USD: EUR:
... в Запорожье
Прозорість, залучення громадськості та «зелені принципи»: Рада відновлення презентувала результати соціологічного дослідження щодо післявоєнної відбудови Запорізької області

Прозорість, залучення громадськості та «зелені принципи»: Рада відновлення презентувала результати соціологічного дослідження щодо післявоєнної відбудови Запорізької області

Рада відновлення Запоріжжя презентувала результати соціологічного дослідження «Післявоєнне відновлення Запорізького регіону: проблеми, виклики, ризики та можливості з точки зору населення». Якою жителі нашого регіону бачать відбудову, за якими принципами її мають реалізувати і хто має бути долучений до цього процесу – більше про це у матеріалі «Першого Запорізького».

Опитування та фокус-групові дослідження були проведені в місті Запоріжжя протягом липня-серпня 2023 року соціологічною агенцією «Інфо Сапієнс» на замовлення ГО «Екосенс» в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.

Під час дослідження з допомогою комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю соціологи опитали 1013 жителів Запоріжжя та підконтрольної Україні території Запорізької області (826 жителів Запоріжжя, 166 жителів Запорізької області, 21 внутрішньо переміщену особу з інших областей) віком старше 18 років. Вибірка є репрезентативною для довоєнного складу населення Запорізької області за статтю, віком і типом населеного пункту. Гранична теоретична похибка вибірки становить +/-3,1%.

«Мета дослідження полягала у тому, щоб виявити потреби і бачення післявоєнного відновлення широких верств населення Запоріжжя і області, а також готовності людей особисто долучатися до процесу відновлення. Крім того, завданням дослідження було з’ясувати оцінку поточної ситуації у регіоні та актуальну проблематику – те, що зараз бентежить жителів Запоріжжя і громад біля нього, – зазначив член Ради відновлення Запоріжжя, голова Запорізького відділення Національної платформи стійкості та згуртованості, завідувач кафедри загальноправових та політичних наук університету «Запорізька політехніка», доктор політичних наук, професор, Дмитро Арабаджиєв.

Член Ради відновлення Запоріжжя, голова Запорізького відділення Національної платформи стійкості та згуртованості Дмитро Арабаджиєв

Крім того, завданням дослідження було зафіксувати бачення запоріжців щодо пріоритетних сфер і напрямків відновлення регіону,  визначити рівень обізнаності про «зелене відновлення», з’ясувати готовність долучатися до процесу відбудови та оцінити ставлення до залучення у процес відбудови певних категорій населення.

«Окрім кількісного соціологічного опитування, ми ще й зробили якісне дослідження – фокус-групи (передбачає отримання зворотнього зв’язку від респондентів у ході спільної дискусії на задану тему, – прим.). У серпні цього року було проведено офлайн сім фокус-групових дискусій за участі представників різних цільових категорій: керівників та членів ОСББ, молоді (людей віком 18-30 років), представників культурних та релігійних спільнот, підприємців, внутрішньо переміщених осіб (з Запорізької та Херсонської областей), людей похилого віку (60+ років), людей з інвалідністю і батьків дітей, що мають інвалідність, – розповів член Ради відновлення Запоріжжя. Серед учасників фокус-груп були і військовослужбовці та члени їхніх родин. – Додам, що результати, які ми отримали за підсумком соціологічного дослідження і фокус-груп, корелюють одні з одними. Думки опитаних телефоном збігаються з думками, озвученими під час живого групового спілкування».

У кожній з дискусій спілкувалися 5-10 учасників. Усього у дослідженні взяло участь 58 респондентів.

48% опитаних вважають проблему корупції більшою, ніж збройна агресія РФ

«Оцінюючи поточну ситуацію, лише 4% респондентів вказали, що не зазнали жодних наслідків війни через російську агресію. Решта респондентів розповіли про психологічні, безпекові, соціально-економічні та екологічні наслідки. 59% респондентів вказали на психологічні наслідки й шкоду психічному здоров’ю. Це говорить про величезну проблему, над вирішенням якої вже варто замислюватися обласній та міській владі. 53% опитаних повідомили про суттєве зменшення регулярного доходу. 50% – про страх техногенної катастрофи на Запорізькій атомній електростанції, – зазначив Дмитро Арабаджиєв. – Четвертим за популярністю негативним наслідком, яких зазнали через російську агресію, 46% опитані жителі Запорізької області назвали бойові дії біля населеного пункту, в якому проживають. 42% респондентів вказали на неможливість дітей відвідувати школи офлайн».

