Створила виробництво постільної білизни після втрати дому в окупації: історія Вікторії Собкалової, яка почала все з нуля в Запоріжжі
Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія Собкалова була змушена залишити рідне село Маринопіль Пологівського району та власний бізнес з перевезення сировини, переїхавши до Запоріжжя. Нові обставини, вимушений переїзд і народження дитини спонукали її шукати нові джерела доходу. Згадавши своє давнє захоплення шиттям, вона вирішила перетворити його на професію, а завдяки участі у грантових програмах змогла розвинути власну справу.
Детальніше про шлях Вікторії Собкалової – у матеріалі «Першого Запорізького».
Війна змусила покинути рідний дім на сьомому місяці вагітності
До повномасштабного вторгнення Вікторія Собкалова жила в селі Маринопіль Пологівського району, де мала власний бізнес з перевезення сировини, який зараз знаходиться на окупованій території та повністю втрачений. Паралельно також працювала секретарем помічника.
Життя кардинально змінилося, коли 24-го лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна. Вікторія, будучи на сьомому місяці вагітності, зіткнулася з критичною ситуацією в рідному селі: відсутність світла, води, опалення, їжі та медичної допомоги. Її родина чекала три тижні: 31 березня 2022 року вирішила евакуюватися до Запоріжжя.
Оскільки переїзд був вимушеним, Вікторія з рідними виїжджала лише з однією сумкою, сподіваючись, що повернуться за два тижні.
«Було дуже тяжко адаптуватися до нового місця. Жили з надією, що ось-ось це закінчиться та ми повернемося додому», – ділиться жінка.
Усвідомлення, що повернення на батьківщину вже не буде, прийшло згодом. Знайомі з села сповістили про те, що дім Собкалових у Маринополі зруйнували російські військові. Родина була змушена починати все з початку.
Спочатку жили у знайомих під Запоріжжям. Але вагітній Вікторії потрібно було їздити до лікарні, а тому вона з сином та батьками переїхала до обласного центру, де почала винаймати житло. Чоловік приєднався до родини через два тижні.
У нових умовах головною опорою для Вікторії стали її діти. Вона прагнула захистити свого сина від жахів війни та забезпечити благополуччя для майбутньої дитини.
Від бабусиної швейної машинки до власного виробництва постільної білизни
Ідея створити власне виробництво постільної білизни виникла в 2023 році під час декретної відпустки. Життя у зйомній квартирі, з двома дітьми та невизначеністю завтрашнього дня спонукало Вікторію шукати шляхи для заробітку. Натхнення прийшло з дитинства – спогадів про бабусю та її швейну машинку. Вікторія вирішила, що шиття – це актуальна професія, яка дозволяє працювати будь-де.
«Колись у моєї бабусі була швейна машинка, мене завжди цікавив цей процес пошиття. Любила дивитися, як вона шиє, – розповідає Собкалова. – Під час пандемії коронавіруса ми разом шили маски».
Вікторія пройшла тримісячні курси шиття для початківців, де навчалася шити сукні, штани та спідниці. Але її головною мрією було – створювати якісну преміальну постільну білизну, оскільки вона часто стикалася з неякісною продукцією, яка кошлатилася або линяла.
Попри вагання та сумніви, Вікторія зробила перший крок: створила сторінку в соціальних мережах, розробила логотип та почала пропонувати свої послуги родичам і знайомим, беручи плату лише за тканину, щоб створювати контент для соцмереж.
Грантові програми дали можливість придбати професійне обладнання
Для подальшого розвитку бізнесу Вікторія потребувала кращого обладнання. Її звичайна швейна машинка не забезпечувала необхідну якість швів для преміальної продукції. Вона активно шукала можливості та подавалася на гранти, дізнаючись про них переважно в Telegram-каналах для вимушених переселенців.
Першим кроком стало отримання гранту восени в 2023 році від міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps у межах програми підтримки економічної стійкості України. Мета підтримки – допомогти постраждалому населенню та малому і середньому бізнесу відновити бізнес-активності та подолати наслідки війни. Фінансування надійшло у розмірі 80 тисяч гривень.
