Самоврядування як фундамент стійкості громад під час війни: бачення Олексія Орловського та Олега Саакяна
Самоврядування у громадах сьогодні – це не лише робота органів влади з управління територіями, але й самоорганізація та мережування спільнот.
Під час Міжрегіональної конференції стійкості «Незламний Південний Схід» 12 грудня представники прифронтових регіонів обмінялися досвідом відновлення та посилення суспільної стійкості.
У межах дискусії «Яка роль місцевого самоврядування у стійкості громад під час війни?» директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський та політолог і співзасновник Національної платформи стійкості і згуртованості Олег Саакян обговорили, як самоврядування забезпечує стійкість громад у кризових умовах.
«Формування платформи та бачення майбутнього – це запорука забезпечення стійкості громад»: Олексій Орловський – про роль місцевого самоврядування
Директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський під час дискусії «Яка роль місцевого самоврядування у стійкості громад під час війни?» наголосив на ключовій ролі органів місцевої влади у забезпеченні стійкості територіальних громад. Він зазначив, що саме органи місцевого рівня, а в окремих випадках і військові адміністрації, є найбільш наближеними до людей суб’єктами прийняття рішень.
«Вони максимально чітко знають потреби своїх територій і можуть оперативно на них реагувати. Саме тому в них є багато аспектів, які проявляються у реагуванні на воєнні виклики сьогодні», – зазначає Олексій Орловський.
За словами експерта, місцеве самоврядування виконує кілька важливих функцій. По-перше, забезпечує безперервність надання критично важливих послуг: водозабезпечення, тепло, електроенергію, вивіз побутових відходів, роботу комунального транспорту та систему укриттів. По-друге, органи влади взаємодіють із військовими структурами та виділяють ресурси для підтримки оборонних заходів. Крім того, міське самоврядування забезпечує реагування на руйнування об’єктів нерухомості та надання практичної допомоги
«На місцевому рівні приймаються програми за рахунок коштів місцевих бюджетів для підтримки сил оборони, частково логістики, побудови систем укріплень з використанням комунальної техніки та формування резервів. Це є фундаментом цивільної оборони з позиції територіальних громад», – розповідає директор програми «Демократія і належне врядування».
По-третє, органи місцевого самоврядування виступають першою інстанцією для гуманітарної підтримки та соціальної стійкості. Саме до них звертається велика кількість внутрішньо переміщених людей та вразливих категорій громадян за соціальними сервісами в кризовому режимі.
Четвертим важливим блоком є економічний розвиток. Місцеве самоврядування, залучаючи донорські кошти та приймаючи місцеві програми, створює базу для економіки громади, що стає ключовою умовою її стійкості.
П’ятою важливою функцією місцевого самоврядування є комунікації та підтримка довіри: «Посадовці, які, навіть перебуваючи у релокації, підтримують контакт із людьми на окупованих територіях. Знаходять способи комунікувати, передавати достовірну інформацію, підтримувати рівень довіри до органів влади та формувати стосунки, що надзвичайно важливо в таких умовах».
Обговорюючи важливість громадської участі, Олексій Орловський наголосив, що жоден орган влади чи бізнес не зможе вирішити проблеми життєздатності громади без залучення місцевих жителів.
«В умовах війни ми бачимо, що люди готові допомагати одне одному: розгрібати завали, приносити воду, зігрівати інших. Це свідчить про готовність суспільства діяти та адаптуватися. Спроба проявити себе подібним чином у таких ситуаціях також є способом включитися у ці процеси і водночас одним із елементів внутрішнього перемикання, який дозволяє забезпечити власну персональну стійкість», – наголошує Орловський.
Експерт також звернув увагу на цікаву особливість: в роки незалежності Україна не мала такої кількості уваги та прийнятих нормативно-правових актів, які стосуються розвитку інструментів громадської участі, як зараз, під час війни.
«Скільки років ми намагалися донести, що держава, органи місцевого самоврядування повинні встановити певні рамки – фактично нічого системного не робилося. Раніше були лише фрагментарні спроби, наприклад, громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади, але це радше винятки, ніж системна практика. Зараз, під час війни, коли зазвичай обмежують права і можливості для суспільних проявів, ми отримали закон так званий про народовладдя (закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування», що набув чинності у січні 2025 року, – прим.). Це встановлює певний набір правил, процедур та додаткових інструментів, яких раніше не було.Наприклад, молодь тепер включається в процеси прийняття рішень на нормативному законодавчому рівні», – підсумовує директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський.