У результаті опитування вдалося визначити коло найбільш актуальних для жителів Запоріжжя і області проблем, обумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, які були актуальними й до широкомасштабного російського вторгнення.

«Як не дивно, на першому місці– це корупція. 48% опитаних жителів Запоріжжя та підконтрольної України території Запорізької області вважають цю проблему найбільшою. Збройна агресія Росії проти України – на другому місці (41%). Уявляєте, як дико виглядає, коли під час війни у місті за 35 кілометрів від лінії фронту найбільша проблема, що турбує містян, це корупція», – підкреслив член Ради відновлення Запоріжжя.

Нижче у переліку проблем респонденти назвали високу вартість життя та низькі доходи (33%), екологічні проблеми, забруднення довкілля (32%), відсутність професіоналів у владі (24%), великі руйнування інфраструктури, промисловості, житла (22%).

Соціологічне опитування проілюструвало, що найбільшими факторами збереження стійкості у цей складний час є віра в Збройні сили України (82%), сім’я/родичі/близькі (59%), щоденна праця (30%) та віра в державу (20%).

Більшість респондентів повідомило про негативні зміни у психологічному стані

Під час фокус-групових дискусій розгорнуто розповіли про свій  досвід війни і те, як  змінилося їхнє життя у цей час.

«Підприємці говорили про те, що у 2022 році їхня діяльність майже зупинилися, з 2023-го почала відновлюватися, але в значно нижчих обсягах, ніж до війни. Окрім волонтерської діяльності з початку війни, частина з них почала переорієнтовувати на нові ринки, зокрема, освоювала оборонну сферу, – розповів Арабаджиєв. За словами респондентів, наразі їхні бізнеси скоріше працюють в режимі виживання. – Голови ОСББ розповідали, що з початку великої війни активно займаються волонтерською діяльністю, організовують збір та розподіл гуманітарної допомоги, облаштовують укриття».

Зустріч членів Ради відновлення Запоріжжя

Іншою проблемою, на яку вказували голови ОСББ, є ліквідація пошкоджень внаслідок обстрілів. З іншого боку, якщо уражень не було, голів ОСББ постійно супроводжують страх та очікування руйнувань та майбутніх ремонтів за відсутності коштів.

Представники молоді під час фокус-групових досліджень одностайно вказували, що на початку війни було сильне відчуття невідомості, а за час війни відбулася трансформація цінностей та смислів щодо подальшого життя та розвитку.

«Ми знаємо, що найважче було внутрішньо переміщеним особам, які після переїзду зустрічалися з проблемами відсутності коштів на ліки, складнощами і відмовами у працевлаштуванні, критикою та дискримінацією з боку жителів міста, відчутними психологічними проблеми, особливо після полону та інших травматичних подій, – сказав аналітик. – Проблеми і виклики людей з інвалідністю та людей похилого віку певною мірою схожі із викликами ВПО і перш за все стосуються нестачі коштів і соціальних виплат, що призводить до незабезпечення базових потреб».

Дуже багато опитаних респондентів з різних цільових груп населення говорили про негативні зміни у своєму психологічному стані. Наприклад, представники молоді зазначали, що у зв’язку зі стресом через війну жителів Запоріжжі варто працювати з психологом. Хоча самі послугами психолога користувалися нечасто. Голови ОСББ вказували на те, що наразі жителі певною мірою втратили відчуття небезпеки і звикли до тривог, обстрілів. Люди з інвалідністю також зазначали, що значною мірою адаптувалися до стресу. Внутрішньо переміщені особи говорили про чисельні психологічні проблеми, з якими зустрічаються. Для цього деякі з них 2-3 рази на тиждень працюють з психологами.

