Флагман змін: як запорізький «Козацький ліцей» готується до впровадження реформи старшої школи
З 2027 року система навчання в старших класах українських шкіл зазнає значних змін. Учні зможуть самостійно обирати профіль навчання та предмети, що відповідають їхнім інтересам і майбутнім професійним планам. Зміниться мережа закладів освіти у громадах, а учні частіше будуть зустрічатися з ровесниками у змінних групах, а не звичних класах.
Ці нововведення є частиною освітньої реформи «Нова українська школа», яка має на меті адаптувати старшу школу до сучасних викликів, зробити її більш персоналізованою та спрямованою на потреби дітей.
Вже з 1 вересня 2025 року 30 обраних українських ліцеїв першими розпочали пілотування реформи, щоб випробувати зміни на практиці і в подальшому масштабувати найкращий досвід по всій країні. Серед першопрохідців є і один заклад з нашого регіону – Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей».
Як реформа старшої школи допоможе покращити підготовку до вступу до вищих закладів освіти? Які основні зміни варто очікувати у шкільній системі? Як профілізація освіти поліпшить результати учнів на прикладі Козацького ліцею? Що про очікувані перетворення думають педагоги закладів освіти, учні та батьки? «Перший Запорізький» детально розповідає у цьому матеріалі.
Школа має давати не тільки набір знань, а вчити необхідним у сучасному світі навичкам
Сучасний світ вимагає від учорашніх випускників не набору певних знань, як-от формули чи правила, на що була сфокусована пострадянська система освіти, а вміння аналітичного та творчого мислення, використання сучасних технологій, допитливості та лідерства, здатності реагувати на мінливі потреби світу.
Щоб навчити учнів таким навичкам, з 2017 року в Україні поступово втілюється освітня реформа «Нова українська школа» (НУШ). Зміна підходів до навчання має на меті створити сучасну школу, яка в атмосфері співпраці та взаєморозуміння даватиме дітям не лише знання, а й вміння застосовувати їх у житті в XXI столітті. Перший клас НУШ розпочав навчання у 2018 році.
«Нова українська школа сфокусована на формуванні у школярів впродовж 12 років навчання набору компетентностей, що дозволять адаптуватися у швидкоплинному сучасному світі», – пояснює заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
У 2027 році розпочинається останній етап реформи – зміни у старшій школі. Навчання відбуватиметься протягом трьох років – з 10 по 12 клас – в академічних ліцеях, відокремлених від початкових шкіл (1-4 класи) та, бажано, гімназій (5-9 класів). Окремо будуть існувати гімназії, де можуть навчатися учні 5-9 або 1-9 класів. Ці дві ланки – ліцей та гімназія – є рівноцінно значущими для системи освіти, оскільки дитина має переходити до старшої школи після якісної підготовки з 1 по 9 класи.
Учні старшої профільної школи отримають можливість обирати профіль навчання – дисципліни якого вивчатимуть поглиблено, курси у межах профілю – додаткові предмети за обраним напрямом, а також курси поза профілем для розширення світогляду і врахування різних зацікавлень. Це допоможе зробити навчання максимально відповідним інтересам і майбутнім професійним планам учнів.
Як пояснюють у Міністерстві освіти і науки, 10-й рік навчання стане для дитини адаптаційним. Він познайомить з обраним профілем і допоможе переконатися, чи дійсно вибір відповідає очікуванням. Можливо, школяр за підсумками року матиме бажання змінити профіль свого навчання на інший або взагалі піти у заклад професійної освіти. 11-12 роки навчання спрямовані на поглиблене вивчення предметів та курсів за обраним профілем. З кожним навчальним роком пропорційно зменшуватиметься кількість обов’язкових предметів з поступовим зосередженням на курсах за профілем і поза профілем, які дитина обрала самостійно, залежно від своїх зацікавлень.
