Досвід стійкості прифронтових регіонів: як Запоріжжя, Херсон і Миколаїв зміцнюють громади під час війни
12 грудня у Запоріжжі відбулася міжрегіональна конференція стійкості «Незламний Південний Схід», під час якої представники обласної та міської влади Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей презентували практичний досвід раннього відновлення громад. Учасники зосередилися на рішеннях, які прифронтові регіони впроваджують у воєнних умовах для забезпечення безперервної роботи базових сервісів, підтримки мешканців і посилення стійкості територій.
Про ключові практики та кейси громад Південного Сходу, представлені під час заходу – у матеріалі «Першого Запорізького».
Культура, освіта і соціальна підтримка як основа стійкості Запоріжжя
Під час панельної дискусії «Практики раннього відновлення територіальних громад Південного Сходу України» в.о. міського голови Запоріжжя, секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко презентувала результати роботи міста у 2025 році. Вона зосередилася на розвитку культури, освіти, міжнародного партнерства та соціальної стійкості громади в умовах постійних обстрілів і воєнної невизначеності.
За її словами, повномасштабна війна робить будь-яке довгострокове планування нестабільним, адже прифронтове місто щодня стикається з новими викликами. Водночас місцева влада має забезпечувати безперервну роботу базових сервісів і підтримку мешканців.
«Стійкість під час війни – це дати зрозуміти людям у громаді, незалежно від того, чи це маленьке селище на тисячу осіб, чи велике місто на мільйон, що вони ніколи не залишаться сам на сам із бідою», – наголосила Регіна Харченко.
Вона зазначила, що у 2025 році в Запоріжжі створили центр сучасного мистецтва з галереями та артрезиденцією, реалізували 33 виставкові проєкти, зокрема чотири артрезиденції, а також оновили 14 міських бібліотек. Протягом року бібліотеки відвідали майже 99 тисяч осіб, із яких 49 тисяч – зареєстровані читачі. За словами посадовиці, сьогодні бібліотечні простори виконують роль мультифункціональних осередків освіти, мистецтва й спільнотної взаємодії.
Окрему увагу очільниця обласного центру приділила освіті та молодіжній політиці. Нині 97 із 99 міських шкіл мають можливість працювати у змішаному форматі навчання, при цьому всі заклади функціонують в укриттях. Упродовж року міський молодіжний центр провів 630 заходів, які об’єднали майже 10 тисяч учасників, а загалом його послугами скористалися понад 17 тисяч молодих людей.
Важливим напрямом роботи міста залишається міжнародне партнерство, яке, за словами Регіни Харченко, має не лише символічний, а й практичний вимір. «Завдяки співпраці з містом-побратимом Оберхаузен було придбано реабілітаційне обладнання на суму близько 68 тисяч євро, організовано візити лікарів до реабілітаційних центрів Оберхаузена. Також на стадії реалізації – проєкт придбання комп’ютерного томографа вартістю 524 тисячі євро», – зазначила вона.
Секретар міськради також нагадала, що лише за останній рік Росія здійснила понад 90 масштабних атак на Запоріжжя, внаслідок яких було пошкоджено кожен четвертий багатоквартирний будинок. Вона підкреслила, що Запоріжжя стало одним із перших міст в Україні, яке запровадило програму щомісячної матеріальної допомоги мешканцям пошкодженого житла у розмірі 10 тисяч гривень до моменту його відновлення або отримання компенсації. У 2025 році на цю підтримку з міського бюджету спрямували близько 100 мільйонів гривень.
У своєму виступі Регіна Харченко також окреслила роботу міста у сфері енергоефективності та забезпечення стійкості міського транспорту як важливих елементів адаптації Запоріжжя до умов війни.
Вісім з половиною місяців окупації та шлях до відновлення: досвід Херсону
Заступник Херсонського міського голови Віталій Бєлобров представив досвід стійкості Херсона, наголосивши, що місто відновлюється після деокупації в умовах постійних обстрілів.
«Херсон – єдиний обласний центр України, який був окупований під час повномасштабного вторгнення, а за вісім із половиною місяців – деокупований. На момент звільнення населення скоротилося: із 318 тисяч нині залишається близько 60 тисяч людей. І ці мешканці щодня потребують базових сервісів, які ми надаємо у надзвичайно складних умовах», – зазначив Бєлобров.
За його словами, одним із перших запитів мешканців після звільнення став стабільний зв’язок, тому в місті розгорнули мережу пунктів незламності та паралельно почали відновлення критичної інфраструктури. Окремо він наголосив на важливості децентралізації систем життєзабезпечення як основи міської стійкості.
Значну роль у підтримці життєздатності Херсона, за його словами, відіграє і міжнародна співпраця, яка дозволяє реагувати на нагальні потреби та формувати довгострокові партнерства.
