«Егіда-Запоріжжя»: як громадські правозахисники документують російські злочини та допомагають цивільним полоненим
Запорізька громадська правозахисна організація «Егіда-Запоріжжя» понад десятиліття працює на захист прав людей із вразливих груп. Після початку повномасштабної війни її діяльність набула особливо важливого й водночас складного напряму – підтримки родин зниклих безвісти, військовополонених та цивільних, яких російські окупаційні сили масово затримують на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
Про масштаб проблеми, труднощі доведення факту полону та щоденну роботу з людьми, які пережили окупацію й незаконні затримання, «Першому Запорізькому» розповіла адвокатка й голова правління організації Антоніна Шостак.
Шлях організації: від захисту дітей до багатовекторної правозахисної діяльності
«Егіда-Запоріжжя» була створена 2012 року й від самого початку зосередилася на підтримці дітей, позбавлених батьківського піклування. Цей напрям став фундаментом діяльності організації: команда брала участь у координаційних радах, навчала прийомних батьків і супроводжувала дітей у складних життєвих ситуаціях.
За словами Антоніни Шостак, допомога дітям залишалася ключовою навіть після того, як значну частину сиріт евакуювали й кількість звернень зменшилася. Організація продовжувала захищати неповнолітніх, які постраждали від насильства. Нині вона супроводжує 27 кримінальних проваджень, відкритих за фактами сексуального насильства щодо неповнолітніх. Цей напрям підтримує Всесвітній фонд дитинства під патронатом королеви Швеції, що дозволяє організації забезпечувати комплексну допомогу – від юридичного супроводу до психологічної підтримки та медичної реабілітації, а також проводити профілактичні заняття в школах.
«Цього року ми провели близько десяти онлайн- та офлайн-уроків, де пояснюємо підліткам, що таке заборонені зони й куди звертатися в разі насильства. Для мене важливо, щоб дитина, особливо в умовах воєнного стану, могла без вагань набрати 102 чи урядову лінію й отримати підтримку», – зазначає Антоніна Шостак.
У перші роки роботи «Егіда-Запоріжжя» була партнером Міжнародної організації з міграції в проєктах із протидії торгівлі людьми. Команда проводила профілактичні заходи щодо безпечної міграції, розповідала про ризики експлуатації та навчала громади розпізнавати її ознаки. Цей досвід став особливо важливим після окупації частини Запорізької області.
«Більшість цивільних заручників примушували до роботи. Людей катували й водночас змушували копати окопи чи виконувати інші завдання. Це також форма торгівлі людьми», – пояснює адвокатка. Саме напрацьована експертиза в розслідуванні таких злочинів допомогла організації швидко адаптуватися до нових реалій.
Запорізька область першою створила систему фіксації зниклих і затриманих цивільних
На початку повномасштабного вторгнення Антоніна Шостак стала радницею Запорізької ОВА з питань зниклих безвісти та цивільних заручників. Вона згадує, що вже в перші тижні масштаби незаконних затримань були величезними: у багатьох окупованих громадах російські військові щодня викрадали людей – із домівок, на блокпостах, під час обшуків або за доносами.
«Запорізька область була першою, яка розробила механізм фіксації зниклих і затриманих на окупованих територіях. Частину цього досвіду згодом запозичило Національне інформаційне бюро», – розповідає Шостак.
За її словами, 2022–2023 років система працювала ефективно. Голови громад щодня передавали інформацію про затриманих до Національного інформаційного бюро, а в Запорізькій ОВА діяла гаряча лінія. Поради фахівцям обласної адміністрації щодо правил консультування надавали спеціалісти організації «Блакитний птах», що мали досвід роботи з такими випадками ще від 2014 року.
«Станом на 2022 рік Запорізька ОВА зафіксувала 612 цивільних заручників, а у 2023-му – уже 697», – зазначає Шостак. Водночас вона підкреслює, що це може бути лише близько 20% від реальної кількості: багато людей не звернулися по допомогу, частина загинула або зникла безвісти, інші виїхали за кордон чи бояться повідомляти про випадок через родичів, які залишаються на тимчасово окупованій території.
Із цих 697 незаконно утримуваних осіб повернулися 412. Про долю решти нічого невідомо.
Антоніна Шостак зазначає, що після того, як вона залишила посаду радниці, системна робота з фіксації затримань в області суттєво ослабла.
