Ракетні удари та осушення заплав: як заповідний острів Хортиця у Запоріжжі переживає війну
«Перший Запорізький» щоденно повідомляє про наслідки повномасштабного російського вторгнення в Україну. Постійні обстріли прифронтових міст та сіл, регулярні ракетні удари по Запоріжжю, зруйноване житло мирних громадян, розбиті інфраструктурні об’єкти – все це стало реальністю, яку принесла країна-окупант.
Наша редакція готує спеціальний проєкт: у серії статей ми розказуємо про те, як злочини РФ завдають непоправної шкоди не лише жителям області, а й довкіллю та навколишньому середовищу.
По Хортиці вже вдарили, щонайменше, 10 російських ракет
21 квітня 2022 року близько 12:45 російські війська вперше завдали ракетний удар по заповідному острову Хортиця. Ракета поцілила в районі мосту Преображенського. У момент «прильоту» залізницею рухався евакуаційний потяг сполученням «Запоріжжя-Львів». Вибуховою хвилею вибило вікна чотирьох вагонів, а також легкових автомобілів, які в той час рухалися мостом. На щастя, ніхто з людей не постраждав.
Наслідки перших ракетних ударів по острову Хортиця
Менш ніж за годину росіяни завдали другий удар по Хортиці. Ворог спрямував ракету на будівлю тамтешнього санаторію-профілакторію. Постраждало вісім громадян.
Наступна атака по Хортиці сталася за декілька тижнів. 12 травня, близько 10:00 російська ракета влучила по природоохоронній території острова. Жертв і постраждалих серед людей не було, але розпочалася велика пожежа. Вогонь охопив близько 500 квадратних метрів заповідної зони.
«Рашисти знов зробили декілька ударів по Запоріжжю. Одну ракету вони направили на острів Хортиця – серце не тільки Запоріжжя, серце Запорізького козацтва, національний історико-культурний заповідник всеукраїнського значення. Хортиця має сакральне значення, одне з найвідоміших місць України, її гордість та святиня. Це найбільший острів на Дніпрі, – так прокоментував ракетний удар міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. – На щастя, будівлі заповідника не постраждали, ракета влучила поруч з музеями та адміністративними будівлями. Але треба розуміти, що кожен квадратний метр Хортиці – це археологічні пам’ятки, старовинні кургани, святилища, природні дива. Це вже не перше влучання російської ракети у острів Хортиця. Нищити такі історичні та природні пам’ятки можуть лише справжні варвари».
З того часу, за понад рік з початку великої війни, заповідний острів у Запоріжжі, на жаль, не востаннє був під прицілом російської армії.
Приміром, 11 жовтня о 6 ранку на Хортицю прилетіло одразу декілька ворожих ракет. Руйнувань зазнали будівлі, вибиті шибки та пошкоджено дах, дві ракети прилетіли біля місцевої бази відпочинку. Частина прильотів була по лісосмузі. Одна ракета влучила в скелю на острові.
Ракетні удари по Хортиці вже у 2023 році фіксували, зокрема, 27 лютого та 22 березня. Чи буде наступний «прильот» на острові і коли його чекати від російських окупаційних військ, можна лише здогадуватися.
Замість війни заповідник «Хортиця» чекав на довгоочікуване відновлення
До великої війни Національний заповідник «Хортиця» багато років був найпопулярнішим в області місцем для відвідування не лише туристів, а й самих жителів Запоріжжя.
Туристичні об’єкти заповідника – історико-культурний комплекс «Запорізька Січ» та «Музей судноплавства» – перед карантином відвідувало 115 тисяч туристів на рік, ще більше до 2014-го – 250 тисяч гостей щорічно. Величезна кількість людей приїздили на Хортицю, щоб просто з задоволенням прогулятися. Адже величезна територія Хортиці, включно з туристично-меморіальним комплексом «Скіфський Стан», лісовими та прибережними зонами, до повномасштабного вторгнення була вільною (окрім найбільш заповідних територій) для відвідування цілодобово і цілорічно. За підрахунками Національного заповідника, відпочивати на острів до карантину приїздило близько мільйона людей на рік.
