У Запоріжжі пам'ять померлих від Голодомору вшанували біля колишнього Будинку немовлят, — ФОТО

У Запоріжжі пам'ять померлих від Голодомору вшанували біля колишнього Будинку немовлят, — ФОТО

В часи Голодомору у Запоріжжі померло майже 800 немовлят

Сьогодні, 23 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, у Запоріжжі пройшла акція пам’яті дітей, загиблих в будинку немовляти. Про це повідомляє “Радіо.Свобода”.

Незважаючи на те, що в Запоріжжі будувалися заводи та ДніпроГЕС, наше місто також торкнулося лихо під ім’ям Голодомор. Поряд з великою кількістю померлих дорослих, від голоду в Запоріжжі померли й 788 немовлят.

Про будинок немовлят, в якому з 1932 по 1933 роки масово вмирали діти, стало відомо відносно недавно, завдяки дослідженню краєзнавця Анатолія Пенька. Зараз на цьому будинку встановлено меморіальну дошку, на якій виведена сумна статистика того часу.

— Я натрапив в газеті «Наше місто», що в будинку немовляти загинули з 5 по 15 травня 1933 року 35 дітей. А потім я почав шукати цей будинок — не знайшов. Думаю, піду в архів. Попросив акти про смерть за цей рік, і бачу, що в травні загинуло не 35 дітей, а 120 дітей. Потім почав дивитися вгору до 1932 року, а потім вниз до 33-го, і виявилося, що загинуло 788 дітей з травня 32-го по листопад 33-го року, — розповів запорізький краєзнавець Анатолій Пеньок.

До будівлі, де в 1930-х роках був будинок немовляти, прийшли активісти та прості запоріжці, чиї родичі пережили або були свідками Голодомору. Городяни принесли свічки, квіти, солодощі та фрукти. Учасники акції також помолилися за душі загиблих дітей.


Читайте також:

У Запоріжжі кілька сотень людей провели ходу до Дня Революції Гідності, — ФОТОРЕПОРТАЖ

У Запорізькій області знайшли останки церковного пісняра початку ХХ століття

Отримуйте швидше новини завдяки нашому Telegram-каналу: https://t.me/onenews_zp

2

попик2019-11-24 09:23:47
А чей Батюшка акафист читает,тет и заказчики...
Архивариус2019-11-24 01:30:45
«Неоспоримым фактом» "геноцида" стала «Национальная книга памяти жертв голодомора 1932–1933 гг. в Украине». Мои коллеги, историки со стажем, отлично запомнили, как она составлялась: цифры для неё «раздавались» по областям как необходимая для выполнения квота. Потом они могли удваиваться или расти ещё больше. Задача была простая — дотянуть количество жертв на Украине до 6 миллионов человек. Спорить о действительном количестве жертв сейчас не будем (хотя некоторые исследователи не могут набрать одного миллиона даже по всей территории СССР), тема голода, по моему глубокому убеждению, ещё ожидает своего беспристрастного, честного исследователя. Но тогда составителям «Книги памяти» на местах приходилось записывать в мартиролог всех, кто умер в те годы в принципе. Вне зависимости от причины. Вот на этом и сыграли историки, не пожелавшие пятнать свою репутацию откровенными подлогами — они записали в «голодные книги» всех, как им и было приказано. Но при этом указали причину смерти. Вот что вышло в результате, например, в Запорожской области: Город Бердянск: Милешко Александр, 20 лет, рабочий, русский, дата смерти — 18.12.1932, причина смерти — отравление алкоголем. Шушлов Владимир, 49 лет, дата смерти — 18.03.1933, асфиксия, острое алкогольное отравление. Воробьёва Марина, 7 лет, из семьи рабочих, дата смерти — 09.10.1933, задавлена автобусом . Нечипуренко Алексей, 13 лет, из семьи рабочих, русский, дата смерти — 03.09.1933, кровоизлияние в мозг от удара автобусом. Город Запорожье: Рябцев Василий Иванович, 45 лет, рабочий, русский, дата смерти — 23.11.1932, сотрясение мозга, алкогольная депрессия. Зиновьевский сельсовет: Желешков Михаил, 25 лет, рабочий, украинец, дата смерти — 08.11.1933, убит автомашиной. Васильевский сельсовет: Мягкий Павел, 6 лет, из семьи единоличника, украинец, дата смерти — 09.08.1933, попал под машину. Белогорьевскикй сельсовет: Коноваленко Лука Павлович, 34 года, колхозник, украинец, дата смерти — 16.06.1933, убит молнией. Комментарии здесь, думается, излишни. Оно ведь в жизни всегда так — на каждую ложь найдётся своя «козья морда». Та «книга памяти» так и не была завершена — видимо, не хватило материала для сколько-нибудь убедительной фальсификации. Однако же, главный рефрен, рассказ о том, что бесконтрольный геноцид украинского народа совершался намеренно, и что государство якобы не оказывало никакой помощи голодающим, продолжал звучать. Да и сейчас звучит с уверенностью буйнопомешанного, не сомневающегося в том, что Земля имеет треугольную форму.