До повномасштабного вторгнення Андрій Разін успішно розвивав автобізнес. Він працював у Запоріжжі, відкрив автоцентр у Маріуполі та планував розширювати справу в інших містах України. Проте війна перекреслила все, що будувалося роками.
Під час боїв за Маріуполь російські війська знищили його автоцентр, а в Запоріжжі бізнес зазнав втрат через ракетні удари. Попри це Андрій не залишив прифронтове місто й не став шукати нового життя в іншому місці. Натомість вирішив спрямувати свої сили на допомогу людям.
Сьогодні він очолює запорізький осередок добровольчого будівельного батальйону «Добробат». Разом із командою волонтерів виїжджає на місця російських обстрілів, допомагає розбирати завали, відновлювати пошкоджені будинки та об’єкти інфраструктури, підтримуючи людей у найважчі моменти.
Свою історію Андрій Разін розповів «Першому Запорізькому».
Через російських загарбників втратив бізнес, який будував роками
Андрій Разін народився і виріс у Запоріжжі. Понад 15 років він працював у сфері автобізнесу, поступово розвиваючи власну справу.
«У Запоріжжі я займався цим з 2007 року. У Маріуполь ми зайшли в середині 2020-го: почали будівництво, а вже 3 липня 2021 року відкрили автоцентр», – згадує він.
Компанія розвивалася та будувала амбітні плани на майбутнє.
«Ми хотіли розширювати бізнес. Розглядали можливість відкриття нових автоцентрів у Києві та, можливо, на заході України», – розповідає Андрій.
Фото: Укрінформ
Однак російське вторгнення перекреслило ці наміри. Одним із перших ударів стала втрата автоцентру в Маріуполі, який пропрацював менше року до початку повномасштабної війни. Під час боїв за місто будівлю було знищено.
«У Маріуполі його просто знесли під час штурму «Азовсталі», – каже Андрій Разін.
У Запоріжжі він разом із командою намагався допомагати країні тим, що вмів найкраще: у перші місяці повномасштабної війни безкоштовно ремонтували автомобілі для українських захисників.
Втім, згодом війна дісталася і його бізнесу в Запоріжжі.
«11 жовтня 2022 року дві ракети влучили в мій автоцентр, – згадує він. – Я на власному досвіді відчув, що таке справжнє лихо і що таке війна. Коли прилітають ракети, руйнується все, що ти будував усе життя».
Руйнування в Запоріжжі об’єднали десятки людей навколо відбудови
Ідея створити волонтерський будівельний рух у Запоріжжі почала формуватися восени 2022 року. Тоді місто почало зазнавати масованих ракетних ударів, зокрема ракетами С-300. Руйнувань ставало дедалі більше, а ефективна система ліквідації наслідків обстрілів лише формувалася.
«Тоді був справжній хаос. Стало зрозуміло, що цю роботу потрібно систематизувати й організувати в межах волонтерського руху», – говорить Андрій.
З рухом «Добробат» він був знайомий ще раніше. Його засновники навчалися разом з Андрієм у Київській школі державного управління імені Сергія Нижного. Саме двоє випускників цього закладу створили «Добробат» після деокупації Бучі та Ірпеня у квітні 2022 року.
Вирішальним моментом до рішучих дій стало руйнування житлового будинку у центрі Запоріжжя внаслідок чергового російського ракетного удару.
«Поштовхом для мене став ракетний удар по житловому будинку на проспекті Соборному в жовтні 2022 року. Тоді я зв’язався з колегами в Києві й запропонував створити такий рух у Запоріжжі», – розповідає він.
Фото: Національна поліція України
Важливу роль у цьому рішенні відіграли й самі запоріжці. Після удару по його автоцентру допомагати розбирати завали прийшли десятки небайдужих людей.
«Відгукнулися люди, яких я раніше навіть не знав. Вони просто прийшли допомогти розбирати завали. І з багатьма з тих волонтерів ми працюємо разом до сьогодні – вже п’ятий рік поспіль», – каже Андрій Разін.
Офіційно запорізький осередок «Добробату» вперше виїхав на роботу 25 жовтня 2022 року. Першим великим об’єктом стала Хортицька національна академія, пошкоджена внаслідок російських обстрілів.
Фото: Добробат
Спочатку волонтери розбирали завали та вивозили будівельне сміття. Згодом за підтримки міжнародних партнерів вдалося замінити понад 150 вікон і допомогти з ремонтом кількох приміщень.
За понад чотири роки повномасштабної війни допомогли відновити понад 1200 об’єктів
Сьогодні запорізький осередок «Добробату» працює не лише в обласному центрі, а й допомагає громадам Запорізької області та сусідніх регіонів. За потреби волонтери виїжджають і до Дніпра, Кривого-Рогу та Кропивницького, щоб долучитися до ліквідації наслідків російських атак.