У 2021 році потужний імпульс для розвитку Хортиці дав національний проєкт відродження Хортиці. У рамках державно-приватного проекту оновили такі знакові об’єкти, як громадський простір «Козацьке коло» та пагорб Єдності, а також розпочали реставрацію Музею історії запорозького козацтва.
Результати реконструкції об’єктів на Хортиці. У 2022-му році заповідник чекав на продовження масштабного оновлення
У 2022-му році було заплановано розпочати реставрацію Музею всередині, а також відновити паркові зони, розташовані на Хортиці, щоб зробити їх привабливими та доступними для туристів. З початку повномасштабного російського вторгнення заплановані роботи зупинили на невизначений термін.
Сума збитків від ракетних ударів по Хортиці – майже 7 мільйонів гривень
Як розповідають у Національному заповіднику, станом на 17 квітня, загальна сума збитків, завданих довкіллю на території острова Хортиця внаслідок збройної агресії РФ, за підрахунками Державної екологічної інспекції Південного регіону (Запорізька та Херсонська область) становить 6,74 мільйона гривень. З них – на території природного-заповідного фонду загальнодержавного значення загального геологічного заказника «Дніпровські пороги», який входить до складу заповідника, на загальну суму 2,43 мільйона гривень.
«Прильоти» російських ракет були, як в степову частину острова, так і на територію сторонніх землекористувачів. Наприклад, падіння ракети на територію охоронної зони археологічної пам’ятки. На щастя, саму пам’ятку не зачепило. Звісно, це збитки. Але головне, щоб люди не постраждали. – зазначає завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» Альона Пєтрікєй. – На щастя, на Хортиці наші музейні об’єкти та історико-культурні пам’ятки не постраждали, дуже серйозного збитку ворог не завдав. Додам, що в минулому році Національний заповідник «Хортиця» першим в Україні евакуював усю свою колекцію. Ми спокійні, що музейні цінності знаходяться у безпеці».
Задля безпеки громадян Запорізька обласна військова адміністрація 7 квітня 2022 року ввела заборону на вільне відвідування природних зон (лісів, лісових масивів, лісопаркових зон, лісосмуг тощо). Заборона стосувалася і території острову Хортиця (крім житлової забудови). Жителям обласного центру заборонено знаходитися у лісових насадженнях і пересування на будь-якому транспорті поза межами доріг з асфальтним покриттям.
«Хортиця зараз втрачає дуже багато. І мова не стільки про гроші, а саме про задоволення культурних потреб відвідувачів, для чого заповідник, в першу чергу, і створений. Люди зараз не можуть прийти, отримати знання, енергетику і дух, що дарує Хортиця, – ділиться Альона Пєтрікєй. – Від імені Національного заповідника «Хортиця» я хочу звернутися до запоріжців: знаю, як хочеться сюди прийти. Повірте, колектив заповідника так само дуже скучив за відвідувачами. Для нас це також величезна втрата – відсутність спілкування з відвідувачами. Але це не просто забаганка. Це важливо для безпеки, в першу чергу, людей. Тому, якщо є заборона, не варто її порушувати».
У цей час, щоб частково задовольнити культурні потреби жителів Запоріжжя, у центрі міста працює філія Національного заповідника «Хортиця» – музейні студії «Місто за порогами».
Спуск води на Каховській ГЕС спричинив осушення заплавної частини Хортиці
Ще одним викликом для Національного заповідника «Хортиця», окрім ракетних ударів, стало рекордне зниження рівня води у Каховському водосховищі. З листопада 2022 року росіяни почали свідомо спускати воду через шлюзи Каховської ГЕС, що знаходиться під їхнім контролем. Більш детально про цей екологічний наслідок російського вторгнення ми розказували у статті «Загибель риби і нестача води: як росіяни влаштували екоцид на Каховському водосховищі».
