Раннє відновлення і стійкість під час війни: як у Запоріжжі пройшла конференція «Незламний Південний Схід»
12 грудня у Запоріжжі в межах проєкту «Імпульс» відбулася Міжрегіональна конференція стійкості «Незламний Південний Схід». Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства, наукового середовища та бізнесу з прифронтових Запорізької, Миколаївської й Херсонської областей. Учасники обмінялися практичним досвідом раннього відновлення, управління ризиками та впровадження рішень для забезпечення економічної й суспільної стійкості громад в умовах повномасштабної війни. Окрему увагу приділили ключовим викликам для прифронтових регіонів і практикам, які вже довели свою ефективність у воєнних реаліях.
Детальніше про перебіг конференції, ключові теми та досвід громад Південного Сходу – у матеріалі «Першого Запорізького».
Прифронтові громади об’єднуються навколо практик раннього відновлення та стійкості
В умовах постійних безпекових загроз і інформаційного тиску міжрегіональні зустрічі, присвячені ранньому відновленню та стійкості громад, відіграють важливу роль у зміцненні довіри між громадами та формуванні спільного бачення розвитку регіону. Прифронтові міста Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей щодня стикаються зі схожими проблемами: відновлення інфраструктури після обстрілів, забезпечення безпеки та надання сервісів містянам і ВПО. Водночас кожна громада напрацьовує власні підходи до подолання цих викликів, якими учасники ділилися під час конференції.
У заході взяли участь понад 40 спікерів і більше 120 учасників. Конференція відбулася у змішаному форматі: частина учасників працювали офлайн в одному з Незламних хабів Запоріжжя, інші долучилися онлайн. Обговорення проходило у форматі тематичних панельних дискусій, присвячених управлінню ризиками, ранньому відновленню, сталому розвитку та економічній стійкості прифронтових громад.
На початку заходу учасників привітав заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін, наголосивши на особливому значенні конференції для прифронтового регіону.
«Повномасштабна війна створила для всіх нас безпрецедентні виклики. Запорізька, Херсонська та Миколаївська області – це території, які ворог намагається зламати майже щодня. Водночас ми демонструємо всій Україні та світові, що здатні мобілізуватися навколо спільних цілей, залишатися згуртованими, ефективно ухвалювати рішення й взаємодіяти на всіх рівнях», – підкреслив він.
Семікін розповів, що за час повномасштабного вторгнення в Запорізькій області зруйновано понад 23 тисячі домогосподарств. Частина з них розташована в зоні активних бойових дій, однак значна кількість – на територіях, де життя триває щодня. Саме тому, наголосив він, обласна влада керується принципом, що відновлення має розпочинатися не після перемоги, а вже зараз.
За його словами, відновлення у Запоріжжі критичної інфраструктури, житла та об’єктів соціальної сфери було б неможливе без тісної співпраці влади, громад і громадянського суспільства. Сформовані під час конференції горизонтальні зв’язки, за його оцінкою, є важливим внеском у повоєнне відновлення Запорізької області як сильного й конкурентного регіону.
Менеджерка програми «Демократія і належне врядування» та проєкту «Імпульс» Міжнародного фонду «Відродження» Тетяна Кухаренко зазначила, що такі конференції свідомо проводять у регіонах, аби безпосередньо працювати з громадами. За її словами, раннє відновлення в умовах війни передусім передбачає планування, аналіз потреб і фахову експертизу, а ключову роль у цих процесах відіграє громадянське суспільство, яке доповнює роботу місцевої влади.
Досвід Південного Сходу: як громади забезпечують базові сервіси й відновлення під час війни
Під час панельної дискусії «Практики раннього відновлення територіальних громад Південного Сходу України» в.о. міського голови, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко підсумувала роботу міста у 2025 році, зосередившись на підтримці базових сервісів і стійкості громади в умовах війни.
Вона наголосила, що за відсутності можливості довгострокового планування ключовим завданням влади залишається підтримка мешканців. «Стійкість під час війни – це дати людям зрозуміти, що вони не залишаться сам на сам із бідою», – зазначила Харченко.
