Битва за Малу Токмачку: як село на Запоріжжі стало фортецею української оборони та інтернет-мемом
Мала Токмачка – невелике село за 75 кілометрів від Запоріжжя, назва якого за роки повномасштабної війни стала відомою всій країні. Уже понад чотири роки воно залишається однією з найгарячіших точок Запорізького напрямку, а російські війська, попри безперервні штурми, так і не змогли встановити над ним контроль.
Через нездатність окупантів захопити населений пункт Малу Токмачку жартома називають «фортецею» та «другою Чорнобаївкою». Безперервна оборона селища українськими захисниками понад 1500 днів стала підставою для внесення його до Книги рекордів України як одного з найдовше утримуваних рубежів війни.
Водночас численні невдалі спроби російських військ захопити Малу Токмачку зробили її відомим інтернет-мемом.
Як звичайне село стало символом українського спротиву, чому воно має стратегічне значення та в чому полягає феномен Малої Токмачки – розповідає «Перший Запорізький».
Село, яке війна зробила відомим усьому світу
До 24 лютого 2022 року Мала Токмачка була звичайним селом Пологівського району Запорізької області, відомим переважно жителям навколишніх громад. Вона розташована на лівому березі річки Кінська за кілька кілометрів від Оріхова.
Село заснували у 1783 році переселенці з Чернігівської, Полтавської та Київської губерній на місці колишнього ногайського аулу. Назву воно отримало від річки Токмачки. Місцевість має давню історію: тут діяли махновські загони під проводом Якова Іщенка, а археологи виявили кургани бронзової доби та сарматського періоду.

За переписом 2001 року в Малій Токмачці проживало трохи більше трьох тисяч людей. До повномасштабного вторгнення громада жила звичним життям: працювали сільськогосподарські підприємства, залізнична станція, цегельний завод, школа, дитячий садок, амбулаторія, будинок культури та бібліотека.




Фото: користувачка Threads alexx.sa._
Місцеві господарства вирощували зернові, сади й виноградники, а багато жителів працювали в Оріхівській виправній колонії № 88. Одним із символів села був народний ансамбль «Токмачаночка», який представляв громаду на культурних заходах області.
Тоді ніхто не міг уявити, що вже за кілька років назва цього тихого села звучатиме у фронтових зведеннях і новинах усього світу.
Оборона Малої Токмачки зірвала плани Росії просунутися до Запоріжжя
Уже в березні 2022 року Мала Токмачка опинилася під систематичними російськими обстрілами, які почали стрімко руйнувати цивільну інфраструктуру.
Після початку повномасштабного вторгнення російські війська швидко просунулися з півдня, захопивши Пологи й Токмак. Наступною метою окупантів були Оріхів і Запоріжжя, однак саме на рубежі Малої Токмачки українські захисники зупинили їхнє просування.
Відтоді лінія фронту біля села стала однією з найгарячіших ділянок Запорізького напрямку. Особливо запеклі бої точилися влітку 2023 року під час українського контрнаступу, коли район Малої Токмачки став одним із ключових плацдармів Сил оборони для прориву російської оборони в напрямку Роботиного.
За роки війни тактика боїв неодноразово змінювалася: масовані артилерійські обстріли й танкові атаки поступилися штурмам малих груп, а згодом дедалі більшу роль почали відігравати FPV-дрони. Втім, попри постійний тиск російським військам так і не вдалося встановити контроль над селом.

Фото: DeepState
Одним із наймасштабніших епізодів став жовтень 2025 року. Під час кількох хвиль штурму окупанти задіяли до 26 одиниць бронетехніки, зокрема танки. Українські підрозділи відбили атаку, знищивши значну частину ворожої колони та втримавши позиції.
До середини листопада 2025 року стало очевидно, що російським військам не вдалося закріпитися в Малій Токмачці. 16 листопада Міністерство оборони РФ вкотре заявило про нібито повне захоплення села, однак українська сторона спростувала ці повідомлення.
Українська тактика виснажує російські штурмові підрозділи
Основою стійкої оборони Малої Токмачки стали професійність українських військових і постійна адаптація до умов сучасної війни. За словами бійців 118-ї окремої механізованої бригади, вирішальну роль у стримуванні російських штурмів відіграють розвідувальні та ударні дрони.
Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин зазначав, що лінія бойового зіткнення проходить за 2–3 кілометри від Малої Токмачки. Російські штурмові групи лише зрідка наближаються до околиць, однак українські підрозділи зазвичай знищують їх ще на дальніх підступах.