Через значне зниження рівня води відбулося осушення заплавної частини Хортиці. Це пов’язано з тим, що Хортицькі озера безпосередньо сполучені з водами Каховського водосховища та залежать від рівня води у ньому.
«Протоки та озера Хортиці були або повністю осушені, або втратили сполучення з Дніпром. Через що, в першу чергу, виникла велика загроза задухи і гибелі водних біоресурсів, які не могли вийти з ізольованих водойм, – розповідає виконувач обов’язків завідувача сектору охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко. – Хортицька заплава – це цілісна екосистема. Окрім риби, там є типова для заплави рослинність і місця гніздування водоплавних птахів. Хортиця знаходиться на важливому пташиному пролітному коридорі – так званому Дніпровському транскордонному міграційному шляху. Плахи зазвичай залишалися відпочивати на острові, перечікували несприятливі погодні умови. Але через осушення проток все це стало під загрозою: немає плавнів, немає рослинності – птахам нема, де оселитися, і нема, що їсти. Ми могли втратити такий комплекс».
Осушені Хортицькі плавні наприкінці 2022 року
Взимку 2023 року спеціалісти спостерігали максимально наближений до історичного рівень води навколо Хортиці, який змінився після заповнення чаші Каховського водосховища у 1958 році.
«На Хортиці зневоднення плавневої зони пройшло більш м’яко. Тому що сам рельєф острова специфічний. Водойм до створення Каховського водосховища не було, окрім декількох озер, тому вода відійшла, а риба здебільшого встигла вийти. Були поодинокі випадки, потрібно було зібрати мальків та раків відрами та віднести до руслової частини Старого Дніпра. Набагато більшими були збитки у Біленько-Розумовських плавнях, де зафіксували величезні факт задухи риби (сума збитків – понад 100 мільйонів гривень, – прим. ред.). Щодо збитків для рослинності Хортиці наразі важко сказати. Грунт при холодній погоді більше утримує воду, тобто, він не пересихав. Тому ми сподіваємося, що кореневища водних рослин, які після осушення опинилися на суходолі, дадуть паростки і відновляться. Це потребує спостереження».
Хортицькі заплави у січні 2023 року.
Нові обставини співробітники заповідника використали з максимальною користю: прибрали берегові смуги та осушені площі водойм від сміття, картували контури озер та проток, проводили природничі та археологічні дослідження.
З приходом традиційного весняного водопілля і паводків в осушені заплави знову повернулася вода. Рівень Каховського водосховища досяг оптимальних позначок і стабілізувався. Ба більше, у деяких випадках, навіть, небезпечно затопив прибережні території громад Запорізького району.
Втім, поки споруди Каховської ГЕС продовжують перебувати під контролем ворога, оптимістичні прогнози давати зарано, запевняє спеціаліст Національного заповідника «Хортиця».
«Коли водопілля на півночі скінчиться (а це за прогнозами відбудеться, до середини червня) і шандори Дніпровської ГЕС перекриють, рівень води у Каховському водосховищі знову почне знижуватися. Це однозначно. Поки Україна не поверне Каховку і не відремонтує та перекриє шлюзи Каховської ГЕС, ситуація, яку ми спостерігали взимку, буде повторюватися. Крім того, не забуваємо, що спекотного літа до стікання води додасться фактор випаровування, тому що дзеркало водосховища величезне. Саме випаровування матиме дуже велику роль, – розповідає Михайло Муленко. – Ми сподіваємося, що за цей час уся риба, яка перебуває у заплавах, встигне віднереститися і вийти з мілководних водойм до русла Дніпра, щоб не сталося задухи, коли рівень води знову почне падати».
Свого часу значна частина наукової спільноти відстоювала необхідність спуску Каховського водосховища, але, звісно, у контрольований спосіб. Наш співбесідник також переконаний у правильності цього рішення.