За її словами, у 2025 році в Запоріжжі відкрили центр сучасного мистецтва, реалізували 33 виставкові проєкти та оновили 14 міських бібліотек, які за рік відвідали майже 99 тисяч осіб. В освіті 97 із 99 шкіл працюють у змішаному форматі в укриттях, а міський молодіжний центр провів 630 заходів для майже 10 тисяч учасників.
Окремо Харченко підкреслила практичну роль міжнародного партнерства: у співпраці з містом-побратимом Оберхаузен (Німеччина) реалізуються проєкти з оснащення медичних закладів.
Секретар міськради нагадала, що за рік Росія здійснила понад 90 масштабних атак на Запоріжжя, внаслідок чого пошкоджено кожен четвертий багатоквартирний будинок. У відповідь місто запровадило щомісячну допомогу постраждалим мешканцям у розмірі 10 тисяч гривень, на що у 2025 році спрямували близько 100 мільйонів гривень.
Серед важливих чинників адаптації міста до умов війни Регіна Харченко також виокремила енергоефективність і стійкість міського транспорту.
Заступник Херсонського міського голови Віталій Бєлобров представив досвід стійкості Херсона – міста, яке відновлюється після деокупації в умовах постійних обстрілів.
«Херсон – єдиний обласний центр України, який був окупований під час повномасштабного вторгнення, а за вісім із половиною місяців – деокупований. На момент звільнення населення скоротилося: із 318 тисяч нині залишається близько 60 тисяч людей. І ці мешканці щодня потребують базових сервісів, які ми надаємо у надзвичайно складних умовах», – зазначив Бєлобров.
За його словами, основою міської стійкості є децентралізація систем життєзабезпечення та міжнародна співпраця. За два роки повномасштабної війни Херсон отримав понад 1,1 млрд гривень допомоги й уклав 12 міжнародних партнерств. Він підсумував, що стійкість прифронтових громад забезпечує постійна адаптація до загроз і безперервне надання базових сервісів мешканцям.
Про досвід Миколаївщини розповів заступник начальника ОВА В’ячеслав Базаренко, зосередившись на цифровізації як інструменті підвищення стійкості регіону під час війни. За його словами, цифрові рішення впроваджуються як наскрізний процес у медицині, освіті, роботі громад і системі управління.
Базаренко зазначив, що завдяки фокусу на практичних сервісах для людей – електронних послугах, цифровому документообігу та оперативному інформуванню – регіон суттєво покращив свої позиції в Індексі цифрової трансформації. Також у громадах створили мережу з 52 цифрових лідерів.
Про інституційний підхід до відновлення Миколаєва розповів директор «Агенції розвитку Миколаєва» Віктор Сікаленко. Він представив досвід створення офісу відновлення та розвитку за підтримки уряду Данії та ПРООН, який координує співпрацю міста з донорами. За час його роботи реалізовано 76 проєктів у сферах енергетичної стійкості, інфраструктури та соціальної підтримки.
Секретарка Вознесенської міської ради (Херсонщина) Вікторія Бальцер поділилася досвідом економічного відновлення та перенавчання дорослих під час війни.
Що підриває стійкість громад: безпекові та соціальні ризики війни
Дискусію на тему «Управління ризиками стійкості територіальних громад» відкрив співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій. Він представив результати дослідження «Оцінка регіональних ризиків стійкості та згуртованості», проведеного у грудні 2024 року за підтримки Європейського Союзу у п’яти прифронтових областях – Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Харківській. Дослідження ґрунтується на оцінках близько 100 регіональних експертів.
За словами Лупація, системна оцінка ризиків є необхідною умовою стійкості громад, адже дозволяє переходити від ситуативного реагування до планування та підготовки. Серед найбільш критичних загроз він назвав ризики тривалих блекаутів і втрати зв’язку, проблеми цивільного захисту, зниження довіри до інституцій, зростання соціально-економічної вразливості та загрози інформаційної окупації. Отримані дані можуть слугувати основою для коригування стратегій розвитку та діалогу з центральною владою і донорами.
