«Тут дійсно козацький дух»: військовий експерт Олександр Мусієнко – про оборону Запорізького краю, деокупацію та ординську тактику рашистів

«Тут дійсно козацький дух»: військовий експерт Олександр Мусієнко – про оборону Запорізького краю, деокупацію та ординську тактику рашистів

Якою є ситуація на Запорізькому напрямку, чому наша область є важливим напрямком для російського командування, коли очікувати звільнення захоплених територій – відповідь на ці та інші запитання в інтерв’ю TV5 дав військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. «Перший Запорізький» записав найцікавіші фрагменти розмови.

Перш за все, дуже цікаво почути ваші міркування щодо ситуації на Запорізькому напрямку.

– Треба сказати, що я з великою повагою та шаною ставлюся до оборонців Запоріжжя. Це дійсно козацький дух. Особливо, Гуляйполе. Мабуть, традиції історичні нікуди не зникли. Тому що, те, як героїчно обороняються Збройні Сили та територіальна оборона, це дійсно заслуговує поваги.

Протягом минулих тижнів була складна ситуація, коли російські війська намагалися просунутися і рухалися у напрямку Оріхова через Пологи на Гуляйполе і намагалися виконати дві задачі. Перша – відрізати Запоріжжя. Друга – виходити на з’єднання з угрупованням військ, які йдуть східніше на Донеччині.

Сьогодні можна констатували, що жодна з цілей не досягнута і досягнута не буде. Ситуація розвивається таким чином: якщо раніше завдання полягало в тому, щоб стримувати просування противника, то зараз простежується ситуація і для наших сил створюється тло для можливості контратакувальних дій на певних напрямках.

Російські війська переходять до укріплення своєї лінії оборони. Вони створюють фактично лінії оборони на тимчасово окупованих територіях для того, щоб зменшувати  контрнаступальні ініціативи української армії, пригальмовувати їх. Це свідчить про те, що, вочевидь, від масштабних наступальних дій, принаймні на цей проміжок часу, росія відмовляється. Росія бачить, що є  серйозний суттєвий спротив і вони зосереджується на тому, щоб гарантувати збереження тих рубежів, які вони тимчасово зайняли.

Чому Запорізька область є важливим напрямком для наступу російської армії?

– По-перше, область велика і безпосередньо межує зі східними нашими теренами – Донеччиною. Область промислова. Вона має  серйозний потенціал для української економіки. Це теж не секрет. Має серйозний потенціал місто Запоріжжя. Окрім того, це вихід до Дніпра. Це контроль однієї з ключових річкових артерій.

Прильоти ракет, які були на Хортицю, комусь може здатися це помилкою, що російські ракети – так звана високоточна зброя – дає збої. Але, на моє переконання, це не було помилкою. Ми ж пам’ятаємо, як руйнувалася Січ за Катерини ІІ. Це все символізм. Росія так і воює.

Запоріжжя має одне зі стратегічних значень. Це надзвичайно важлива область як для економіки, та і для оборони нашої держави. Північніше – Дніпро. Це теж забезпечення. Це потенціал і можливості формувати широке кільце. Вони думали про оточення. Але зараз вони  не можуть його сформувати.

Ми зараз бачимо, що ворог найбільше концентрує свої зусилля на Луганському напрямку. Чи можна вважати, що вірогідність просування та нападу саме на обласний центр  відсувається на більш далеку перспективу? Чи варто очікувати у найближчі місці нападу на Запоріжжя?

– Треба розуміти, що зараз росія підтягнула деякі сили резерви, які ще були в окупованому Криму. Але вони зосереджують їх більше на херсонському напрямку. І вони там намагаються прориватися. Робити виходи на адміністративні кордони Херсонської та Дніпропетровської областей. Вони зосереджуються на Миколаєві. Піддають обстрілам місто та околиці.

На Запорізький напрямок, по-перше, я думаю, їм просто не вистачає сил і зусиль. По-друге, вибудована ефективна оборона, яка не дає їм мобілізуватися та зробити щось. Вони намагалися прориватися не раз.

Звичайно, зараз увага зосереджена на інших точках. Але  тут розслаблятися не доводиться. Тому що вони продовжують обстріли, використовують ствольну та реактивну артилерію. Де можуть, вони намагаються завдаватися ударів  по нашим позиціям на Запорізькому напрямку.

Російські війська наносять удари не лише по позиціям наших військових, але і б’ють по мирним населених пунктам. Фактично цілять усюди, куди вони дістають артилерією та «Градами». Останніми днями особливо руйнують Гуляйполе та Оріхів. Яка мета цілеспрямованого знищення міст та сіл?

– Російська тактика ведення бойових дій вона нагадує ординську тактику – тактику випаленої землі. Гуляйполе тривалий час піддається обстрілам. Таке ж ми бачили на прикладі інших міст, куди підходила російська федерація. Починаючи від Чернігова і Маріуполя до Харкова, куди росія змогла підвести артилерію за відстані 20 кілометрів і могла обстрілювати місто.

Це свідчить про наступне: якщо росія бачить, що не може зайти і захопити якесь місто,  вони там воюють за тактикою його знищення. Тобто їх не цікавить майбутнє міста, що там буде. Вони просто намагаються знищувати все.

Це свідчить про те, що мета не «звільнення», а просто винищення всього. Починаючи з мирного населення, цивільних будинків та інфраструктури до військових об’єктів. Так воює Росія.

Зараз велика частина області перебуває в окупації. Яке майбутнє чекає захоплені населені пункти Запорізької області у перспективі 5-6 місяців?

