З Кирилівки – до Запоріжжя: як Людмила Сірко після окупації вдруге відкрила «Лазурну райдугу» – безпечний простір для розвитку дітей
Відновити вкрадений росіянами бізнес – таку амбітну мету поставила перед собою переселенка Людмила Сірко. Через окупацію вона з чоловіком та дітьми була змушена евакуюватися з рідного Енергодару, залишивши все – будинок, власну адвокатську практику та сімейний бізнес.
Готель у місті-супутнику Запорізької АЕС та дитячий табір «Лазурна райдуга» у Кирилівці, який належав Людмилі та Володимиру Сіркам окупаційна влада «націоналізувала», а родинний будинок був неодноразово пограбований загарбниками.
Проживши рік в Івано-Франківській області, навесні 2023-го Людмила з чоловіком повернулась до Запоріжжя. І разом з командою однодумців, які до початку вторгнення працювали на їхніх підприємствах, а тепер знайшли прихисток в обласному центрі, вирішила відновлювати втрачений бізнес.
Соціальний проєкт «Їдальня українського смаку» вже понад рік успішно працює в обласному центрі. А нещодавно у Запоріжжі розпочалася нова родинна справа – дитячий простір «Лазурна райдуга».
Про відродження втраченого бізнесу, пошук фінансування та особливості нового простору для дітей Людмила Сірко розповіла «Першому Запорізькому».
Окупація забрала бізнес та зруйнувала плани на майбутнє
Людмила Сірко разом з чоловіком Володимиром до 24 лютого 2022 мешкала в Енергодарі. Родина виховувала двох маленьких доньок. Паралельно чоловік розвивав свій бізнес, а Людмила понад 15 років займалась адвокатською діяльністю.
«Починала юристом і далі йшла кар’єрними сходами – до власної великої адвокатської практики. Всього досягла самотужки. Паралельно з цим ми з чоловіком займалися готельним бізнесом. В Енергодарі у нас був готель «Сосновий бір», а в Кирилівці – дитячий оздоровчий табір «Лазурна райдуга», – розповідає Людмила.
24 лютого 2022 року життя родини та всі плани на майбутнє зруйнувало російське вторгнення та окупація Енергодару та Кирилівки. Рятуючи маленьких доньок, родина евакуювалась до Івано-Франківської області. Як і більшість переселенців, сподівались, що вимушений переїзд не триватиме довго і вже за декілька тижнів зможуть повернутися додому.
Людмила розповідає, що окупаційна влада відібрала їхній бізнес. У березні 2022 року російські загарбники виставили на вулицю персонал готелю «Сосновий бір», відібрали ключі та передали заклад на користь загарбників. Нині там живуть російські військові з дружинами. Будинок в Енергодарі, в якому проживала сім’я, був пограбований окупантами щонайменше чотири рази. Що з їхньою оселею зараз, родина не здає, адже вона розташована неподалік блокпосту і стороннім туди доступ заборонений. Також Сірки втратили контроль і над «Лазурною райдугою» у Кирилівці.
Понад рік після релокації родина мешкала в Івано-Франківської області. Там Людмила відкрила громадську організацію «Сімейне коло/Громадська експертиза», займалась волонтерською діяльністю та організувала хаб для переселенців. Співпрацюючи з Делятинською громадою, організація видавала гуманітарну допомогу та забезпечила потреби понад 2000 вимушених переселенців.
Натисніть на фото, щоб збільшити
У квітні 2023 року Сірки прийняли рішення повертатися до Запоріжжя. Людмилі запропонували посаду заступниці начальника військової адміністрації однієї з громад Василівського району.
«Дуже хотілося бути поближче до Енергодару, поближче до переселенців, які тут наразі знайшли свій тимчасовий прихисток. Тому одразу було прийнято рішення всією родиною переїжджати до Запоріжжя і братися до виконання своїх обов’язків у військовій адміністрації», – згадує Людмила Сірко.
«Їдальня українського смаку»: заклад створили, щоб працевлаштувати своїх працівників, які виїхали з окупації
Після повернення до Запоріжжя родина Сірків зустрілася зі своїми колишніми співробітниками, які після початку окупації переїхали до обласного центру, і вирішила відновити роботу бізнесу. Одна з причин – людям потрібна була робота, щоб годувати свої сім’ї, оскільки виживати лише на виплати ВПО вкрай важко. Оскільки більшість евакуйованих – кухарі, які працювали в готелі й таборі, у центрі міста відкрили соціальний заклад громадського харчування «Їдальня українського смаку».