Відбудова та розвиток економіки: які сфери відновлення жителі Запорізької області вважають пріоритетними

«Жителі Запоріжжя та області окреслили коло, на їхню думку, пріоритетних для повоєнного розвитку  сфер економіки. У загальних рисах вони відображають довоєнну специфіку економіки області, а також завжди актуальну соціальну сферу (медицина, освіта). На питання, які сфери економіки після війни потрібно розвивати у першу чергу, 51% респондентів назвали важку промисловість і металургію, 42%  – будівництво, 42%  – сільське господарство, 31% – медицину, 26% – освіту і науку. 24% опитаних пріоритетним для повоєнного розвитку сфери економіки назвали військову промисловість», – розповіли у Раді відновлення Запоріжжя.

Також опитані жителі Запорізької області назвали конкретні сфери, де відбудова потрібна зараз:

  • будівництво/реконструкція житла для тих, хто його втратив – 45%;
  • адаптація військових до мирного життя – 41%;
  • розмінування територій – 35%;
  • відновлення критичної інфраструктури/комунікацій – 30%;
  • відновлення роботи підприємств і створення робочих місць – 28%;
  • відновлення роботи закладів соціальної сфери (лікарень, шкіл, садочків) – 27%;
  • побудова бомбосховищ і укриттів – 12%.

«87% опитаних жителів Запоріжжя і області налаштовані на відбудову за принципом «Відбудувати краще, ніж було». Лише 13% обрали варіант «Відбудувати, як було». Разом з тим, реалістичним з точки зору кінцевого результату варіант відбудови за принципом «краще, ніж було» вважає дещо менша частка опитаних – 72%. Тоді як більш реалістичною відбудову за принципом «Як було» вважає 26% опитаних. Тобто вірять і хочуть, щоб було краще, ніж було, 87%, а реально вважають, що так буде, 72%», – підсумував Дмитро Арабаджиєв.

Рушіями відновлення нашого регіону опитані жителі області бачать місцеву владу (42% опитаних), міжнародні організації, донори (37%), молодь (24%), військових та ветеранів (25%), місцеву громаду та активістів (23%), міжнародний бізнес (18%).

«Серед тих, на кого покладають основні надії на відновлення, попри низький рівень довіри є місцева влада. Це логічно, оскільки дослідження виявило, що абсолютна більшість учасників фокус-груп всіх цільових аудиторій вважають, що владу потрібно повністю перезавантажувати. Відповідно надії на відбудову покладають вже на оновлену владу», – зазначив член Ради відновлення Запоріжжя.

Під час фокус-групових досліджень голови ОСББ висловили довіру до громадських та міжнародних організацій, які були ефективними до війни і під час війни. Опитані сподіваються, що громадськість під час відбудови зможе контролювати місцеву владу.

Підприємці і представники молоді також підкреслили, що до відбудови мають бути залучені широкі кола громадськості, а не лише представники влади.

«Узагальнюючи, усі опитані аудиторії мають великі сподівання, що процес відновлення буде проходити із залученням безпосередньо міжнародних організацій та громадянського суспільства. Також усі респонденти сподіваються, що цей процес відбуватиметься відкрито і прозоро, – зазначив фахівець. – Тому, на мою думку, дуже важливим є сформувати зараз інституційно і репутаційно спроможні організації або асоціації, які в перспективі зможуть бути задіяні в цьому процесі і будуть співпрацювати з владою за принципами партнерства».

Опитані жителі Запоріжжя переконані, що залучення громадськості у процесах відновлення є визначальним

Якщо говорити про ризики успішної відбудови, найбільшою загрозою, на думку жителів Запоріжжя і області, є корупційні схеми відмивання коштів на великих проєктах (71%) та відсутність контролю/розкрадання коштів (50%). Крім того, людей турбують інші загрози втіленню планів відновлення і відбудови, як відсутність чіткості і прозорості планів відбудови і стану їх виконання (25%), загроза повторення воєнних дій (23%), відсутність репарацій з боку РФ (15%), нестача фінансів, неможливість виділення коштів партнерами (14%).

Як повідомили у Раді відновлення Запоріжжя, переважна більшість респондентів у цільових аудиторіях вважає, що фундаментом відбудови є демократичні принципи врядування, відкритість, прозорість та підзвітність  місцевої влади громадськості. Для реалізації цих принципів та підходів необхідно сформоване і дієве громадянське суспільство.

У більшості респондентів не було сформованого розуміння щодо понять «зелене відновлення», «сталий розвиток», «інклюзивність», «універсальний дизайн».