Завдяки юридичній практиці вона залишилася однією з небагатьох фахівчинь, які володіють чітким алгоритмом оформлення доказів цивільного полону. Саме тому «Егіда-Запоріжжя» природно взяла на себе частину роботи, що раніше не входила до повноважень громадської організації: первинну фіксацію випадків, юридичну оцінку, роз’яснення сім’ям необхідних кроків, а також координацію між державними реєстрами та іншими структурами.
Кого загарбники затримували на окупованих територіях
За роки роботи Антоніна Шостак ознайомилася з десятками справ цивільних полонених. Вона наголошує: єдиного «портрета» затриманої людини не існує – російські окупанти забирали людей різного віку, професій і соціального статусу. Проте певні тенденції все ж простежуються.
«Насамперед затримували тих, у кого окупанти знаходили зброю, тих, хто швидко самоорганізовувався для захисту своїх територій. Це була системна практика, і вона триває досі», – каже Шостак.
Однією з найуразливіших груп були активні мешканці громад – ті, хто виходив на мітинги, займався волонтерством або керував місцевими ініціативами. Серед полонених – голови громад, колишні військові, приватні підприємці, студенти-активісти, працівники ДСНС, священнослужителі. Часто затримували й освітян, які відмовлялися співпрацювати з окупантами: таких людей або депортували, або затримували для «виховної роботи». Багатьох полонених шантажували, погрожуючи їхнім родинам, і намагалися примусити до співпраці.
Фото з російських інформаційних ресурсів
У низці випадків затримання здійснювалися за попередньо підготовленими списками. «Вони приїжджали цілеспрямовано до тих, хто мав авторитет. У них була вся інформація. Більше того, реєстри відкриті – як були тоді, так відкриті й зараз», – пояснює адвокатка.
Шостак розповідає, що затримували навіть людей літнього віку, якщо ті відкрито висловлювали незгоду з окупаційним режимом. «Деяких спочатку тримали, а потім змушували ходити на «відпрацювання». Я думаю, що системно вони на той момент намагалися показати свою силу», – каже вона.
Окремо правозахисниця звертає увагу на небезпечну тенденцію фабрикування «терористичних груп», коли окупанти об’єднували між собою незнайомих людей у вигадані ДРГ. Це давало змогу представляти цивільних як небезпечних злочинців та використовувати такі справи в пропагандистських цілях, створюючи штучне «обґрунтування» для незаконних затримань.
Характер затримань різнився залежно від регіону. Найжорстокіше поводилися в Мелітополі, відносно м’якше – у Бердянську. Імовірно, це було пов’язано з різними російськими військовими формуваннями, що контролювали території, вважає Шостак.
«Є багато свідчень, що фізичну силу застосовували й наші, на жаль, колишні правоохоронці, які перейшли на бік ворога», – додає правозахисниця.
Юридична, соціальна та психологічна допомога родинам полонених
«Егіда-Запоріжжя» сьогодні супроводжує цивільних полонених та їхні родини на всіх етапах – від внесення даних у державні реєстри до оформлення статусу й отримання належної допомоги.
За словами Антоніни Шостак, найскладніше в цій роботі – довести сам факт полону. Хоча держава передбачає разову виплату 100 тисяч гривень і ще по 100 тисяч за кожен рік перебування в неволі, отримати ці кошти важко.
«Людина ж не виходить із в’язниці окупантів із довідкою в руках. Це доходить до абсурду. Ми збираємо докази по крупинках. Інколи мусимо вмикати уяву, щоб довести, що людину дійсно затримали», – каже Шостак.
Одним із ключових завдань організації є пояснення алгоритму дій. Люди часто не розуміють, чому потрібно звертатися до кількох структур, чому так важливо отримати витяг із кримінального провадження або повідомлення від Національного інформаційного бюро. «Ми не рухаємося далі, поки людину не зафіксовано в усіх реєстрах. Без цього держава нічого не може зробити», – пояснює юристка.
Ще один напрям роботи – пошук інформації про зниклих у відкритих джерелах. Фахівці організації навчають родини працювати з інформаційними платформами, користуватися відкритими ресурсами й водночас робити це безпечно.
Окремий важливий напрям – підтримка лідерок об’єднань родин полонених. «Зараз дуже багато об’єднань, де з’являються активні мами, дружини, сестри. Наше завдання – дати їм правильні інструменти, які спрямують їхню енергію в правильне русло», – каже Антоніна.
