«Своїми ногами розміновуємо поля»: піхотинці ЗСУ розповіли про ціну контрнаступу на Запорізькому напрямку та значення M2 Bradley, – ВІДЕО
Військові 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» розповіли, як на Запорізькому напрямку щоденно проривають щільно заміновані лінії оборони російської армії, ціну контрнаступу та значення броньованих машин М2 Bradley у захисту на полі бою.
Про йдеться у матеріалі «Радіо Свобода».
«Траплялося безліч безліч разів, коли броня американського Bradley рятувала українську піхоту. Особисто я один раз підривався на протитанковій міні, також було пряме попадання кумулятивного снаряда в башту. Тобто при попаданні кумулятивного снаряда в башту було пошкоджено прицільні пристрої та розбиті триплекси (багатошарове скло, – прим. ред.). Тільки механік водій отримав контузію. Всі інші члени екіпажу та десанту були цілі, – розповідає Дмитро, військовий 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». – Так само в нас було вже безліч разів, коли Bradley підривались на протитанкових мінах. Максимально, що траплялось з машиною, це просто розрив «гусянки» і пошкодження катка (елементи ходової частини бойової машини, – прим. ред.). Екіпаж і цілий десант при цьому десантується і продовжує виконання завдання. Максимальне поранення, що траплялося при підриві на міні, це звичайна контузія, навіть, не середньої тяжкості».
М2 Bradley – машина американської армії. Вона надійшла на її озброєння 40 років тому і досі активно експлуатується. БМП постійно модернізується і розробляються нові модифікації цієї машини. Свою назву БМП отримала на честь американського генерала Омара Бредлі (1893–1981). Саме він командував підрозділом бійців США, які першими виходили на берег Нормандії 6 червня 1944 року.
БМП призначена для забезпечення транспортування підрозділів мотопіхоти на полі бою, ведення ними бою з машини та вогневої підтримки їх в період та після спішування. Основна зброя Bradley – 25-мм автоматична гармата M242 Bushmaster. Додатково БМП має спарений 7,62-мм кулемет M240C та пускову установку ПТРК TOW.
За словами військовослужбовці, бронетехніка американського виробництва чудово захищає особовий склад – особливо у порівнянні з радянськими БТР та БМП.
«Якщо її порівнювати з радянськими зразками озброєння, такими, як БТР та БМП (бронетранспортер та бойова машина піхоти – прим. ред.), це зовсім різні класи захисту. Якби ми діяли в даному театрі бойових дій на БМП, я з певністю можу вам сказати, що бригади вже не було. З тією щільністю і кількістю замінованої полів кожен підрив БМП – це мінус відділення особового складу, мінімум, це інвалідність або загиблі. У нашому випадку кожен підрив – це тимчасове вибуття машини на невизначений час. В середньому – це декілька днів. Провели ремонт і через 3-4 дні Bradley готова виконувати далі завдання. Особовий склад після підриву продовжує виконувати завдання в той самий час і не зупиняється, – каже Дмитро. – Що стосовно вогневої потужності, то в нас ще не було можливості її в повному обсязі використати. Тому що всі наші дії сковуються мінними полями. Машина не може діяти на відкритій місцевості впевнено, коли не до кінця проведення мінні розгородження. Машини зараз в нас більше діють, як прикриття, на максимально можливій відстані, щоб її не можна було вразити протитанковими засобами, та безпечне доставлення особового складу».
За словами захисників, ЗСУ вдалося би просунулися значно далі вперед, якби поля були менш заміновані.
«Дуже складно тому, що вони стояли тут вже більше року. Всі поля вони дуже сильно заміновали, як протитанковими, так і протипіхотними мінами. На жаль, ми своїми, можна сказати, ногами розміновуємо ці поля. Тому що для саперів там немає такої можливості, щоб прочистити нам напрямок, по якому ми рухаємося. У нас багато полеглих наших побратимів. Ми розуміємо, що в нас вихід тільки рухатися вперед. Це наша земля. Поки до клаптика своєї землі не повернемо, не зупинимось, – розповідає військовий 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» з позивним «Француз». – Техніка іноземна дуже допомагає, тому в неї броня дуже міцна. Особовий склад із екіпажом, коли підбивають нашу техніку, дякувати Богу, зберігається».
«Дуже допомагає багато речей, яких ми, мабуть, не можемо навіть зараз оцінити: допомога артилерії, допомога аеророзвідки. Зі своєї позиції повністю всієї картини не бачимо. Можемо оцінювати лише те, куди конкретно нога наступає: побачив перед собою міну або не побачив, вистрілив у когось або не вистрілив, закинув гранату або не закинув. Те, що від нас залежить, ми робимо. На крайній місії зустріли конкретний стрілецькій опір, конкретно ближній бій, конкретну відповідь ворога на дистанції, яка там відстані, як кажуть, кидка ручної гранати. Це все новий досвід, який, так важкий, так з пролитою кров’ю. Але це робота, яку потрібно робити » , – ділиться військовий 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» з позивним «Кріс».
Захисник розповідає про найскладніше у контрнаступі: «В першу чергу, це невідомість через те, що ти ніколи не можеш бути готовий до того, що тобі підготував противник. Чи це стосується протипіхотних мін, чи вогневих засобів вираження, які на тебе будуть спрямовані. Важко морально, бо ти ніколи не знаєш, хто перед тобою може підірватися на міні, або за тобою. Але, не збавляючи темпу, вдалося взяти перший, рубіж, перші окопи. Вона здається, що далі буде легше, але через декілька днів наздоганяють відчуття, починаєш більше аналізувати. І це навпаки ще більше загострює ситуацію. Але шляху назад немає. З тим, з ким ми залишилися, ми продовжуємо дертися вперед. Це і завдяки тим хлопцям, які вже поранені, ми можемо тут власне і давати інтерв’ю і планувати наступні операції. Все завдяки їм. На їхньому місці могли бути ми, це прекрасно розуміємо, тому відповідальність ще більше. Поки в морі не покупаємося, робота не може впоратися зробленою».
Читайте також:
Збройні сили України з важкими боями, але поступово просуваються на Запорізькому напрямку фронту
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0