Сортування відходів, відповідальне споживання і здоровий спосіб життя: як в запорізькій школі дітям прищеплюють екологічну культуру
Сучасні школи не лише дають дітям базу необхідних знань з різноманітних дисциплін, але й виховують всебічно розвинену особистість. Останнім часом, особливу увагу приділяють екологічній культурі. Лише зараз в Україні починають розуміють важливість відповідального споживання, збереження енергоресурсів та гармонійного співіснування з природою. Ці важливі навички важливо розвивати змалечку.
Як екологічним вихованням займаються Запорізькій області, у Мелітопольській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8, дізнаєтесь у цьому матеріалі.
Цього року школа №8 Мелітополя стала одним з фіналістів всеукраїнського конкурсу «Мішечок». Це екологічний проект, спрямований навчити усвідомленому відповідальному споживанню та сформувати культуру дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Школяри, використовуючи старі та непотрібні речі, власноруч шили торбинки для спортивної форми, фудбоксів, які б замінили неекологічні пластикові пакетики. Учні школи із Запорізької області посіли третє почесне місце, пошивши 307 мішечків.
Цей проект став одним з багатьох, учасниками якого стали учні мелітопольської школи. Навчальний заклад з 2017 року активно розвиває екологічний напрямок і бере участь у проектах, спрямованих на покращення навколишнього середовища.
Першим таким масштабним проектом став Zero Waste School, організований одним з благодійних фондів.
«Це сьогодні екологічне спрямування та турбота про нашу планету набирає великих обертів та популярності. А на той час, коли місто ще не так активно впроваджувало такі заходи, ми були першими, – згадує заступник директора з навчальної виховної роботи Юлія Литвиненко. – Ми і раніше сортували і збирали пластикові кришечки, але після цього проекту стали ще більш активно цим займатися. Проект передбачав багато заходів, котрі ми проводили, як у школі, так і на загал. Крім того, було важливо долучити ЗМІ і донести інформацію до громадськості. За півтора року Zero Waste School було багато результатів. Збирали папір на макулатуру, збирали та сортували пластикові кришечки для переробки, організовували прибирання близької до школи території. Навчалися цьому самі і проводили багато тренінгів, зокрема, для маляток з нашого дитячого садочку, для громади міста. Загальна кількість учасників – близько 400 людей».
Кращі учасники проекту – 25 шкіл з усієї України – виграли прес для відходів. Серед них – і Мелітопольська школа №8. У школі кажуть, ця перемога стала імпульсом та мотивацією для участі у інших екологічних проектах.
«Результатом цього проекту стало розуміння того, що сортування необхідне. І до цього дітей потрібно привчати змалечку. Діти все переносять у звичайне життя. Наприклад, проект «Мішечок». Тепер багато дітей використовують такий мішечок, щоб зменшити кількість пластику. Аналогічно – здорове харчування, фізкультурні зарядки, сортування відходів, – каже Юлія Литвиненко. – Ось так по крапельці, не сухими словами на заняттях, а діями, ми даємо зрозуміти дітям, чому це важливо. Показуємо ми їм те, що потрібно нам усім у майбутньому. Приємно, що батьки підтримують дітей і зацікавлюються разом з ними».
Вже другий рік поспіль школа №8 Мелітополя працює над проектом Healthy Schools, одним із пріоритетів якого є створення безпечного шкільного середовища.
«Цей проект має три напрямки: фізичний розвиток, здорове харчування та організація здорового простору. Останній пункт якраз пов’язаний з екологічним вихованням наших школярів», – розповідає вчитель англійської мови Ніна Олійник, куратор Healthy Schools.
За рік у школі провели 181 активність: з фізичної активності – 127 заходів, з раціонального харчування – 12, а з організації здорового простору – 42. До проведення активностей в рамках програми HealthySchools залучили 1155 людей: 564 учня, 47 вчителів, 429 батьків та 115 представників громад.
«Наші учні дуже активно долучаються до цих проектів. І не лише тому, що це такий проект і потрібно його виграти, а тому що вони люблять займатися спортом і робити щось своїми руками. Вони з задоволенням включаються в процес і беруть участь. Одним з напрямків програми Healthy Schools – здорове харчування. Дійсно, на сьогоднішній день в світі існує певний культ екологічно чистих продуктів. Наші молодші діти самі вирощували на підвіконні у школі цибульку та іншу зелень, різні корисні трави (м’яту, чербець та ін..). Старші та середні класи більше націлені на фізичний розвиток, але також активно беруть участь у всіх заходах, – розповідає Ніна Олійник. – Чудово, що це у нас в країні почалося. Такі проекти – це чудова можливість для дітей. Вони можуть самореалізуватися, показати себе на всю країну та досягти багато всього».
