Цифровізація, сталий розвиток і безпечний спорт: Запорізька політехніка розпочинає три міжнародні проєкти у межах Erasmus+

Національний університет «Запорізька політехніка» активно розвиває міжнародне співробітництво, академічну мобільність та інновації в освіті в межах програм Європейського Союзу Erasmus+. У 2025 році університет долучається до трьох нових довгострокових міжнародних проєктів, які реалізовуватиме спільно з українськими та європейськими партнерами.

Про ці ініціативи розповіли під час онлайн-заходу «Кращі практики Erasmus+», що відбувся в межах ErasmusDays 2025.

Запорізька політехніка інтегрує цілі сталого розвитку ООН у транспортну освіту

Ректор Запорізької політехніки Віктор Грешта зазначив: цього року університет розпочинає роботу над новими ініціативами, важливими для студентів, викладачів і розвитку європейського партнерства. Їхня мета – сприяти інтеграції українських закладів вищої освіти до європейського цифрового освітнього простору.

«Програма Erasmus+ для нашого університету – це про розширення горизонтів і можливостей, про нові підходи до навчання, досліджень і розвитку людського потенціалу, – зазначив Віктор Грешта. – Проєктна діяльність – це не додаток до традиційних форм роботи, а справді ефективний інструмент, який підвищує якість освітнього процесу та наукових досліджень. Завдяки грантовим програмам наші викладачі й науковці мають змогу реалізовувати власні ідеї, залучати фінансування, створювати інноваційні освітні продукти та сучасні дослідницькі лабораторії».

1 січня 2025 року Запорізька політехніка розпочала міжнародний проєкт ISDEGO – «Впровадження цілей сталого розвитку міст у програми підготовки бакалаврів транспортних технологій».

«Організація Об’єднаних Націй визначила 17 глобальних цілей сталого розвитку, яких людство прагне досягти до 2030 року. Серед них одинадцята – зробити міські та приміські території інклюзивними, безпечними, стійкими. Транспортна інфраструктура будь-якого міста чи населеного пункту є запорукою його сталого розвитку. Саме тому цей проєкт спрямований на впровадження елементів цієї глобальної цілі в освітню програму підготовки бакалаврів із транспортних технологій в університетах Молдови та України», – зазначив Сергій Турпак, доктор технічних наук, завідувач кафедри «Транспортні технології» НУ «Запорізька політехніка».

У межах проєкту буде розроблено чотири нові дисципліни:

• Основні принципи коротко- та довгострокового сталого розвитку транспортних систем;
  
• Застосування сучасних інтелектуальних технологій на транспорті;
  
• Основи функціонування та розвитку інтелектуальних систем;
  
• Екосистемні технології для забезпечення стійкості та адаптивності міських транспортних систем.

Також оновлять окремі модулі основних і вибіркових дисциплін, щоб навчальні програми відповідали сучасним вимогам галузі.

Кожен університет спільно з європейськими партнерами розробить два мікрокредити відповідно до єдиної європейської концепції. Вони покликані врахувати потреби ринку праці та посилити суспільну роль університетів у своїх регіонах.

У межах проєкту відкриють лабораторії сталого міського транспорту (SUTLab), де особливу увагу приділять розвитку цифрових компетентностей і впровадженню Цілей сталого розвитку.

Також створять систему зовнішнього оцінювання програм бакалаврату за участі асоційованих партнерів.

У проєкті беруть участь чотири європейські університети, чотири українські заклади освіти та два молдовські. Координатором виступає Морський університет Щецина (Польща).

Програмою передбачено стажування 48 викладачів і 48 студентів бакалаврату в чотирьох університетах ЄС. «Це дає нам можливість не лише покращити освітні програми підготовки студентів у нашому університеті, а й отримати великі переваги: крім новітніх знань і передового досвіду європейських країн, ми також здобуваємо певні технічні надбання», – зазначає Сергій Турпак.

За його словами, робота над проєктом триває дев’ятий місяць, і команда вже завершила підготовчий етап. Вони проаналізували навчальні програми з підготовки бакалаврів у галузі транспортних технологій в Україні та Молдові, а також вивчили потенціал і досвід європейських партнерів, якими ті готові поділитися.

Проєкт триватиме до 2027 року, а його бюджет становить близько 500 тисяч євро.

Цифровізація як крок до євроінтеграції: університети запроваджують електронний документообіг

1 жовтня Запорізька політехніка разом із партнерами розпочала реалізацію проєкту SEDWU – «Масштабована система електронного документообігу в університетах як інструмент підвищення інституційної ефективності, автономності та євроінтеграції».