Безпекову складову обговорення продовжив заступник начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Олександр Кривенко. Він зазначив, що зміна характеру війни та активне використання дронів ускладнили ситуацію в громадах поблизу лінії фронту, де залишаються цивільні. Серед ключових викликів – своєчасна евакуація, захист вразливих груп, підтримання публічного порядку та документування воєнних злочинів. Окремо він наголосив на важливості координації між поліцією, місцевою владою, соціальними службами й громадськими організаціями.
Окремим фокусом дискусії стала ветеранська складова стійкості. Засновник ГО «Рубікон волі», ветеран Іван Мінченко звернув увагу на нові соціальні виклики, пов’язані з поверненням військових до цивільного життя, та підкреслив роль ветеранських і громадських організацій у наданні психологічної допомоги, реабілітації та розвитку безбар’єрних ініціатив.
Доктор філософських наук, професор Запорізького національного університету Максим Лепський представив розроблену спільно з доктором політичних наук, професором Дмитром Арабаджиєвим програму дослідження «Мапування ризиків суспільної стійкості територіальних громад Запорізької області», яке розпочинається за підтримки ГО «Екосенс» та Міжнародного фонду «Відродження», яке буде представлене в 2026 році та масштабоване на інші області. Науковець наголосив, що в умовах війни громади потребують адаптивних моделей стійкості, заснованих на системному вимірюванні ризиків. Максим Лепський окреслив ключові напрями такого аналізу – соціальну згуртованість, безпеку, інфраструктуру життєзабезпечення, якість управління, інформаційну й психологічну стійкість, а також демографічні зміни, зауваживши дефіцит актуальних демографічних даних у прифронтових регіонах.
Місцеве самоврядування – основа стійкості територіальних громад
Під час диспуту «Яка роль місцевого самоврядування у стійкості громад під час війни?» директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський окреслив значення органів місцевого самоврядування як ключового рівня ухвалення рішень у громадах.
«Місцеве самоврядування – це фактично ключова і незмінна основа для забезпечення стійкості територіальної громади. Тому що це найбільш наближений до людей суб’єкт прийняття рішень, який максимально чітко знає потреби цих територій і може максимально оперативно на них реагувати», – зазначив Орловський.
За його словами, роль місцевої влади передусім проявляється в оперативному управлінні та забезпеченні безперервної роботи життєво важливих сервісів – водо-, тепло- й електропостачання, громадського транспорту, критичної інфраструктури, систем укриттів і сповіщення, а також у швидкому реагуванні на руйнування. Окремо він наголосив на взаємодії з силами оборони, гуманітарній і соціальній підтримці внутрішньо переміщених осіб та вразливих груп.
Також Орловський підкреслив роль ОМС у збереженні економічної активності через підтримку бізнесу, залучення донорських ресурсів і реалізацію місцевих програм. Окремий акцент він зробив на комунікації та підтримці довіри між владою і мешканцями, а також на плануванні майбутнього як чиннику мотивації людей залишатися в громадах або повертатися до них після війни.
Продовжуючи дискусію, політолог і співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян наголосив, що стійкість громад під час війни формується не окремими проєктами, а як цілісна система принципів, цінностей і практик, що дозволяють адаптуватися до криз. За його словами, українська модель стійкості, сформована досвідом багаторічних викликів від 2014 року, ґрунтується на демократичних цінностях, самоорганізації, соціальній згуртованості та здатності до інновацій. Саме це, на його думку, пояснює спроможність громад швидко знаходити рішення в умовах невизначеності.
Окремо Саакян підкреслив роль горизонтальних зв’язків і співпраці між владою, громадськими ініціативами та бізнесом як критичної умови збереження стійкості. «Стійкість – це не про те, щоб стати стійким у моменті. Це не про стратегію чи план заходів, після яких усе запрацює. Це про принципи, цінності й практики, якими ми послуговуємося, і саме вони дозволяють системі бути адаптивною, самовідновлюваною і не ламатися, коли зникає зовнішня підтримка», – наголосив він.
