Викрадена спадщина: як Росія грабує музей «Кам'яна Могила» та перетворює його на знаряддя пропаганди

Російські загарбники системно грабують українські музеї на тимчасово окупованих територіях. Їхня мета – не лише вивезти безцінні артефакти, а й знищити українську ідентичність та перетворити культурні установи на інструменти пропаганди. Одним із найпоказовіших прикладів є Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила» в Мелітопольському районі.

До повномасштабного вторгнення тут зберігалися унікальні пам’ятки давніх культур. Після окупації заповідник перетворили на «трофей»: росіяни розкрадають колекції, переписують історію й проводять незаконні розкопки.

«Перший Запорізький» розповідає, що сталося з цим унікальним заповідником під російською окупацією.

Археологічна скарбниця України: що зберігав заповідник до окупації

«Кам’яна Могила» – унікальна пам’ятка давньої культури, розташована в долині річки Молочної за 16 кілометрів від Мелітополя, поблизу селища Мирне. Серед степу височіє пагорб заввишки до 12 метрів, утворений приблизно з трьох тисяч масивних пісковикових плит, що займають площу близько 1,6 гектара. Усередині цього кам’яного масиву міститься складна система природних гротів і печер, які стародавні люди сприймали як священне місце й використовували для ритуальних обрядів.

Заповідник має світове значення: це єдине місце в Східній Європі, де зберігся наскельний живопис різних епох – від пізнього палеоліту до середньовіччя. У понад 80 гротах і печерах комплексу дослідники виявили тисячі петрогліфів – прадавніх висічених зображень. Окремі символи, на думку дослідників, можуть бути старішими за найдавніші відомі приклади писемності.

На території заповідника працював музей, у якому зберігалися археологічні знахідки з цієї місцевості. Колекція включала сотні оригінальних артефактів: кам’яні плити з петрогліфами, знаряддя праці та зброю кам’яної доби й бронзового віку, кераміку, скульптури та культові предмети. Вони дозволяли відвідувачам уявити побут і світогляд давніх мешканців степового Приазов’я.

З 2006 року «Кам’яна Могила» перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До початку повномасштабної війни заповідник щороку відвідували понад 30 тисяч туристів, а сама пам’ятка входила до переліку «7 чудес України».

Захоплення та «оформлення» пам’ятки окупантами

У лютому 2022 року територія заповідника «Кам’яна Могила» опинилася під російською окупацією, і вже перші тижні захоплення засвідчили варварське ставлення до пам’ятки. За інформацією Запорізької ОВА, у квітні окупанти замінували підходи до заповідника та облаштували окопи в навколишніх селах. Місцевий зрадник Юрій Радьков публічно визнавав, що шляхи до святині й прилеглий ліс заміновані – окупанти не допускали туди цивільних і водночас намагалися убезпечити себе від партизанів. Поруч, біля джерел у селі Терпіння, розмістили табір кадирівських підрозділів, тож уся місцевість фактично перетворилася на польовий полігон російської армії.

Водночас із персоналом заповідника зник зв’язок: як повідомляла тодішня заступниця міністра культури Катерина Чуєва, працівники перестали виходити на контакт. Пізніше, за даними місцевого видання «РІА Південь», директор музею та частина співробітників погодилися співпрацювати з окупаційною владою.

Наприкінці 2022 року загарбники перейшли до юридичного «оформлення» привласнення музею. Володимир Путін доручив перетворити «Кам’яну Могилу» на філію російського музею-заповідника «Херсонес Таврійський» у захопленому Севастополі. Голова Російського історичного товариства та керівник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін оголосив про створення «єдиного музейного комплексу», який мав би об’єднати кримську та мелітопольську пам’ятки. Це рішення швидко закріпили в окупаційних «нормативних актах».

Паралельно росіяни взялася «легалізувати» грабунок. Фондові колекції заповідника незаконно внесли до російського державного музейного каталогу, фактично зареєструвавши українські артефакти як власність РФ. Пропагандисти намагалися подати це як «захисний крок», хоча йшлося про спробу юридично прикрити мародерство. Водночас Сергій Наришкін ініціював створення в Криму виставок із викрадених мелітопольських експонатів.

Культурне мародерство під грифом «порятунку»

У 2023 році російська окупаційна влада перейшла до прямого пограбування його фондів. За даними Головного управління розвідки України, під приводом «організації тимчасової виставки» з музею «Кам’яна Могила» вивезли 37 оригінальних експонатів. Формально їх нібито мали тимчасово передати до севастопольського музею-заповідника «Херсонес Таврійський» для експозиції «Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної Могили». Проте артефакти перевезли до Криму як трофеї, і вони більше не повернулися до Запорізької області.