Поряд із юридичним супроводом «Егіда-Запоріжжя» надає родинам і психологічну допомогу. В організації зазначають, що групи самопідтримки є критично важливими, адже матері, дружини та сестри переживають різний досвід і потребують окремого, безпечного простору для розмови та емоційного розвантаження.
Учасниць залучають до арттерапевтичних практик, а також навчають ефективно взаємодіяти з Координаційним штабом, Національним інформаційним бюро та військовими частинами.
Робота на межі можливостей та нові виклики
Після 2023 року зв’язок із багатьма громадами на тимчасово окупованих територіях фактично зник, що зупинило надходження інформації про нові затримання. Як зазначає Антоніна Шостак, зараз до організації звертаються ті, кого затримували ще 2022–2023 років.
Ситуацію ускладнює й брак ресурсів. Частина команди працює без стабільного фінансування, однак продовжує супроводжувати справи. «Поки немає фінансування, ми працюємо власними силами. Коли воно є – залучаємо більше людей. Але ми ніколи не кидаємо справ», – каже голова правління організації.
Новий напрям, який не планувався, але став реальністю – допомога звільненим військовополоненим. Багато з них перебувають у стані дезорієнтації, не розуміють своїх прав і потребують детальних консультацій. «Деякі не можуть навіть визначити свою проблему, – говорить Антоніна Шостак. – Ми просто сідаємо й допомагаємо розкласти все по поличках».
За її словами, більшість таких звернень – результат сарафанного радіо: комусь допомагають зі складанням заяви, комусь – з оформленням пільг, когось скеровують до потрібної установи або допомагають навіть знайти роботу. «Це не можна вичленити, це як одне ціле. Ми не можемо розмежувати дітей, які постраждали від насильства, цивільних заручників і військовополонених – усі вони потребують допомоги», – пояснює адвокатка.
Наразі близько 15 звільнених військовополонених уже отримали підтримку від організації.
Створення безкоштовної громадської приймальні та посібника: про майбутні плани
«Егіда-Запоріжжя» не зупиняється на досягнутому. Наразі організація планує відкрити громадську приймальню, де родини зниклих безвісти та військовополонених зможуть отримувати комплексні юридичні, психологічні й соціальні послуги. Ініціативу підтримують Chemonics та фонд «За сильну Україну». «Будуть залучені адвокати, психологи, кейс-менеджери. Для людей усе буде безоплатно. Різні напрями, робота з лідерками об’єднань родин», – описує плани голова правління «Егіда-Запоріжжя».
Організація також працює над створенням детального посібника з покроковими інструкціями для родин полонених і зниклих безвісти та паралельно розвиває чат-бот, який допомагає самостійно знаходити необхідну інформацію: куди звертатися, які документи збирати та як взаємодіяти з державними структурами.
Важливим напрямом залишається підтримка внутрішніх ініціатив родин зниклих безвісти й полонених – об’єднань матерів, дружин і сестер, які можуть стати «точками сили» для інших. Для цього «Егіда-Запоріжжя» проводить освітні заходи та тренінги.
«Війна не закінчується, питань тільки більшає. І мені важливо, щоб були активісти й лідери, які правильно акумулюють навколо себе людей», – зазначає Антоніна Шостак. Вона наголошує, що родини мають знати про свої права на державну допомогу й розуміти, що не залишилися сам на сам – поруч є ті, хто готовий підтримати.
Шостак переконана, що громадський сектор здатний суттєво посилити державні інституції, взявши на себе частину необхідних і надзвичайно трудомістких процесів. «Для мене неважливо, чи будуть у нас кошти. Важливо допомогти якісно», – каже вона.
За її підрахунками, організація допомогла встановити статус цивільного заручника близько 20 людям. Близько 100 людей звернулися за консультаціями. Кожен випадок – це чиясь історія, чиєсь життя, яке команда намагається повернути до нормальності.
Текст – Олександр Носок, Андрій Вавілов, фото – «Егіда-Запоріжжя»
Читайте також:
- Атомне місто в кайданах: як Росія переслідує, катує та незаконно ув’язнює жителів Енергодара і працівників Запорізької АЕС
- Простір, де кожен міг отримати соціальну та психологічну підтримку: як у Запоріжжі працював проєкт «Хаб стійкості»
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0