Міністерство освіти і науки сформувало три кластери профілів: мовно-літературний (українська мова і література, іноземні мови та літератури тощо), STEM (природничі науки, ІТ, математика) та суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, економіка, психологія, соціологія). Кожен заклад освіти буде самостійно обирати профілі, за якими навчатимуть учнів, з урахуванням кадрових і технічних можливостей, запиту, а також особливостей ринку праці своєї громади. Наприклад, у кластері STEM заклад може сформувати моногалузевий математичний профіль. Або ж відкрити багатогалузевий біотехнологічний напрям, який об’єднає поглиблене вивчення математики, інформатики, технологій та природничих наук (біологія, хімія, фізика).
Змінні учнівські групи, сучасні лабораторії, підвезення та проживання: як реформа змінюватиме заклади освіти
Зі зміною підходів до організації навчання реформована старша профільна школа відходить від звичної нині системи сталих класів – завдяки об’єднанню учнів з паралелі у різні групи з 8-15 осіб, відповідно до вибору конкретних предметів та курсів. Мобільність груп стане основою, що дозволить забезпечити індивідуальну освітню траєкторію. Однак, ця система можлива тільки за умови достатньої кількості дітей. Що більше їх на паралелі, то більше профілів і предметів на вибір можна запропонувати.
Важливим є і оснащення навчальних лабораторій. Дороговартісне обладнання аудиторій для поглибленого вивчення, наприклад, біотехнологій не є потрібним для уроків хімії у восьмому класі гімназії, але є важливим для учнів відповідного профілю ліцею. І зміст цьому обладнанню надаватимуть вчителі, які володіють необхідними компетенціями.
Відокремленість ліцейних класів від початкової та середньої школи, пояснюють у Міністерстві освіти і науки, дозволить створити освітнє середовище, в якому підліткам цікавіше спілкуватись і розвиватись, гнучкий розклад, вивільнити приміщення для великої кількості груп старшокласників, а також сконцентрувати зусилля вчителів.
«Об’єднуючи всі ланки в одній школі, ми насправді обмежуємо можливості для зростання. У закладі є вичерпна кількість кабінетів та дітей, які одночасно можуть перебувати у цій школі. Відокремивши, наприклад, початкову ланку, вдасться вивільнити приміщення та створити можливості для розширення старшої школи, щоб саме там нарощувати учнівський контингент, пропонуючи якісну освіту і вибір різних профілів, – пояснює заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. – І хочу звернути увагу, що в середній школі немає потреби в матеріально-технічному забезпеченні для поглибленого вивчення профільних предметів, яке необхідно для академічних ліцеїв».
Інфографіка: Міністерство освіти і науки України
За розрахунками Міністерства освіти і науки України, після запуску реформи старшої школи по всій Україні буде працювати близько 2000 академічних ліцеїв. З огляду на вимоги щодо кількості учнів та рівня оснащеності закладу, стає очевидним, що ліцей зможе бути не в кожній громаді. Планування мережі передбачає максимальну відстань до закладу освіти на рівні 30 кілометрів, у переважній більшості випадків – до 10 кілометрів. До ліцеїв буде організовано підвезення учнів, за наявності при закладі пансіону – і можливість проживання.
Такі зміни сучасних школярів не лякають. Соціологічне дослідження, проведене у 2024 році на замовлення МОН, показало, що 72% старшокласників погодилися би навчатися у більш віддаленому закладі, якщо там створено кращі умови та забезпечено підвезення. Аналогічно такий варіант підтримала і більшість батьків.
Одним з ключових партнерів України у підтримці реформ в освіті є Проєкт DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що реалізується за підтримки уряду Швейцарії. Експерти Проєкту надають комплексну підтримку українському уряду в реалізації третього етапу реформи Нової української школи – реформи профільної середньої освіти.
Ця підтримка включає розроблення Стратегії впровадження реформи старшої школи до 2034 року, організацію та проведення громадських обговорень особливостей впровадження реформи з представниками місцевого самоврядування, консультування та експертну підтримку територіальних громад у впровадженні реформи, внесення пропозицій змін до нормативно-правових актів, а також пілотування моделі системи профорієнтаційної роботи.
Запорізька область, попри прифронтовий статус та окупацію понад 73% території, займає дуже активну позицію щодо реформування старшої школи. Результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення DECIDE у 2024 році, свідчать про те, що цю реформу у Запорізькій області підтримують понад 80% батьків і управлінців шкільної освіти, а також 90% дітей, які висловлюють бажання мати свободу вибору предметів. Запорізький регіон посів перше місце серед інших у бажанні запровадити зміни.
