Як Гуляйпільська громада виживає під щоденними російськими обстрілами і чекає на відбудову після перемоги, – ФОТО
У Гуляйпільській громаді всі об’єкти критичної та соціальної інфраструктури зазнали руйнувань. Пошкоджені всі багатоквартирні будинки, а приватний сектор зруйнований приблизно на 50%. Попри це, у Гуляйполі продовжують жити та працювати люди, а влада готується до післявоєнної відбудови громади.
Про це йдеться у статті «Як фронтова громада на кордоні з Росією відбудовується після окупації та обстрілів. Досвід, який зможе використати Запорізька область».
Одна з найбільш постраждалих від російських атак у Запорізькій області – Гуляйпільська міська громада Пологівського району (у складі громади – місто Гуляйполе, селище Залізничне та 30 сіл). Три населені пункти громади – Дорожнянка, Марфопіль, Мирне – перебувають у тимчасовій окупації. Всі інші населені пункти, включно з Гуляйполем, регулярно зазнають ударів російських військ. Ворог з перших днів війни систематично руйнує місто та навколишні села.
Фото: ГУ ДСНС України у Запорізькій області
«На сьогоднішній день всі об’єкти критичної інфраструктури – лікарні, школи, садочки – зазнали руйнувань. Десь розбиті вікна або покрівля, а десь немає пів будівлі. У Гуляйполі пошкоджені усі наші 49 багатоквартирних будинків. В одному випадку може бути розбита покрівля, а в іншому – зруйнований під’їзд. Те, що немає вікон у майже всіх будинках – це 100%. Приватний сектор зруйнований приблизно на 50%. Якщо говорити про села нашої громади, є такі, в яких вже не залишилося жодного вцілілого будинку. Це, приміром, Червоне, Мирне, Чарівне, – розповідає про масштаби руйнацій голова прифронтової Гуляйпільської громади Сергій Ярмак. – Якщо говорити про бізнес, легше сказати, що не зруйновано. 90% магазинів, склади та ангари сільгосппідприємств – усе пошкоджено».
До повномасштабного наступу РФ тут проживало майже 20 тисяч населення. На сьогодні лишилося близько трьох тисяч (з них у самому Гуляйполі – близько 1800 жителів). Більшість тих, хто попри все продовжує залишатися у Гуляйпільській громаді, це люди похилого віку, які з певних причин поки що відмовляються від евакуації. Залишаються під обстрілам та продовжують свою роботу місцеві рятувальники, медики, працівники міського самоврядування та комунальних підприємств.
Фото: Суспільне Запоріжжя
Люди, які залишаються у громаді (у більшості – похилого віку), вимушені жити у дуже складних умовах – без комунальних благ, ховаючись в укриттях. Попрати свої речі, прийняти душ, зарядити телефони і поїсти люди можуть у місцевому пункті незламності.
Фото: Запорізька обласна прокуратура
«З 5 березня 2022 року у Гуляйполі відсутнє водопостачання і водовідведення, світло і газ. Газові мережі відремонтувати можливо, замінивши пошкоджені труби на нові. Лінії електропередач у нас повітряні, це також спрощує роботу. Дуже велика проблема буде з водопостачанням та водовідведенням. За понад рік без води труби вже просто згнили і розпалися. У нас є ділянки, де ми замінювали труби на поліетиленові. Якщо не було «прильоту», комунікації збереглися у гарному стані. Але таких труб у нас дуже мало було замінено. Тобто приблизно 85% комунікацій водопостачання та каналізації, на жаль, доведеться замінювати. Аналогічно – стояки у пошкоджених багатоквартирних будинках, – каже голова громади. – У нас все тримається на генераторах – від мобільного зв’язку до подачі води з декількох артезіанських свердловин, що залишилися, та роботи лікарні. Все це відбувається під обстрілами».
Поки тривають щоденні атаки, а ворожі позиції знаходяться на відстані 10 кілометрів від міста, планувати відбудову непросто. Сьогодні для керівників прифронтових населених пунктів першочергове завдання – у вкрай складних умовах забезпечувати життя громади, допомагати людям, які лишаються, та намагатися зберегти те, що не зруйнували росіяни.
Фото: Укрінформ
«На базі комунального підприємства ми створили будівельну бригаду. Це ті люди, які ладнають об’єкти – школи, садочки, лікарні, які ще можна врятувати. Громада отримує будівельний матеріал: листи OSB, рейку, брезент, гвіздки, – розповідає Сергій Ярмак. – Якщо, наприклад, пошкоджена покрівля у школі, то ми накриваємо її брезентом і врятуємо приміщення. Щоб діти після війни, коли все ще не буде відремонтовано, хоча б могли сидіти у класах і навчатися. Аналогічно – садочки та лікарня. Закриваємо розбиті вікна листи OSB, щоб максимально врятувати те, що можна».
«Гуляйпільська громада знаходиться у зоні активних бойових дій. У нас майже все зруйноване. Це все можливо відбудувати тільки за державний кошт і кошти міжнародних донорів. За міський бюджет ми не зможемо якнайшвидше відремонтувати територію. А це дуже важливо. Щоб людина повернулася додому, їй потрібно максимально швидко надати елементарні блага, на які ми раніше не звертали увагу: воду, світло, газ, а також дати роботу, школу і садок для дітей. Це все потрібно одночасно відновлювати в комплексі, – каже голова громади. – Ті власники підприємств, з якими я спілкувався, планують повертатися, відбудовуватися та працювати. Наші найбільші платники податків – це фермери. Деякі з них і зараз намагаються працювати хоча б на тих землях, які не заміновані чи не обстрілюються. Жителі громади також планують повертатися. Але ми чудово розуміємо, що частина молоді, на жаль, вже не повернеться. Чи можуть бути села, які не будуть відбудовані? Все буде залежати від того, чи повернуться туди люди. Я думаю, це найголовніше питання. Якщо люди будуть повертатися, то відбудовувати потрібно».
Читайте також:
Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0