Результати опитування показали, що про «зелене відновлення» понад половина опитаних жителів Запоріжжя і області про нього нічого не знають/вперше чують (54%), ще 42% щось чули, але не знають деталей, і лише 5% опитаних знають детально про «зелене відновлення.

Водночас учасники дослідження з-поміж основних напрямів відбудови обрали ті, що цілком відповідають принципам «зеленого відновлення»

  • модернізація промисловості і зменшення викидів – 58%;
  • збереження природи та біорізноманіття екосистем – 35%;
  • створення гідних умов для життя та охорони здоров’я – 35%;
  • енергоефективність, чиста відновлювана енергетика – 33%;
  • екологічно безпечні технології будівництва – 30%.

«Нам було важливо зрозуміти, наскільки самі люди готові взяти участь у відновленні і як вони вважають, це буде відбуватися. Переважна більшість опитаних готові в майбутньому особисто долучитися до вирішення важливих питань для їхнього населеного пункту у Запорізькій області (86%). Це дуже важливо, бо свідчить про високий рівень активності і те, що ця тема може згуртовувати суспільство, – зазначив Арабаджиєв. – 47% респондентів розповіли про бажання участі у відбудові в якості волонтерів, 36% – у діяльності громадських організацій, 28% – безпосередньої участі у відбудові конкретних об’єктів».

Результати дослідження дозволять створити «дорожню карту» післявоєнного відновлення Запорізької області

Дослідження показало, що для містян важливо отримувати інформацію про перебіг відбудови, є актуальним контроль витрат і виконавців, етапів здійснення та якості робіт, інформація про фінансування і джерела надходження коштів, залученість громадян до процесів тощо. Усі респонденти вказували на проблему закритості місцевої влади і на необхідність зміни місцевої влади після війни. Учасники дослідження підкреслили важливість прозорості, підзвітності та інформування громадськості щодо прийнятих рішень, а також залучення громадськості до обговорення рішень, що приймаються.

«Навіщо ми робили ці соціологічні дослідження? На мою думку, будь-яку діяльність потрібно починати зі зрізу, вивчення актуальної картини. Крім того, ми хочемо створити «дорожню карту» і запропонувати спільний алгоритм дій громадськості, влади та міжнародних донорів. Зараз над цим, беручи до уваги результати дослідження, працюють наші колеги з Національного університету «Запорізька політехніка», – підсумував результати дослідження голова Запорізького відділення Національної платформи стійкості та згуртованості, доктор політичних наук, професор, член Ради відновлення Запоріжжя Дмитро Арабаджиєв. – Ми вже провели публічну дискусію з молоддю, під час якої поспілкувалися у більш широкому (ніж фокус-групи) форматі. Все, що ми там почули, також корелює з результатами кількісного та якісного соціологічних досліджень. У тісній співпраці разом з Запорізької обласною військовою адміністрацією ми вже провели Форум громадських організацій «Виклики воєнного стану: сьогодення і майбутнє». Дякую ОВА за високий рівень організації заходу. Попереду у нас експертні рекомендації Інститут розвитку міста, які ми також передамо представникам влади».

За словами координаторки Ради відновлення Запоріжжя, голови громадської організації «Екосенс» Тетяни Жавжарової, результати проведеного дослідження свідчать про великий запит від суспільства на участь громадськості у процесах відбудови.

Координаторка Ради відновлення Запоріжжя, голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова

«Ми вже почали опрацьовувати заходи та конкретні задачі з відновлення, враховуючи ті результати, які ми отримали після наших досліджень. Визначили проблеми, вразливості і тепер далі напрацьовуємо саме заходи, які допоможуть з цими викликами впоратися, – зазначила координаторка Ради відновлення Запоріжжя. – Дякуємо за розуміння, що громадськість і експерти можуть справді багато зробити у цьому напрямку. І якісне відновлення можливе тільки за умови співпраці влади та суспільства».

За словами експерта з питань культури Дениса Васильєва, який також бере активну участь у Раді відновлення Запоріжжя, найголовніше, що вдалося побачити у результатах дослідження, це те, що люди готові об’єднуватися заради вирішення спільних проблем, зацікавленні в тому, щоб долучатися до відновлення. У них є бажання повертатися до рідних територій, де вони хочуть займатися відновленням.