За словами педагога-організатора Анастасії Попенко, ці проекти – не той випадок, коли дітей було потрібно змушувати виконувати завдання. До заходів екологічного спрямування за власною ініціативою залучається чимало учнів.
«Я працюю зі шкільним самоврядуванням і можу сказати, що часто діти самі приходять самі зі своїми ідеями. Так було з проектом Zero Waste School. Діти дуже багато самі пропонують, – розповідає педагог-організатор, – У нас у школі 700 дітей, серед яких одразу відгукнуться до 100 людей. А потім – за ланцюговою реакцією. Якщо їм це стало цікаво, якщо вони бачать результат, то також приєднуються. Наприклад, ми почали збирати у холі школи пластикові кришки. Спочатку не дуже активно пішло. Ми зібрали трохи і вирішили з вчителем праці зробити килимок. Після цього інші діти також побачили, що ми збираємо кришечки не просто так, і також долучилися. Почали приносити, думати над дизайном майбутнього килимка, навіть, ходили обмінювалися один з одним, щоб підібрати потрібний колір. Коли з’являється спільна мета, діти стають дуже активними».
В Мелітопольській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 у 25 класах навчається 700 дітей. Профіль навчання – іноземна мова, українська мова та література, історія та географія. Окрім екологічних проектів, цей заклад – одна з 17 українських шкіл, в яких у дітей розвивають фінансову грамотність. Крім того, у ЗОШ №8 дають навички медіаграмотності та реалізують STEAM-освіту.
«Школа повинна виховувати у дітях екологічну культуру. Я розумію екологічність у більш широкому сенсі. Це пов’язано не тільки зі збереженням навколишньої середи, екологічність – це вміння знайти гармонію з природою. В нашій школі ми робимо акцент не тільки на навчання, але і на формування необхідних в житті навичок. Екологічність – це важлива навичка, яка допоможе дитині бути в гармонії з природою, бути відповідальною, працювати в команді, приймати рішення. Ми повинні не просто привчити до того, що викинути папірець повз урну – це погано. Важливо виховати культуру дитини на такому рівні, щоб вона і подумати не могла, що можна зробити інакше, – розповідає директор школи Олена Заменягре. – Екологічні проект, які ми проводимо у школі, на мою думку, можуть допомогти розвинути у людині необхідні для життя навички. Крім того, такі заходи потрібні, щоб об’єднати людей».
***
Те, що в Україні тільки починається, у Європі вже активно реалізують протягом останніх десятиліть. У країнах ЄС змалечку виховують у дітях відповідальне споживання, культуру дбайливого ставлення до навколишнього середовища та прищеплюють важливість енергоефективності.
Як кажуть науковці, сьогодні за кордоном активно розвиваються як формальна екологічна, так і неформальна освіта. У Західній Європі екологічна освіта починається з трьох років. Змалечку діти у спеціальних господарствах можуть спілкуватися з тваринами та доглядати за ними. Потім екологічне виховання дітей продовжується у школі. В європейських країнах воно спрямовано не лише на формування почуття любові до природи, а й на ефективне споживання та збереження природних ресурсів. Мова йде про регулярний збір і сортування відходів, скорочення відходів, вторинну переробку тощо.
Крім того, малечу ще зі шкільної парти активно долучають до енергоменеджменту. Наприклад, у Німеччині утеплення будинків, регулювання системи опалювання, енергоефективне освітлення – це та норма, до якої привчають з самого дитинства. Серед школярів призначають відповідальних, які власноруч регулюють роботу термостатів у класах і шукають можливості для заощадження енергії. Втрати тепла з допомогою вчителів та технічних працівників шукають, використовуючи тепловізор. У результаті статистика свідчить, що відповідальним шкільним енергоуправлінцям вдається зменшити до 10% витрат на опалення та освітлення.
Відповідальне споживання у Німеччині – це ще одна складова екологічної культури, над якою працюють у місцевих школах. Причини цього пов’язані з економічним розвитком країни. Маючи кращі, ніж у українців фінансові можливості, німці споживають набагато більше товарів. Наприклад, у 2018 році жителі ФРН придбали нового одягу на 62 мільярди євро, а кожен житель країни у середньому купляє 60 нових предметів одягу щорічно. Саме тому питання відповідального споживання у Німеччині, можливо, більш актуальне, ніж в Україні. Це частина культури відповідального громадянина, яка формувалася змалечку протягом десятиліть.
Текст – Андрій Вавілов
Читaйте тaкож:
Отримуйте новини швидше з допомогою нaшого Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпорізький» у Instagram!
0