Команда об’єднує людей різного віку та професій. Ядро організації становлять близько одинадцяти волонтерів – багато з них долучилися до осередку ще на початку його роботи й залишаються в ньому досі. Водночас після чергових обстрілів до роботи приєднуються десятки небайдужих мешканців міста та області.
«Є люди, які займаються власним бізнесом і відриваються від своїх справ, коли місто стикається з черговим викликом. Якщо стається приліт, вони залишають роботу, приїжджають, переодягаються і допомагають», – розповідає очільник запорізького осередку добровольчого будівельного батальйону.
Фото: Добробат
Серед волонтерів також пенсіонери, молодь, жінки та ветерани. Після російських обстрілів вони розбирають завали, прибирають пошкоджені території, закривають вибиті вікна та зруйновані конструкції. Часто така робота триває до пізньої ночі.
Перед кожним виїздом волонтери проходять навчання та інструктажі. «Добробат» співпрацює з ДСНС, щоб забезпечити безпечну роботу на місцях російських ударів.
За час існування запорізького осередку його команда долучилася до відновлення понад 1200 об’єктів. Волонтери допомагали відбудовувати приватні будинки, школи, дитячі садки, лікарні, амбулаторії, університети та інші заклади соціальної інфраструктури.
Фото: Добробат
Водночас Андрій розповідає, що сьогодні однією з головних проблем залишається нестача людей: «Багато наших волонтерів пішли до війська, хтось виїхав за кордон. На жаль, декого вже немає серед живих. Хтось загинув під час обстрілів, хтось – на фронті, а хтось вважається зниклим безвісти».
Особливо гостро, за його словами, відчувається нестача молоді, яку організація намагається залучати до своєї діяльності.
Додаткові труднощі створює і ситуація на фронті. Андрій пригадує випадки, коли волонтери допомагали відновлювати будинки в прифронтових громадах, але згодом через просування фронту та нові російські обстріли ці оселі знову опинялися під ударами й були зруйновані.
Залишитися, щоб відбудовувати: життєва філософія запорізького волонтера
Попри втрату бізнесу, постійні виклики життя у прифронтовому місті та роботу на місцях російських атак, Андрій жодного разу не замислювався над тим, щоб залишити Запоріжжя.
Він розповідає, що наразі поставив власну справу на паузу. Автоцентр у Запоріжжі досі залишається пошкодженим після ракетного удару, а місцевий ринок автобізнесу переживає непрості часи.
«Об’єкт досі стоїть розбитий і зруйнований. Закінчиться війна, почне відновлюватися економіка – тоді повернемося і до автобізнесу», – каже він.
Натомість головною справою для Андрія залишається відбудова об’єктів, постраждалих від війни.
Фото з архіву Андрія Разіна
Навіть після перемоги запорізький осередок «Добробату» не планує припиняти свою діяльність. За словами Андрія, волонтери настільки віддані цій справі, що хочуть і надалі допомагати громадам відновлювати зруйноване. Тим більше, що основу команди складають люди з професійним досвідом у будівельній сфері.
На запитання про найбільшу винагороду за свою роботу він відповідає без вагань: «Коли наприкінці люди виходять і щиро дякують за допомогу – це і є, мабуть, наша головна винагорода. Її важко оцінити».
Керівник запорізького «Добробату» ділиться, що має одну спільну для всіх українців мрію – якнайшвидше завершення війни.
Він переконаний, що після перемоги Запоріжжя зможе швидко відновитися. Для цього, вважає Андрій, потрібні насамперед люди, мир і можливість працювати.
«Будуть люди – відновимо все: і зруйновані будинки, і інфраструктуру. Знайдемо інвестиції, все буде добре. Головне, щоб перестали літати ракети й бомби. Тоді, думаю, ми дуже швидко відновимося», – підсумовує Андрій Разін.
Докладніше про роботу запорізького відділення добровільного будівельного батальйону «Добробат», про те, як виникла команда однодумців, хто сьогодні допомагає відновлювати Запоріжжя та з якими викликами стикаються волонтери під час своєї роботи — читайте в окремому матеріалі «Першого Запорізького».
Текст – Олександр Носок
Читайте також:
- Під дронами і обстрілами: як капелан і волонтер Ігор Піліпушка рятує людей із прифронтових територій
- Після ампутації повернувся до служби, а нині допомагає ветеранам: історія Павла Кононенка
- Війна змусила покинути дім у Херсоні: як родина Селезньових відновлює керамічну майстерню у Запоріжжі
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!