«Окрім того, це дослідження свідчить, що люди дійсно хочуть змін серед своїх представників у владі. Обрана влада, яка адмініструє всі питання, наразі переважну більшість респондентів не влаштовує. Є комплекс проблем, на які у стані війни потрібно реагувати більш швидко і відповідально. Але опитування показало, що люди, на жаль, не бачать ефективних дій з боку влади, як міського так і обласного рівня. Наскрізні питання, які проходять через все дослідження: корупція, відсутність фаховості, ігнорування владою проблем, які важливі для опитаних», – поділився експерт з питань культури, керівник музею історії музичних інструментів «Барабанза», представник ГО «Центр розвитку бізнес-технологій та культури», член Ради відновлення Запоріжжя Денис Васильєв.

Експерт з питань культури Денис Васильєв

На думку експерта, для повноцінного відновлення вкрай важливо займатися не лише базовими речами, як відновлення житла, створення робочих місць, соціального забезпечення людей.

«Має бути чітко артикульована ідея громади. Що громада дає на регіональному, національному та міжнародному рівнях? Що об’єднує жителів громади? Люди просто не уявляють, наскільки важливим є питання культури. Що воно є наріжним каменем існування суспільства. Якби держава займалася питаннями культури ще з 1991 року – мовою, ідеологією, розвивала українську ідентичність – ми б по-іншому зустрічали росіян, можливо б, війни взагалі не було», – підсумував Денис Васильєв.

Зібрані думки містян та жителів області допоможуть сформувати стратегічне бачення відбудови Запоріжжя

До засідання Ради відновлення Запоріжжя та презентації результатів дослідження долучився заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Євген Мироненко.

«Без громадського сектору насправді нічого не можна робити. Я завжди говорю, що громадськість – це «ноги» та «вуха» на землі, бо з управлінської позиції не завжди можна побачити всі виклики. Цей формат – правильний і глобальний, бо він зосереджує різні громадські ініціативи та організації. У Запоріжжі цього геть не вистачає, бо відсутні якісні горизонтальні зв’язки. А для нас, управлінців, щоб приймати правильні ефективні рішення на користь громади, необхідно мати розуміння не лише проблематики, а й ресурсної складової, інтелектуальної, залучення до роботи, – зазначив заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Євген Мироненко. – Громадськість – це живий організм. Коли ми знаємо, хто яким напрямком діяльності займається, коли за нашої участі об’єднуємо напрацювання, ідеї, можливості, ресурсні складові різних організацій, то отримаємо гарний результат».

Заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Євген Мироненко

За словами Євгена Мироненка, на сьогодні влада має стратегічний документ щодо заходів з деокупації – дієві алгоритми, напрацьовані на досвіді Харківської та Херсонської областей. Водночас документа, який би формував стратегічне бачення відбудови поки що влада не має.

«Я не говорю, що влада над цим не працює. Сьогоднішня зустріч якраз і покликана допомогти вирішити це питання. Виклики будуть колосальними. Багато територій, населених пунктів знищено. Що ми будемо з ними робити? Як управлінець, державний службовець, я не хочу, щоб ми втрачали людей. Людський капітал у цій відбудові має стати головною парадигмою, коли все створюється навколо і задля людини, – підкреслив  Євген Мироненко. – Я був готовий до таких результатів дослідження, оскільки сам маю політологічну освіту і є аналітиком за фахом. Причиною таких думок опитаних стала відсутність нормальної комунікації, відсутній суспільний діалог. Ми почали реагувати на це ще раніше, коли через управління внутрішньої політики Запорізької ОВА почали зустрічатися з громадським сектором».

За посиланням можна ознайомитися з повними результатами кількісного соціологічного дослідження та результатами фокус-групових досліджень «Післявоєнне відновлення Запорізького регіону: проблеми, виклики, ризики та можливості з точки зору населення».

Стаття підготована завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадськості до формування екосистеми сталості, стійкості та демократії в Запорізькій області», який виконує ГО “Екосенс”, у партнерстві з ГО “Дивосвіт” та Національною платформою стійкості та згуртованості.


Читайте також:

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0