
У Запоріжжі на обмілілому узбережжі Хортиці знайшли унікальний старовинний човен часів Київської Русі, – ФОТО
У Запоріжжі на узбережжі заповідного острова Хортиці після значного зниження рівня води внаслідок підриву РФ греблі Каховської знайшли унікальну історичну знахідку – старовинний човен.
Про це на прес-конференції розповіли фахівці Національного заповідника «Хортиця».
Співробітники заповідника зараз регулярно проводять моніторинг оголених берегів з метою пошуку історичних артефактів, які до цього ховалися під водою.
«Під час обстеження узбережжя ми знаходимо багато об’єктів. Чергова знахідка – дуже цінний човен-моноксил (човен-довбанка, – прим. ред.). Довжина човна – 6 метрів 80 сантиметрів. Він видовбаний зі стовбура одного дерева. Висота бортів – близько 50 сантиметрів. Ширина – до 80 сантиметрів. Має дуже цікаву конструкцію, отвори, – розповіла виконувач обов’язків генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко. – Ця знахідна є унікальною для підводної археології України. Вона стане окрасою нашої колекцію Музею судноплавства».
Наразі човен вже підняли з води і перемістили до музею судноплавства для проведення консерваційних робіт.
«Досвід проведення таких робіт у нас досить великий. Але в цьому випадку через коливання рівня води у Дніпрі доводилось працювати іноді, як водолазами, так і сухопутними археологами. Човен то був на метровому рівні заглибленні, то на суші. Все це викликало швидкі процеси руйнації. На жаль, в процесі розкопок човен розклався на три фрагменти – носову, кормову та хвостову частину, – розповів реставратор Національного заповідника «Хортиця» Андрій Денисенко. – Корпус човна зберігся на 70%. – Для наших істориків-археологів це дуже гарна давня знахідка. За станом збереження деревини можна сказати, вік човна – близько 1000 років. На нас, реставраторів, чекає робота протягом одного-двох років. Спочатку будуть проведені роботи зі стабілізації деревини, потім складання човна докупи. У нас вже напрацьовані методики. Будемо просочувати у реставраційному павільйоні методом повного занурення деревини. Це найкращий спосіб. Також у нас розроблена методика просочування деревини у вакуумному середовищі у восьмиметровій барокамері. Це дає можливість прискорити процеси стабілізації деревини. Як сказали наші шведські колеги (які нещодавно приїздили на Хортицю до Музею судноплавства вивчати досвід запорізьких реставраторів, – прим.ред.), в дечому ми навіть обійшли їх за станом збереження деревини».

«Такі моноксилів на території України – близько 30. Вони відносяться до різного часу, але археологічно їх знаходять ближче до великих рік. На Волині, біля нашого Дніпра. Засновник запорізької підводної археології Георгій Шаповалов у 1986 році знайшов перший такий моноксил біля Старого Дніпра», – розповів археолог Національного заповідника «Хортиця» Олег Тубольцев. За словами науковця, цей човен міг використовуватися, як для перевезення воїнів, пересування, так і для рибальства та зв’язку між різними поселеннями. – Такі човні достатньо розповсюджені. Найбільш давні з них – датуються ІІІ тисячоліттям до нашої ери. Найбільш пізніші використовували у 19 столітті. Підказкою для визначення віку може бути форма, знаки. Але головна підказка, звісно, результати радіовуглецевого аналізу, який точно показує вік».
Для проведення спеціального дослідження та визначення віку човна елементи старовинної деревини відправлять фахівцям у Німеччині або Литві.
«Поки не отримаємо результати радіовуглецевого аналізу, ми не можемо точно казати про вік. На сьогодні наші фахівці роблять припущення, дивлячись на стан дерево вини, що вік човна може бути близько 500-1000 або, навіть, більше років. Але точно ми зможемо знати лише після отримання результатів вуглецевого аналізу», – зазначила в.о. генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко.
На корпусі човна зображені два однакові символи, а також квадратний отвір, які стануть окремим об’єктом досліджень.
«Що можуть означати ці знаки? Можливо, це оберіг. Власник човна міг вірити, що цей символ його захистить. Або це міг бути знак виробника човна. Або знак власника чи символ приналежності човна до якоїсь родини. Все це потрібно досліджувати», – розповіла реставраторка Національного заповідника «Хортиця» Поліна Петрашина.
На словами вже згаданого історика та археолога, доктора історичних наук Георгія Шаповалова, це вже третій знайдений човен-моноксил, знайдений біля Хортиці, з характерним типом побудови.
«Я думаю, що вже можна говорити про запорізьку традицію побудови човнів, типову для судноплавства по Старому Дніпру: у трьох знайдених човнів така сама корма, рублена сокирою носова частина, отвір чіткої квадратної форми, – розповів Георгій Шаповалов. – Навіщо отвори однакового розміру у всіх трьох човнах? В літописах згадується, коли човни-моноксили використовувалися, як мости та переправи. Жердина вставляється через отвори та утворює з п’яти-шести човнів відносно нерухому платформу. Мені траплялися під час експедиції на річці Ізюм два таких човни з залишками кріплення між ними. Ми тоді не могли зрозуміти, що це і навіщо. Але пізніше стало зрозуміло, що у всіх власників човнів у поселенні мали бути такі отвори на випадок, коли потрібно було зробити переправу або міст. Цікаво, що усі ці знахідки в районі нинішнього мосту Преображенського».
У Національному заповіднику «Хортиця» підсумували, що знахідка човна – це лише початок довгої роботи, над якою тривалий час буде працювати велика команда реставраторів, археологів та істориків.
Читайте також:
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0