USD: EUR:
... в Запорожье
«Арт-Простір»: як група ентузіастів робить із Запоріжжя культурну столицю

«Арт-Простір»: як група ентузіастів робить із Запоріжжя культурну столицю

Запоріжжя історично має репутацію індустріального серця України. Складно заперечувати, адже у цьому регіоні працюють потужні промислові підприємства нашої держави та найбільші електростанції. Таке стереотипізоване уявлення про наше місто – Хортиця, заводи та Дніпрогес – намагаються зламати ентузіасти, щоб показати, що Запоріжжя – це і потужний культурний регіон.

Асамблея діячів культури Запоріжжя

Одним з проектів, спрямованих на це, став фестиваль «Запорізька книжкова толока». Південно-східний аналог львівського «Форуму видавців» за 5 років існування став одним із культурних брендів міста, відомим далеко за його межами. Минулого року на книжкову толоку до Запоріжжя приїхали 12 тисяч відвідувачів. Протягом 2018 року організатори заходу розширили діяльність і також провели книжкові толоки у Маріуполі, Сєвєродонецьку і Слов’янську.

Запорізька книжкова толока, 2018-й р.

Ідея такого літературно-мистецького фестивалю зародилася в революційному 2014 році на зустрічі Асамблеї діячів культури Запоріжжя. Цю громадську організацію, яка проіснувала два роки, з початком активних дій на Майдані створили небайдужі до культури жителі Запоріжжя, щоб щотижня зустрічатися, обговорювати, хто як бачить розвиток культури і реалізовувати спільні проекти.

До речі, пізніше багато учасників Асамблеї діячів культури Запоріжжя стали успішним менеджерами у галузі культури та сьогодні розвивають власні проекти: наприклад, один з її співзасновників Денис Васильєв створив музичний хаб та інтерактивний музей музичних інструментів «БарабанЗА», а Наталія Бабенко заснувала відомий на всю Україну «Фестиваль консервації».

Проекту Вуличний Університет ЛИцарів Культури (ВУЛИК) – 1 рік, 2015

«Напрацювання, зроблені в той час членами Асамблеї діячів культури Запоріжжя під час стратегічних сесій, які ми проводили у приміщенні галереї «КалендАрт», зараз використовуються на рівні стратегії розвитку культури міста та області. Напрацьовані колективом позиції були прийняті у нинішній стратегії розвитку міста в пункті про розвиток креативної економіки, – розповідає один із співзасновників ГО «Асамблея діячів культури Запоріжжя» Денис Васильєв. Зараз ця організація перебуває у «сплячому» режимі, – Нашими стараннями в місті з’явилася альтернативна культура. Ми були тими криголамами, які просували і боронили зміни власними зусиллями. Наш колектив вигадав і проводив такий формат заходів, як мистецькі толоки – музичні, джазові, книжкові та етнотолоки».

Із бізнесу – у культуру: історія Ігора Гармаша

Ідея створення Запорізької книжкової толоки, яка виникла у тій спільноті, пізніше почала реалізовувати громадська організація «Центр мистецтв «Арт-Простір» та її співзасновник Ігор Гармаш. Ім’я цієї людини не надто відомо широкому загалу, хоча його добре знають серед культурної «тусовки», журналістів та активної громадськості.

Випускник Запорізького технікуму електронних приладів після служби на флоті та розвалу Радянського Союзу з 1992 року займався власним бізнесом, виконуючи замовлення для великих промислових підприємств. У 2006 Ігор Гармаш, який з дитинства захоплювався кіно та музикою, став президентом ГО «Кіноклуб «Сходження» – найстарішого у  пострадянському просторі (його заснували у 1977 році), того ж року став регіональним куратором Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, з 2007-го – кординатором кінофестивалю «Відкрита ніч».

З 2011 року Гармаш п’ять років працював заступником директора корпорації «Кераміст». У цей період за меценатської підтримки власника компанії йому вдалося втілити чимало яскравих проектів: творча резиденція та артгалерея «КалендАрт», фестиваль бітломанів «Let it Beatles» (2017), Вуличний Університет ЛИцарів Культури (ВУЛИК), Новий театр та багато інших.