«Це був наш перший успішний проєкт у Запоріжжі, який очолив мій чоловік. Ми дуже пишаємось цим соціальним бізнесом, – розповідає Людмила. – Головна мета цього проєкту – створення робочих місць для наших переселенців. За понад рік ми змогли створити 11 робочих місць і з гордістю кажемо, що платимо нашим дівчатам гідні заробітні плати. У Запоріжжі досить велика кількість якісних і класних закладів харчування. Але наша їдальня заробляє, чим ми пишаємось. Ми дуже-дуже вдячні запоріжцям, переселенцям та транзитним військовим, які харчуються саме у нас».
Наразі власники бізнесу планують зареєструвати «Їдальню українського смаку» як торгівельну марку. За словами Людмили, планують це зробити, бо мають двох партнерів, які хочуть з ними співпрацювати. Родина щиро вірить в деокупацію Запорізької області, тож планує повертатися додомувже зі сталим бізнесом, щоб мати змогу відновлювати громаду та створювати нові робочі місця.
Простір для дітей «Лазурна райдуга»: 25-річну історію захопленого росіянами табору продовжили у центрі Запоріжжя
Перша берегова лінія, п’ять гектарів площі, басейни, скалодроми, штучні поля для футболу та баскетболу, харчування за системою шведської лінії – це все про дитячий оздоровчий табір «Лазурна райдуга» в Кирилівці, який на сьогодні захоплений російськими військами. Табір має 25-річну історію. У 2016 році подружжя стало власниками цього закладу і зробила з нього зразковий об’єкт для відпочинку та оздоровлення дітей.
Натисніть на фото, щоб збільшити
З приходом загарбників родина втратила бізнес, а українські діти – гарний відпочинок і оздоровлення на Азовському узбережжі. Єдине, що в родини залишилось від табору – підвальне приміщення в центрі Запоріжжя площею 400 квадратних метрів, яке було придбано ще у 2021 році. В ньому не було електроенергії, води та взагалі жодних комунікацій. Після ремонту тут планували відкрити сучасний дитячий центр.
Натисніть на фото, щоб збільшити
«Коли працювала на посаді заступниці начальника сільської військової адміністрації, це приміщення використовували для роботи хабу. В польових умовах, але дружно, видавали людям гуманітарку», – ділиться Людмила.
Згодом родина вирішила повернутися до початкової ідеї та відроджувати у цьому приміщенні «Лазурну райдугу». Ідеєю відновлення закладу для дітей «загорілась» і Оксана Павелко. Саме вона останні п’ять років керувала дитячим оздоровчим табором в Кирилівці, має багаторічний педагогічний стаж та досвід організації дозвілля для півтисячі дітей. Жінка настільки захопилась цим проєктом, що переїхала до Запоріжжя з Полтави, куди евакуювалась.
Приміщення, в якому планували відкрити дитячий простір, велике і потребувало чималих коштів на ремонт. Понад рік Людмила з командою писали гранти для отримання фінансування, бо просто не мали грошей на ремонт.
«За рік було все – і плакали, і відчай був, і казали, що нічого в нас не вийде, бо треба було багато коштів на ремонт великого приміщення. Але потроху нам стало все вдаватися. З лютого 2024 року ми залучили фінансування саме на відновлення бізнесу: урядовий грант «Власна справа», грант від Данської ради у справах біженців (DRC), 500 тисяч від грантової програми «Незламний бізнес» від Forbes Ukraine та ще два маленькі гранти від іноземних донорів. 15 вересня 2024 року мрія збулась: ми відкрили наш проєкт, про який мріяли ще у 2021 році», – ділиться підприємниця.
Натисніть на фото, щоб збільшити
Людмила Сірко каже: підготовка до відкриття дитячого простору займала багато часу. Щоб повністю присвятити себе відновленню родинної справи, у серпні 2024 року звільнилась з посади у військовій адміністрації.
Освітній коворкінг, догляд за дітьми та табір вихідного дня: простір поєднує комерційну та соціальну складову
Простір «Лазурна райдуга» знаходиться в підвальному приміщенні у центрі міста – поблизу Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки, за адресою проспект Соборний, 110А. Має два входи (основний та запасний на випадок небезпеки).