Козацький ліцей – єдиний заклад Запорізької області, який бере участь у передпілотному проєкті
З 1 вересня 2025 року передпілотний етап реформи старшої школи розпочався у 30 відібраних ліцеях з усієї України, які першими апробують нову організацію освітнього процесу. На ці заклади протягом двох років чекатиме підготовка педагогів до викладання за новими підходами, відпрацювання механізмів розподілу годин, груп, вибіркових курсів, формування освітніх траєкторій учнів і учениць. Окрім цього, заклади отримали державне фінансування на створення сучасних навчальних кабінетів та лабораторій.
Єдиним закладом освіти у Запорізькій області, який потрапив до переліку амбасадорів реформи старшої школи, стала Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей».
Свій шлях до перетворення в академічний ліцей заклад розпочав ще у 2017 році, відмовившись від початкових класів. Поглиблене вивчення предметів і профільне спрямування для Козацького ліцею, як спеціалізованої школи для обдарованих дітей, також не є новим. Під час допрофільної підготовки у 5-9 класах діти поглиблено вивчають математику, біологію та хімію, історію та правознавство. У старшій школі до майбутньої професії учнів готують за трьома профілями: математичним, хіміко-біологічним та історико-правовим. Крім того, на базі ліцею є умови для цілодобового перебування учнів, які проживають за межами Запоріжжя. До повномасштабного вторгнення в двох корпусах-гуртожитках мешкали обдаровані діти, які приїжджали навчатися з громад Запорізької області. На сьогодні у Козацькому ліцеї – 20 класів, в яких навчається 480 дітей.
«Коли ми вирішили реформувати заклад ще у 2017 році, найперше – відмовилися від початкової школи. Це було важке рішення, але вдячна колективу, що всі поставилися з розумінням. Спочатку було лячно, чи зможемо набирати п’яті класи, – розповідає директорка ліцею Оксана Губіна.– У цьому році близько 30% дев’ятикласників зробили свідомий вибір і пішли отримувати професію. Але на їхні місця прийшли інші діти, свідомо обравши Козацький ліцей, чітко знаючи, які профілі навчання ми пропонуємо».
На сьогодні ліцей навчається у змішаному форматі: один тиждень очно в облаштованих укриттях – два тижні дистанційно. Всі діти без виключення беруть участь в очному навчанні. Паралельно у школі проводять додаткові заняття з різних предметів та активно працюють гуртки – таких у Козацькому ліцеї близько 30. Очікується, що восени на території закладу завершать будівництво так званої «підземної школи» – протирадіаційного укриття великої площі, яке дозволить безпечно вивести в повноцінний очний формат навчання всі класи ліцею.
Завдання запорізького закладу освіти – стати прикладом для втілення реформи по всій країні
За словами директорки Козацького ліцею, завданнями колективу під час дворічного передпілоту є напрацювати гарну модель старшої профільної школи, апробувати та втілити найкращі і найбільш ефективні рішення, використовуючи досвід не тільки України, а й інших держав.
«Багатопрофільні ліцеї мають бути створені, щоб діти у 11-12 класах могли обирати, мінімум, з трьох напрямків той, який є ближчим їм до душі. А потім – і додаткові предмети у межах і поза межами профілю. От чому ми говоримо про те, що на паралелі має бути максимальна кількість класів. Щоб заклад освіти міг дати дітям можливість рухатися за гнучкою індивідуальною траєкторією розвитку і обирати саме ті предмети і курси, які їм цікаві, і вивчати їх в невеликих групах від восьми учнів. Наприклад, дитина навчається на математичному профілі і має певну кількість додаткових курсів за вибором згідно свого напрямку. Але також вона зможе обирати предмети, які не пов’язані з її профілем, але є цікавими для неї», – розповідає директорка закладу освіти.