«Коли я працював у «Керамісті», власник корпорації підтримував наші проекти, як спонсор. А мені хотілось залучити до цього руху суспільство. Тому наприкінці 2013 року ми заснували «Центр мистецтв «Арт-Простір» – громадську організацію, яка б могла реалізували різноманітні ініціативи. Якраз в той час розпочалися події Революції Гідності і я зрозумів, що це може стати для організації поштовхом для розвитку».

На думку Гармаша, ділові навички допомогли йому у роботі над культурними проектами. Як людина з бізнесу, він міг побачити слабкі місця, через які ініціатива могла померти. Власне, цим наш співбесідник зараз і заробляє на життя та реалізацію неприбуткових проектів. Як експерт з креативних індустрій, він співпрацює з представництвом ЕС та Міністерством культури.

«До проектів, пов’язаних з культурою, потрібно залучати людей»

Протягом двох останніх років всі проекти «Арт-Простіру» створюються тут – у маленькому цокольному приміщенні у будівлі Запорізької обласної бібліотеки. Для маленької команди громадської організації це і офіс, і зала для проведення різноманітних заходів. Графік на всі вихідні дні у грудні вже розписаний: у розкладі – презентація нової книги поетки Євгенії Чуприни, клуб шанувальників вінілу, концерт авторської пісні Олега Рубанського, вечір поціновувачів аніме та традиційні недільні зустрічі кіноклубу «Сходження». Всі заходи – безкоштовні.

Зустріч клубу шанувальників вінілу, 2019 р.

«У радянські часи люди думали: є влада, вона і повинна все робити для людей. Насправді, так нічого не працює. До проектів, особливо, які пов’язані з культурою, потрібно залучати людей. Необхідно гуртуватися з громадою – потрібен прямий зв’язок. Щоб кожен розповів своє бачення. Це – вершина айсберга, – Ігор Гармаш пояснює, чому Запоріжжя історично не вважають містом з розвинутим культурним осередком. – З іншої сторони 100 років тому почали будувати Дніпрогес і місто перетворилося в будівельний майданчик, куди штучно привезли тисячі людей. Вони приїхали сюди у відрядження і залишилися на все життя. Ти можеш приїхали до міста, втричі меншого Запоріжжя, але з більш розвиненою культурою. А наші люди не відчувають ментальних коренів з цією землею. Я підкреслюю, що це не вина людей, а наша спільна біда».

Що змінити це, наш співрозмовник разом зі своїми однодумцями за більш ніж 10 років реалізував чимало культурних заходів: концерти, вистави, зустрічі, семінари, конференції. Від 20 учасників на зустрічі клубу шанувальників вінілу до 12 тисяч людей на Запорізькій книжковій толоці. «Ми спочатку рахували кожен реалізований проект, але зупинилися, коли перевалило за 2 тисячі. Нереально всі зафіксувати», – каже Ігор Гармаш.

Фінал конкурсу казкарів імені Санька Сита

«Які б проекти я б міг відзначити? Звичайно, Запорізька книжкова толока – найбільш масовий і відомий наш захід. Звичайно, кіноклуб «Сходження». У 2015-16 роках ми  допомагали інтегрувати переселенців у сільські громади. Невеликий, але дуже важливий проект. Нам вдалося видати казку Олександра Виженка (більш відомий, як казкар Санько Сито, пішов з життя у 2018-му році, – прим. авт.) «Хлопчик-Укропчик», а потім, на його честь, запровадити конкурс казкарів серед дітей. 38 маленьких казкарів написали продовження «Хлопчика-Укропчика». Його казки впливають на сотні людських життів, роблять дітей патріотичними. Цей, здавалося б, малопомітний проект важить набагато більше, ніж масштабна толока, – розповідає Ігор Гармаш. – У 2017-му році проводили великий фестиваль бітломанів «Let it Beatles», але він «не злетів». Ми вирішили його не продовжувати, бо запорізька громада не захотіла долучитися».