«Я вважаю, що Каховське водосховище у нинішньому вигляді приносить набагато більше шкоди, ніж користі. Задовго до війни про це чимало говорили, бо насправді багато екологічних проблем з’явилося саме через його існування. Каховське водосховище слаботочне, за майже 70 років воно перетворилося, скажімо так, у величезну калюжу з мулякою. Провести спуск води правильним шляхом – поступово, з підготовкою і дослідженням – це потрібно зробити, – каже Михайло Муленко. – А те, що роблять росіяни зараз, можна назвати екоцидом. Тому що безконтрольний скид Каховського водосховища відкриває низку інших проблем».
Наслідки ракетних ударів та осушення Хортиці можна буде проаналізувати з часом
У заповіднику кажуть: поки ще складно оцінити, як вплинули ракетні удари на біосферу Хортиці. Це питання потребує тривалого дослідження.
«Важко оцінити вплив ракетних ударів. Тому, що крім пошкоджень ґрунту і рослинності, ми не можемо стверджувати, що не відбулося забруднення компонентами ракетного палива. Ці речовини можуть проявляти свою шкоду не одразу, а лише з часом. Зараз відбувається дослідження, в тому числі – з міжнародними партнерами, щодо наслідків забруднення території після «прильотів», – розповідає Михайло Муленко. – Загалом Національний заповідник «Хортиця», як об’єкт природно-заповідного фонду, досить істотно порушений антропогенною діяльністю. Лісові масиви були висаджені у 50-х роках минулого сторіччя. На острові були величезні агрокомплекси (за радянських часів, – прим. ред.). На щастя, більшість «прильотів» не торкнулися цілинного степу. В цьому сенсі нам, будемо казати, пощастило».
Також досить складно відслідкувати, як на ракетні удари відреагували дикі тварини Хортиці. Втім, поки біля туристичних принад Хортиці малолюдно, співробітники заповідника спостерігають, що місцеві звірі стали почувати себе більш вільно.
«Таке ми вже спостерігали під час «ковідного» карантину. Після того, як Хортицю закрили для відвідувачів, до будівель музею тепер приходять білки, фазани, навіть, козулі», – розповідає завідувачка інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» Альона Пєтрікєй.
«Тваринам стало трошки краще стало жити через обмеження відвідування заповідника. Їх не турбують гості острова, менше полохають браконьєри, – каже Михайло Муленко. – Ба більше, тварини з окупованих та прифронтових територій Запорізької області, які знаходяться ближче до зони бойових дій, знаходять прихисток саме на Хортиці. Тут спокійніше, а тому прилітають птахи та допливають дикі кабани і козулі».
У Запорізькій області після деокупації сума збитків для культурної спадщини буде сягати мільярди гривень
«Національний заповідник «Хортиця» – один з найпопулярніших туристичних об’єктів в Україні. Тому, окрім збитків від влучання ракет, що наносили шкоду екосистемі заповідної зони, потрібно ще враховувати втрачений прибуток. До війни кількість відвідувачів Хортиці сягала сотень тисяч людей щорічно. Коли проводили такі масштабні заходи, як фестиваль «Покрова на Хортиці», або на новорічні свята фіксували до двох мільйонів людей. Вже другий рік поспіль державний бюджет недоотримує величезні суми внаслідок того, що Хортиця, як туристичний центр, не працює, – каже керівник департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОВА Владислав Мороко. – Цікавий і потужний об’єкт історичної спадщини всесвітнього рівня зараз взагалі не виконує свої функції».
Окрім того, згідно планів держави саме у 2022 році мали розпочатися довгоочікувані роботи з реекспозиції закритого через аварійний стан Музею історії запорозького козацтва та створення нового Музею судноплавства. Через повномасштабне вторгнення РФ усі перспективні плани лишилися на папері.
«Особливість Запорізькій області в тому, що на нашій території відображена вся історія цивілізації: від «Кам’яної могили» (унікальна пам’ятка древньої культури світового значення, – прим. ред.) та тисячолітніх скіфських і сарматських курганів, Київської Русі та українського козацтва до сучасних часів. Все це вже другий рік руйнується під час бойових дій. У нас війна фактично рівня Другої світової, коли знищується безліч об’єктів, кургани, окремі населені пункти, – зазначає Владислав Мороко. – Приміром у містах на лінії фронту, Оріхові та Гуляйполі, є величезна кількість об’єктів, пов’язаних з історією України. Все це зараз знищується під час постійних ударів».