Наприклад, цього року в Козацькому ліцеї в якості експерименту вводять три курси за вибором: соціальне шкільне підприємництво, написання есе, а також створення виробів в етностилі. Зі збільшенням кількості класів після повноцінного запуску реформи можна буде говорити і про збільшення розмаїття додаткових предметів і курсів.
Фото: Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей»
Особливістю реформованої старшої школи стане поява такої посади, як кар’єрний радник. Однією з передумов запуску реформи було те, що профорієнтаційна робота в українських школах часто мала формальний характер. Тож завданням такого спеціаліста буде максимально пояснити усі особливості кожної з професій, щоб у школярів не виникало оманливих стереотипів щодо певної спеціальності, а також допомогти учням обрати відповідний профіль навчання, а також предмети і курси.
Пілотні заклади освіти, які з 2025 року першими апробують нову організацію освітнього процесу, загалом отримають близько 332 мільйонів гривень з державного бюджету на покращення матеріально-технічної бази.
«Завдяки державній підтримці у закладі освіти з’являться щонайменше шість сучасних освітніх просторів: навчальні кабінети та лабораторії з фізики, біології та хімії – більшої площі та з необхідним обладнанням для проведення дослідів і глибокого вивчення цих предметів. Профільна школа спрямована на максимальне засвоєння практичних знань», – розповідає Оксана Губіна.
Фото: голова батьківського активу Козацького ліцею Ірина Максимова.
У Козацькому ліцеї кажуть, що готові поступово відмовлятися від середньої школи, як в ідеалі передбачає освітня реформа. Але говорити про це детальніше буде можливим лише після затвердження мережі академічних ліцеїв у Запорізькій області. А зробити це зараз складно, зважаючи на окупацію майже 70% території регіону. Крім того, через війну та прифронтовий статус міста демографічна ситуація у регіоні залишає бажати кращого.
Водночас у закладі констатують: поглиблене вивчення профільних предметів у старшій школі можливе лише за умови достатнього рівня знань за підсумками 5-9 класів. Однак реальна практика показує, що дев’ятикласники, які приходять до Козацького ліцею після дистанційного формату навчання в інших школах, нерідко мають гірший рівень знань, аніж їхні ровесники-ліцеїсти. А тому трансформація закладу має відбуватися поступово та продумано.
Сучасні діти готові робити самостійний вибір – потрібно дати їм можливості для розвитку
Вчителька біології Ірина Буравська працює у системі освіти майже 35 років. У 2022-му педагогиня виїхала з окупованого нині рідного Токмацького району і працевлаштувалася до Козацького ліцею. Викладає старшокласникам, які вже перебувають на шляху до своєї професії. Зі школярами з хіміко-біологічним профілем навчання зустрічається п’ять годин на тиждень. Окрім того, успішно займається підготовкою дітей до участі у конкурсах науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. Серед її підопічних є призери як обласного, так і всеукраїнського рівнів.
«Я вважаю, що реформування школи дійсно спрямоване на виховання відкритої, гармонійно розвиненої та конкурентоспроможної особистості, яка буде свідомо думати про своє майбутнє і після завершення навчання зможе легко адаптуватися до змін, які відбуваються у суспільстві, – ділиться Ірина Буравська. – Для цього в межах шкільної профільної освіти створені всі необхідні умови».
За її словами, ще 10 років тому учнів, які самостійно обирали свою професію, були одиниці. За вибором переважно стояли їхні батьки. Сьогодні ж і самі діти є відкритішими, і для них створено більше можливостей для вибору.
«Не можу говорити про всі заклади освіти, але в нашому ліцеї я бачу, що діти готові до самостійного вибору професії. Навчальне середовище і колектив педагогів сприяють розвитку дитини. Я бачу здібних і мотивованих дітей, які ставлять перед собою цілі. Вони готові на всі 100% до вибору свого майбутнього. Потрібно лише дати такі можливості», – стверджує педагогиня.
Націлені на результат: про що мріють учениці Козацького ліцею
Учениця 11-А класу Єлизавета Усатюк вчиться на хіміко-біологічному профілі і добре розуміє, наскільки важливим є вибір профілю навчання у старшій школі:
«Мені цікаво займатися біологією та хімією. Я цілеспрямовано обирала цей напрямок, бо вже з восьмого класу знала, що в майбутньому хочу вступити до медичного університету. У подальшому хотіла би стати хірургом».