На сьогодні 70% співробітників простору – це вимушені переселенці. В просторі одночасно можуть бути до 66 дітей віком від 5 до 17 років. Дитячий заклад працює з 8:00 до 18:00 години, але за персональною домовленістю діти можуть тут перебувати до 21:00. Сам проєкт є комерційним, але має і соціальну складову.
«На сьогодні основні наші послуги: денний догляд за дітьми від 6 років, дитячий освітній коворкінг, територія для онлайн-навчання під супроводом нашого педагога. Після навчання – активності: спортивні заняття, розвивальні ігри, майстер-класи, перегляд фільмів, – розповідає Людмила Сірко. – Крім того, ми організовуємо комплексне харчування. Наш партнер «Їдальня українського смаку» якісно надавала послуги кейтерінгу вже на трьох об’єктах, «Лазурна райдуга» стала четвертим. За системою Євгена Клопотенка годувати дітей ми навчилися ще у 2020 році».
Підприємниця наголошує, що цей простір не має дитячого садку, тож в закладі можуть перебувати діти від 5 років. Для дошкільнят тут організували PreSchool – підготовку дитини до школи. Для школярів у просторі є спеціальний коворкінг. Тут облаштовані кабінети з оргтехнікою, партами, стільцями, щоб діти мали змогу вчитися дистанційно під наглядом педагога.
У другій половині дня групи дітей об’єднують для активностей, харчування та відпочинку.
Натисніть на фото, щоб збільшити
За словами Людмили Сірко, вартість послуг проєктного простору «Лазурна райдуга» на 30% нижче ніж в аналогічних закладах Запоріжжя. Одна з причин – відсутність орендної плати.
Також після 18:00 години у просторі можна проводити тематичні зустрічі, семінари, круглі столи для дорослих.
Попри те, що простір «Лазурна райдуга» є комерційним проєктом, він також має соціальну складову. На базі простору з 20 вересня до 30 листопада працює безоплатний дитячий табір для дітей-переселенців, в якому будуть перебувати 80 дітей. Усіх учасників табору набрали ще до старту роботи.
«Ми самі переселенці і опікуємося дітками ВПО. Будучи мамою двійні, яким на сьогодні по шість років, я чітко розумію, що в Запоріжжі, не дивлячись на все можливе і не можливе, що робиться владою, є відповідний кризовий момент організованого дозвілля такої вікової категорії, – зазначає Людмила. – Ми подалися на грант «Мережі малих хабів» для недосвідчених громадських організацій з проєктом «Табір вихідного дня для дітей ВПО «Майстерня мрійників» і виграли його».
Натисніть на фото, щоб збільшити
В одну зміну у таборі знаходитимуться по 20 дітей однієї вікової категорії. Кожного тижня, з п’ятниці по неділю, діти перебуватимуть у таборі по шість годин. Для них проводитимуть майстер-класи, фізичні активності, спортивні ігри, організовуватимуть перегляд мультфільмів та фільмів за віком, а також прогулянки на свіжому повітрі, якщо не буде повітряної тривоги. Також передбачено харчування: обід та полуденок. Одна з вимог відвідування цього табору – дітей приводять та забирають виключно батьки.
«Ми в гранті прописували вікову категорію від 6 до 13 років. Дітки цього віку, як правило, ще потребують організованого догляду. Таким чином ми даємо змогу батькам за ці три дні займатися працевлаштуванням, відпочити чи вирішити певні моменти, поки їхні діти перебувають у безпеці, – розповідає підприємниця. – В інших моментах наразі наш простір працює, як комерційний заклад. Але надалі будемо шукати можливості для продовження соціальної складової».
Створивши у Запоріжжі вже два бізнеси, родина Людмила та Володимира Сірко планує його масштабувати, але тільки тоді, коли отримають зворотній зв’язок про те, що їхні послуги на 100% якісні. Родина щиро вірить, що зможе розширити свою справу і на деокуповані території рідного Енергодару та Кирилівки.
Текст – Іванка Волощук, Андрій Вавілов, фото з архіву Людмили Сірко
Читайте також:
- У 53 роки починати з нуля: як Євген Долгий з Мелітополя втратив майно та бізнес в окупації і будує нове життя у Запоріжжі
- Кераміка з душею: як родина Нагурних з міста Пологи відродила майстерню «Добра глина» в Запоріжжі
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0