Серед викрадених предметів – мідна фігурка воїна, посуд і кераміка доби зрубної культури, наконечники стріл, колекція чуринг у формі риб, зуб мамонта та інші унікальні артефакти, що становлять важливу частину археологічної спадщини Північного Приазов’я. Восени 2023 року частину цих речей росіяни вже демонстрували на спеціальній виставці в «Херсонесі». До експозиції увійшло понад 120 предметів, серед них – плити з петрогліфами, сцени полювання на мамонтів і фрагменти наскельного живопису.

Окупаційна влада намагається виправдати пограбування, просуваючи тезу про нібито нездатність України забезпечити охорону заповідника та про «порятунок» культурної спадщини Росією.

Міністерство культури України наголошує, що дії РФ є воєнним злочином і мародерством, спрямованими на знищення та привласнення української культурної ідентичності. У ГУР підкреслюють: Росія системно використовує викрадені артефакти, щоб легітимізувати окупацію й нав’язати власні історичні наративи.

Дані про викрадені предмети внесено до реєстру War&Sanctions, який фіксує культурні втрати та обставини їхнього викрадення. Ця інформація може стати частиною доказової бази в справах щодо повернення експонатів і притягнення Росії до відповідальності в міжнародних судах.

Незаконні розкопки та показові «покращення»

У 2023 році окупаційна влада звітувала про нібито 45 тисяч відвідувачів і роботи з «оновлення» заповідника. Проте, як зазначає місцеве видання «РІА Південь», доступ до території був майже повністю обмежений: її відкривали переважно під час показових візитів російських чиновників або для зйомок пропагандистських сюжетів.

У 2024 році ситуація стала тривожнішою. Восени окупанти розпочали незаконні археологічні розкопки на території заповідника. Особливу увагу вони зосередили на 12-метровому давньому кургані, де, за їхньою версією, може бути «вівтар жриці», а також на поселеннях «Кам’яна Могила-1» і «Кам’яна Могила-2». Будь-які такі роботи без участі українських фахівців становлять загрозу для цілісності пам’ятки, можуть знищити археологічні шари, які формувалися тисячоліттями, і сприяють подальшому викраденню знайдених артефактів.

Нині окупаційна адміністрація заявляє, що музей нібито працює у штатному режимі й відкритий щодня з 9:00 до 17:00, а екскурсії проводять із 9:00 до 14:30 без вихідних.

Насправді заповідник перетворили радше на декорацію: найцінніші експонати вже вивезли до Криму, а на пагорбі встановили російські прапори та пропагандистські таблички. На початку 2025 року в мережі з’явилося відео, яке демонструє нинішній стан території: навколо масиву облаштували дерев’яні доріжки, намети й інформаційні стенди. У коментарях для окупаційних медіа завідувачка фондами заповідника Ольга Заматаєва похвалилася, що завдяки загарбникам на території Кам’яної Могили встановили великий тент для проведення майстер-класів і прийому «поважних гостей».

Пропагандисти подають ці зміни як «благоустрій» і «туристичний розвиток». Усі ці показові «покращення» покликані створити ілюзію дбайливого ставлення окупантів до пам’ятки, приховуючи її фактичне пограбування та спотворення.

Окупанти також заявляють про плани відкриття нових локацій. Зокрема, у жовтні російські пропагандисти повідомили, що нова локація «Скіфський стан» нині перебуває у процесі доопрацювання. Відкрити її для відвідування та екскурсій планують навесні 2026 року.

«Основне завдання цього скіфського стану – показати, як могли жити давні скіфи на нашій території. Скіфський стан складається з п’яти локацій. Передусім це святилище, мобільна кибитка, тобто житло, яким користувалися скіфи під час переїздів. Також представлено кузню та господарсько-побутовий комплекс. Крім того, триває реконструкція самого музею: експозицію повністю оновили, й уже наступного року відбудеться її презентація. Усі охочі зможуть завітати – там справді буде на що подивитися», – розповіла наукова співробітниця заповідника Ганна Кравченко.

Паралельно триває активне включення «Кам’яної Могили» в російський культурний простір. У серпні 2025 року в Севастополі знову організували виставку з викрадених українських артефактів – «Первісне мистецтво в малюнках і скульптурах Кам’яної Могили». Улітку пропагандистські ресурси повідомили, що заповідник висунуто одразу в двох номінаціях російської туристичної премії Russian Traveler Awards – ще одна спроба представити українську пам’ятку як російську.

Крім цього, до заповідника регулярно привозять делегації з Росії – музейних працівників, чиновників із Москви, Краснодарського краю та інших регіонів.