Профільне навчання у Козацькому ліцеї на напрямі Єлизавети передбачає поглиблене вивчення хімії та біології. В 11 класі щотижня – шість та п’ять уроків відповідно. Це необхідно для підготовки до національного мультипредметного тесту (НМТ) і в подальшому – успішного вступу до омріяного закладу вищої освіти. Уроки хімії у сучасній школі, каже Єлизавета, це не лише теорія, а й проведення різноманітних дослідів. Крім того, одинадцятикласники вивчають обов’язкові предмети та курси: українську мову і літературу, математику, фізику, іноземну мову, захист України тощо.
«Я згодна з тим, що діти зараз вже більш активні і відкриті. Вони можуть проявляти свою самостійність і обирати напрямок навчання залежно від спеціальності, яку хочуть обрати в майбутньому», – ділиться Єлизавета. Учениця розповідає, що їй цікаво навчатися, вона любить займатися хімією, біологією, фізикою та математикою. Окрім уроків у школі, у вільний час займається фітнесом.
Учениця 11-Б класу Віталіна Голуб навчається на математичному профілі. До Козацького ліцею після завершення початкової школи спеціально перейшла для поглибленого вивчення математики.
«Це мій найулюбленіший предмет. Математика дається мені дуже легко, я бачу себе в цій сфері. У майбутньому планую вступати на спеціальність, що тісно пов’язана з економікою та фінансами», – розповідає Віталіна. У класі її профілю – 10 уроків математики на тиждень. Крім того, діти за бажанням беруть участь у додаткових гурткових та індивідуальних заняттях.
Міркування майбутньої випускниці про ідеальну організацію освітнього процесу чітко відповідають завданню нинішньої реформи старшої школи. Віталіна вважає, що у програмі математичного профілю навчання наразі забагато предметів, які не відповідають фокусу її уваги перед вступом до омріяного вишу.
«Мені дуже подобається система освіти за кордоном. Обираючи профіль навчання, в межах свого напрямку дитина отримує додаткові предмети з поглибленим вивченням. Водночас з програми прибирають предмети, які далекі від її інтересів, – ділиться одинадцятикласниця. – Під час НМТ потрібно складати чотири предмети (три обов’язкові – українська мова, математика, історія України – та один предмет на вибір вступника, – прим.). Але за шкільною програмою у нас ще кільканадцять предметів. Насправді всюди навчатися на «відмінно» і ефективно готуватися до екзаменів дуже складно. Думаю, однокласники зі мною погодяться, що варто зробити меншим навантаження за предметами, які не відповідають нашому профілю, і більше допомагати учням готуватися до іспиту. Є розуміння, що варто фокусуватися саме на тих предметах, які свідомо обрали».
Поза школою Віталіна є президенткою Інтеракт клубу «Запоріжжя – Хортиця», заснованим міжнародною організацією «Ротарі Інтернешнл», і займається організацією та проведенням різноманітних благодійних та волонтерських заходів. У майбутньому дівчина планує вступити до іноземного вишу. Віталіна додає, що за кордоном під час вступу зважають на позашкільну діяльність вступника і оцінюють її на рівні зі шкільними досягненнями та результатами іспитів.
З першого класу – у Новій українській школі: досвід родини Максимових
Син голови батьківського активу Козацького ліцею Ірини Максимової – нинішній восьмикласник Іван – пішов у перший клас у 2018 році. Саме тоді відбувся старт реформи «Нова українська школа». Діти, які в той визначальний рік почали навчатися за оновленими стандартами і програмами, у 2027 році перейдуть до реформованої старшої школи, а у 2030 році стануть першими випускниками 12-річної системи освіти.
Мама школяра згадує, в яких складних умовах розпочиналося навчання її дитини:
«У початковій школі мій син бачив своїх однокласників тільки півтора роки. Потім почалася пандемія коронавірусу. Коли дитина пішла в п’ятий клас, це був початок повномасштабної війни. Ми, батьки, взагалі не розуміли: чи наші діти сядуть за парти, як в таких умовах буде втілюватися реформа Нової української школи, як далі відбуватиметься навчання. Тому сподівання на Козацький ліцей, куди перейшли у п’ятому класі, від батьківської спільноти було величезним».