«Порівняно з тим, що було 15 років тому, Запоріжжя розвивається колосально»

Другим співзасновником «Арт-простору» у 2013 році став інший активний у громадському житті запорожець – Микола Колодяжний. Наразі він більш відомий, як людина, що займається соціальними проектами для дітей – на цьому етапі у благодійному фонді «Імпульс UA».

«Тоді у нас з Ігорем було чимало ідей різних проектів в галузі культури, тому і прийшли до рішення створити організацію, яка могла б ними системно займатися, – згадує Микола Колодяжний. – Розвиток культури, на мій погляд, є дуже важливим. Культура формує систему цінностей людей і безпосередньо впливає на їхню діяльність, вчинки і пріоритети. Без зміни системи цінностей окремої людини жодні соціальні та економічні перетворення в суспільстві не будуть глибинними».

На його думку, найбільш важливим заходом «Арт-Простору» також є Запорізька книжкова толока. «По-перше, це дуже масштабний захід. По-друге, учасники. Приїжджали видавництва і літературні зірки з усієї країни. Це захід національного рівня. По-третє, контекст. На моїй пам’яті це, напевно, один з найбільш масштабних і впливових заходів, спрямованих на розвиток культури в Запоріжжі», – говорить Колодяжний.

Відеопоказ опери «Кармен» просто неба, 2017 рік

Він вважає, що в Запоріжжі в культурній сфері відбувся колосальний прогрес. «Цей процес розвивається по синусоїді. Бувають і спади, і підйоми, викликані різними суспільно-політичними подіями. Але в цілому, на мій погляд, рух по висхідній. Якщо згадати, яким було Запоріжжі 15-20 років тому, можна побачити це зростання і велику різницю в плані культурних заходів, – каже співрозмовник. – Чи затребувано це? Статистика відвідування толоки говорить сама за себе. І про це говорять питання, чи планують проводити книжкову толоку в майбутньому».

Розвиток культури за рахунок сімейного бюджету

У кейсі успішних проектів є такі масштабні заходи, як книжкова толока, організовані на грантові та спонсорські кошти, і чимало ініціатив, в які  дуже часто засновник «Арт-Простору» сам витрачає сімейні гроші.

«Уся організація – це я, моя дружина і бухгалтер. Інші люди долучаються або на волонтерських засадах, або в межах дії певного грантового проекту. Тому це не та діяльність, яка може принести гроші на життя. Я заробляю на все, що необхідно, як тренер та експерт. А «Арт-Простір» – неприбуткова справа, можна сказати, моя власна забаганка, щоб оживити культурнее життя Запоріжжя, познайомити людей з новимина прямками у культурі. Зазвичай, у розвиток культурних проектів ти повинен вкладати гроші, які заробляєш у іншому місці, – розповідає засновник організації. – У часи Януковича я усвідомив, куди все може повернути. Зрозумів, що потрібно створювати критичну масу нормально мислячих культурних людей, які не дадуть собою маніпулювати».

На його думку, ця робота приносить свої плоди. «Арт-Простору» вдалося розширити прошарок таких людей.

«Багато моїх однодумців виросли з Асамблеї діячів культури Запоріжжя і сьогодні реалізують дійсно круті проекти, впливаючи на розвиток громади. Звичайно, ми хотіли би більшого, – каже Ігор Гармаш. – Але кожен сектор громадського життя у нашому місті працює завдяки активним людям і потроху змінює суспільство. Люди стають іншими, хоча, як показали вибори, не настільки сильно, як нам би того хотілося. Тому ми продовжуємо свою роботу».

Текст – Андрій Вавілов, фото – з архіву Ігора Гармаша


Читайте також: “Мои родные в меня не верили”: интервью с запорожской чемпионкой мира по бодифитнес

Наш Telegram-канал: https://t.me/onenews_zp

0