Від культури до енергетики: як прифронтове Запоріжжя вибудовує стійкість у воєнних умовах

У Запоріжжі відбулася міжрегіональна конференція стійкості «Незламний Південний Схід», присвячена практикам раннього відновлення прифронтових громад Запорізької, Миколаївської та Херсонської області. Під час панельної дискусії «Практики раннього відновлення територіальних громад Південного Сходу України» в.о. міського голови, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко представила результати роботи міста у 2025 році, окресливши ключові рішення у сфері культури, освіти, міжнародного партнерства та соціальної підтримки населення під час війни.

Культура як складова стійкості

Регіна Харченко наголосила, що війна Росії проти України є боротьбою не лише за території, а й за ідентичність, мову, історію та культуру. Саме тому, за її словами, інвестиції у культурний розвиток залишаються критично важливими навіть для прифронтового міста.

У 2025 році в Запоріжжі відкрили центр сучасного мистецтва з галерейними просторами та артрезиденцією. Протягом року в місті реалізували 33 виставкові проєкти, зокрема чотири артрезиденції. Паралельно Запоріжжя продовжило співпрацю з Українським культурним фондом у межах програми «Запоріжжя: культурний форпост», завдяки якій місто отримало дев’ять грантів на підтримку культурних ініціатив.

«Проєктами культурної стійкості у Запоріжжі є літературно-мистецький фестиваль «Читай Форум Запоріжжя», хоровий фестиваль «ХорTIME», театральний фестиваль «Дім актора. Дихання», всеукраїнська конференція «Антидот: Культура й мистецтво у прифронтових регіонах» і скульптурний симпозіум «Сила нації»», – зазначила Регіна Харченко.

Вона підкреслила, що завдання міста полягає не лише у підтримці цих ініціатив, а й у розширенні інформування, щоб якомога більше мешканців знали про активне культурне життя Запоріжжя та долучалися до нього.

Секретар Запорізької міської ради розповіла, що у 2025 році в Запоріжжі оновили 14 бібліотек, які за рік відвідали майже 99 тисяч осіб, з них 49 тисяч – зареєстровані читачі. У бібліотеках провели три тисячі заходів. За словами посадовиці, сьогодні бібліотечні простори виконують роль мультифункціональних осередків освіти, мистецтва й спільнотної взаємодії.

Освіта й молодіжна політика в умовах війни

Говорячи про сферу освіти, Регіна Харченко зазначила, що нині 97 із 99 міських шкіл працюють у змішаному форматі в укриттях.

«Усі діти в Запоріжжі навчаються під землею. Жоден навчальний заклад і жоден дитячий садок не функціонує на поверхні, адже ракета може долетіти за 30–40 секунд, інколи навіть без оголошення тривоги», – пояснила Харченко.

Вона наголосила, що повернення дітей до офлайн-навчання має принципове значення не лише для якості освіти, а й для повноцінної соціалізації, особливо після років пандемії та тривалого дистанційного формату.

Регіна Харченко також приділила увагу молодіжній політиці. «Наш міський молодіжний центр функціонує вже майже два роки. У ньому за 2025 рік було проведено 630 заходів, які об’єднали майже 10 тисяч учасників. А консультаціями міського молодіжного центру скористалося майже 100 людей», – зазначила вона.

Загалом, зазначила посадовиця, протягом року послугами та активностями молодіжного центру скористалися понад 17 тисяч молодих людей, а коворкінговими просторами – більш ніж дві тисячі.

Міжнародне партнерство: від комунікації до конкретної допомоги

Важливим напрямом роботи міста залишається розвиток міжнародного партнерства. За словами Регіни Харченко, ефективна співпраця з донорами та містами-побратимами потребує постійної залученості й системної комунікації. Водночас ключовим фокусом для місцевої влади в цій роботі залишається людський ресурс – підтримка дітей, молоді та ветеранів.

Вона повідомила про оновлення угод із містами-побратимами Лахті у Фінляндії, Бельфором у Франції та Бірмінгемом у Великій Британії, а також про розширення партнерств із громадами Монтезільвано в Італії, Оранджем в Австралії, Огре в Латвії, Бєльцями в Молдові та Текілою в Мексиці.