Вибір ліцею з математичним напрямком Ірина Максимова пояснює так: яку б професію у подальшому не обрав син, поглиблене знання математики точно допоможе у дорослому житті. Крім того, родина чула гарні відгуки про Козацький ліцей, який активно працює і розвивається навіть попри воєнні виклики. Одним із перших у Запорізькій області цей заклад освіти облаштував підземні укриття, щоб бодай частково вивести дітей на очне навчання.
«Коли вперше за майже чотири роки школярі сіли за парти, це було свято – і для дітей, і для батьків», – ділиться Максимова. Після відкриття підземної школи у Козацькому ліцеї навчання стане очним на 100%.
У реформі старшої школи мама восьмикласника бачить перспективи, які дозволять її дитині краще підійти до вибору свого майбутнього шляху у житті.
«Зміни відкривають великі можливості. По-перше, ближче до старших класів дитина вже буде чітко розуміти, який профіль із багатьох запропонованих вона для себе обирає. По-друге, це можливість обирати предмети, щоб глибше вивчати той напрям, з яким пов’яже своє майбутнє дитина. По-третє, реформа дає змогу отримати практичні навички, навчатися в сучасних лабораторіях з новим обладнанням», – ділиться Ірина Максимова і додає, що сучасні діти більш свідомі і вже чітко знають, чого вони хочуть від життя. А тому школа і батьки мають тільки допомагати, а не обирати це майбутнє за них.
Заплановані реформою зміни впроваджуються завдяки синергії ініціативної адміністрації закладу освіти, фахового педагогічного колективу, відповідальних учнів та активної батьківської спільноти. У Козацькому ліцеї ця формула дає правильний результат: діти розвиваються, вчаться бути самостійними і відстоювати свою думку, займаються у гуртках і головне – залюбки йдуть до школи.
Фото: Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей»
Реформа старшої школи дасть ліцею нові можливості
«Головна мета змін в освіті – це підготовка дійсно конкурентоспроможного випускника. Щоб наш учень міг показати гарні результати на НМТ, вступити в той заклад вищої освіти, про який мріє. Ми вчимо наших дітей, що в житті все залежить перш за все, від них самих. Що протягом життя дитина має себе постійно вдосконалювати, зростати та йти вперед, – зазначає заступниця директора з навчальної роботи Тетяна Котова. – Для нас, вчителів, перш за все важливо, щоб з нашого закладу виходили люди з великої літери: патріотичні, з високими моральними якостями».
Для цього у Козацькому ліцеї, продовжує вона, є все необхідне: матеріально-технічна база, сучасний освітній простір, вмотивовані діти та батьки і, звісно, зацікавлений у розвитку колектив професійних педагогів. Відкриття підземної школи і запуск щоденного очного формату навчання дасть більше можливостей для розвитку дітей та закладу.
«У Козацькому ліцеї дітей з п’ятого класу вчать бути самостійними, впевненими у собі, вільними, не зашореними, вміти говорити і відстоювати свою думку, не боятися спілкуватися з педагогами. Ми чітко розуміємо, що прямуємо до академічного ліцею, а тому реформа старшої профільної школи є для нас дуже цікавою. Ба більше, наш заклад в подальшому якнайкраще підходить для функціонування академічного ліцею з пансіоном. У нас є спальні корпуси, власна їдальня. Найближчим часом, буде протирадіаційне укриття. І найголовніше – є учнівський контингент, всі класи максимально заповнені», – підсумовує директорка Козацького ліцею Оксана Губіна.
Текст і фото – Андрій Вавілов
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
Читайте також:
- Енергетичні рішення в умовах воєнного часу: як Запоріжжя та Одеса адаптуються до відключення світла
- Розпочати життя з нуля: як у Запоріжжі та Одесі успішно працюють програми підтримки вимушених переселенців
- З поверненням додому: як у Запоріжжі та Одесі будують ефективні містки для адаптації ветеранів
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0