"Мої рідні в мене не вірили": інтерв'ю з запорізькою чемпіонкою світу з бодіфітнес
Чотириразова чемпіонка України, переможниця Arnold Classic Europe та чемпіонка світу в категорії бодіфітнес — в ексклюзивному інтерв’ю “Першому Запорізькому”
Ми вже раніше писали про досягнення запорізької спортсменки-бодіфітнес Юлії Шикули в цьому році. 2019 й видався для нашої землячки дуже продуктивним роком. Юля в черговий раз взяла чемпіонат України, ставала кращою на регіональних змаганнях, але найголовніші її перемоги на спортивній арені — це золото на Arnold Classic Europe в Барселоні, та на чемпіонаті світу, який проходив у Словаччині.
Наразі Юлії 33 роки, вона заміжня, виховує доньку — 9-річну Кароліну. Вона є членом Національної Федерації бодібілдингу України та тренує дівчат в спортклубі “Імпульс”. Спортсменка поділилася з “Першим Запорізьким” деякими деталями свого спортивного шляху та особистими секретами успіху.
— Я знаю, у тебе була мрія взяти чемпіонат світу. Як давно ти серйозно стала замислюватися про золото чемпіонату світу? Коли ти зрозуміла, що для тебе це реально?
— Після турніру Arnold Classic Europe я ставила під сумнів поїздку на чемпіонат світу. На “Арнольді” я виклалася по максимуму, на підтвердження того золота медаль. Я дуже втомилася й стала роздумувати вже над відпочинком… Але за наполяганням свого тренера, Вадіка Василевського, я все ж взяла себе в руки й, пройшовши відбір, полетіла на чемпіонат світу! Я була не зовсім задоволена своєю формою (втім як зазвичай) та акцент зробила на подачу, харизму. Виходячи на сцену, я уявляла, як стаю чемпіонкою, прокручуючи моменти нагородження… І це спрацювало!)
Я взяла Світ!!! До сих пір я як уві сні. Моєму щастю немає меж (посміхається, — ред.) Але на цьому я не зупиняюся. Попереду весняний сезон. Цілі з тренером ми поставили й тепер починаємо готуватися знову! Попереду ще, як мінімум, два міжнародні турніри, в яких би хотілося розставити всі крапки над i!
— До Чемпіонату світу — золото Arnold Classic було найвищою твоєї нагородою? Не було думки на ньому й зупинитися? Адже турнір дуже авторитетний…
— “Арнольд” — це був мій третій міжнародний старт і я вперше стала чемпіонкою! Бажання на чемпіонат світу поїхати було, але сил та ентузіазму залишалося все менше і менше, аж надто велика перерва була між цими турнірами, і саме тому Світ все ж залишався під питанням!
Але проаналізувавши все, я вирішила, що було б нелогічним зупинятися, адже найважливіший старт в сезоні це все-таки чемпіонат світу. Тому, взявши себе в руки, продовжувала підготовку до цього турніру.
— В цьому році на турнірі був присутній сам Арнольд Шварценеггер. Якби він підійшов до тебе поспілкуватися, щоб перше ти йому сказала?
— Що я дуже поважаю його, як спортсмена й рада побувати на його турнірі.
— Як давно ти почала займатися бодіфітнес?
— Два роки тому змінила категорію fitness-bikini на bodyfitness.
— Розкажи, в чому відмінність?
— Bodyfitness більш м’язовий і рельєфний. Ця категорія ближче мені і в ній я відчуваю себе комфортніше.
— А коли взагалі вперше пішла в зал? Які цілі переслідувала?
— Близько п’яти років тому вперше пішла в зал. Мета: підготуватися до категорії fitness-bikini.
— Тобто, ти з самого спочатку хотіла брати участь в конкурсах та перемагати? Як до цього поставилися твої рідні?
— Ну звичайно! Я думаю це нормальне людське бажання — бути кращим у своїй сфері діяльності. Що стосується рідних, то вони швидше за скептично поставилися до мого бажання. Але мене це ніяк не зупинило в своєму виборі, тому що, якщо я чогось хочу, то ніякі перепони мені не встануть на шляху…
Через 5 років вони нарешті мною стали пишатися (сміється, — ред.) Ну і я в свою чергу задоволена, що вони подивилися на мене й на те, чим я займаюся, з іншого боку.
Від редакції: Після народження доньки, Юлія викладала Pole dance, була автором майстер-класів, суддею різних змагань. Але після того, як досягла поставлених перед собою цілей, вирішила поставити собі нову планку й стала розвиватися в сфері фітнесу.
— Що було найскладнішим на шляху до чемпіонства?
— Подолати моментами свою слабкість. Іноді хотілося все кинути й жити як звичайна людина, але все ж, узявши себе в руки, згадавши з чого і для чого я починала цей шлях, продовжувала працювати! Всі ці складності й виховують дух! Якби все було так просто, то кожен би був чемпіоном.
— У тебе чоловік ходить до залу. Ти — чемпіонка. Хотіла б, щоб донька пішла по твоїх стопах? Будеш їй радити піти в зал?
— Доньці даю право вибору. Не змушую її займатися виключно якимось видом спорту. Прийде час — вона сама вибере те, що їй до душі.
— У тебе є якийсь секрет успіху, яким можна було поділитися з нашими читачами?
— Секрет успіху — як не банально — простий. Він у працелюбності. Це результат самовдосконалення, важкої роботи, зробити висновки з невдач, результат наполегливості і завзятості. Перемоги ж ніколи не даються легко й просто. Для цього потрібно пройти “тернистий шлях”. Щоб стати переможцем, в першу чергу, не можна ніколи здаватися. Навіть якщо ви впали, потрібно підніматися. Знову? Знову підніматися. І так — до тих пір, поки не досягнете бажаного!
2