«Стійкість дозволяє перетворювати ризики на робочі моменти, коли знаєш, як з ними працювати»: Олег Саакян – про те, як українці реагують на кризові ситуації
Політолог і співзасновник Національної платформи стійкості і згуртованості Олег Саакян у своєму виступі під час дискусії «Яка роль самоврядування у стійкості громад під час війни?» розповів про специфіку української формули стійкості та її відмінності від класичних підходів. Він підкреслив, що стійкість проявляється саме тоді, коли звичні методи вирішення соціальних проблем не працюють і виникають нові, невідомі раніше ситуації.
За результатами досліджень та консультацій Національна платформа виділила ключові складові української стійкості. По-перше, це цінності демократії: «Свобода, мережевість, гідність – десь завжди це баланс між ними, але ми виходимо з цих принципів. Ми, українці, не вміємо діяти за принципами тоталітарного суспільства, хоча маємо історичний досвід, але стоїмо осторонь від нього. І тому, якщо це не побудовано на основі демократичності, готовності визнавати правду і поважати інших, то це не працює».
Ще одними складовими української стійкості експерт назвав здатність українців самоорганізовувати і діяти у найбільш критичних ситуаціях без інструкцій згори, а такою соціальну згуртованість.
«Сьогоднішній захід – конференція «Незламний Південний Схід» – це зокрема про те, як поділитися досвідом між регіонами, як проявити цю згуртованість. Згуртованість не означає, що ми всі рухаємось в одному напрямку виключно. Ні, вона не забирає індивідуальність, свободу, персональні можливості і навіть не означає відсутність конкуренції, – зауважує Саакян. – Найгірша ситуація була в громадах, де після звільнення люди не спілкувалися і не мали контактів. Набагато кращою була ситуація у громадах з активним політичним процесом, де люди знали, до кого звернутися, і могли в кризовій ситуації швидко вирішити різні питання відновлення життя громади. Відмінності відходять на другий план, а знання та зв’язки працюють навіть тоді, коли місцеве самоврядування не справляється».
Четвертий аспект – соціальні інновації та креативність, які проявляються як на побутовому рівні (індивідуальні рецепти кави чи борщу), так і у військово-технічних інноваціях, які впроваджуються значно швидше, ніж будь-які протоколи.
Експерт зауважив, що стійкість починається не з очевидних проблем, а з загроз, які знаходяться трохи за горизонтом і можуть бути непомітними. Як приклад він навів звільнений Херсон, де першою критичною потребою виявився зв’язок, а не відсутність продуктів чи комунальних послуг.
«Людина без води не може жити, але в ХХІ столітті вона не здатна обійтися без комунікації. Навіть воду можна доставити пізніше, а спершу потрібно мати змогу дізнаватися, що відбувається, і передавати інформацію рідним та знайомим. У всіх наших дослідженнях зв’язок виходить майже на перший рівень критичності – як кисень: спершу зв’язок, потім вода, медицина. Втрата комунікацій породжує каскад проблем із водою, психологічною стійкістю та управлінням», – розповідає Олег Саакян.
Наприкінці політолог підкреслив еволюцію підходів до стійкості у регіонах, зокрема в Запоріжжі. Якщо раніше він називав місто «соціокультурним заповідником», де люди лише спостерігають за діяльністю активних представників громадськості, то зараз воно перетворилося на «соціокультурну лабораторію», де громада свідомо долучається до процесів створення нових сенсів і знань щодо стійкості.
«У Запоріжжі я бачу відкритість і можливості, онлайн-дискусії та зустрічі громадськості. Кожного разу, коли приїжджаю, бачу зміни: з точки зору місцевого самоврядування, реалізації проєктів і масштабних ініціатив», – підсумував Олег Саакян.
Експерт також зауважив, що поява нових законодавчих ініціатив щодо залучення громадськості відображає реальність: українці опинилися в нестандартній ситуації і змушені шукати інструменти, які будуть найбільш ефективними та відповідатимуть їхній реальній соціальній структурі, а не пострадянській. Цей процес спрямований на знаходження унікальних, швидких і менш ресурсозатратних рішень, які роблять українців стійкішими саме у їхніх викликах.
***
У міжрегіональній конференції стійкості «Незламний Південний Схід», що відбулася у Запоріжжі 12 грудня, взяли участь понад 40 спікерів і більше 120 учасників. Конференція відбулася у змішаному форматі. Обговорення проходило у форматі тематичних панельних дискусій, присвячених управлінню ризиками, ранньому відновленню, сталому розвитку та економічній стійкості прифронтових громад.
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід»», що є частиною проєкту «Імпульс» і реалізується ГО «Екосенс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото – громадська організація «Екосенс»
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0