Будівля Оріхівської міської ради – історична споруда ХІХ століття – до та після російських ракетних ударів. У минулому – родинний маєток родини Йоганна Генріха Янцена – першого міського голови Оріхова, якого переобирали на цю посаду впродовж 25 років.
Минулого року під час захоплення Василівки російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» і пошкодили пам’ятку регіональної історії й архітектури. Ворожими снарядами були пошкоджені каретний двір та будівля манежу-стайні.
Садиба Попова після російських обстрілів
«Окрім того, у Запорізькій області є величезна кількість курганів. За різними підрахунками – понад сім тисяч. Коли до наших рух потрапляють роботи журналістів-осинтерів (OSINT – розвідка за відкритими джерелами, – прим. ред.), на супутникових знімках бачимо знищення курганів. Наприклад, той самий 70-кілометровий окоп (лінія російської оборони простягається від села Семенівка під Мелітополем до села Маринівка Приморського району, – прим. ред.) пошкодив 160 курганів. Попередня сума збитків, яка обраховується за спеціальною методикою, може сягати близько 200 мільйонів гривень, – розповів керівник департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОВА. – Сьогодні я дивився свіжі супутникові знімки трьох нових російських ліній оборони від села Копані до Токмака. На цих фото вже бачу, що в деяких курганних групах росіяни, наприклад, зробили капоніри, видно сліди руху колісної техніки. Це все величезні мільярдні збитки, які ми зможемо підрахувати після деокупації».
В очікуванні контрнаступу ЗСУ російські загарбники укріплюють свої позиції на тимчасово окупованих територіях і руйнують історичні кургани
Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила», що знаходиться у Мелітопольському районі, російські окупанти вже оголосили філією «Херсонеса Таврійського». За інформацією Владислава Мороко, керівник заповідника перейшов на бік ворога та співпрацює з окупаційною адміністрацією.
Внаслідок війни постраждала третина заповідних територій України
Внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні пошкоджені або зруйновані близько 1500 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури. Серед них – сотні об’єктів культурної спадщини, десятки музеїв, бібліотек, архівів.
«Цифри, на жаль, зростають, адже лінія фронту змінюється, росіяни щодня вдаються до ракетних ударів та артилерійських обстрілів, які вщент руйнують українські міста і села. І ми також знаємо, що в чимало об’єктів культурної спадщини було поцілено спеціально», – розповів під час форуму з безпеки культурної спадщини «Війна в Україні: Битва за культуру» міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Відповідно до розрахунків Української природоохоронної групи, в зонах активних бойових дій, окупації та гуманітарної кризи опинились третина заповідних територій та об’єктів, в тому числі два біосферні заповідники – Асканія-Нова або Чорноморський біосферний заповідник.
3 млн га (22% усіх лісових територій України), 1,65 млн га цілинних степів (59% степів) та 4514 га чагарникової рослинності (понад 10% таких площ) опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем російських загарбників або є недоступними для України.
Українська природоохоронна група започаткувала ініціативу «Рятуємо природу у дні війни разом», до якої можуть долучитись усі небайдужі люди.
Текст – Андрій Вавілов
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки війни: зафіксувати, дослідити, розповісти», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
Читайте також:
- Безхатні та покинуті: як на Запоріжжі зоозахисники рятують тварин з прифронтових територій
- Післявоєнна «зелена» відбудова Запоріжжя: яким має бути відновлення зруйнованих будинків
- «Прифронтове Запоріжжя – без води: як влада, волонтери та рятувальники допомагають людям в умовах війни».
- Загибель риби і нестача води: як росіяни влаштували екоцид на Каховському водосховищі
Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp
Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!
0