Водночас Саакян зауважив, що робота зі стійкістю має починатися не з реагування на вже наявні проблеми, а з усвідомлення потенційних загроз.
«Говорячи про стійкість, це про здатність вийти за горизонт, подивитися, які можуть бути загрози і починати працювати вже з здатністю, щоби вони не заставали зненацька. І тому дуже важливим моментом є створення на базі українського розуміння стійкості методологій, які дозволяють кроссекторально, на рівні громад, із залученням бізнес-спільноти, визначати не лише те, що болить зараз, а й те, що може стати критичним уже завтра», – зазначив він.
За його словами, такий підхід дає змогу вибудовувати стійкість як довгострокову норму, а не тимчасову реакцію на кризу.
Сталий розвиток під час війни
Публічна дискусія «Практики сталого розвитку громад Південного Сходу в умовах війни та зміни клімату» була присвячена тому, як прифронтові громади поєднують щоденні виклики війни з довгостроковими рішеннями у сферах відновлення довкілля, енергетичної безпеки, протидії зміні клімату.
Говорячи про енергетичну стійкість Запоріжжя, начальник відділу енергоменеджменту Департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради Віктор Бондаренко наголосив, що реалізація стратегій безпосередньо залежить від реальної спроможності громад.
«Основа будь-якого плану – це спроможність. А для того, щоб реалізовувати проєкти, мають бути ресурси – передусім людські, але також і фінансові», – зазначив він.
За словами Бондаренка, ще до повномасштабного вторгнення місто почало системно інвестувати в енергоефективність і співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями. Одним із ключових напрямів стала термомодернізація об’єктів бюджетної сфери, що дозволяє майже вдвічі скорочувати споживання енергії та витрати місцевого бюджету. Окремо він звернув увагу на розвиток резервного живлення критичної інфраструктури. У Запоріжжі вже впроваджують когенераційні газові установки, а в перспективі планують встановити 44 такі об’єкти загальною потужністю понад 100 МВт. «Це резервне джерело живлення, стабілізація температури в системах опалення і можливість забезпечення електричною енергією об’єктів критичної інфраструктури», – пояснив Бондаренко.
Паралельно місто розвиває відновлювану енергетику: вже працюють п’ять сонячних електростанцій на об’єктах бюджетної сфери, які дозволили зекономити близько 1,7 млн грн. Підсумовуючи, Бондаренко наголосив, що енергетична стійкість ґрунтується не лише на інфраструктурних рішеннях, а й на наявності актуального муніципального енергетичного плану, який є ключовою умовою залучення міжнародного фінансування.
Про важливість екологічного підходу до стратегічного розвитку і відновлення громад та застосування геоінформаційних технологій розповів директор Фонду розвитку Миколаєва Михайло Золотухін.
В умовах війни та зміни клімату зелені насадження в українських містах перестають бути суто декоративним елементом і стають важливим чинником безпеки та якості життя. На цьому наголосила екологиня, доцентка Чорноморського університету імені Петра Могили, менеджерка проєктів ГО «Кінбурн» Діана Крисінська, презентуючи досвід Миколаєва у впровадженні кліматоорієнтованих підходів до управління зеленими зонами. За її словами, зростання температур, дефіцит опадів і води вже призводять до деградації зелених насаджень, а традиційні практики догляду лише поглиблюють проблему. Саме тому громади мають переходити до адаптаційних рішень – збереження дорослих дерев, впровадження різнотрав’я, використання проникних покриттів, збір дощової води та залучення мешканців до ухвалення рішень.
Окрему увагу під час панелі приділяли питанню забруднення ґрунтів у прифронтових громадах. Доцентка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Інна Тимченко, співголова Національного екологічного центру в Миколаївській області зазначила, що наслідки бойових дій створюють довгострокові ризики для аграрного виробництва й систем водопостачання через накопичення небезпечних домішок у ґрунтах і підземних водах. Водночас вона наголосила, що оцінку шкоди ускладнює брак довоєнних даних, нестача спеціалізованих лабораторій і відсутність чітких державних нормативів для прифронтових регіонів.