Отримані кошти пішли на придбання зарядної станції EcoFlow для безперебійної роботи під час відключень світла та професійного парогенератора для якісного прасування виробів.
Наступним етапом стало отримання у лютому 2024 року гранту від благодійного фонду «Омріяна країна», який спеціалізується на наданні гуманітарної, психологічної та фінансової допомозі. Завдяки цій програмі жінка отримала близько 30 тисяч гривень: вона придбала сучасну швейну машинку, яка значно підвищила якість пошиття постільної білизни.
У травні цього року Вікторія стала учасницею проєкту «Фінансова та організаційна розбудова спроможності активних жінок»(«ФОРСАЖ») від громадської організації «УкрПростір», яка надає інформаційну, консультаційну та грантову підтримку жінкам, які опинилися у складній ситуації та потребують розвитку. За підсумками проєкту Вікторія отримала фінансування у розмірі близько 90 тисяч гривень на придбання швейно-вишивальної машинки, яка дає змогу створювати логотипи.
«Важливою складовою проєкту для мене стала менторська підтримка та допомога фахівців із реклами та SMM. Я змогла оновила логотип та покращила ведення соціальних мереж, – підкреслює майстриня. – Крім цього, участь у нетворкінгах і зустрічах із жінками-підприємницями надає мені нових сил та впевненості в своїй справі».
Кожна деталь має значення: як Вікторія створює постільну білизну преміальної якості
Унікальність продукції Вікторії полягає в її безкомпромісній якості. Вона використовує тільки сертифіковану тканину високого ґатунку з Туреччини, принципово відмовляючись від пакистанських чи китайських матеріалів, дешевших, але менш якісних.
Основні тканини, які використовуються: сатин, страйп-сатин (сатин у смужку) та ранфорс (більш бюджетний, але якісний варіант). Всі вони гіпоалергенні, дихаючі, не кошлатяться, не линяють і витримують велику кількість прань.
Для Вікторії головне при створенні постільної білизни – це дотримання стандартів: точний розмір, рівні шви, відсутність стирчащих ниточок. Вона все ретельно перевіряє, прасує та пакує. Процес замовлення починається з вибору тканини та кольору. Виготовлення займає 5-7 днів, оскільки тканину вона замовляє після отримання замовлення, але часто справляється швидше – за 3 дні. Процес пошиття включає: прасування тканини парогенератором (для її усадки, як після прання), багаторазове вимірювання, розкрій, шиття, знову вимірювання, фінальне прасування та пакування.
«Працюю сама з дому, бо маю маленьку дитину, а старший син навчається онлайн. Чоловік допомагає з відправленням посилок і просуває бізнес, розповсюджуючи візитівки з моїми контактами», – розповідає майстриня.
Наразі Вікторія задоволена кількістю клієнтів, хоча знайти нових важко через ситуацію в країні. Рекламує свій бізнес через Instagram та Facebook, запускає рекламу та розіграші, які допомагають приваблювати нових підписників. Вона також співпрацює з одним запорізьким магазином, куди щомісяця постачає постільну білизну.
У планах – розвиток бізнесу та підвищення кваліфікації
Вікторія планує розвивати свій бізнес, зокрема, закінчити курси з пошиття нижньої білизни та піжам, щоб розширити асортимент продукції. Вона також нещодавно закінчила Запорізький професійний коледж моди та стилю, отримавши диплом за спеціальністю «Кравець» третього розряду кваліфікації. У майбутньому мріє відкрити фізичний магазин домашнього текстилю, але наразі нестабільна ситуація та небезпека в місті утримують її від цього.
Вікторія Собкалова вважає, що грантові програми є надзвичайно корисними, особливо в теперішній час, оскільки вони надають величезну психологічну та фінансову підтримку людям, які багато втратили і прагнуть відновити своє життя. Іншим підприємцям-початківцям, зокрема тим, хто починає з нуля, вона радить: «Не бійтеся чогось нового, йдіть вперед і не сумнівайтеся у своїх можливостях».
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Вікторії Собкалової
Читайте також:
Виїхала з окупації та заснувала бренд одягу для тварин: історія Тетяни Федорової з Енергодара
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0