«Сьогодні ми будуємо місток довіри через невеликі проєкти та конкретну допомогу. Ми показуємо, що готові й спроможні діяти прозоро, структуровано та стратегічно, і що з нами можна й потрібно вибудовувати довгострокові відносини. У нас є досвід стійкості й кризового менеджменту, а також унікальні культурні продукти, які ми експортуємо. Водночас ми отримуємо підтримку у відповідь – відбувається взаємний рух з обох боків», – зазначив він.
За два роки повномасштабної війни Херсон завдяки співпраці з містами-партнерами та донорами отримав допомогу на понад 1,1 млрд гривень і уклав 12 міжнародних партнерств з європейськими містами. Підсумовуючи, Віталій Бєлобров наголосив, що стійкість прифронтових громад полягає у постійній адаптації систем до змінних загроз і безперервному наданні життєво необхідних сервісів мешканцям.
Від цифрових сервісів до офісів відновлення: практики Миколаївщини
Досвід Миколаївської області на конференції представив заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації В’ячеслав Базаренко, зосередившись на цифровізації як одному з ключових інструментів стійкості регіону в умовах війни. За його словами, цифрові рішення в області розглядають як наскрізний процес, що має підсилювати медицину, освіту, роботу громад і систему управління загалом.
Він зазначив, що ще у 2024 році Миколаївщина посідала останнє місце в Індексі цифрової трансформації, однак менш ніж за півроку регіон піднявся на 13 позицій. Таку динаміку забезпечив фокус на практичних сервісах, орієнтованих на реальні потреби мешканців.
Одним із рішень стало створення першого в Україні регіонального ШІ-асистента «Хвилька», який запустили близько пів року тому. Після приїзду в область люди отримують вітальне SMS-повідомлення з пропозицією скористатися сервісом, який надає інформацію про регіон. «Це симбіоз ШІ-технологій і нашої локальної серверної системи, яку ми наповнюємо даними про Миколаївщину. «Хвилька» знає про медицину, туризм, центри надання адміністративних послуг, електронні черги тощо», – пояснив В’ячеслав Базаренко.
Паралельно в області впровадили цифрові інструменти для оперативного інформування населення під час відключень електроенергії та надзвичайних ситуацій, а також сервіси для взаємодії з ветеранами, бізнесом і територіальними громадами.
Окрему увагу посадовець приділив аналітичному порталу Миколаївщини, який став цифровим ядром для ухвалення управлінських рішень у воєнних умовах. Платформа акумулює дані з різних сфер і дозволяє аналізувати їх у розрізі громад, напрямів і потреб – від міжнародної допомоги до інфраструктурних та соціальних показників.
Також Базаренко зупинився на цифровому документообігу, який суттєво скоротив час взаємодії між громадами та обласною владою. Якщо раніше в обласній адміністрації було лише 67 ліцензій, то систему поступово масштабували. «Зараз у нас 817 ліцензій, і вся область підключена до електронного документообігу. До кінця року плануємо додати ще близько 400», – зазначив він.
Важливою складовою цифрової трансформації, за його словами, стала децентралізація процесів. У Миколаївській області сформували мережу з 52 цифрових лідерів у громадах, які впроваджують сервіси на місцях і постійно взаємодіють з обласною адміністрацією. Такий підхід дозволяє враховувати різний рівень спроможності громад і уникати нав’язування універсальних рішень.
Підсумовуючи, В’ячеслав Базаренко наголосив, що цифровізація має цінність лише тоді, коли дає відчутний результат для людей і посилює стійкість регіону. Вона повинна допомагати мешканцям швидше отримувати послуги, громадам – працювати ефективніше, а владі – ухвалювати рішення в умовах постійних ризиків і невизначеності.
Про інституційний підхід до відновлення Миколаєва розповів директор комунальної установи Миколаївської міської ради «Агенція розвитку Миколаєва» Віктор Сікаленко. Він представив досвід створення офісу відновлення та розвитку – структури, яка забезпечує системну взаємодію міста з донорами, міжнародними партнерами та громадським сектором. За час роботи офісу було підготовлено 99 проєктних заявок, із яких 76 уже реалізовані. Вони охоплюють сфери енергетичної стійкості, критичної інфраструктури, молодіжної політики, а також підтримки ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.
Окремий фокус панелі був присвячений досвіду невеликих громад. Секретарка Вознесенської міської ради Вікторія Бальцер представила кейс громади, яка після бойових дій зосередилася на збереженні людського капіталу та розвитку місцевої економіки. За її словами, Вознесенська громада прийняла майже чотири тисячі внутрішньо переміщених осіб, а ключовим інструментом стійкості стали програми підтримки бізнесу та перекваліфікації. Через консультаційні механізми було підтримано 37 бізнес-проєктів і залучено близько 100 тисяч євро інвестицій, а завдяки центру освіти дорослих сотні мешканців отримали можливість здобути нові професійні навички.
Публікацію підготовлено в межах проєкту «Міжрегіональна Конференція стійкості «Незламний Південний Схід»», що є частиною проєкту «Імпульс» і реалізується ГО «Екосенс». Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Текст – Олександр Носок, Анастасія Заводюк, фото – ГО «Екосенс»
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0