Мета проєкту – створити масштабовану, адаптивну та безпечну систему електронного документообігу для закладів вищої освіти. Вона забезпечить цифровізацію управління, оптимізацію процесів, підвищення прозорості й ефективності адміністративних процедур, посилення кібербезпеки та захисту персональних даних. Проєкт також сприятиме сумісності українських систем із європейськими стандартами документообігу й цифрового врядування та посиленню інтеграції України в Європейський простір вищої освіти.

Проректор з питань перспективного розвитку НУ «Запорізька політехніка» Руслан Куликовський наголосив: цифровізація управління у вишах – вимога часу, особливо в умовах війни та потреби дистанційного адміністрування.

За його словами, проєкт SEDWU допоможе університетам зменшити залежність від паперового документообігу відповідно до принципів «Green Deal», покращити взаємодію між факультетами та адміністративними підрозділами, забезпечити відповідність нормам європейського права та підвищити прозорість процедур, що сприятиме боротьбі з корупцією.

«Особливість модульної системи в тому, що вона не просто автоматизує процеси, а переосмислює логіку управління даними та документами, – зазначає Куликовський. – У ній передбачено контроль доступу для забезпечення безпеки та прозорості, а також механізми міграції даних із локальних систем. Звісно, будуть і AI-компоненти, інклюзивний дизайн. Все це робить проєкт привабливим не лише для учасників консорціуму».

Проєкт SEDWU об’єднує 11 партнерів з України, Литви, Польщі та Німеччини. Координатором виступає Львівський національний університет імені Івана Франка. Реалізація триватиме до 2028 року. Наразі відбуваються перші консультації та готується установча зустріч учасників.

Руслан Куликовський зазначає, що під час розробки системи врахують потенційні ризики та відмінності між законодавством України й ЄС. До роботи залучені фахівців із права, комплаєнсу та кібербезпеки. Система передбачатиме аудит безпеки, резервне збереження даних, навчання персоналу та модульну структуру, що дасть змогу адаптувати її до різного рівня IT-інфраструктури.

Особливу увагу приділено інклюзивності. «Ми розробляємо проєкт за принципом Inclusive by Design: адаптивні шрифти, покрокові AI-підказки, голосовий пошук. Це має забезпечити доступність як на етапі підготовки, так і під час впровадження проєкту для ширшого кола користувачів», – пояснює Куликовський.

У межах проєкту планується створення офіційного сайту, активність у соціальних мережах і проведення офлайн-заходів.

Від футболу до суспільних змін: новий європейський проєкт підтримує інклюзію в спорті

Завдяки злагодженій роботі НУ «Запорізька політехніка» та партнерів із Сербії, Греції й Вірменії перемогу в конкурсі Erasmus-Sport-2025-CB здобув спільний проєкт «CC4C – Creating Champions for Change».

«Мета проєкту – боротьба насильством у спорті, насамперед у футболі. А також створення безпечного інклюзивного середовища до молодих спортсменів в країнах Східного партнерства», – зазначив Василь Мазін, завідувач кафедри «Управління фізичною культурою та спортом » НУ «Запорізька політехніка».

Координатором проєкту є футбольний клуб «Црвена Звезда» (Сербія). НУ «Запорізька політехніка» відповідає за освітньо-науковий компонент і розвиток інклюзивного середовища у спорті. Партнером також виступає футбольний клуб АЕК (Греція), який розвиває професійний і масовий спорт, а третім бенефіціаром є освітньо-спортивна організація GOALS (Вірменія), що підтримує лідерство жінок через спорт.

«Для нашої команди співпраця з цими поважними міжнародними партнерами – не лише професійне визнання, а й внесок у розвиток безпечного спорту та соціальної відповідальності», – зазначив Василь Мазін.

Проєкт дасть змогу скористатися досвідом європейських партнерів, розвинути власний потенціал для посилення інтернаціоналізації та сприятиме залученню громад до спорту та фізичної активності. Європейські гранти на такі проєкти можуть сягати до 200 000 євро.

Текст – Олександр Носок, Андрій Вавілов

---

Читайте також:

• Євроінтеграція через освіту: як студенти із Запоріжжя здобувають досвід у Європі за програмою Erasmus+
• Можливості Erasmus+: студент Запорізької політехніки рік безкоштовно навчався в одному з кращих університетів Німеччини

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!