– Хочеться вірити, що вони будуть деокуповані українськими силами якнайшвидше. Я маю стриманий оптимізм. Якщо ситуація до кінця літа буде розвиватися таким чином, що росія нестиме втрати без поповнення резервів, а наші сили будуть зміцнюватися, зокрема, за рахунок  західної зброї. Тоді ми зможемо створити такі плацдарми для переходи у контратаку. Як це було на прикладі з Харковом, де наші сили по одному з напрямку перейшли до лінії кордону.

Тому я думаю, що з осені будуть створені такі передумови, щоб поступово рухатися і на півдні та на південному сході звільняти наші території.

Я не думаю, що це буде такий прорив, як хтось уявляє, коли за декілька днів все буде звільнено. Теоретично  все можливо. Але я більше схиляюся до сценарію, що це буде поступово. Що під тиском українських сил російські війська будуть просто змушені відходити.

Тому я хочу звернутися до мешканців, які опинилися у цих складних жахливих умовах. Дійсно, можу тільки співчувати. Але я спілкуються, з військовими, експертами,  політиками. Від них чую про плани звільнення окупованих територій. Президент також це озвучив. Думаю, що поступово це буде здійснюватися. Але потрібно розуміти, що це може зайняти певний період часу. Тому потрібно трошки почекати. Мешканцям залишається бажати триматися.

Ми бачимо, що, окрім пасивного, є й активний спротив. Все частіше є сигнали з Мелітополя. Є випадки, коли російські військові потрапляють з кінцівками пораненими, можливо, самострілами. Це свідчить про наявність руху опору і про низький та виснажений моральний стан тих, хто вже не хоче брати участь у війні на боці росії.

Бачимо багато повідомлень про вивезення потужностей місцевих підприємств та зерна. Мінагрополітики повідомило, що окупанти викрали щонайменше 500 тисяч тонн зерна, переважно із Запорізької та Херсонської областей. Фактично наші регіони стали базою для споживання російської армії?

– Вони вивозять його централізовано. Навіть, був випадок, коли російське судно з українським зерном було зафіксоване біля порту Сирії. Тобто треба розуміти, що вони крадуть і намагаються на цьому заробляти. Вони крадуть українське збіжжя і підприємства. І намагаються їх продати. Треба же платити Асаду (Башар аль-Асад – президент Сирії – прим. ред.) за найманців.

Вони грабують, вони нищать. Мінагрополітики повідомляло, що щонайменше шість великих агросховищ східної та центральної України зруйновано російськими атаками. Це пограбування. Це намагання виснажити українську економіку та промисловий сектор.

Це одна з частин тієї агресивної війни, яку росія веде проти України. Час грає не на нашу користь. Всі інструменти, якими можна на сьогодні зробити, щоб блокувати цей процес економічно, політично та санкційно, Україна намагається залучити. Приміром, наше Міністерство закордонних справ звернулося до всіх портів і до керівництва багатьох держав світу, щоб вони не приймали те, що росією вивозиться з України.

Ще одне питання, яке дуже часто лунає від жителів області у соціальних мережах. Чому російській армії вдалося так швидко фактично без спротиву захопити Херсонську та Запорізьку області?

– Я не можу сказати, що прямо без спротиву. Так не можна говорити. Насправді, ви знаєте, ЗСУ зупиняли і стримували. Ви пам’ятаєте, які перші тижні точилися бої за Херсон, як точилися бої у Запорізькій області.

Але треба розуміти, що у зв’язку з географічною особливістю степових зон, стримувати було, скажімо, подекуди важче. Треба розуміти, що росії вдалося накопичити сили в окупованому Криму та швидко їх перекинути для ведення бойових дій. Потім вони намагалися і залізницю використовувати. Потім  вже почали використовувати і аеропорт під Мелітополем, де вони розміщують свою авіацію.

Але їх вдалося стримати і відкинути від Миколаєва. Я хочу нагадати, що там вони теж були у березні. Тоді російські війська навіть намагалися форсувати Південний Буг і намагатися далі прориватися на Одесу. Але вдалося відкинути.

Враховуючи всю обстановку по всій лінії фронту з півночі до півдня, далеко не просто утримувати все і не дати ніде противнику просунутися. Вони сунули вперед, активно використовувати авіацію та артилерію у перші дні. Тому було непросто.

Після закінчення активної фази бойових дій, після перемоги, у політиків та громадянського суспільства будуть виникати  питання. Можливо, у майбутньому буде створена слідча комісія у парламенті. Ми все ж таки демократична держава, де люди можуть задавати питання. Не потрібно робити поспішних висновків.

Це війна. А на війні, вибачте, все не складається виключно з перемог та успіхів. На превеликий жаль, війна несе і горе, і розчарування, і розпач. І не завжди несе тільки перемоги. Треба розуміти, що у нас є всі шанси поступово витісняти російських військових звідти. Потрібно так це сприймати. Я розумію, що це важко. Особливо людям, які  втратили рідних, які отримали поранення, які живуть в окупації або втратили своє майно. Але, на жаль, це війна.

Коли та за яких умов закінчиться війна?

– Це дуже невдячна справа – робити прогнози під час війни. Тому що ситуація перебуває в динаміці. Можуть бути перелами. Я схиляюся до оцінки, яку дає Головне управління розвідки Міноборони, за якою це може статися остаточно до кінця року. А основні бої, гаряча фаза інтенсивна може закінчитися до вересня-жовтня місяця. Такі прогнози. Можу впевнено сказати одне: війна точно не закінчиться перемогою росії.

«Героїчна оборона Запоріжжя зламала ворогу всі плани»: військовий експерт Сергій Грабський – про оборону Гуляйполя, деокупацію захоплених територій та жорстокість російської армії


Читайте також:

«Запорізька область грає одну з ключових ролей у плані путіна»: військовий експерт Олег Жданов – про наступ на Запоріжжя, ракетні обстріли та захоплення півдня України

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!

0