Харченко наголосила, що міжнародна підтримка має мати не лише символічний, а й практичний вимір – так званий «тач-ефект». «Завдяки співпраці з містом-побратимом Оберхаузен було придбано реабілітаційне обладнання на суму близько 68 тисяч євро, організовано візити лікарів до реабілітаційних центрів Оберхаузена. Також на стадії реалізації – проєкт придбання комп’ютерного томографа вартістю 524 тисячі євро», – зазначила вона.

Енергетика, транспорт і комунальні сервіси

За словами секретаря Запорізької міської ради, одним із ключових напрямів підвищення стійкості міста є розвиток енергетичної незалежності.

«Необхідно розуміти, що централізовані системи не завжди працюють. Це стосується, зокрема, теплопостачання та електричної енергії. Тому, завдяки нашим партнерам, було реалізовано проект встановлення когенераційних установок, яких є зараз дев’ять в Запоріжжі, але в цілому ми розраховуємо на встановлення близько 20. Основними партнерами були ЮНІСЕФ і ПРООН», – зазначила Регіна Харченко.

Вона також додала, що місто паралельно розвиває мережу сонячних електростанцій, які встановлюють на дахах лікарень і шкіл.

Окремо Харченко зупинилася на функціонуванні громадського транспорту, який залишається відповідальністю міста. У 2025 році утримання КП «Запоріжелектротранс» обійшлося міському бюджету у 717 млн грн. За її словами, реальна собівартість однієї поїздки становить 29–34 грн, тоді як чинний тариф у комунальному транспорті – 15 грн. Водночас місто забезпечує безкоштовний проїзд для 16 пільгових категорій населення та залучає гуманітарні автобуси для обслуговування маршрутів.

Підтримка постраждалих і ліквідація наслідків атак

Під час конференції Регіна Харченко зосередилася також на ліквідації наслідків обстрілів і підтримці мешканців, які постраждали внаслідок російських атак.

«Стійкість під час війни – це дати зрозуміти людям у громаді, незалежно від того, чи це маленьке селище на тисячу осіб, чи велике місто на мільйон, що вони ніколи не залишаться сам на сам із бідою», – наголосила Регіна Харченко.

Вона повідомила, що лише за останній рік Росія здійснила понад 90 масштабних атак на Запоріжжя, внаслідок яких було пошкоджено житловий сектор та об’єкти інфраструктури. Загалом у місті постраждав кожен четвертий багатоквартирний будинок, а в приватному секторі – понад 2 тисячі осель.

Харченко нагадала, що Запоріжжя стало одним із перших міст в Україні, яке запровадило програму щомісячної матеріальної допомоги постраждалим мешканцям у розмірі 10 тисяч гривень.

«Цього року до програми долучилися понад 500 родин. У грошовому еквіваленті місту це коштувало майже 100 мільйонів гривень, щоб підтримувати людей», – зазначила вона.

За словами посадовиці, програма побудована так, щоб виплати не припинялися до моменту фактичного вирішення житлового питання постраждалих. Загальні витрати міста на ліквідацію наслідків атак і відновлення житлового фонду вже перевищили 1 млрд грн.

«Щодо пошкоджених об’єктів комунальної власності – їх також багато. Досі на державному рівні не вирішено питання компенсації зруйнованого майна бізнесу», – підкреслила вона.

Підсумовуючи свій виступ, секретар міськради подякувала комунальним службам і команді міської ради, які працюють на місцях обстрілів у надзвичайно складних умовах, наголосивши, що саме люди залишаються головною опорою прифронтових міст.

У міжрегіональній конференції стійкості «Незламний Південний Схід», що відбулася у Запоріжжі 12 грудня, взяли участь понад 40 спікерів і більше 120 учасників. Конференція відбулася у змішаному форматі. Обговорення проходило у форматі тематичних панельних дискусій, присвячених управлінню ризиками, ранньому відновленню, сталому розвитку та економічній стійкості прифронтових громад.

---

Читайте також:

Раннє відновлення і стійкість під час війни: як у Запоріжжі пройшла конференція «Незламний Південний Схід»

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!