питання є дійсно дуже серйозним».
Текст – Андрій Вавілов
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки війни: зафіксувати, дослідити, розповісти», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
Читайте також:
- Безхатні та покинуті: як на Запоріжжі зоозахисники рятують тварин з прифронтових територій
- Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків
- «Прифронтове Запоріжжя – без води: як влада, волонтери та рятувальники допомагають людям в умовах війни».
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0