Порошкові фосфати, загибель риби та питна вода: в Запоріжжі обговорили забруднення води в річці Дніпро

Сьогодні, 2 липня, у Агентстві регіональних ініціатив відбувся “круглий стіл”, присвячений Міжнародному дню Дніпра.

У річці Дніпро все нові джерела забруднення загрожують знищити основну живильну артерію України. На даний момент в річці таїться різноманіття загроз, яким піддається вода: тут і пестициди в стічних водах, викиди промислових і хімічних підприємств, відходи фармацевтичних виробництв, побутове сміття, залишки миючих засобів і порошків, що містять фосфати. Також величезна кількість нечистот потрапляє з прилеглих автомобільних доріг, стічних каналів міста, що не очищуються необхідним чином.

Найбільшими споживачами дніпровської води, за даними Державного агентства водних ресурсів України, є Київ, Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Черкаси та Херсон. Незважаючи на щорічну динаміку забруднення Дніпра, чиновники з Кабміну і Міністерства екології та природних ресурсів України не поспішають реалізовувати загальнодержавну програму по глобальному порятунку Дніпра.

На місцевому рівні ситуація не краща. У Запорізькому обласному лабораторному центрі щотижня проводять моніторинг якості води, в тому числі і Дніпра. У 32 точках фахівці центру збирають дослідження і беруть проби води.

– Якщо говорити про результати моніторингу, то вони двоякі. З 2010 року ми можемо спостерігати погіршення мікробіологічних показників води і збільшення лужності. При цьому з позитивного можна відмітити зменшення промислових викидів в річку Дніпро за рахунок різних реконструкцій. Але при цьому лякає забудова на береговій смузі і відсутність належного контролю з боку державних органів, – підкреслив лікар з комунальної гігієни лабораторного центру МОЗ Євген Тулушев.

Професор ЗНУ та доктор біологічних наук Олександр Рильський в свою чергу також акцентував увагу на те, що в малих річках – Суха Московка і Капустянка також велику небезпеку становить викид господарських стоків, забруднення побутовим сміттям.

– Потрібно на державному рівні почати з маленьких кроків: заборонити миючі речовини, в складі яких є фосфат. Чому підвищується лужність – в тому числі і за рахунок замилювання води. Зараз необхідно будувати нові очисні споруди за допомогою сучасних технологій, – підкреслив Рильський.

Іхтіолог Запорізької обласної організації товариства мисливців і рибалок Олександр Марченко розповів, що біологічні меліоратори вже не здатні проводити очистку та покращувати якість води через занадто високе забруднення.

– За останні десять років у нас переважає в ловах карась сріблястий, як найбільш пластичний вид, одночасно з цим знижується кількість інших видів риби в Дніпрі. Через 25 років ми зіткнемося з глобальним скороченням видового складу риби, – розповів іхтіолог.

Інженер комунального підприємства “Водоканал” Олена Мельник наголосила, що підприємство очищає воду, але при цьому технології очищення Лівого і Правого берега Дніпра проходять за різними видами. Відомо, що у жителів Правого берега Дніпра вода належним чином не очищаються від фосфату.

– Зараз перед нами стоїть завдання: або провести реконструкцію очисних споруд, або ж перекинути всі стоки на Лівий берег, оскільки там є потужності і сучасні технології. Сама реконструкція, згідно з проектом, обійдеться сумарно в суму близько 800 мільйонів гривень. Також ми ведемо переговори з датською компанією про очищення води від осадів, – зазначила Олена Мельник.

При цьому фахівці стверджують, що воду з-під крана цілком можна вживати і ніякої небезпеки вона не несе. Вода містить необхідну кількість солей і корисних речовин. Однак при цьому не зайвим буде очищати воду від накипу.

Керівник громадської організації “Екосенс” Тетяна Жавжарова підкреслила, що найбільшим водокористувачем  врди на сьогодні є теплоенергетика.

– Так, у 2017 році Запорізька ТЕС збільшила на 124 мільйони кубічних метрів споживання води. ТЕС і АЕС є найбільшими споживачами, які здійснюють величезний вплив на якість води, – розповіла Тетяна Жавжарова.

Начальник управління охорони навколишнього середовища комбінату “Запоріжсталь” Інна Холіна підтвердила, що підприємство системно виконує модернізацію і зменшує навантаження на навколишнє середовище. На екологічні заходи з 2012 року витратили 10,6 мільярда гривень.

– Виробництво у нас зростає, а забруднення в стоках скорочується. Також тепер комбінат споживає менше на 16 мільйонів кубічних метрів води на рік. Ми ведемо безперервний моніторинг скидів. Всі заходи ми проводимо за рахунок власних коштів, виконуючи зобов’язання перед містом і регіоном. За законодавством передбачено, що держава повинна якимось чином стимулювати екологічні проекти, однак на сьогодні цього не відбувається, – розповіла Інна Холіна.

У Запоріжжі на сьогодні діє семирічний проект “Врятуємо Дніпро разом”, який здійснює організація “Зелений центр Метінвест». Хоча б частково активісти на місцевому рівні намагаються очистити прибережну зону і дно річки Дніпро. За цей час вони зібрали близько 100 тонн сміття.

– За весь період до акції підключилися 7 тисяч запорожців. Зараз ми проводимо навчальні заходи і практичні заняття спільно зі школярами, щоб навчити молоде покоління дбайливому ставленню до навколишнього середовища, – розповів керівник організації Сергій Ільченко.

За підсумками обговорення учасники дійшли висновку про необхідність впровадження єдиної програми з порятунку Дніпра, а для цього повинна бути зацікавленість державних чиновників і самих жителів, які б активно просували ці ініціативи.