Музей як ідеологічна зброя Кремля

Окупація «Кам’яної Могили» стала частиною ширшої стратегії Росії – не лише привласнити українську культурну спадщину, а й використати її як інструмент впливу на населення тимчасово окупованих територій. Після захоплення окупанти повністю змінили її наративи. Експозиції, які раніше розповідали про історію українських земель і розвиток давніх культур Приазов’я, тепер подають версію «спільної давньоруської спадщини», з якої прибрали будь-які згадки про українську державність та самобутність. Так формується викривлена картина, в якій Україна начебто ніколи не існувала як окремий культурний простір.

Ці змінені наративи активно просувають через спеціально організовані екскурсії та освітні заходи. У музеї регулярно проводять пропагандистські «уроки історії» для школярів і студентів, зокрема в співпраці з псевдомузейним комплексом «Росія – моя історія» та створеним окупантами «Мелітопольським державним університетом». Мета таких візитів – сформувати в молоді лояльність до російської влади та розірвати її зв’язок з українською ідентичністю. Окупанти навіть оголосили про розробку «дитячого абонементу» – спеціальної програми з регіонознавства, яку планують інтегрувати в шкільні курси. Фактично йдеться про спробу включити українську пам’ятку в систему російської освітньої пропаганди та закріпити за нею статус культурного об’єкта «нових регіонів РФ».

Пропагандистські екскурсії поширюють і на інші групи населення, які прагнуть охопити російським впливом. До «Кам’яної Могили» організовували візити для працівників виправної колонії, яких привозять нібито «для зміцнення патріотичних цінностей». Фонд «Защитники Отечества» влаштовує поїздки для російських військових і їхніх родин, подаючи їх як «культурне ознайомлення» чи «відпочинок». Насправді ж ці візити використовують для нав’язування думки, що заповідник нібито має російське походження і належить російській культурі.

У листопаді 2025 року окупанти використали територію заповідника «Кам’яна Могила» для проведення чергової пропагандистської акції – «Великого етнографічного диктанту». Формально захід подали як просвітницький, але його зміст був спрямований на утвердження російської ідентичності та просування концепції «русского міра». Участь брали представники окупаційної адміністрації, контрольовані нею громадські структури, проросійські організації та духовенство. Частину запитань диктанту зачитували учасники війни проти України, що надало події відверто військово-політичного характеру.

Таким чином, «Кам’яну Могилу» перетворюють на ідеологічний майданчик, через який нав’язують російські історичні міфи, здійснюють русифікацію населення та намагаються легітимізувати окупацію, маніпулюючи культурною спадщиною України.

Найбільше пограбування з часів Другої світової

Пограбування «Кам’яної Могили» – лише один епізод у ширшій, системній кампанії знищення української культурної спадщини, яку Росія розгорнула на тимчасово окупованих територіях. За даними російського міністерства культури, понад 20 федеральних музеїв РФ «взяли шефство» над 77 захопленими українськими установами. Фактична мета цього «шефства» – вносити українські колекції до російського державного музейного каталогу. На початок 2025 року до нього вже незаконно зареєстровано фонди 36 українських музеїв.

За даними The Economist із посиланням на Міністерство культури України, від початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали понад 480 тисяч творів мистецтва, а щонайменше 38 музеїв було зруйновано або пошкоджено. Оцінити вартість цих втрат майже неможливо – значна частина колекцій не була ані застрахована, ані оцифрована. Ключову роль у цьому процесі відіграє керівник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін: під його кураторством російські музейники та спецслужби відбирають на окупованих територіях найцінніші артефакти для вивезення. Такого розмаху культурних крадіжок не було з часів нацистської окупації під час Другої світової війни.

Україна почала давати відповідь на ці злочини. У лютому 2025 року держава запровадила санкції проти 55 російських громадян і трьох установ, причетних до викрадення та знищення культурної спадщини. Серед них – посадовці Мінкульту РФ та директори музеїв, які брали участь у привласненні українських фондів. Паралельно триває фіксація втрат: портал War & Sanctions, створений ГУР, уже містить дані про 1284 викрадені росіянами об’єкти.

Кожен викрадений артефакт означає втрату частини документованої історії, тому питання фіксації, збереження та подальшого повернення культурних цінностей є надзвичайно важливим уже сьогодні. Українська культура стала такою самою мішенню, як і наші міста. Її захист – це не лише збереження минулого, а й захист майбутнього країни, яка бореться за право на існування.

Текст – Олександр Носок

Два роки агресивної кремлівської пропаганди: як працює псевдомузейний комплекс «Росія – моя історія» у Мелітополі

---

Читайте також:

• Псевдоосвіта під окупацією: що сталося з університетами на захоплений частині Запорізької області
• Промислове мародерство: що відбувається з найбільшими заводами Мелітополя під окупацією
• Фейкове «процвітання» та виправдання атак: як Росія бреше жителям окупованих територій Запорізької області

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!