Фото: 118-та ОМБр
Пресофіцер бригади Дмитро Пелих зазначає, що умови оборони залишаються надзвичайно складними: село майже повністю зруйноване, а постійна загроза ударів із повітря суттєво ускладнює ротацію особового складу.
Водночас командування наголошує, що завдяки ефективній обороні втрати серед українських захисників залишаються порівняно невисокими. Оскільки Сили оборони стримують атаки, а не ведуть наступ, співвідношення втрат становить приблизно один до десяти на користь українських військових.
«Бермудський трикутник» для російської армії: як народився мем
Нездатність російської армії захопити невелике село породила хвилю жартів і мемів. Поштовхом стали регулярні заяви російських пропагандистів, зокрема Володимира Соловйова та військового блогера Бориса Рожина, які місяцями повідомляли про «майже завершене» захоплення Малої Токмачки.
Як розповідав пресофіцер 118-ї окремої механізованої бригади Дмитро Пелих, російські коментатори постійно суперечили самі собі: то заявляли, що бої ще тривають, то що село вже «наше», «повністю захоплене» або його «зачищають від ЗСУ». Попри ці повідомлення, ситуація на фронті залишалася незмінною.
У квітні 2026 року відеонарізка з такими заявами стала одним із найпопулярніших військових мемів року. Згодом у соцмережах з’явилися десятки інших жартів: Малу Токмачку називали «Бермудським трикутником» для російської техніки, а російські користувачі навіть створили телеграм-канал, де щодня відстежують, чи «взяли» село.





До хвилі іронії долучився й проєкт United24, який порівняв тривалість оборони Малої Токмачки з облогою Гібралтару у XVIII столітті та обороною Ленінграда під час Другої світової війни. Поширився й жартівливий вислів: «Хто володіє Малою Токмачкою – той володіє світом».
Наприкінці травня 2026 року командування 118-ї окремої механізованої бригади внесли до Книги рекордів України за понад 1500 днів безперервного утримання району оборони Малої Токмачки. Водночас військові наголосили, що головною нагородою для них є кожен відстояний метр української землі.

Фото: 118-та ОМБр
Сьогодні запит «Мала Токмачка» видає в пошукових системах сотні тисяч результатів. Так невеликий населений пункт став одним із найвпізнаваніших символів стійкості українських захисників, а багаторічна оборона зруйнувала не лише плани російського командування, а й пропагандистський міф про «легкі перемоги».
Чому контроль над Малою Токмачкою важливий для обох сторін
Мала Токмачка має важливе стратегічне значення. Село розташоване на транспортному вузлі, де перетинаються автомобільна дорога та залізнична гілка, що з’єднують Оріхів із рештою Запорізької області.




За словами пресофіцера 118-ї окремої механізованої бригади Дмитра Пелиха, Мала Токмачка фактично є південно-східними воротами до Оріхова. Прорив української оборони на цій ділянці відкрив би російським військам шлях до боїв за місто, дозволив би вирівняти лінію фронту, убезпечити логістику та створити умови для подальшого наступу на Запоріжжя. Крім того, скоротилася б відстань для застосування артилерії, ударних дронів і штурмових груп. Саме тому російське командування не припиняє спроб просунутися на цій ділянці.
Для України утримання Малої Токмачки означає збереження стійкої оборони навколо Оріхова, контроль над ключовими логістичними маршрутами та стримування подальшого наступу російських військ у напрямку Запоріжжя.
***
Попри щоденні обстріли й безперервні штурми Мала Токмачка продовжує тримати оборону. За понад чотири роки повномасштабної війни невелике село стало символом стійкості українських захисників і довело, що навіть маленький населений пункт може відігравати вагому роль як на полі бою, так і в інформаційному просторі.
Бої на Оріхівському напрямку тривають, і російська армія не полишає спроб прорвати українську оборону. Попереду на Малу Токмачку чекають нові випробування, але її оборона вже стала однією з найяскравіших сторінок цієї війни.
Текст – Олександр Носок
Читайте також:
- Від Олександрівська до сучасного Запоріжжя: як змінилося місто
- Майже 250 років історії родини: як жителька Кушугума простежила свій рід до сьомого покоління
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0