Державна підтримка, бізнес-спільноти та людський капітал: формула економічної стійкості регіону
На завершення конференції відбувся круглий стіл «Стійкий бізнес – стійкий регіон: кейси Південного Сходу та роль бізнес-спільнот», присвячений економічній стійкості прифронтових територій і збереженню підприємництва в умовах тривалої війни. Учасники обговорили адаптацію економіки Запорізької області до постійних ризиків, ефективність інструментів підтримки бізнесу та чинники, що дозволяють регіону утримувати розвиток.
Про економічну ситуацію в області розповіла в. о. директора Департаменту економічного розвитку та торгівлі Запорізької ОДА Людмила Грабчилєва. За її словами, від початку повномасштабної війни в регіоні зруйновано близько 750 промислових об’єктів, понад 600 об’єктів інфраструктури та 640 об’єктів соціально-культурної сфери, а прямі збитки бізнесу становлять 7,2 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн – за поточний рік. Водночас область демонструє ознаки адаптації: темпи релокації бізнесу зменшилися майже на 24%, а кількість підприємств, що переїхали до регіону, зросла на 27%. Малий і середній бізнес за рік сплатив до бюджетів 8,6 млрд грн – на 19% більше, ніж торік.
Про використання державного майна як інструмент економічної підтримки говорила начальниця управління Регіонального відділення Фонду держмайна Владислава Панасенко. Вона зазначила, що у 2024 році аукціони з оренди та приватизації дозволили залучити до бюджету 53 млн грн. Крім того, державне майно стало ресурсом для розміщення релокованих установ і організацій – у Запоріжжі їм надали близько 10 тисяч квадратних метрів площ, що допомогло зберегти робочі місця та безперервність діяльності.
Соціальний вимір економічної стійкості окреслила директорка Запорізького обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко. За рік послугами служби зайнятості скористалися понад 17 тисяч людей, з яких 5,5 тисячі були працевлаштовані, а понад 2,6 тисячі пройшли професійне навчання. Загалом за державними програмами підтримки в області створено понад 780 робочих місць, а обсяг залучених коштів перевищив 189 млн грн.
Окремим блоком круглого столу стала тема взаємодії бізнесу з місцевою владою та бізнес-спільнотами. До дискусії, яку модерував директор Запорізького кластеру «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» Андрій Карпенко, долучилися голова громадської організації «Центр підтримки бізнесу і технологій», експерт з розвитку культурно-креативних індустрій Денис Васильєв; голова ГО «Ділові жінки Запоріжжя» Ірина Полієктова; директор ТОВ «Тріада ЛТД» Кирило Красносельський; ресторатор Дмитро Добродій; директор хлібопекарного виробництва «Урожай», засновник закладів «Майстерня пончиків» та «Кухня» Олексій Пучков; директор ТОВ «Зелені системи» Олександр Сафронкін, а також інші експерти.
Учасники наголошували, що стабільна комунікація, зрозумілі правила та підтримка підприємницьких ініціатив є критично важливими для збереження довіри й мотивації бізнесу працювати в Запорізькій області.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли спільного висновку: стійкість прифронтового регіону неможлива без стійкого бізнесу, який забезпечує робочі місця, податкові надходження та економічну основу для відновлення. Для Запорізької області це означає поєднання державної підтримки, активності бізнес-спільнот і системної роботи з людським капіталом.
За підсумками конференції досвід різних областей узагальнять у кейс-стаді брошурі «Практики стійкості Південно-Східних областей», яку презентують уже в січні 2026 року і планують поширити серед територіальних громад України.
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід»», що є частиною проєкту «Імпульс» і реалізується ГО «Екосенс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Текст – Олександр Носок, Анастасія Заводюк, фото – ГО «Екосенс»
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0