Кейтеринг від «Козацького форпосту»: як у Запоріжжі ветеран Олександр Хохотва розвиває новий напрямок у ресторанній справі

Кейтеринг від «Козацького форпосту»: як у Запоріжжі ветеран Олександр Хохотва розвиває новий напрямок у ресторанній справі

Олександр Хохотва – ветеран, який пройшов АТО та три роки повномасштабної війни у складі 110-ї окремої бригади територіальної оборони. Повернувшись додому, він не лише адаптувався до цивільного життя, а й разом із дружиною Оленою розвиває сімейну ресторацію «Козацький форпост», відкриваючи нові напрямки бізнесу  і створюючи робочі місця для інших. 

Детальніше про шлях ветерана – у матеріалі «Першого Запорізького».

Вторгнення змусило ветерана АТО вдруге піти на фронт

Життя Олександра Хохотви до великої війни вже було пов’язане із системою безпеки та військовим досвідом. Служив у системі Міністерства внутрішніх справ (МВС). Пізніше він також працював водієм у комерційних структурах.

Перший бойовий досвід Олександр здобув ще під час антитерористичної операції (АТО). У 2014–2015 роках він перебував у зоні бойових дій у складі підрозділу МВС особливого призначення «Скіф».

Коли 24 лютого почалася повномасштабна війна, чоловік не вагався. Вже 25 лютого був у частині. Він відслужив рівно три роки – у 110-й окремій бригаді територіальної оборони. На фронті був стрільцем і мінометником. Служба Олександра охопила найгарячіші точки: він перебував на Донецькому, Запорізькому, Куп’янському, Покровському та Сумському напрямках. 

Про свій військовий досвід Олександр говорить лаконічно: «Справжнє життя на фронті – це окопи з мишами, щурами, стрільбами та постійними обстрілами. Головне завдання – вижити».

Житель Запоріжжя завершив військову службу у лютому 2025 року – за станом здоров’я.

Сімейна справа допомогла повернутися до цивільного життя

Повернення з фронту завжди потребує адаптації, тому для Олександра сімейний бізнес став важливою опорою. Він не приховує, що робота допомагає відволіктися від важких спогадів.

Ресторація «Козацький форпост» є сімейною справою. Родина робила перші кроки у цій сфері ще до повномасштабного вторгнення (перший заклад уже не працює). Нинішній ресторан відкрили на початку 2022-го року.

Вибір назви був очевидним, її обрали одразу, без інших варіантів: «Місто наше – козацьке». Концепція «Козацького форпосту» тісно пов’язана з ідеєю підтримки країни: сім’я вирішила спеціалізуватися на українських стравах. За словами Олександра, в місті небагато закладів, які пропонують саме національну кухню, і це робить заклад особливим.

Вести бізнес у прифронтовому Запоріжжі під час війни надзвичайно важко. Проблеми виникали всюди: нестача людей, проблеми з продуктами, постійні блекаути. Крім того, велика кількість людей виїхала із Запорізької області, дехто боїться виходити на вулицю, а працівники, яких наймали, часто невдовзі виїжджали за кордон.

Поки Олександр був на фронті, його дружина Олена взяла на себе управління бізнесом. Вона є рушійною силою у сфері маркетингу та просування закладу. Зараз Олена займається бухгалтерією та всією організаційною діяльністю. Олександр, зі свого боку, після завершення служби відповідає за технічні питання, яких щоденно виникає дуже багато. 

«То одне зламалося, то вимкнулося електропостачання – треба генератор запускати, то щось із водою. Проблем завжди вистачає – щодня трапляється щось: інтернет, світло, вода», – розповідає ветеран.

Державний грант дав ресурси на розвиток нового напрямку бізнесу – кейтеринг

Незважаючи на складнощі, сім’я вирішила не просто втримати бізнес, а й розвинути його. Щоб розвинути справу, Олександр скористався підтримкою держави і отримав грант для ветеранів та їхніх сімей у розмірі 500 тисяч гривень. 

Головний напрямок, на який було вирішено спрямувати кошти – кейтеринг. Це рішення було стратегічним, оскільки організація харчування на виїзді є дуже актуальною під час війни. Як пояснює Олександр, не всі люди можуть відвідувати ресторани, а багато заходів проходять у підвалах, куди клієнти просять привезти їжу.

Завдяки грантовим коштам підприємці придбали додаткове дороговартісне професійне обладнання: холодильники, газові та електричні печі. Також частина коштів пішла на рекламу та просування, зокрема в соцмережах та на білбордах, щоб люди знали про нову послугу їхнього закладу.

«Ми пропонуємо різні форми кейтерингу: від індивідуального бокс-кейтерингу до обслуговування організацій та приватних клієнтів під час івентів, корпоративів, семінарів чи конференцій. Для приготування страв ми використовуємо локальні фермерські продукти преміум-якості, а завдяки майстерності наших кухарів і любові до своєї справи забезпечуємо високу якість страв. У цьому, а також у швидкості виконання замовлень, різноманітності вибору, індивідуальному підході та лояльності цін ми бачимо наші головні переваги», – розповідає Олександр.

За пів року з моменту отримання гранту, родинна справа вже отримувала великі замовлення. 

Обов’язковою умовою гранту є створення робочих місць і ветеран вже працевлаштував двох нових співробітників – бармена та офіціанта. 

Ветеранський бізнес буде розвиватися: учасники війни прагнуть працювати на себе

Незважаючи на всі зусилля, планувати майбутнє в Запоріжжі, де люди більше виїжджають, чим приїжджають, дуже важко, кажуть підприємці. Головна мета Олександра та Олени – продовжувати працювати і забезпечувати людей роботою.

Чоловік активно долучається до розвитку ветеранського підприємництва в Україні. Він зазначає, що самі учасники бойових дій після повернення до мирного життя прагнуть працювати на себе. А гранти від держави та інші можливості дають гарний старт для розвитку власної справи.

Олександр радить іншим ветеранам та підприємцям-початківцям не боятися бізнесу, а пробувати: «Якщо не вийде з першого разу, то з другого обов’язково вийде, оскільки це все досвід».

Текст – Анастасія Заводюк, Андрій Вавілов, фото з архіву Олександра Хохотви


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0