Україні необхідна зелена промислова політика: держава має підтримувати екологічну модернізацію бізнесу
Модернізація промисловості України за європейськими екологічними стандартами неможлива без підтримки держави.
Таку думку під час п’ятого всеукраїнського екологічного форуму «Еко Форум-2021», який вчора розпочався у Запоріжжі, висловили експерти на секції «Європейський зелений курс – можливості для розвитку українського бізнесу».
«Зелена трансформація економіки і , зокрема, промисловості – це виклики сучасного світу. Як слідство, діяльність держави, інвестиції бізнесу також повинні мати зелене забарвлення. Тобто бути спрямованим на енергоефективність, зменшення викидів, поширення циркулярної економії та розвиток ресайклінгу, на розвиток громад і т.д. Для цього існують як нормуючі, так і стимулюючі методи. Найголовніше, що ця зелена промислова політика має відбуватися за прикладом Європи. Ієрархічно, наказами зверху або лише планами бізнесу це відбуватися не може. Виключно у форматі сумісної роботи влади та бізнесу. Це і є сталий розвиток і гармонічне поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей, – зазначив голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації, директор інформаційно-аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко. – Я знаю, що у Запоріжжі різні підприємства реалізують заходи з охорони та захисту довкілля, підтримання біологічного різноманіття, енергоефективності тощо. Такі форуми і з обговоренням промислової політики мають відбуватися на локальному рівні: саме у промислових міста – у Кривому Розі, Дніпрі, Маріуполі, Харкові. Я знаю, що у кожної компанії є екологічні ініціативи, які можуть стосуватися і озеленення, і допомоги громадам, і заходів з енергоефективності. Але потрібно зрозуміти, що у Європі це відбувається за підтримки і стимулювання держави. Європа виділяє на екологічні заходи 1 трильйон євро, з яких 600 мільярдів євро спрямували на зелену трансформацію. Країни Європи ставлять завдання бізнесу і допомагають їх досягати. На жаль, у нас ця ланка не вибудована. Ми тільки намагаємося привести до ладу наше законодавства, у відповідності з європейським. Але поки що ще не вибудовані інституції. А роль обласної місцевої влади тут є принциповою. Тому що ця політика спрямована на добробут та покращення якості життя людей».
Цю думку також розділяє і голова громадської ради Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, президентка ВГО «Жива планета» Світлана Берзіна. За її словами, держава має не лише виставляти вимоги до підприємств, а й усіляко підтримувати розвиток вітчизняної економіки.
«Україна надає умови для роботи міжнародних фондів, які реалізують окремі проекти, зокрема, для забезпечення здешевлення кредитів бізнесу. Але саме державної підтримки, на жаль, немає. Ця проблема сьогодні є постійно дискусійною і була озвучена мною під час пленарного засідання форуму. Це дуже потрібний інструмент, який забезпечить вирішення екологічних проблем, перш за все, на джерелі їх виникнення. Ми не кажемо про ліквідацію наслідків забруднення. Це довго і дорого. Набагато легше ліквідувати не наслідки, а першопричини забруднення, – зазначила Світлана Берзіна. – Крокуючи курсом європейської інтеграції, Україна має впровадити низку актів права, спрямовані на зменшення промислового забруднення. При цьому ми маємо знаходити розумний баланс. Бо ніхто не зацікавлений у тому, щоб закривати промислові підприємства, які сплачують податки, які виконують соціальну функцію і забезпечують роботою людей».
За даними експертів, на сьогодні чимало промислових підприємств, не чекаючи підтримки від держави, за власний кошт планують екологічну модернізацію власного виробництва. Один з яскравий прикладів – це зниження навантаження на навколишнє середовище на виробництві підприємств Групи Метінвест.
«На сьогодні в активній стадії розробка дорожня карта по декарбонізації нашої компанії, є цікаві напрацювання. Другий напрямок – це перехід на європейську систему моніторингу та звітності з екології: в Україні поки відрізняється система моніторингу. Я впевнений, що ми в найближчі п’ять-сім років ми зможемо перейти на європейські стандарти, тим більше перші кроки вже були зроблені», – розповів генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.
За словами топ-менеджера, поки в Україні чимало підприємств закрилося, Метінвест вибрав інший шлях – інвестиційний, який дозволить в довгостроковій перспективі і зберегти стратегічно важливу індустрію, і одночасно з цим бути екологічно чистими, відповідати всім стандартам, які існують в світі. За останні 10 років – з 2011 року по 2021 роки Метінвест інвестував у проекти з екологічною складовою близько $ 3,5 млрд грн. У найближчі 4-5 років заплановано витратити ще близько $ 0,5 млрд на суто екологічні проекти.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» у Instagram!
0